Перегляд за Автор "Kostenetsky, M. I."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вивчення частоти та доз опромінення за рахунок рентгенодіагностичних процедур(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Куцак, Алла Валеріївна; Севальнєв, Анатолій Іванович; Костенецький, М. І.; Кривсун, К. В.; Рибовалова, Т. О.; Куцак, Алла Валерьевна; Севальнев, Анатолий Иванович; Костенецкий, М. И.; Рыбовалова, Т. О.; Kutsak, A. V.; Sevalnev, A. I.; Kostenetsky, M. I.; Krivsun, K. V.; Rubovalova, T. O.Стаття присвячена вивченню стану променевого навантаження на пацієнтів за рахунок рентгенодіагностичних процедур. З цією метою було проаналізовано звіти про кількість проведених досліджень населення Запорізької області за період 2010-2014 рр., які отримано із медичної статистичної форми «Звіт лікувально-профілактичного закладу» (ф 20). Дози опромінення пацієнтів за рахунок рентгенодіагностики розраховувались з використанням інструкції МОЗ України, а також вимірювались за допомогою дозиметрів, якими оснащені рентгенівські комп’ютерні томографи та ангіографи. Визначено, що найбільшу частоту складає рентгенографія (0,60-0,81 на одну людину), на другому місті флюорографія (0,43-0,63), рентгеноскопія займає третє місце (0,03-0,04). З 2007 року в Запорізькій області з’явився прогресивний, але в той же час високодозний метод рентгенодіагностики – рентгенівська комп’ютерна томографія, частота якої в 2014 р. досягла 0,018. Встановлено, що усереднена доза опромінення населення за рахунок рентгенодіагностичних процедур за 5 років склала 0,92 мЗв на одну людину на рік, що перевищує середньосвітовий показник майже в 2 рази і на 20% більше за середньоукраїнський. Більше 50% цієї дози населення отримує за рахунок рентгенографічного методу дослідження. Визначено, що основну долю в сумарній дозі опромінення складає рентгенографія (0,44-0,52 мЗв). Флюорографія на другому місці (0,21-0,27 мЗв), на третьому – рентгенівська комп’ютерна томографія – 0,124 мЗв на 1 людину, яка зросла в 2,6 разів. Визначено пріоритетні задачі, спрямовані на зменшення дозового навантаження пацієнтів за рахунок рентгенодіагностичних процедур, які увійшли до регіональної «Програми захисту населення Запорізької області від впливу іонізуючого випромінювання»; Статья посвящена изучению состояния лучевой нагрузки на пациентов за счет рентгенодиагностических процедур. С этой целью были проанализированы отчеты о количестве проведенных исследований населения Запорожской области за период 2010-2014 гг., которые получены из медицинской статистической формы «Отчет лечебно-профилактического заведения» (ф 20). Дозы облучения пациентов за счет рентгенодиагностики рассчитывались с использованием инструкции Министерства здравоохранения Украины, а также измерялись с помощью дозиметров, которыми оснащены рентгеновские компьютерные томографы и ангиографы. Определено, что наибольшую частоту составляет рентгенография (0,60-0,81 на одного человека), на втором месте флюорография (0,43-0,63), рентгеноскопия занимает третье место (0,03-0,04). С 2007 года в Запорожской области появился прогрессивный, но в то же время высокодозный метод рентгенодиагностики – рентгеновская компьютерная томография, частота которой в 2014 г. достигла 0,018. Установлено, что усредненная доза облучения населения за счет рентгенодиагностических процедур за 5 лет составила 0,92 мЗв на одного человека в год, что превышает среднемировой показатель почти в 2 раза и на 20% больше среднеукраинского. Больше 50% этой дозы население получает за счет рентгенографического метода исследования. Установлено, что основную долю в суммарной дозе облучения составляет рентгенография (0,44-0,52 мЗв). Флюорография на втором месте (0,21-0,27 мЗв), на третьем – рентгеновская компьютерная томография (0,124 мЗв на 1 человека), которая выросла в 2,6 раза. Определены приоритетные задачи, направленные на уменьшение дозовой нагрузки пациентов за счет рентгенодиагностических процедур, которые вошли в региональную «Программу защиты населения Запорожской области от влияния ионизирующего излучения»; The article is devoted to the research of the condition of radiation exposure on patients due to X-ray diagnostic procedures. With this aim the reports of the number of researches on people of the Zaporizhzhya region for the period 2010-2014, which had been obtained from the medical statistical form «Report of the treatment and prophylactic institution» (f 20), were analyzed. Doses of irradiation on patients due to X-ray diagnostics were calculated using the instruction of the Ministry of Health of Ukraine, and also were measured with the help of dosimeters with X-ray computer tomographs and angiographs. Certainly, the greatest frequency is radiography (0.60-0.81 per person), followed by fluorography (0.43-0.63), fluoroscopy takes the third place (0.03-0.04). Since 2007, in Zaporizhzhya region, a progressive, but at the same time, a highly viscous method of X-ray diagnostics — X-ray computed tomography — appeared, the frequency of which in 2014 has reached 0.018. It is established that the average dose of radiation exposure on people due to x-ray diagnostic procedures for 5 years was 0.92 mSv per person per year, which is almost twice the world average and 20% higher than the Ukrainian average. More than 50% of this dose on people received through the radiographic method of research. It was established that the main share in the total dose of irradiation is radiography (0.44-0.52 mSv). Fluorography is on a second place (0.21-0.27 mSv), on the third — X-ray computed tomography (0.124 mSv per person), which increased in 2.6 times. Priority tasks aimed at reducing the dose of patients due to x-ray diagnostic procedures that were included in the regional «Program of the protection of the people of the Zaporizhzhya region from the influence of ionizing radiation».Документ Дослідження вмісту цезію-137 та стронцію-90 у продуктах харчування з оцінкою доз опромінення населення і можливих негативних наслідків для здоров’я(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Куцак, Алла Валеріївна; Севальнєв, Анатолій Іванович; Костенецький, М. І.; Соколовський, Д. М.; Кривсун, К. В.; Куцак, Алла Валерьевна; Севальнев, Анатолий Иванович; Костенецкий, М. И.; Соколовский, Д. Н.; Kutsak, A. V.; Sevalnev, A. I.; Kostenetsky, M. I.; Sokolovsky, D. M.; Krivsun, K. V.Стаття присвячена дослідженню вмісту цезію-137 та стронцію-90 у продуктах харчування з оцінкою доз опромінення населення і можливих негативних наслідків для здоров’я. Встановлено, що найбільш вагомими в радіаційному відношенні є риба прісноводна, м’ясо і м’ясопродукти, найменш – хліб і хлібопродукти, вода. При цьому, якщо в 1987 році вміст 137Cs приблизно в 5-10 разів перевищував вміст 90Sr, то перевищень вмісту 137Cs від 90Sr в останні роки в досліджуваних продуктах жодного разу не реєструвалось. Визначено, що дози опромінення населення за рахунок харчового раціону в середньому склали 0,0035 мЗв, що в 21,1 разів менше, ніж в 1987 році. Негативні наслідки для населення Запорізької області від опромінення за рахунок харчового раціону є вкрай незначними і можуть бути маркерами рівня радіоактивного забруднення території Запорізької області радіонуклідами Чорнобильського походження; Статья посвящена исследованию содержания цезия-137 и стронция-90 в продуктах питания с оценкой доз облучения населения и возможных негативных последствий для здоровья. Установлено, что наиболее весомой в радиационном отношении является рыба пресноводная, мясо и мясопродукты, наименее – хлеб и хлебопродукты, вода. При этом, если в 1987 году содержание 137Cs приблизительно в 5-10 раз превышало содержание 90Sr, то превышений содержания 137Cs от 90Sr в последние годы в исследуемых продуктах ни разу не регистрировалось. Определено, что дозы облучения населения за счет пищевого рациона в среднем составили 0,0035 мЗв, что в 21,1 раз меньше, чем в 1987 году. Негативные последствия для населения Запорожской области от облучения за счет пищевого рациона являются крайне незначительными и могут быть маркерами уровня радиоактивного загрязнения территории Запорожской области радионуклидами Чернобыльского происхождения; Even after 30 years from the Chernobyl disaster, the main factor of radiation exposure on people in Ukraine still is the internal irradiation due to oral intake of radionuclides 137Cs and 90Sr. These radionuclides that enter the human body through food chains with food products, and now form up to 80% of the dose on people of Ukraine of Chernobyl origin, that’s why the control over their content in food is very relevant. The aim of the work was to study the content of cesium-137 and strontium-90 in food products with an assessment of the doses on people and possible negative health effects. Object and methods. State statistical reporting data – semi-annual «Reports on the study of radioactivity of food products and environmental objects» (f. R1) of the Sanitary and Epidemiological Service of the Zaporizhzhya region for 1987 and from the period of 2010-2014 were taken as materials for analysis. To calculate the doses from technogenic sources, the results of radiochemical studies of 90Sr and 137Cs in food products were used. Results: it has been established that the most significant radiation source is freshwater fish, meat and meat products, the least – bread and bread products, water. Moreover, if in 1987 the content of 137Cs was approximately 5-10 times higher than the content of 90Sr, the excess of the content of 137Cs from 90Sr in recent years in the researched products has never been recorded. Certainly, the radiation doses on people due to the food ration averaged 0.0035 mSv, which is 21.1 times less than in 1987. The issues of assessment and management of radiation risks are very relevant, in the future, within the system of socio-ecological monitoring, which is carried out in accordance with the regional «Program of the Protection of people of the Zaporizhzhya region from the Effects of Ionizing Radiation», it is planning a constant control of radionuclide content in food and drinking water with assessment of radiation doses and possible negative consequences for the people’s health. Conclusion. Negative consequences for the people of Zaporizhzhya region from radiation exposure due to food rations are extremely insignificant and may be markers of the level of radioactive pollution of the territory of the Zaporizhzhya region with radionuclides of Chernobyl origin.Документ Оцінка ризику наслідків опромінення для населення Запорізької області(Полтавський державний медичний університет, 2018) Костенецький, М. І.; Севальнєв, А. І.; Куцак, А. В.; Костенецкий, М. И.; Севальнев, А. И.; Куцак, А. В.; Kostenetsky, M. I.; Sevalnev, A. I.; Kutsak, A. V.Актуальність дослідження визначається тим, що дуже важливо мати інформацію про дозове навантаження населення за рахунок основних чинників опромінення та знати про негативні наслідки для здоров’я. Мета статті полягає в оцінці ризику виникнення негативних наслідків для населення Запорізької області від основних радіаційних чинників опромінювання. Ґрунтуючись на результатах досліджень, що були проведені раніше, річна доза опромінення населення Запорізької області від основних джерел природного походження складає 4,37 мЗв, найбільший вклад в цю дозу вносить радон-222 – 75,5%. Друге місце після радону щодо опромінення населення займає медичне опромінення. Аналіз дозових навантажень пацієнтів в Запорізькій області свідчить про те, що усереднена доза опромінення населення за рахунок рентгенодіагностичних процедур складає 0,9 мЗв на одну людину на рік. На території області розташована Запорізька атомна електростанція – найбільша АЕС в Європі. Ґрунтуючись на результатах радіаційно-гігієнічного моніторингу, що здійснюється з метою визначення впливу АЕС на радіоактивність навколишнього середовища, відомо, що: рівень гамма-фону на території АЕС складає 8-10 мкР·год-1, що не перевищує середній обласний показник 15-20 мкР·год-1, вміст 137Cs і 90Sr в основних продуктах харчування та питній воді на території Кам’янсько-Дніпровського району, що розміщений поблизу АЕС, значно нижчий за допустимі рівні. Максимальна індивідуальна ефективна доза опромінювання від скидів та викидів АЕС в межах санітарно- захисної зони (2,5 км) складає приблизно 0,018 мЗв·рік-1. Річна доза опромінення населення за рахунок харчового раціону в зоні спостереження Запорізької АЕС складає 12,7 – 18,0·10-8 Зв·рік-1. Таким чином, сумарна доза опромінення населення Запорізької області від основних джерел випромінювання складає близько 5,0 мЗв на рік. Авторами проаналізовані методичні підходи до оцінки радіаційного ризику і оптимізації радіаційного захисту, що детально розроблені в Публікаціях 27, 37, 45 МКРЗ. При розрахунках величини ризику використовувались коефіцієнти ризику, наведені в НРБУ-97 та Публікації 103 МКРЗ, а також радонового коефіцієнта Публікації 65 і Публікації 115 МКРЗ. Висновки. Встановлено, що порівняно з класифікацією ВООЗ, більшість радіаційних чинників опромінювання населення Запорізької області створюють низький рівень ризику, прийнятний для населення. В той же час, у зв’язку з високими дозами, отриманими в приміщеннях, радон створює середній рівень ризику, який є неприйнятним для населення, що потребує подальшої роботи зі зниження доз опромінювання. При цьому ризик опромінення, розрахований за коефіцієнтами останніх Публікацій МКРЗ, на 34% більший, ніж при коефіцієнтах, що викладені в НРБУ-97 та Публікації 65 МКРЗ.Документ Чи є ефективними масові флюорографічні обстеження населення при виявленні туберкульозу легень(Полтавський державний медичний університет, 2018) Мащак, О. І.; Костенецький, М. І.; Лемешко, Л. Т.; Черненко, С. В.; Куцак, А. В.; Мащак, А. И.; Костенецкий, М. И.; Лемешко, Л. Т.; Черненко, С. В.; Куцак, А. В.; Maschak, O. I.; Kostenetsky, M. I.; Lemeshko, L. T.; Chernenko, S. V.; Kutsak, A. V.Актуальність дослідження визначається тим, що незважаючи на загальну тенденцію щодо зниження захворюваності на туберкульоз в Україні, актуальними є проблеми недовиявлення туберкульозу. За даними ВООЗ, близько 20% випадків туберкульозу в Україні залишаються недовиявленими. Практика масового флюорографічного обстеження серед загального населення для виявлення туберкульозу на даний момент є неефективною, високо затратною та недоцільною з економічної точки зору. Мета статті полягає в аналізі показників охоплення населення Запорізької області профілактичним флюорографічним обстеженням та показників виявлення захворюваності на туберкульоз цим методом за період 2013-2017 рр. Встановлено, що показники охоплення флюорографічним обстеженням складають від 3461,49 до 4022,71 на 10 000 населення. При цьому, для виявлення одного хворого на туберкульоз треба опромінити 5000 пен- сіонерів, 2702 працівника промислових підприємств, 2857 працівників бюджетної сфери, 353 – непрацюючих працездатного віку. Визначено, що за період 2013-2017 рр. питома вага виявленої легеневої форми туберку- льозу від усіх досліджених складає 0,02-0,04%, що є дуже низьким показником. У статті розкрито розуміння того, що масові профілактичні флюорографічні обстеження населення з метою виявлення туберкульозу дають значний вклад в колективну дозу опромінення населення. Так, в Запорізькій області в структурі рентгендіагностичних процедур флюорографія складає 29-36%. За період 2013-2017 рр. річна індивідуальна ефективна доза за рахунок рентгендіагностичних процедур збільшилася з 0,9 мЗв до 1,02 мЗв (колективна доза коливається в межах 1620,5-1759,0 люд.-Зв. Ґрунтуючись на результатах аналізу, розраховано ризик виникнення захворювань, асоційованих з впливом іонізуючого випромінювання – новоутворення, хвороби крові та кровотворних органів, вроджені аномалії (вади розвитку) – від усіх рентгенодіагностичних процедур у Запорізькій області складає 118-128 випадків на рік, з них на долю флюорографічних обстежень припадає 25-30 випадків. Результати аналізу показників охоплення населення флюорографічним обстеженням і показників захворюваності на туберкульоз легень за період 2013-2017 рр., а також з врахуванням ймовірності виникнення негативних наслідків від впливу рентгенівського опромінення, підтверджують, що масове флюорографічне обстеження серед загального населення для виявлення туберкульозу є неефективним.