Перегляд за Автор "Kostiuk, T. M."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Peculiarities of psychological changes in patients with TMJ disorder in the COVID-19 rehabilitation period(Полтавський державний медичний університет, 2021) Kostiuk, T. M.Документ Електроміографічне дослідження роботи жувальних м’язів при дисфункційних розладах скронево-нижньощелепного суглоба(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Костюк, Т. М.; Kostiuk, T. M.М’язово-суглобова дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба є однією з найпоширеніших патологій в стоматології. Захворювання, що має складну, поліетіологічну природу та численні характерні клінічні прояви є досить складним як для діагностики, так і для реабілітації пацієнтів. Пріоритетними, безумовно, є пошуки діагностичних заходів та методик, що дозволять виявляти дисфункційні зміни на ранніх етапах ураження. Проведене нами електроміографічне дослідження дозволило простежити та проаналізувати зміни в жувальних м’язах пацієнтів відповідно до ступеня розвитку дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба. Жувальні м’язи людини, за рахунок складних рефлекторних зв’язків є саме тією ланкою, яка найпершою реагує на будь-які анатомічні та функціональні зміни зубощелепного апарату. Функціональний стан м’язів щелепно-лицевої ділянки взаємопов’язаний та взаємозалежний з аномаліями зубних рядів. Неврогенні та міогенні порушення щелепно-лицевої ділянки можуть сприяти виникненню, розвитку та підтримці аномалій оклюзії. Розпочинаючи лікування пацієнтів з м’язово-суглобовою дисфункцією необхідно чітко уявляти функціональний стан всіх м’язів зазначеної ділянки. У випадку відсутності, чи недостатньої перебудови м’язової діяльності висока вірогідність рецидиву патології. Тому одною із найважливіших та першочергових задач сучасного комплексного лікування дисфункційних розладів скроневонижньощелепного суглоба є діагностика ранніх проявів ознак патології. Електроміографічне дослідження пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба дозволило провести відповідність між глибиною ураження нейро-м’язового комплексу зубощелепного апарату та клінічними проявами захворювання у пацієнтів.