Перегляд за Автор "Kovalchuk, M. P."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Наукове дослідження заходів профілактики захворюваності дітей на бронхіальну астму
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Турос, О. І.; Ковальчук, М. П.; Турос, О. И.; Ковальчук, М. П.; Turos, O. I.; Kovalchuk, M. P.
    Профілактика захворюваності на бронхіальну астму у дітей - одна з першочергових задач у Глоба- льній стратегії охорони здоров'я дітей і підлітків (2016-2030 рр.), що відображено в цілях сталого розвитку МООЗ. Для наукового дослідження використано поетапний інструмент МООЗ STEPS, для епідеміологічного моніторингу факторів ризику розвитку бронхіальної астми у дітей м. Києва. Науково підтверджено найбільш суттєві вірогідні фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей, ендогенні, екзогенні, які проявляють комплексну взаємодоповнюючу дію. Найбільш інформа- тивними для прогнозування розвитку у дітей алергічної патології органів дихання визначено про- гностичні коефіцієнт: ускладнення антенатального періоду - 54,45, обтяжена спадковість по але- ргічних захворювання органів дихання - 76,3, наявність алергічного діатезу конституції - 83, час- тота штучного вигодовування до року - 89, 5, спонтанний прояв задухи серед ночі - 91,89, прояви атопії - 63,9, кратність загострення гострої респіраторної вірусної інфекції - 93,9, вплив клімату на захворюваність -56,42. Вирахувати прогностичний коефіцієнт ризику розвитку алергічної па- тології органів дихання у дітей, що послужить виявленню даної патології на етапі донозологічної діагностики. Для вдосконалення методу визначення джерел потенційного ризику розвитку бронхіа- льної астми у дітей запропоновано медичний калькулятор, розміщений на сайті програмного про- дукту для лікарів Doc.helper, doc.helper.info. Результати аналізу сучасних літературних джерел де- монструють актуальність та необхідність подальшого дослідження проблеми негативних змін атмосферного повітря та інших чинників, які ймовірно приймають участь у формуванні бронхіаль- ної астми у дітей. Також існує потреба в удосконаленні та впровадженні сучасних інформаційних систем на первинній ланці медичного обслуговування дитячого населення для визначення донозо- логічної діагностики бронхіальної астми у дітей. У цьому напрямку для подальшого обґрунтування гігієнічних принципів планування медичної допомоги дитячого населення з проявами алергійної па- тології органів дихання будуть проводитися поглиблені епідеміологічні дослідження впливу різно- манітних чинників на формування бронхіальної астми у дітей