Перегляд за Автор "Kovalova, O. M."
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Electrocardiographic changes in newborns from mothers with metabolic syndrome(Aluna Publishing, 2021) Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Tsvirenko, S. M.; Cherniavska, Yu. I.; Soloiova, H. O.; Yakovenko, O. V.; Sliusareva, A. V.; Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Яковенко, Оксана Володимирівна; Слюсарева, А. В.The aim: Analysis of electrocardiographic parameters in newborns from mothers with metabolic syndrome. Materials and methods: We conducted a prospective cohort trial of 125 newborns, which included the study of their anthropometric, clinical and laboratory indicators and, in particular, ECG parameters. The main group consisted of 40 children, born from mothers with diagnosed metabolic syndrome, the comparison group included 2 subgroups: 28 term newborn and 57 preterm, from mothers without metabolic syndrome. Results: In newborns from mothers with metabolic syndrome on a fragmentary ECG we revealed abnormal depolarization, manifested by changes in the ventricular complex – QRS expansion (p<0.001), impaired conduction (p = 0.004), changes of T wave (p<0.001) and prolonged QT interval (p<0.001). There are such risk factors for QT prolongation in neonates: disease cardiovascular system and disorders of lipid metabolism in mother, asphyxia at birth and electrolyte disorders (hypernatremia OR 0.97), weight too high to gestational age at birth in newborn (OR 2.97), increased blood pressure in the neonatal period (OR 1.07), artificial feeding (OR 3.01). Conclusions: Metabolic syndrome in women during pregnancy has a pronounced effect on the cardiovascular system of the newborn. The detected signs of cardiac dysfunction on the ECG can serve as early integrated indicators of metabolic syndrome and cardiovascular disease in children.Документ The effect of eNOS gene polymorphism and nitric oxide metabolism indicators on the neonatal consequences in premature babies born from mothers with metabolic syndrome(Буковинський державний медичний університет, 2023) Kovalova, O. M.; Cherniavska,Yu.I.; Pokhylko, V. I.; Akimov, O. Ye.; Sliusareva, A. V.; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Похилько, Валерій Іванович; Акімов, Олег Євгенович; Слюсарева, А. В.SummaryMetabolic syndrome is considered to be a cluster of disorders that directly contribute to the development of cardiovascular disease and are characterized by chronic systemic infl ammation. Numerous epidemiological data indicate that an adverse intrauterine environment, caused by the peculiarities of the nutritional status or placental insuffi ciency in a woman with metabolic syndrome, can “program” the susceptibility of the fetus to further development of cardiovascular and metabolic diseases, has an impact on cognitive and behavioral development. Nitric oxide (NO) plays a critical role in the pathogenesis of components ofthe metabolic syndrome. Children born prematurely have a high incidence of brain damage, which can lead to motor, cognitive, behavioral, social and sensory disorders.The purpose the research was the study of the effect of the eNOS gene polymorphism and indicators of nitric oxide metabolism on the neonatal consequences in prematurely born children from mothers with metabolic syndrome.Material and methods. A study was conducted in which 100 premature infants were included. Two groups were formed: the main group (n=34), which included preterm infants (birth weight 2145.29±148.19 g and gestational age 33.18±0.55 weeks) of mothers with metabolic syndrome, and the comparison group (n=66), which included preterm infants (birth weight 2295.99±101.45 and gestational age 34.03±0.45 weeks) of mothers without metabolic syndrome. The children underwent a genetic study–determination of the polymorphism of the eNOS gene, as well as the level of nitrites, nitrates and nitrosothiols in the urine.By decision of the bioethics commission No. 217 dated 12.06.2023, the materials of the scientifi c work comply with the Rules of Humane Treatment of Patients.Traditional methods of parametric and nonparametric statistics were used; nonparametric methods were used to analyze qualitative characteristics expressed mainly in percentages. The methods of parametric statistics were used to check the normality of the distribution of quantitative characteristics using the Kolmogorov- Smirnov criterion.Statistical processing of the obtained results was carried out using the package of application programs EXCEL-2003® and STATA version 11 for Windows (StataCorp, Texas, USA).The work was carried out as part of the scientifi c and experimental work of the Department of Pediatrics #1 with Neonatology of the Poltava State Medical University “To develop clinical and laboratory criteria, methods of predicting and preventing metabolic disoders in young children (state registration number 0120U102856).Results. The most common diseases in the infants of the studied groups were the consequences of intrauterine hypoxia (44.1%) and respiratory failure requiring artifi cial lung ventilation (50.0%), although no signifi cant diff erences were found in the prevalence of these conditions. We identifi ed the presence of signifi cant associations between the consequences of intrauterine hypoxia and the levels of nitrates (OR 1.19; 95% CI 1.01-1.40; p=0.042), nitrosothiols (OR 1.19; 95% CI 0.99-1.42;p=0.050) and the polymorphic genotype 4aa/ab of the eNOS gene (OR 0.28; 95% CI 0.12-0.67; p=0.004). Analysis of systemic hemodynamics revealed no signifi cant diff erences in baseline values between preterm infants with and without intrauterine hypoxia, but we did observe an association with urine output on day 3 of life.To fi nally clarify the complex infl uence of indicators of nitrate metabolism on the development of intrauterine hypoxia and to predict the development of consequences of this condition in premature infants, the following indicators are included in theregression prognostic model: the level of nitrates, nitrites, 4aa/4ab genotype and urine output on the third day of life. As the research results show, there is a direct reliable relationship with nitrates and an inverse relationship with nitrites, 4aa/4abgenotype and urine output. This prediction model has high operating characteristics–the area under the ROC curve is 0.8168.Some mechanisms of the infl uence of maternal metabolic syndrome on the development of relevant disorders in newborns are known, including disorders of nitric oxide synthesis, endothelial dysfunction, and oxidative stress. In our study, the consequences of intrauterine hypoxia were reliably associated with an increase in the concentration of urinary nitrates and a decrease in nitrites, as well as the absence of the 4aa/ab genotype, which is associated with reduced release of nitric oxide. There is evidence that nitric oxide can have both protective and deleterious eff ects, depending on factors such as nitric oxide synthase isoform and duration of exposure to hypoxia.Conclusions. In preterm infants born to mothers with metabolic syndrome, elevated urinary nitrate levels and the absence of the eNOS 4aa/ab genotype increase the likelihood of suff ering the consequences of intrauterine hypoxiaДокумент Вплив поліморфізму генів ренін-ангеотензивної системи на перебіг ранніх бактеріальних інфекцій у передчасно народжених дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Саричев, Володимир Петрович; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Чернявская, Юлия Игоревна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Сарычев, Владимир Петрович; Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Sarytchev, V. P.У структурі смертності інфекції, специфічні для перинатального періоду, бактеріальний сепсис новонароджених та уроджені пневмонії становлять 23,5 % і займають І рангове місце. Серед багатьох неспецифічних клінічних ознак інфікування гемодинамічні порушення є домінуючими в розвитку несприятливих медичних наслідків. Поліморфізм генів ренін-ангіотензинової системи, як однієї з регулюючих ланок, може зумовлювати особливості порушень гемодинаміки при інфекційному процесі. Мета дослідження: вивчення впливу поліморфізму генів АСЕ, AGT2R1 та eNOS на розвиток ранніх бактеріальних інфекцій та на їх найважчий прояв – синдром артеріальної гіпотензії. Матеріали та методи: Для досягнення мети було сформовано дві групи дітей. В основну групу включено 121 передчасно народжену дитину з бактеріальними інфекціями раннього неонатального періоду, а в групу порівняння 31 передчасно народжену дитину без ознак ранніх бактеріальних інфекцій. Генетичні методи включали дослідження ID поліморфізм гену ACE, AC поліморфізм гену AGT2R1 та 4a/4b поліморфізм eNOS. Аналіз вітальних функцій у дітей, стратифікованих відповідно до генотипу АСЕ гену, показав, що на першу добу життя у передчасно народжених дітей із генотипом ІІ середній АТ був достовірно вищий, ніж у дітей із генотипом ID (35,3±1,55 мм.рт.ст. та 31,7±0,88 мм.рт.ст. відповідно, p=0,033). У дітей із генотипом ІІ гену АСЕ, рівень погодинного діурезу на 1 добу життя був достовірно нижчим, ніж у дітей з генотипом DD (1,6±0,2 мл/кг/год та 2,2±0,21 мл/кг/год відповідно, p=0,0017), що може свідчити про кращу циркуляцію в нирках у дітей із генотипом DD. В результаті дослідження не знайдено впливу генів ренін-ангіотензинової системи на сам факт виникнення ранніх бактеріальних інфекцій, але виявлено достовірний вплив СС-генотипу гену AGT2R1 на розвиток синдрому артеріальної гіпотензії у передчасно народжених дітей (ВШ=10,17). Практичною рекомендацією для охорони суспільного здоров’я може бути запровадження генетичного дослідження з метою визначення поліморфізму генів АСЕ та AGT2R1 у передчасно народжених дітей, що дозволить визначати групу ризику щодо розвитку порушень системної та органної гемодинаміки та індивідуалізовано підходити до її корекції; В структуре смертности инфекции, специфичные для перинатального периода, бактериальный сепсис новорожденных и врожденные пневмонии составляют 23,5 % и занимают I ранговое место. Среди многих неспецифических клинических признаков инфицирования гемодинамические нарушения являются доминирующими в развитии неблагоприятных медицинских последствий. Полиморфизм генов ренин-ангиотензиновой системы как одного из регулирующих звеньев может вызывать особенности нарушений гемодинамики при инфекционном процессе. Цель исследования: изучение влияния полиморфизма генов АСЕ, AGT2R1 и eNOS на развитие ранних бактериальных инфекций и на их самое проявление - синдром артериальной гипотензии. Материалы и методы: Для достижения цели были сформированы две группы детей. В основную группу включен 121 преждевременно родившийся ребенок с бактериальными инфекциями раннего неонатального периода, а в группу сравнения 31 преждевременно родившийся ребенок без признаков ранних бактериальных инфекций. Генетические методы включали исследования ID полиморфизм гена ACE, AC полиморфизм гена AGT2R1 и 4a/4b полиморфизм eNOS. Анализ витальных функций у детей, стратифицированных в соответствии с генотипа АСЕ гена, показал, что в первые сутки жизни у преждевременно рожденных детей с генотипом II среднее АД был достоверно выше, чем у детей с генотипом ID (35,3 ± 1,55 мм.рт .ст. и 31,7 ± 0,88 мм соответственно, p = 0,033). У детей с генотипом II гена АСЕ, уровень почасового диуреза на 1 сутки жизни был достоверно ниже, чем у детей с генотипом DD (1,6 ± 0,2 мл/кг/ч и 2,2 ± 0,21 мл/кг/ч соответственно, p = 0,0017), что может свидетельствовать о лучшей циркуляции в почках у детей с генотипом DD. В результате исследования не найдено влияния генов ренин-ангиотензиновой системы на сам факт возникновения ранних бактериальных инфекций, но выявлено достоверное влияние СС-генотипа гена AGT2R1 на развитие синдрома артериальной гипотензии у преждевременно рожденных детей (ОШ = 10,17). Практической рекомендацией для охраны общественного здоровья может быть введение генетического исследования с целью определения полиморфизма генов АСЕ и AGT2R1 у недоношенных детей, что позволит определять группу риска по развитию нарушений системной и органной гемодинамики и индивидуализированно подходить к ее коррекции; In the perinatal-specific infection mortality pattern, bacterial sepsis of newborns and congenital pneumonia account for 23.5% and occupy the I rank. Among the many non-specific clinical signs of infection, hemodynamic disorders are dominant in the development of adverse medical effects. Polymorphism of genes of the renin-angiotensin system, as one of the regulating units, can lead to peculiarities of disorders of hemodynamics in the infectious process. Aim of the study: to study the effect of ACE, AGT2R1 and eNOS gene polymorphism on the development of early bacterial infections and their most severe manifestation – arterial hypotension syndrome. Materials and Methods: two groups of children were formed to achieve the goal. The main group includes 121 prematurely born infants with bacterial infections of the early neonatal period, and the comparison group includes 31 prematurely born infants with no signs of early bacterial infections. Genetic methods included the study of ID polymorphism of ACE gene, AC polymorphism of gene AGT2R1 gene polymorphism and 4a/4b polymorphism of eNOS. Analysis of vital functions in children stratified according to the genotype of the ACE gene, showed that at the first day of life in prematurely born children with genotype II, the mean blood pressure was significantly higher than in children with the genotype ID (35.3 ± 1.55 mm Hg) and 31.7 ± 0.88 mmHg, respectively, p = 0.033). In children with the II genotype of ACE, the hourly diuresis rate at day 1 was significantly lower than in children with the DD genotype (1.6 ± 0.2 ml/kg/h and 2.2 ± 0.21 ml/kg/h, respectively, p = 0.0017), which may indicate better renal circulation in children with the DD genotype. As a result of the study, no influence of the genes of the renin-angiotensin system on the fact of early bacterial infections occurrence was found, but significant influence of the CC-genotype of the AGT2R1 gene on the development of arterial hypotension syndrome in premature infants (OR = 10.17) was detected. A practical recommendation for public health may be to conduct a genetic study to identify ACE and AGT2R1 gene polymorphisms in preterm infants, which will help identify the risk group for systemic and organ haemodynamic disorders and manage it individually.Документ Клінічний випадок вродженого завороту тонкої кишки з некрозом, ускладненого в післяопераційному періоді синдромом "короткої кишки"(Буковинський державний медичний університет, 2016) Похилько, Валерій Іванович; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Похилько, Валерий Иванович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ковалева, Елена Михайловна; Чернявская, Юлия Игоревна; Артемова, Наталия Сергеевна; Pokhylko, V. I.; Ksyonz, I. V.; Kovalova, O. M.; Cherniavska, Yu. I.; Artemova, N. S.Резюме. Проблема ентеральної недостатності, що виникла в результаті поширеної резекції кишківника і формування синдрому «короткої кишки», досі є актуальною. Частота даного синдрому зростає через більшу кількість хірургічних втручань і агресивних підходів до ведення новонароджених з тяжкими інтраабдомінальними порушеннями. Сучасна анестезіологічна допомога та інтенсивна терапія завдяки парентеральному харчуванню дозволяє тривалий час забезпечувати таких пацієнтів головними нутрієнтами, мікроелементами, вітамінами, але кожен день такої підтримки збільшує шанс мати катетер-асоційовану інфекцію, сепсис, печінкову недостатність, що і призводить до смерті пацієнтів. Хвороба печінки, пов’язана з ураженням кишківника (IFALD), виникає в результаті дії ряду факторів: катетер-асоційованих повторних септичних епізодів та ендотоксинемії, токсичної дії шкідливих домішок сумішей для парентерального харчування, незрілого механізму утворення жовчі, секреторного застою жовчі через голодування. Представлено клінічний випадок вродженого завороту тонкої кишки з некрозом, ускладненого в післяопераційному періоді синдромом короткої кишки, спостереження за дитиною проводилося протягом 10 років. Дитина вперше поступила у відділення інтенсивної терапії у віці 3 діб з клінікою вродженої кишкової непрохідності, дитину було прооперовано за ургентними показаннями – виконано лапаротомію, резекцію 2/3 тонкої кишки, накладання подвійної ентеростоми. Довжина залишку тонкої кишки до зв’язки Трейтця склала 20 см., та до ділянки ілеоцекального кута – 5 см. Перебіг післяопераційного періоду був ускладнений злуковою хворобою, наявністю значних патологічних втрат з високої ентеростоми. У віці 3-х тижнів дитині була проведена релапоротомія: відновлення цілісності кишківника шляхом закриття ентеростоми з двома анастомозами. Післяопераційний період був ускладнений перитонітом, тонкокишковою норицею, у зв’язку з чим у віці 1 міс проведена релапаротомія ІІ. Під час операції виявлено неспроможність передньої стінки ентероанастомозу. Після відновлення анастомозу проведена його герметизація «Тахокомбом» (Takeda), релапаратомна рана вшита наглухо. Через тиждень після релапаротомії ІІ знову виникло ускладнення – неспроможність анастомозу, множинні зовнішні тонкокишкові нориці та нориця сліпої кишки з зовнішньою інвагінацією, виконано ще одне оперативне втручання, під час якого проведений вісцероліз, резекція тонкої кишки та іліоцекального кута, тубаж кишківника, санація і дренування черевної порожнини. Після проведених оперативних втручань дитина упродовж 3-х місяців знаходилась на ШВЛ. Весь час перебіг післяопераційного періоду ускладнювався великими патологічними витратами за рахунок синдрому короткої кишки, що призводило до гіпотрофії. Хлопчик знаходився на парентеральному харчуванні протягом 4 місяців, ентеральне годування дитини було розпочато з трофічного введення суміші «Альфаре» (Nestle), у подальшому розширення ентерального об’єму проводилось шляхом додавання сумішей «Пре Нан» (Nestle) та «Пепті Юніор» (Nutricia). Хлопчик неодноразово проходив курси стаціонарного лікування з приводу анемії, затримки фізичного розвитку, нанізму, судомного синдрому. У віці 10 років дитина має вагу 18 кг, спостерігається з приводу мегалобластної В-12, фолієводефіцитної анемії, вторинної ферментативної недостатності, синдрому мальабсорбції, псевдогіпопаратиреозу, нанізму, фіброзу печінки. Описаний клінічний випадок належить до рідкісної клінічної ситуації 10-річного спостереження за дитиною з синдромом «короткої кишки» та комплексом патології, що виникла в результаті ентеральної недостатності; Резюме. Проблема энтеральной недостаточности, возникшей в результате обширной резекции кишечника и формирование синдрома «короткой кишки» до сих пор актуальна. Частота данного синдрома возрастает из-за большего количества хирургических вмешательств и агрессивных подходов к ведению новорожденных с тяжелыми интраабдоминальными нарушениями. Современная анестезиологическая помощь и интенсивная терапия, благодаря парентеральному питанию, позволяет длительное время обеспечивать таких пациентов главными нутриентами, микроэлементами, витаминами, но каждый день такой поддержки увеличивает шанс иметь катетер-ассоциированную инфекцию, сепсис, печеночную недостаточность, что и приводит к смерти пациентов. Болезнь печени, связанная с поражением кишечника (IFALD), возникает в результате действия ряда факторов: катетер-ассоциированных повторных септических эпизодов и эндотоксинемии, токсического действия вредных примесей смесей для парентерального питания, незрелого механизма образования желчи, секреторного застоя желчи из-за голода. Представлен клинический случай врожденного заворота тонкой кишки с некрозом, осложненного в послеоперационном периоде синдромом «короткой кишки», наблюдение за ребенком проводилось в течение 10 лет. Ребенок впервые поступил в отделение интенсивной терапии в возрасте 3 суток с клиникой врожденной кишечной непроходимости, был прооперирован по ургентным показаниям - выполнена лапаротомия, резекция 2/3 тонкой кишки, наложение двойной энтеростомы. Длина остатка тонкой кишки до связки Трейтца составила 20 см., а участка до илеоцекального угла – 5 см. Течение послеоперационного периода было осложнено спаечной болезнью, наличием значительных патологических потерь с «высокой» энтеростомы. В возрасте 3-х недель ребенку была проведена релапоротомия: восстановление целостности кишечника путем закрытия энтеростомы с двумя анастомозами. Послеоперационный период был осложнен перитонитом, тонкокишечным свищем, в связи с чем в возрасте 1 мес. проведена релапаротомия ІІ. Во время операции выявлено несостоятельность передней стенки энтероанастомоза. После восстановления анастомоза проведена его герметизация «Тахокомбом» (Takeda), релапаратомная рана ушита наглухо. Через неделю после релапаротомии ІІ снова возникло осложнение - несостоятельность анастомоза, множественные внешние тонкокишечные свищи и свищ слепой кишки с внешней инвагинацией, выполнено еще одно оперативное вмешательство, в ходе которого проведен висцеролиз, резекция тонкой кишки и илиоцекального угла, тубаж кишечника, санация и дренирование брюшной полости. После проведенных оперативных вмешательств ребенок в течение 3-х месяцев находился на ИВЛ. Все время течение послеоперационного периода осложняется большими патологическими потерями за счет синдрома «короткой кишки», что приводило к гипотрофии. Мальчик находился на парентеральном питании в течение 4 месяцев, энтеральное кормление ребенка было начато с трофического введения смеси «Альфаре» (Nestle), в дальнейшем расширения энтерального объема проводилось путем добавления смесей «Пре Нан» (Nestle) и «Пепти Юниор» (Nutricia ). Мальчик неоднократно проходил курсы стационарного лечения по поводу анемии, задержки физического развития, нанизма, судорожного синдрома. В возрасте 10 лет ребенок весит 18 кг, наблюдается по поводу мегалобластной В-12-фолиеводефицитной анемии, вторичной ферментативной недостаточности, синдрома мальабсорбции, псевдогипопаратиреоза, нанизма, фиброза печени. Описанный клинический случай относится к редкой клинической ситуации 10-летнего наблюдения за ребенком с синдромом «короткой кишки» и комплексом патологии, возникшей в результате энтеральной недостаточности; Summary. The problem of enteric insufficiency, resulting from common bowel resection and formation «short bowel» syndrome is still relevant. The incidence of this syndrome increases due to more aggressive surgical interventions and approaches to the management of infants with severe intra-abdominal disorders. Modern anesthesia and intensive care support through parenteral nutrition allows to provide these patients major nutrients, trace elements, vitamins for a long time , but every day of this support increases the chance of having catheter-associated infection, sepsis, liver failure, which leads to the death of patients. Intestinal failure associated liver disease (IFALD) occurs as a result of several factors: catheter-associated recurrent episodes of sepsis and endotoxemia, toxic effects of contaminants mixtures for parenteral nutrition, immature mechanism of bile, bile secretory stagnation due to starvation. Presented clinical case of congenital small bowel volvulus with necrosis complicated with postoperative short bowel syndrome , monitoring of this child conducted for 10 years. The child first came in intensive care at the age of 3 days with the clinic of congenital intestinal obstruction, the child was operated on urgent indications - performed laparotomy, resection of 2/3 of the small intestine, the imposition of double enetrostomy. The length of small intestine to Treitz ligament was 20 cm, and the area to ileocecal angle was 5cm. The course was complicated by postoperative adhesive disease, the presence of significant abnormal loss of high enterostomy. At the age of 3 weeks the child was held relaporotomiya: enterostomy closure with the formation of two anastomoses. The postoperative period was complicated by peritonitis, intestinal fistulas, and therefore at the age of 1 month baby was held relaparotomy II. During the operation revealed the inability of front wall of entero-anastomosis. After the restoration of anastomosis performed his sealing with «Tachokomb» (Takeda), enclosing the wound tightly. A week after relaparotomii II again emerged complications - failure of the anastomosis, multiple external small-intestinal fistulas and cecum fistula with external intussusception, performed another surgery during which spent vistseroliz, resection of the small bowel and ileocecal angle, intestine intubation, sanitation and drainage of abdominal cavity. Following the surgery the child for 3 months was on ventilator. All the while the postoperative period was complicated by abnormal high costs due to «short bowel» syndrome, leading to malnutrition. The boy was on parenteral nutrition for 4 months, enteral feeding of baby started with the introduction of trophic mixture «Alfare» (Nestle), further expanding the volume of enteral formula was conducted by adding «Pre Nan» (Nestle) and «Pepti Junior» (Nutricia). The boy repeatedly held courses of inpatient treatment for anemia, delayed physical development, dwarfism, seizures. At the age of 10 the child has a weight of 18 kg, observed over megaloblastic B-12 folic-deficiency anemia, secondary enzyme deficiency, malabsorption syndrome, pseudohypoparathyreosis, dwarfism, liver fibrosis. This clinical case refers to a rare clinical situation 10-year observation of the child with"short bowel" syndrome and complex of pathologies resulting from enteral insufficiency.Документ Клінічний випадок набутої медикаментозної гострої гемолітичної анемії у дитини, внаслідок прийому ібупрофену («нурофен»)(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Похилько, Валерій Іванович; Артьомова, Наталія Сергіївна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Ковальова, Олена Михайлівна; Вернигора, Степан Іванович; Похилько, Валерий Иванович; Артемова, Наталия Сергеевна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Ковалева, Елена Михайловна; Вернигора, Степан Иванович; Pohylko, V. I.; Artyomova, N. S.; Tcvyrenko, S. M.; Kovalova, O. M.; Vernygora, S. I.Резюме. Безпечність застосування медикаментів з антипіретичною активністю в педіатричній практиці є одним з основних питань лікаря практичної медицини. Вивчення фармакологічних ефектів ібупрофену на системи органів та тканин, як і інших антипіретиків, останнім часом доводить про високий профіль безпеки препарату. Проте, зустрічаються повідомлення відносно виникнення небажаних побічних ефектів під час лікування ібупрофеном. В статті наведений клінічний випадок набутої гемолітичної анемії внаслідок прийому ібупрофену («Нурофен»). Дитина К., 1 рік 8 міс., доставлена в приймальне відділення Дитячої міської лікарні м. Полтави з клінічними ознаками негоспітальної правобічної пневмонії. З анамнезу з’ясовано, що дитина за останню добу отримала 500 мг (40 мг/кг) ібупрофену («Нурофен»). Протягом 12 годин констатовано погіршення стану пацієнта за рахунок появи клінічних та лабораторних ознак гострої гемолітичної анемії (синдром жовтяниці, гепатоспленомегалія, гостра надважка анемія, ерітропенія з вираженим ретикулоцитозом, гіпербілірубінемія). В умовах реанімаційного відділення була надана невідкладна допомога з метою припинення гострого гемолітичного кризу, шляхом проведення комбінованої терапії (глюкокортикоїди, внутрішньовенні інфузії неспецифічного імуноглобуліну, гепатопротектори, ентеросорбенти), проведена корекція анемічного синдрому. Після стаблізації стану пацієнт переведений в гематологічне відділення для подальшого лікування. Наведений випадок засвідчує необхідність проведення контролю за призначенням та дотриманням призначеного лікування батьками дітей, а також контролю за розповсюдженням інформації медичного призначення серед населення; Резюме. Безопасность применения медикаментов с антипиретической активностью в педиатрической практике является одним из основных вопросов для практического врача. Изучение фармакологических эффектов ибупрофена на системы органов и тканей, как и других антипиретиков, в последнее время говорит о высоком профиле безопасности препарата. Тем не менее, встречаются сообщения относительно возникновения нежелательных побочных эффектов во время проведения терапии ибупрофеном. В статье приведен клинический случай приобретенной гемолитической анемии, вследствие приема ибупрофена («Нурофен»). Ребенок К., 1 год 8 мес., доставлен в приемное отделение Детской городской больницы г. Полтавы с клиническими признаками негоспитальной правосторонней пневмонии. Из анамнеза выяснено, что ребенок за последние сутки получил 500 мг (40 мг/кг) ибупрофена («Нурофен»). В течении 12 часов констатировано ухудшение состояния пациента за счет появления клинических и лабораторных признаков острой гемолитической анемии (синдром желтухи, гепатоспленомегалия, острая сверхтяжелая анемия, эритропения с выраженным ретикулоцитозом, гипербилирубинемия). В условиях реанимационного отделения был купирован острый гемолитический криз, путем проведения комбинированной терапии (глюкокортикостероиды, внутривенные инфузии неспецифического иммуноглобулина, гепатопротекторы, энтеросорбенты), проведена коррекция анемического синдрома. После стабилизации состояния пациент переведен в гематологическое отделение для дальнейшего лечения. Указанный случай подтверждает необходимость проведения контроля за назначением и выполнением назначенного лечения родителями детей, а также контроля за распространением информации медицинского содержания среди населения; Abstract. The safety of medicines with antipyretic activity in pediatric practice is one of the main issues for a practical doctor. The study of pharmacological ibuprofen on systems of organs and tissues, as well as other antipyretics, recently speaks of a high profile of drug safety. Nevertheless, there are reports of undesirable side effects during ibuprofen therapy, the most frequent of which are: systemic hypersensitivity reactions, gastropathies and enteropathies, acute renal failure and tubular necrosis in children under 5 years of age, toxic hepatitis. At the same time, more and more messages appear about the occurrence of undesirable side reactions, which are associated with an overdose of ibuprofen. This article presents the clinical case of acquired hemolytic anemia, due to ingestion of ibuprofen («Nurofen»). Child K., 1 year 8 months old, was taken to the admissions department of the Children’s Municipal Clinical Hospital with clinical signs of non-hospital right-sided pneumonia. From the anamnesis it was found out, that the reflex for the last day has received 500 mg (40 mg/kg) of ibuprofen («Nurofen»). Within 12 hours, the patient deteriorated due to the appearance of clinical and laboratory signs of acute hemolytic anemia (jaundice, hepatosplenomegaly, acute superheavy anemia, erythropenia with reticulocytosis, and hyperbilirubinemia). In the intensive care unit, an acute hemolytic crisis was stopped, by combining therapy (glucocorticosteroids, intravenous infusions of nonspecific immunoglobulin, hepatoprotectors, enterosorbents), correction of anemic syndrome was performed. After stalking the patient, the patient was transferred to the hematology unit for further treatment. This case confirms the need to monitor the appointment and performance of prescribed treatment by parents of children, as well as control over dissemination of medical information to the public.Документ Концептуальні підходи до забезпечення якості та безпеки медичної допомоги новонародженим(ООО «Группа компаний МЕД ЭКСПЕРТ», 2013) Знаменська, Тетяна Костянтинівна; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Гончарова, Юлія Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Знаменская, Татьяна Константиновна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Гончарова, Юлия Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Znamenskaya, T. K.; Kovalova, O. M.; Pokhylko, V. I.; Honcharova, Yu. O.; Cherniavska, Yu. I.Резюме. Визначено поняття якості та безпеки надання медичної допомоги новонародженим. Проаналізовано індикатори якості, що стосуються неонатальної служби. Надано сучасну класифікацію медичних помилок у неонатальній інтенсивній терапії. Висвітлено стратегії з удосконалення якості та безпеки надання медичної допомоги новонародженим; Резюме. Определено понятие качества и безопасности оказания медицинской помощи новорожденным. Проанализированы индикаторы качества, касающиеся неонатальной службы. Представлена современная классификация медицинских ошибок в неонатальной интенсивной терапии. Освещены стратегии по совершенствованию качества и безопасности оказания медицинской помощи новорожденным; This paper focuses on the concept definition of quality and safety of newborn's medical care. Special attention has been paid to the analysis of quality indicators referred to medical care for neonates. The paper also presents the up-to-date classification of medical errors in neonatal intensive care as well as throws light upon the strategies which may improve the quality and safety of newborn's medical care.Документ Методологія аналізу кореневих причин несприятливих подій у медицині на прикладі клінічного випадку з анестезіологічної практики(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Федосюк, Роман Миколайович; Щупачинська, Л. О.; Ковальова, Олена Михайлівна; Федосюк, Р. Н.; Щупачинская, Л. О.; Ковалева, Елена Михайловна; Fedosіuk, R. M.; Shchupachynska, L. O.; Kovalova, O. M.Приголомшуюча статистика медичних помилок і несприятливих подій у медицині спонукає до пошуку шляхів подолання проблеми. Одним з найпоширеніших методів, що застосовується у розвинених країнах світу для ідентифікації першопричин інцидентів з безпекою пацієнтів з метою їх адекватного менеджменту та попередження у майбутньому, є аналіз кореневих причин. Мета дослідження. Встановити основні атрибути та технології практичного застосування методу аналізу кореневих причин та продемонструвати алгоритм його практичного застосування у медицині на прикладі інциденту з летальним наслідком із клінічної практики. Матеріали та методи дослідження. Проведено контент-аналіз наукової медичної літератури на предмет ідентифікації ключових характеристик методу аналізу кореневих причин та алгоритмів його застосування у клінічній практиці та експертну оцінку на його основі історії хвороби пацієнтки з гіпертрофічною кардіоміо-патією, яка несподівано померла на операційному столі під час планової операції на щитоподібній залозі в одній із клінік м.Києва. Результати дослідження. Встановлено, що фокусом аналізу корене-вої причини є «що?» (несприятлива подія) та «чому?» (система), а не «хто?» (працівник), а кінцевою метою – не пошук та покарання винуватця, а визначення шляхів та розроблення конкретних рішень з покращення системи, імплементація яких усуває ймовірність повторення несприятливої події у майбутньому. Наведено кілька найпоширеніших технологій використання методу на практиці. На основі методології аналізу кореневих причин проведено експертну оцінку випадку інтрао-пераційної смертіпацієнтки з анестезіологічної практики з використанням технології «П’ять «чо-му?» аналізу» («The five whys analysis»). Розроблено коригуюче втручання сильної дії для елімінації встановленої першопричини летального наслідку у вигляді стандартів периопераційного менедж-менту пацієнтів з гіпертрофічною кардіоміопатією. Висновки. Аналіз кореневої причини є одним з основних інструментів ідентифікації причин несприятливих подій у різних сферах людської діяльно-сті. Наведений в роботі приклад його практичного застосування для аналізу несприятливого випадку в анестезіологічній практиці продемонстрував його великий потенціал в пост-інцидентному менеджменті проблемних випадків у медицині. Актуальность. Ошеломляющая статистика медицинских ошибок и неблагоприятных событий в ме-дицине побуждает к поиску путей решения проблемы. Одним из самых распространенных методов, применяемыхв развитых странах мира для идентификации первопричин инцидентов с безопасно-стью пациентов с целью их адекватного менеджмента и предупреждения в будущем, является анализ корневых причин.Цель исследования. Установить основные атрибуты метода анализа корневых причин и продемонстрировать алгоритм его практического применения в медицине на примере инцидента с летальным исходом изклинической практики.Материалы и методы. Проведен контент-анализ научной медицинской литературы на предмет идентификации ключевых характеристик метода ана-лиза корневых причин и алгоритмов его применения в клинической практике и экспертнаяоценкана его основе истории болезни пациентки с гипертрофической кардиомиопатией, неожиданно умершейна операционном столе во время плановой операции на щитовидной железе в одной из клиникг.Киева.Результаты. Установлено, что фокусом анализа корневой причины есть «что?» (неблагопри-ятное событие) и «почему?» (система), а не «кто?» (работник), а конечной целью – не поиск и наказание виновного, а определение путей и разработка конкретных решений по улучшению системы, воплощение которых устраняет вероятность повторения неблагоприятного события в будущем. Приведено несколько самых распространенных технологий использования метода на практике. На основе методологии анализа корневых причин проведена экспертная оценка случая интраоперационной смерти пациентки из анестезиологической практики с использованием технологии «Пять «почему?» анализа» («The five whys analysis»). Разработано корректирующее вмешательство сильного действия для элиминации установленной первопричины летального исхода в виде стандартов периоперационного менеджмента пациентов с гипертрофической кардиомиопатией.Выводы. Анализ корневой причины является одним из основных инструментов идентификации причин неблагоприятных событий в разных сферах человеческой деятельности. Приведенный в работе пример его практического применения для анализа неблагоприятного случая в анестезиологической практике продемонстрировал его большой потенциал в пост-инцидентном менеджменте проблемных случаев в медицине. The staggering statistics of medical errors and adverse events in medicine prompts the search for ways to solve the problem. One of the most common methods used in developed countries to identify the root causes in breach of patient safety in order to adequately manage and prevent the incidents in the future is root cause analysis. The aim of the research is to establish the basic attributes of the root cause analysis method and to demonstrate the algorithm of its practical application in medicine presented by a fatal incident taken from clinical practice. Materials and methods. We applied content-analysis of scientific medical litera-ture to identify key characteristics of the root cause analysis method and algorithms for its application in clinical practice and an expert evaluation of the medical record of patient with hypertrophic cardiomyopathy, who unexpectedly died on the operating table during a thyroid gland elective operation in one of Kyiv hospitals. Results. It has been established that the focus of root cause analysis is "what?" (an unfavourable event) and "why?" (the system), but not "who?" (the worker), and the ultimate goal is not search and punishment of the person to blame, but searching for ways and the development of specific solutions to be implemented to improve the system and eliminate the likelihood of an adverse event recurrence in the future. Some of the most common technologies for using the method in practice are given. Based on the root cause analysis method-ology, an expert evaluation of an anaesthesia case of the patient's intraoperative death has been carriedout using the "five why’s analysis" technology. A corrective intervention of a strong effect, in the form of standards for perioperative management of patients with hypertrophic cardiomyopathy has been developed to eliminate the established underlying cause of death. Conclusions.The root cause analysis is one of the main tools for identifying the causes of adverse events in various areas of human activity. The example of its practical application for the analysis of an unfavourable event in anaesthetic practice, which is outlined in the article, has demonstrated its great potential in post-incident management of problematic cases in medicine.Документ Модель предикції та попередження розвитку внутрішньошлуночкових крововиливів та їх наслідків у передчасно народжених дітей з низькою та екстркмально низькою масою тіла при народженні(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Климчук, Юлія Юріївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Бєлорус, Андрій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Климчук, Юлия Юрьевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Белорус, Андрей Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Фастовец, Марина Николаевна; Klimchuk, Yu. Yu.; Artyomova, N. S.; Belorus, A. I.; Kovalova, O. M.; Fastovets, M. M.Вступ. На даний час не існує ефективних способів лікування ВШК та їх несприятливих наслідків, тому єдиним методом у зменшенні частоти їх виникнення є попередження ранніх та віддалених несприятливих наслідків, що пов’язані з важкими ВШК, особливо у передчасно народжених дітей з низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні. Мета. Обґрунтування та розроблення моделі предикции та попередження розвитку ВШК та ВШК-індукованих наслідків у передчасно народжених дітей з низькою та екстремально низькою масою. Матеріали та методи. Контент-аналіз сучасної наукової бази та обзорів бази Cochraine щодо прогнозування та попередження розвитку важких ВШК у передчасно народжених немовлят та пре пост-інтервенційне дослідження щодо ефективності застосування пакетного рішення «SAFETY BUNDLE». Результати та їх обговорення. Визначено фактори ризику з високим рівнем доказовості, які асоціюються з важкими ВШК та впливають на розвиток ВШК-індукованих ускладнень. Розроблено алгоритм визначення немовлят підвищеного ризику щодо розвитку несприятливих наслідків при ВШК, міждисциплінарні та міжпрофесійні комунікаційні чек-листи, а також чек-лист моніторингу за станом дитини відразу після народження. Запровадження цих чек-листів у неонатальному стаціонарі дозволило зменшити частоту важких ВШК, кількість дітей-інвалідів на тлі підвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженні. Висновки. Запровадження моделі предикції та попередження розвитку важких ВШК та їх несприятливих наслідків у передчасно народжених немовлят дозволило зменшити частоту важких ВШК, кількість дітей-інвалідів на тлі підвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженні; Введение. Выхаживание недоношенных детей требует своевременного проведения лечебно-диагностических мероприятий, основанных на коммуникативных взаимодействиях медицинского персонала. Поэтому, с целью усовершенствования качества неонатальной помощи и экономии времени для анализа состояния новорожденного необходимо применение лечебно-диагностических алгоритмов. Цель. Выделить достоверные факторы риска возникновения тяжелых ВЖК и их осложнений, основываясь на принципах доказательной медицины; разработать алгоритмические предиктивные модели лечебно-диагностической тактики и план выхаживания недоношенных детей с низкой и экстремально низкой массой тела при рождении и высоким риском развития тяжелых ВШК. Материалы и методы. На основании анализа инвариантных материалов по безопасности оказания медицинской помощи пациентам согласно Рекомендаций Комитета Министров Совета Европы, предварительных исследований зарубежных ученых, результатов обзоров базы Cochraine и также выводов, полученных в ходе собственных исследований авторов, проведенных в течении 2012-2017 гг. Было проведено исследование отдельных коммуникативных междисциплинарных и межпрофессиональных связей в неонатальных стационарах развитых стран. Результаты и их обсуждение. Исследователями определены и объединены основные факторы риска, которые увеличивают частоту тяжелых ВЖК и влияют на развитие ВЖК-индуцированных осложнений. На базе пакетного решения I-PASS разработаны структурные компоненты внутренних коммуникационных протоколов, которые составили модель оптимизации оказания медицинской помощи недоношенным с высоким риском развития ВЖК, и младенцам с имеющимися тяжелыми ВЖК. Выводы. Разработаны и внедрены в рутинную работу чек-листы, которые позволили усовершенствовать междисциплинарное и межпрофессиональное взаимодействие специалистов неонатального отделения Перинатального центра Полтавской областной клинической больницы им. Н. В. Склифосовского; Introduction. The emergence of prematurely born children requires timely medical and diagnostic measures based on the communicative interaction of medical personnel. Therefore, in order to improve the quality of neonatal care and save time for the analysis of the state of newborns, it is necessary to apply therapeutic diagnostic algorithms. Aim. To allocate reliable factors of risk of occurrence of severe IVH and their complications, based on the principles of evidence-based medicine; to develop algorithmic predictive models of treatment-diagnostic tactics and the emergence of prematurely born children with low and extremely low body weight with a high risk of developing severe IVH. Materials and methods. Based on the analysis of invariant materials for the provision of medical care to patients in accordance with the Recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe, conducted by previous investigations of foreign scientists, the results of the reviews of the Cochraine base and the findings of the authors' own research carried out during 2012-2017 were The research of separate communicative interdisciplinary and interprofessional connections in neonatal hospitals of developed countries was conducted. Results and discussion. The researchers identified and united the main risk factors that increase the incidence of severe IVH and affect the development of IVH-induced complications. Based on the I-PASS batch solution, the structural components of internal communication protocols have been developed, which formed a model for optimizing the delivery of prematurely delivered high-risk, and infants who already have severe IVH. Conclusions. The checklist was developed and implemented in routine work, which allowed to improve the interdisciplinary and interprofessional interaction of specialists of the neonatal department of the Perinatal Center of the Poltava Regional Clinical M.V. Sklifosovsky`s Hospital.Документ Основные методы детекции инцидентов с безопасностью пациентов в медицине(Издательство Эксперт, 2018) Федосюк, Роман Николаевич; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Fedosiuk, R. N.; Kovalova, O. M.; Pokhylko, V. I.; Федосюк, Роман Миколайович; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій ІвановичЦель исследования. Изучить таксономию понятия «инцидент с безопасностью пациента», предоставить современную классификацию и сравнительную характеристику существующих методов обнаружения таких инцидентов в медицине. Материалы и методы. Контент-анализ специальной медицинской литературы и материалов электронных интернет-ресурсов на предмет современных технологий и инструментов идентификации проблем с безопасностью пациентов, их классификации и ключевых характеристик. Результаты. Показано, что весь спектр возможных инцидентов, связанных с безопасностью пациентов, разделяется в две категории: медицинская ошибка и неблагоприятное событие. Раскрыта и детализирована таксономия каждого из этих понятий. Выбраны 4 критерия для стратификации всех существующих методов идентификации инцидентов, связанных с безопасностью пациентов, на группы. Представлена характеристика основных. Заключение. Универсального метода детекции инцидентов, связанных с безопасностью пациентов, не существует. Только комплексный подход к проблеме идентификации неблагоприятных событий в медицине может обеспечить получение целостной картины; Objective. The aim of the research is to explore the taxonomy of the concept of «patient safety incident», to provide a modern classification and comparative characteristics of existing methods of incidents detection in medicine. Materials and methods. Content analysis of special medical literature and electronic Internet resources on the subject of modern technologies and tools for identifying problems with patient safety, their classification and key characteristics. Results. It has been shown that the full spectrum of possible incidents with patient safety falls into two categories – a medical error and an adverse event. The taxonomy of each of them is disclosed and detailed. Four criteria for stratifying all existing methods of patient safety incidents identification are chosen. The characteristics of the main ones are given. Conclusion. There is no universal method for detecting patient safety incidents. Only an integrated approach to the problem of identifying adverse events in medicine can provide a relatively holistic picture.Документ Основные эпидемиологические тренды частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области: 2004–2014 гг.(ЮпокомИнфоМед, 2016-06) Коробка, Оксана Викторовна; Козакевич, Елена Борисовна; Артемова, Наталия Сергеевна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Korobka, O. V.; Kozakevіch, O. B.; Artemova, N. S.; Kozakevich, V. K.; Polhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Коробка, Оксана Вікторівна; Козакевич, Олена Борисівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена МихайлівнаЦелью исследования было изучить эпидемиологические тенденции частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области, а также состояний, которые с ней связаны. Выявлено, что за последние 15 лет частота асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области значительно сократилась, в частности, с 81,89‰ в 2000 г. до 12,9‰ в 2014 г. с наиболее существенным сокращением в 2005–2009 гг., когда ежегодно показатель уменьшался на 12,9‰. В течение 2009–2013 гг. снижение частоты асфиксии в год составило 2,9‰. Сокращение показателя смертности новорожденных от асфиксии наблюдалось в 2000–2008 гг. (от 2,62 до 1,4‰ в 2008 г.), но с 2008 г. показатель смертности при асфиксии не изменяется и составляет 0,1–0,2‰. Проведенное исследование дало возможность сделать вывод о том, что значительное снижение частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области обусловлено как внедрением современных перинатальных технологий, так и более точной верификацией диагноза; The aim of the research is to study the epidemiological trends of asphyxia incidence among term infants in Poltava region and the conditions associated with its development. Over the past 15 years, the asphyxia incidence among the term infants significantly decreased in Poltava region from 81.89‰ in 2000 to 12.9‰ in 2014 with the most significant decline in 2005–2009 – annual reduction of 12.9‰. During 2009–2013, the annual reduction rate of asphyxia decreased significantly and was 2.9‰. Reduction of incidence of neonatal death from asphyxia occurred during 2000–2008 from 2,62 to 1,4‰, but since 2008, asphyxia death rates remain unchanged and are 0,1–0,2‰. The significant decrease in the asphyxia rate among term infants in Poltava region is due to introduction of modern perinatal technologies, as well as more accurate verification of diagnosis.Документ Основні тенденції плодово-малюкових втрат у ваговій категорії ≥ 2500 г в Україні(Полтавський державний медичний університет, 2019) Ковальова, Олена Михайлівна; Дудник, С. В.; Похилько, Валерій Іванович; Муратова, Ольга Вікторівна; Кузєнкова, Г. А.; Kovalova, O. M.; Dudnyk, S. V.; Pokhylko, V. I.; Muratova, O. V.; Kuzenkova, H. А.У статті проведено аналіз динаміки плодово-малюкових втрат серед немовлят, які народились з масою ≥ 2500 г в Україні. Показано достовірне зниження за 2014-2018 рр. пропорційного показника перинатальної смертності, специфічного показника малюкової смертності та її складових на тлі сталих значень пропорційних показників анте- та інтранатальної смертності. Діти за масою тіла при народженні ≥ 2500 г у 2018 р. мали найвагомішу (42,0%) частку в структурному розподілу немовлят, що померли у віці до 1 року. Серед усіх плодово-малюкових втрат 58,4% випадків відбуваються упродовж перинатального періоду, а серед немовлят з масою ≥ 2500 г, які вижили, 55,05% усіх втрат – у постнатальному періоді.Документ Особливості серцево-судинної адаптації у новонароджених, які народились від матерів з метаболічним синдромом(Буковинський державний медичний університет, 2021) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Климчук, Юлія Юріївна; Яковенко, Оксана Володимирівна; Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Cherniavska, Y. I.; Klymchuk, Y. Y.; Yakovenko, O. V.Вступ. Надмірна вага та ожиріння, прояви метаболічного синдрому під час вагітності, а також їх наслідки є величезними викликами громадському здоров’ю. Вплив метаболічного синдрому у матері на стан новонародженої дитини є недостатньо вивченим. Мета дослідження. Встановити особливості серцево-судинної адаптації передчасно народжених дітей, які народились від матерів з метаболічним синдромом, та ідентифікувати метаболічні материнські та дитячі фактори ризику, які найбільше ассоціюються з підвищенням артеріального тиску та кардіопатією. Матеріал і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, що включало 97 передчасно народжених дітей, які знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. Було сформовано 2 групи: в основну групу увійшли передчасно народжені діти, які народились від матерів з метаболічним синдромом (n= 40), а в групу порівняння – передчасно народжені діти, які народились від матерів, які не мали метаболічного синдрому (n= 57). Результати дослідження. У немовлят, які народились від матерів з метаболічним синдромом артеріальний тиск був достовірно вищим за норму відповідно до гестаційного віку дитини (45,5±0,13 проти 42,56±0,13 мм рт.ст., р<0,001). Підвищений артеріальний тиск у немовлят достовірно асоціювався з порушенням ліпідного обміну у матері (ВШ 30,9) та артеріальною гіпертензією (ВШ 4,8). Дослідженням виявлено достовірний позитивний зв’язок між рівнем артеріального тиску та наявністю у дитини надмірної ваги (Coef. 0,168), а достовірний негативний зв’язок – з рівнем глюкози у сироватці крові (Coef. -0,037). Було встановлено, що кардіоміопатія зустрічається достовірно частіше у дітей основної групи (р=0,010), з її розвитком асоціюється наявність діабету у матері (ВШ 7,57). Чим більше компонентів метаболічного синдрому є у жінки, тим більше шансів у дитини мати кардіоміопатію. На ризик розвитку кардіоміопатії достовірно впливає низка факторів ризику з боку новонародженого. Висновки. Підвищений артеріальний тиск у передчасно народжених немовлят достовірно асоціюється з комплексом складових метаболічного синдрому у матері (артеріальною гіпертензієюта/або прееклампсією, ожирінням, діабетом та порушенням ліпідного обміну у матері (ВШ 14,71, р<0,001)). Продемонстровано роль порушень вуглеводного обміну у дитини в розвитку підвищеного артеріального тиску. Доведено, що розвиток кардіопатії у новонароджених асоціюється з факторами ризику як з боку дитини, так і материнськими, що свідчить про комплексний вплив метаболічних чинників на адаптацію серцево-судинної системи.Документ Паліативна допомога у новонароджених: медико-етичні та фінансово-економічні аспекти(ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України"., 2015) Ріга, Олена Олександрівна; Ковальова, Олена Михайлівна; Коробка, Оксана Вікторівна; Гончарь, Маргарита Олександрівна; Похилько, Валерій Іванович; Артьомова, Наталія Сергіївна; Рига, Елена Александровна; Ковалева, Елена Михайловна; Коробка, Оксана Викторовна; Гончарь, Маргарита Александровна; Похилько, Валерий Иванович; Артемова, Наталия Сергеевна; Riga, O. O.; Kovalova, O. M.; Korobka, O. V.; Gonchar, M. O.; Pokhylko, V. I.; Artyomova, N. S.Мета – вивчити кількість новонароджених Полтавської області, які потребували паліативної допомоги, та розрахувати вартість терапії дітей, які продовжували лікуватись у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Матеріали та методи. Для дослідження обрано пацієнтів, які лікувались у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених і діагноз яких входив до переліку станів, що обмежують життя. Результати. Наведено обґрунтування медико-етичних і фінансово-економічних підходів для впровадження перинатальної паліативної допомоги на прикладі Полтавської області. Наведено розрахунок вартості перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, які тривалий час отримували агресивну медичну допомогу внаслідок захворювань, що обмежують життя. Висвітлено аспекти етнічної, правової, економічної необхідності організації перинатальної паліативної допомоги. Висновки. Перешкодою до надання паліативної допомоги новонародженим є відсутність організації її системи, що не забезпечує виконання національної стратегії в галузі охорони здоров’я. Фінансові витрати надання медичної допомоги дітям, які потребують суто паліативної допомоги, надвеликі. Поняття, принципи, засади паліативного лікування дітей в Україні законодавчо не визначені, тому в сучасній системі охорони здоров’я України не визначено місця, до яких дітей можна застосовувати поняття «паліативні»; Цель – изучить количество новорожденных Полтавской области, которые нуждались в паллиативной помощи, и рассчитать стоимость лечения детей, которые продолжали лечиться в отделении интенсивной терапии новорожденных. Материалы и методы. Для исследования отобраны пациенты, которые лечились в отделениях интенсивной терапии новорожденных и диагноз которых входил в перечень состояний, ограничивающих жизнь. Результаты. Представлены обоснования медико-этических и финансово-экономических подходов для внедрения перинатальной паллиативной помощи на примере Полтавской области. Приведен расчет стоимости пребывания в отделении интенсивной терапии новорожденных, которые длительное время получали агрессивную медицинскую помощь вследствие заболеваний, ограничивающих жизнь. Освещены аспекты этической, правовой, экономической необходимости организации перинатальной паллиативной помощи. Выводы. Препятствием к оказанию паллиативной помощи новорожденным является отсутствие организации ее системы, которое не обеспечивает выполнения национальной стратегии в области здравоохранения. Финансовые расходы оказания медицинской помощи детям, которые нуждаются в паллиативной помощи, являются значительными. Понятие, принципы, основы паллиативного лечения детей в Украине законодательно не определены, поэтому в современной системе здравоохранения Украины нет места, каким детям можно применять понятие «паллиативные»; Purpose – to examine the number of newborns in Poltava region requiring palliative care and to calculate the treatment’s cost of children who continued to be present at neonatal intensive care unit. Material and methods. Patients, which treated in the intensive care unit new-born and the diagnosis of that was included in the list of the states, limiting life, were selected for research. Results. This article presents the rationale medical-ethical, financial and economic approaches to the implementation of perinatal palliative care as an example of Poltava region. The authors are the cost of stay in the intensive care unit, who have been treated with aggressive medical care due to life-limited diseases. Deals with aspects ethical, legal, economic necessity palliative organization of perinatal care. Conclusions. An obstacle to the provision of palliative care to newborns is the lack of organization of the system, failed to fulfill the national strategy in the field of health. Financial costs of medical care for children who require purely palliative care is very large. The concept, base, principles of palliative treatment of children in Ukraine is not legally defined, because there is no place in a modern health system in Ukraine, which children can use the term «palliative».Документ Прогнозирование возникновения тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний и пути их предупреждения у преждевременно рожденных детей(Wydawnictwo Aluna, 2018) Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Белорус, Андрей Иванович; Соловьева, Галина Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Адамчук, Наталия Николаевна; Kovalova, O. M.; Pokhylko, V. I.; Bielorus, A. I.; Soloviova, G. A.; Cherniavska, Y. I.; Adamchuk, N. N.; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Бєлорус, Андрій Іванович; Соловйова, Галина Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Адамчук, Наталія МиколаївнаРЕЗЮМЕ Введение: Тяжелые внутрижелудочковые кровоизлияния у недоношенных детей являются одной из основных проблем общественного здравоохранения, поскольку они могут быть причиной развития неврологических и когнитивных нарушений, а также смертельных исходов. Цель: Предупредить развитие внутрижелудочковых кровоизлияний у преждевременно рожденных детей путем разработки алгоритма идентификации младенцев повышенного риска и пакета решений с прогнозирования и предупреждения развития указанной патологии. Материалы и методы: Проведено мультицентровое исследование (2013 – 2016 гг.), включавшее 117 недоношенных детей, которые находились на лечении в 4 лечебных учреждениях Полтавской области (Украина). В группу детей с тяжелыми ВЖК включено 76 детей (вес 1037,8±43,7 г, ГВ 27,1±0,27 недели; девочек 36/47, 37 %), с ВЖК III-IV ст. по Papile L.A., а в группу сравнения – 41 ребенок (вес 1758±59,8; ГВ 32,1±0,30 недели; девочек 15/38, 46 %) без ВЖК. Эффективность применения пакета решений изучалась в Полтавском областном перинатальном центре (высокий уровень, 2000 родов в год) в течение 2014 - 2017 гг. Результаты: При множественном регрессионном анализе достоверными факторами риска развития тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний выявились ГВ (ОШ =0,28; р=0,000), безводный период меньше 24 ч. (ОШ =83,2; р=0,020), введение 0,9% раствора натрия хлорида во время первичных реанимационных мероприятий (ОШ =16,73; р=0,042), эпизоды артериальной гипертензии (ОШ =32,3; р=0,026) и количество лейкоцитов ≥15х109/л в первые сутки (ОШ 17,6; р=0,028). После внедрения пакета решений, который включал: междисциплинарный чек-лист (между акушер-гинекологом и неонатологом), алгоритм идентификации детей с высоким риском развития внутрижелудочковых кровоизлияний, чек-лист мониторинга за состоянием ребенка сразу после рождения, межпрофессиональный чек-лист (между врачом и медсестрой), частота внутрижелудочковых кровоизлияний снизилась с 18,9 % до 11,4 %, р=0,038, а инвалидность с 9,6 % до 2,4 %, р=0,046. Вывод: Пакет решений является эффективным инструментом предупреждения развития тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний у преждевременно рожденных детей; ABSTRACT Introduction: Severe intraventricular hemorrhages (IVH) in preterm infants are one of the major public health problems, as they can cause neurological and cognitive impairment, as well as lethal outcomes. The aim: To prevent the development of IVH in preterm infants by developing an algorithm for identification of high risk infants and a bundle for the prediction and prevention of this pathology. Materials and methods: A multicenter study (2013-2016) was conducted, which included 117 premature babies who were on treatment in 4 medical institutions in the Poltava region (Ukraine). The group of children with severe IVH included 76 children (weight 1037.8 ± 43.7 g, gestational age (GA) 27.1 ± 0.27 weeks; girls 36/47, 37 %), with IVH III-IV st. by Papile L.A. The comparison group consisted of 41 children (weight 1758 ± 59.8, GA 32.1 ± 0.30 weeks, girls 15/38, 46 %) without IVH. The effectiveness of a bundle for the prediction and prevention severe IVH was studied in the Poltava Regional Perinatal Center (high level, 2000 births per year) during 2014 - 2017. Results: The significant risk factors due to multiple regression logistic analysis are: gestational age (OR =0.28, р=0.000), anhydrous period less than 24 hours (OR =83,29; р=0.020), infusion of 0.9% sodium chloride solution during primary resuscitation (OR =16.73; р=0.042), episodes of arterial hypertension (OR =32.3; р=0.026), the number of leukocytes is ≥15x109/l at birth (OR=17.6; р=0.028). After the implementation of the Bundle, which included: an interdisciplinary check-list (between the obstetrician and the neonatologist), the algorithm for identifying children with high risk of IVH, a check-list for monitoring of the state of the child immediately after birth and an interprofessional check-list (between the doctor and the nurse), the IVH incidence decreased from 18.9 % to 11.4 %, p = 0.038, and the disability from 9.6 % to 2.4 %, p = 0.046. Conclusions: The Bundle is an effective tool for preventing of severe IVH in preterm infants.Документ Проект пілотної версії системи інцидент-моніторингу і звітування для служби анестезіології України(Полтавський державний медичний університет, 2018) Федосюк, Роман Миколайович; Ковальова, Олена Михайлівна; Федосюк, Роман Николаевич; Ковалёва, Елена Михайловна; Fedosiuk, R. M.; Kovalova, O. M.«Гельсінська декларація з безпеки пацієнтів в анестезіології» визначила систему інцидент-звітування одним з основних інструментів підвищення рівня безпеки пацієнтів в анестезіологічній практиці. Мета. На основі закордонних прототипів розробити проект власної, адаптованої до вітчизняних умов пілотної версії системи інцидент-моніторингу і звітування для служби анестезіології України. Об’єкт і методи. В якості закордонного прототипу обрано форми інцидент-моніторингу і звітування в анестезіології та хірургії американського Агентства Наукових Досліджень і Якості в Охороні Здоров’я (AHRQ). Результати. Розроблено адаптовану до національних умов та потреб анестезіологічної служби України паперову версію системи інцидент-моніторингу і звітування в анестезіологічній практиці, яку представлено у вигляді «Додатку з безпеки пацієнтів до наркозної карти», що складається з п’яти форм для проспективної реєстрації різних груп інцидентів. Висновок. Представлений у роботі варіант системи інцидент-моніторингу і звітування може бути використаний у якості пілотного проекту та тестової імплементаційної моделі у службі анестезіології України, а також стати прообразом майбутніх міждисциплінарних систем загальнонаціонального масштабу.Документ Становлення і розвиток неонатологічної служби Полтавського регіону (історичний опис)(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Tsvirenko, S. M.; Zhuk, L. A.; Gasyuk, N. I.У статті висвітлено історію та розвиток неонатологічної служби Полтавського регіону, який віддзеркалює загальні періоди розвитку неонатології. Перший етап включав спільну роботу акушер-гінекологів та педіатрів у пологових стаціонарах та тривав до 80-х років минулого століття. Другий етап розпочався зі створення спеціалізованих відділень виходжування та патології новонароджених у дитячих лікарнях. Третій етап розвитку характеризувався відкриттям відділень інтенсивної терапії новонароджених в пологових та дитячих стаціонарах на початку 90-х років. Четвертий етап розвитку неонатологічної служби пов’язаний з відкриттям перинатального центру Полтавської обласної клінічної лікарні. У статті названо імена лікарів-практиків, науковців та організаторів охорони здоров’я, які сприяли розвитку неонатологічної служби і створювали всі умови для успішного виходжування новонароджених; В статье изложена история и развитие неонатологической службы Полтавского региона, которая отражает общие периоды развития неонатологии. Первый этап включал совместную работу акушеров-гинекологов и педиатров в роддомах и продолжался до 80-х годов прошлого века. Второй этап начался с создания специализированных отделений выхаживания и патологии новорожденных в детских больницах.Третий этап развития характеризовался открытием отделений интенсивной терапии новорожденных в родильных и детских стационарах в начале 90-х годов. Четвертый этап развития неонатологической службы связан с открытием перинатального центра Полтавской областной клинической больницы. В статье названы имена врачей, ученых и организаторов здравоохранения, которые способствовали развитию неонатологической службы и создавали все условия для успешного выхаживания новорожденных; The article highlights the history and development of neonatal service in Poltava region, which reflects the entire period of neonatology as a science. The first phase included the collaboration of obstetricians and pediatricians in maternity hospitals and it lasted until the 1980s. In 1940, the main building of the maternity hospital was set up in Poltava. It has become a leading medical institution in providing obstetric care. In 1972, the maternity hospital in Kremenchuk was put into operation, with simultaneous establishment of department for newborns with appropriate healthcare staff. In 1980, Poltava V.M. Sklifosovsky Regional Clinical Hospital expanded the maternity department of extragenital pathology, in 2000 – observational department. Setting up Poltava city clinical maternity home in 1985 was a new and important step in the development of obstetric and neonatal services of the city and the region. In these institutions, neonatology service was presented as part of obstetric and gynecological care.The second phase of development has begun from establishing the specialized departments of nursing and neonatal pathologies in children’s hospitals. In 1989, the Children’s Regional Hospital set up the intensive care department with neonatal beds, and in Children’s City Clinical Hospital the department of pathology for premature newborns was created – the first and the only in Poltava region at that time. The third stage of development was characterized by setting up the departments of intensive care in maternity hospitals and children’s hospitals in the early 90’s. Intensive care unit in the City Clinical Maternity Hospital was established in 1993. The rapid upgrade of service with the introduction of new technologies and international standards for treatment of newborns was launched in 2002-2005. The fourth stage of neonatal service was associated with the implementation of the National Project «New Life. New Quality of Maternity and Childhood» and setting up the perinatal centers in Ukraine. In December 2012, the perinatal center in Children’s Regional Hospital – healthcare facility of the 3rd level – was established. In 2009, Poltava Regional Children’s Hospital set up the department of intensive rehabilitation and neonatal nursing. It was one of the first neonatologic in-patient departments in Ukraine, which provided a wide range of functions – from intensive care to patients follow-up after discharge. Since April 2012, the regional center for infants’ development operates at the department whose primary purpose is comprehensive monitoring of premature and sick children under 3 years of age. All neonatologists working at hospitals, are members of Neonatologists Association of Ukraine, Poltava center of which was formed in 2005. The article mentions the names of practitioners, scholars and organizers of healthcare, who promoted the development of neonatal service and created the conditions for successful care for newborns. Combining practical experience with modern scientific achievements and their practical implementation is a key for professional growth of neonatology specialists and improvement of neonatal care.Документ Інтегрована модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією та прикладні точки її застосування(Буковинський державний медичний університет, 2017) Артьомова, Наталія Сергіївна; Коробка, Оксана Вікторівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Ковальова, Олена Михайлівна; Артемова, Наталия Сергеевна; Коробка, Оксана Викторовна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Ковалева, Елена Михайловна; Artyomova, N. S.; Korobka, O. V.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Kovalova, O. M.Резюме. Актуальність. Причини розвитку асфіксії добре відомі, проте дебати щодо важливості антенатальних та інтранатальних чинників у розвитку асфіксії досі продовжуються. Ідентифікація чітких предикторів розвитку дисфункції вітальних і невітальних органів дозволить удосконалити існуючі алгоритми спостереження за новонародженими, які перенесли гіпоксію/асфіксію, та приймати рішення щодо своєчасного застосування у них персоналізованих лікувально-діагностичних заходів, спрямованих на зниження смертності, захворюваності, інвалідності дітей та підвищення якості їх життя. Мета роботи. Обґрунтування та розробка інтегрованої моделі предикції розвитку органних дисфункцій та удосконалення алгоритму спостереження за новонародженими з асфіксією в ранньому неонатальному періоді. Матеріали і методи. У дослідження було включено 72 доношені дитини з асфіксією та 35 здорових новонароджених, які народилися в перинатальному центрі Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського та Полтавському міському клінічному пологовому будинку впродовж 2011-2013 рр. Досліджено асоціації між розвитком дисфункції органів та факторами ризику, що характеризують соматичний, акушерський, анте-інтранатальний анамнез матері, стан дитини, об’єм первинної реанімації, а також між метаболічними, запальними та судинними біомаркерами. Предикцію уражень органів та систем новонародженого розглянуто з точки зору патофізіологічних механізмів циркуляторних та нециркуляторних адаптаційних реакцій при асфіксії, коли на тлі підвищення церебрального, коронарного та надниркового кровотоку відбувається зниження перфузії у нирках, легенях, шлунково-кишковому тракті, печінці та порушення їх функцій. Результати дослідження. Запропонована інтегрована модель предикції уражень вітальних та невітальних органів демонструє незначну роль анте- та інтранатальних чинників у прогнозуванні розвитку мультиорганної дисфункції. З’ясовано, що прогностична модель розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, яка включає слабкість пологової діяльності (ВШ 13,2), введення 0,9% розчину натрію хлориду під час первинних реанімаційних заходів (ВШ 9,2), рівень ЛДГ > 1700 од/л (ВШ 7,4) та креатиніну > 110 ммоль/л (ВШ 15,9) на 1 добу життя має площу під ROC кривою – 0,8711. Розвиток дисфункції міокарду достовірно асоціюється з рівнем глюкози < 3,3 ммоль/л (ВШ 11,6), сечовини > 7,0 ммоль/л (ВШ 21,3) та NO2¯+ NO3¯ < 21 мкмоль/л у сечі (ВШ 15,2) і прогностична модель її розвитку має площу під ROC кривою – 0,8368. Прогностичні моделі розвитку уражень невітальних органів, зокрема дисфункції ШКТ (оцінка за шкалою Апгар < 5 балів на 5 хвилині, введення 4% розчину NaHCO3 під час проведення реанімаційних заходів, рівень глюкози < 3,3 ммоль/л, сечовини < 6,0 ммоль/л) та гострого ураження нирок (оцінка за шкалою Апгар < 4 бали на 5 хвилині життя, меконіальна аспірація), мають відповідні площі під ROC кривими – 0,8424 та 0,8054. Зважаючи на патофізіологічні механізми розвитку органних дисфункцій у новонароджених при асфіксії запропоновано ймовірні 4 клінічні сценарії перебігу вказаного захворювання, які дозволяють припустити час, коли відбувалася гіпоксична/асфіксична подія. Удосконалено алгоритм спостереження за дітьми з ймовірною або наявною гіпоксичною подією. Зокрема, при наявності у дитини щонайменше однієї з вказаних ознак: сентинельної події, оцінки за шкалою Апгар нижче 7 балів на 5 хвилині життя, рН пуповинної крові менше 7,25, застосуванні ШВЛ під час реанімації, додатково до рекомендацій, викладених у Наказі МОЗ України №225 від 28.03.2014 р., доцільно в акушерських стаціонарах ІІ рівня призначати новонародженим такі дослідження: загальний аналіз крові, глюкоза, креатинін, сечовина в сироватці крові та в акушерських стаціонарах ІІІ рівня додатково ще визначати NO2¯+ NO3¯ в сечі. Висновки. Обґрунтовано інтегровану модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією, визначено прикладні аспекти її застосування та запропоновано алгоритм спостереження за новонародженими, стан яких оцінено менше за 7 балів на 5 хвилині життя; Резюме. Актуальность. Причины развития асфиксии хорошо известны, однако дебаты о важности антенатальных и интранатальных факторов в развитии асфиксии до сих пор продолжаются. Идентификация четких предикторов развития дисфункции витальных и невитальных органов позволит усовершенствовать существующие алгоритмы наблюдения за новорожденными, которые перенесли гипоксию/асфиксию, и принимать решение о своевременном применении у них персонализированных лечебно-диагностических мероприятий, направленных на снижение смертности, заболеваемости, инвалидности детей и повышение качества их жизни. Цель работы. Обоснование и разработка интегрированной модели предикции развития органных дисфункций и усовершенствование алгоритма наблюдения за новорожденными с асфиксией в раннем неонатальном периоде. Материалы и методы. В исследование было включено 72 доношенных ребенка с асфиксией и 35 здоровых новорожденных, родившихся в перинатальном центре Полтавской областной клинической больницы имени Н. В. Склифосовского и Полтавском городском клиническом роддоме в течение 2011-2013 гг. Исследованы ассоциации между развитием дисфункции органа и факторами риска, характеризующими соматический, акушерский, анте/интранатальный анамнез матери, состояние ребенка, объемы первичной реанимации, а также, между метаболическими, воспалительными и сосудистыми биомаркерами. Предикцию поражений органов и систем новорожденного рассмотрено с точки зрения патофизиологических механизмов циркуляторных и нециркуляторних адаптационных реакций при асфиксии, когда на фоне повышения церебрального, коронарного и надпочечникового кровотока происходит снижение перфузии в почках, легких, желудочно-кишечном тракте, печени и нарушение их функций. Результаты исследования. Предложенная интегрированная модель предикции поражений витальных и невитальних органов демонстрирует незначительную роль анте- и интранатальных факторов в прогнозировании развития мультиорганной дисфункции. Установлено, что прогностическая модель развития гипоксически-ишемической энцефалопатии, которая включает слабость родовой деятельности (ВШ 13,2), введение 0,9% раствора натрия хлорида во время первичных реанимационных мероприятий (ВШ 9,2), уровень ЛДГ > 1700 Ед/л (ВШ 7,4) и креатинина > 110 ммоль/л (ВШ 15,9) в 1-е сутки жизни имеет площадь под ROC кривой – 0,8711. Развитие дисфункции миокарда достоверно ассоциируется с уровнем глюкозы < 3,3 ммоль/л (ВШ 11,6), мочевины > 7,0 ммоль/л (ВШ 21,3) и NO2¯ + NO3¯ < 21 мкмоль/л в моче (ВШ 15,2) и прогностическая модель его развития имеет площадь под ROC кривой 0,8368. Прогностические модели развития поражений невитальних органов, в частности дисфункция ЖКТ (оценка по шкале Апгар < 5 баллов на 5 минуте, введение 4% раствора NaHCO3 при проведении реанимационных мероприятий, уровень глюкозы < 3,3 ммоль/л, мочевины < 6,0 ммоль/л) и острого поражения почек (оценка по шкале Апгар менее 4 баллов на 5 минуте жизни, мекониальная аспирация), имеют соответственно площади под ROC кривыми – 0,8424 и 0,8054. Учитывая патофизиологические механизмы развития органных дисфункций у новорожденных при асфиксии, предложено вероятные 4 клинические сценария течения указанного заболевания, которые позволяют предположить время, когда происходило гипоксическое/асфиксическое событие. Усовершенствовано алгоритм наблюдения за детьми с вероятным или имеющимся гипоксическим событием. В частности, при наличии у ребенка не менее одного из указанных признаков: сентинельное событие, оценка по шкале Апгар ниже 7 баллов на 5 минуте жизни, рН пуповинной крови менее 7,25, применение ИВЛ во время реанимации, дополнительно к рекомендациям, изложенным в Приказе МЗ №225 от 28.03. 2014 р г., целесообразно назначать в акушерских стационарах II уровня следующие исследования: общий анализ крови, глюкозу, креатинин, мочевину в сыворотке крови и в акушерских стационарах III уровня, дополнительно к указанному выше, NO2¯ + NO3¯ в моче. Выводы. Обосновано интегрированную модель предикции развития органных дисфункций у новорожденных с асфиксией, определены прикладные аспекты ее примененя и предложен алгоритм наблюдения за новорожденными, состояние которых оценено менее 7 баллов на 5 минуте жизни; Summary. Relevance of the research. The causes of asphyxia are well known, but the debates about the importance of antenatal and intranatal factors in its development are still continue. Identification of clear predictors for the development of the dysfunction in vital and nonvital organs will improve the existing algorithms for monitoring neonates who are suffered of hypoxia/asphyxia, and will enable the doctors to make decisions on the timely use of personalized therapeutic and diagnostic measures aimed at reducing mortality, morbidity, childhood disability and enhancing the quality of their life. The aims of the research are substantiation and development of the integrated model for prediction of organ dysfunctions, and improvement of the algorithm for monitoring newborns with asphyxia in the early neonatal period. Materials and methods. The study included 72 fullterm infants with asphyxia and 35 healthy newborns who were born at the perinatal centre of M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital and Poltava City Clinical Maternity Hospital in 2011-2013. We studied the associations between the development of organ dysfunction and risk factors characterizing the somatic, obstetric, antenatal/intranatal history of the mother, the condition of the infant, the volume of primary resuscitation, as well as the metabolic, inflammatory and vascular biomarkers. The prediction of lesions of organs and systems of the newborn is considered from the point of view of pathophysiological mechanisms of circulatory and non-circulatory adaptation reactions in newborns with asphyxia, when against the background of increased cerebral, coronary and adrenal blood flow, there is a decrease in perfusion in the kidneys, lungs, gastrointestinal tract, liver and their dysfunctions. Results of the research. The proposed integrated model for the prediction of lesions of vital and nonvital organs demonstrates the insignificant role of ante and intranatal factors in the prognosis of multiorgan dysfunction development. It was determined that the prognostic model for the development of hypoxic and ischemic encephalopathy, which includes poor uterine contraction strength (odds ratio 13.2), administering 0.9% solution of sodium chloride during primary intensive care (OR 9.2), LDH level >1700 units/l (OR 7.4) and creatinine >110 mmol/l (OR 15.9) for 1 day of life has an area under the ROC curve of 0.8711. The development of myocardial dysfunction is reliably associated with glucose levels <3.3 mmol/l (OR 11.6), urea >7.0 mmol/l (OR 21.3) and NO2¯+ NO3¯ <21 mmol/l in urine (OR 15.2) and the prognostic model of its development has an area under the ROC curve of 0.8368. The prognostic models for the development of lesions of non-vital organs, in particular, the dysfunction of the gastrointestinal tract (Apgar score of <5 points on the 5th min., administering 4% NaHCO3 solution during the course of reanimation measures, glucose level <3.3 mmol/l, urea <6.0 mmol/l) and acute myocardial infarction (Apgar score <4 points on the 5th min. of life, meconial aspiration), have the corresponding areas under the ROC curves − 0.8424 and 0.8054. Taking into account the pathophysiological mechanisms of organ dysfunction development in newborns with asphyxia, 4 possible clinical scenarios were suggested for the aforementioned disease, which allow to assume the time hypoxic / asphyxial episode. The algorithm for monitoring infants with possible or present hypoxic episode has been improved, in particular, if a child has at least one of the following symptoms: sentinel event, Apgar score less than 7 points on the 5th min. of life, pH of umbilical cord blood less than 7.25, use of artificial lung ventilation during resuscitation. In addition to the recommendations provided by the Order of the Ministry of Healthcare No. 255 as of 2014, it is advisable to prescribe the following studies: complete blood count, blood glucose level, creatinine, urea in blood serum at the obstetrical inpatient establishments of the 2nd level, and in addition to the abovesaid − NO2¯ + NO3¯ in the urine − for obstetric hospitals of the 3rd level. Conclusions. The integrated model for the prediction of organ dysfunctions development in newborns with asphyxia has been substantiated; the applied points of its implementation have been determined; and the algorithm for monitoring the newborns with a score less than 7 points on the 5th min. of life has been suggested.