Перегляд за Автор "Kozakevych, V. K."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Adapted milk formulas with functional components in the nutrition of infants(Barca Academy Publishing, 2020) Kozakevych, V. K.; Ziuzina, L. S.; Kozakevych, O. B.; Martynenko, N. V.; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Олена Борисівна; Мартиненко, Наталія ВолодимирівнаДокумент Prediction of recurrent course of respiratory infections in premature infants(ТОВ "Група компаній МЕД ЕКСПЕРТ", 2022-11-15) Kozakevych, E. B; Kozakevych, V. K.; Ziuzina, L. S.; Fesenko, M. Ye.; Melashchenko, O. I.; Козакевич, Олена Борисівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фесенко, Марія Євгенівна; Мелащенко, Олена ІванівнаThe problem of prevention of frequent respiratory diseases for children remains relevant. Among premature infants, the most vulnerable group are children with very low and extremely low birth weight. Therefore, the development of a clinical prognostic model for the development of respiratory recurrent infections in premature infants may be the basis for creating a preventive program of early intervention.Документ The contribution of genetic determinants to the development of significant delay in physical development of extremely low-birth-weight infants(CPN Publishing Group, 2020) Pokhylko, V. I.; Kozakevych, V. K.; Kozakevych, O. B.; Ziuzina, L. S.; Martynenko, N. V.Abstract. We conducted a molecular genetic study using polymerase chain reaction methods with isolation of DNA samples from peripheral blood. A reliable relationship was established between the dominant model (GG + AG vs. AA) of the glutathione-S-transferase genes family and a significant delay in the physical development of premature infants. The introduction of genetic research to determine the GG + AG genetic model of GSTP1 gene in premature infants will allow to identify the group at risk for significant delay in physical development and to approach its correction individually.Документ Оцінка ризику затримки мовленнєвого розвитку дітей, які народились з дуже і надзвичайно малою масою тіла(ООО «ГРУППА КОМПАНИЙ МЕД ЭКСПЕРТ», 2019) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Козакевич, Олена Борисівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Козакевич, Елена Борисовна; Зюзина, Лариса Степановна; Kozakevych, V. K.; Kozakevych, О. B.; Ziuzina, L. S.Мета: встановити клініко-генетичні детермінанти формування затримки мовленнєвого розвитку (МР) дітей, які народилися з дуже та надзвичайно малою масою тіла, та розробити алгоритм прогнозування вказаного стану. Матеріали і методи. Проведено когортне проспективне дослідження, в яке включено 155 дітей з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Вивчено їх МР у 6, 12, 18, 24 та 36 місяців життя та встановлені детермінанти, що його визначають. Результати та висновки. Виявлено, що у 24 місяці скорегованого віку затримку МР мають 30,9% дітей, у 36 місяців — майже 25% дітей, які народилися з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Важливими модулями, які сприяють затримці мовленнєвого розвитку, виявилися важкі внутрішньошлуночкові крововиливи, перенесена анемія на першому році життя, фізичний розвиток, соціально-економічний статус родини. Розроблена модель прогнозування затримки МР у ранньому віці у дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні. Висновки. Запропонована модель має високу специфічність (84,88%) та помірну чутливість (55,88%), що свідчить про можливість її застосування у практичній медицині; Цель: определить клинико-генетические детерминанты формирования задержки речевого развития (РР) детей, родившихся с очень низкой и экстремально низкой массой тела, разработать алгоритм прогнозирования указанного состояния. Материалы и методы. Проведено когортное проспективное исследование, в которое включено 155 детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела при рождении. Изучено их РР в 6, 12, 18, 24 и 36 месяцев жизни и установлены определяющие его детерминанты. Результаты. Выявлено, что в 24 месяца скорректированного возраста задержку РР имеют 30,9% детей, в 36 месяцев — почти 25% детей, родившихся с очень и экстремально низкой массой тела. Важными модулями, способствующими задержке РР, оказались тяжелые внутрижелудочковые кровоизлияния, перенесенная анемия на первом году жизни, физическое развитие, социально-экономический статус семьи. Разработана модель прогнозирования задержки РР в раннем возрасте у детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела при рождении. Выводы. Предложенная модель имеет высокую специфичность (84,88%) и умеренную чувствительность (55,88%), что свидетельствует о возможности ее применения в практической медицине; Aim. To establish the clinical and genetic determinants of the formation of delayed speech development in infants with very low and extremely low birth weight and to develop a prediction algorithm for this condition.Materials and methods. A cohort prospective study was conducted, which included 155 infant with very low and extremely low birth weight. Their speech development in 6, 12, 18, 24 and 36 months of life was studied and determinants determined. Results. It was found that 30.9% of children at the adjusted age of 24 months and almost 25% of children born with low and extremely low body weight at the age of 36 months have delayed speech. Important factors that promote delayed speech turned out to be severe intraventricular hemorrhages, postponed anemia in the first year of life, physical development and socio-economic status of the family. Forcasting model for delayed speech in early age for children born with low and extremely low body weight is devised. Conclusion: proposed model has high specificity (84.88%) and restrained sensitivity (55.88%) that testifies about ability to use it in practical medicine.Документ Синдром Жильбера в новонародженої дитини (клінічний випадок)(Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, 2021) Фесенко, Марія Євгенівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Щербань, Олена Анатоліївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Лебедєва, Тетяна Миколаївна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Щербань, Елена Анатолиевна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Лебедева, Татьяна Николаевна; Fesenko, M. Yе.; Tsvirenko, S. M.; Scherban, O. A.; Kozakevych, V. K.; Liebiedieva, T. M.Мета — показати особливості перебігу та лікування синдрому Жильбера в новонародженої дитини. Матеріали та методи. Наведено клінічний випадок власного спостереження за новонародженою дитиною з синдромом Жильбера. Розглянуто особливості перебігу та лікування цього захворювання. Результати. Важливо, що труднощі діагностики синдрому Жильбера в новонароджених пов'язані передусім з актуальними проблемами в неонатології, зокрема, з діагностикою пігментних порушень, що виникають при обміні білірубіну. Поліморфізм симптомів синдрому Жильбера та відсутність чіткого зв'язку з рівнем білірубіну в плазмі крові ускладнюють діагностику зазначеного захворювання, особливо це стосується новонароджених дітей. Особливість перебігу синдрому Жильбера в обстеженого нами хлопчика: ранній початок захворювання (від дня народження), висока гіпербілірубінемія (загальний білірубін — 189,2 мкмол/л, прямий — 24,3 мкмол/л, непрямий — 164,9 мкмол/л), інтермітуючі напади жовтяниці. Тяжкість захворювання обумовлена також транзиторним станом новонародженого: гіпоксично(ішемічним ураженням центральної нервової системи, транзиторною дисфункцією кори наднирників, відкритим овальним вікном і недотриманням матір'ю чітких принципів лікування синдрому Жильбера в новонародженого, який перебуває на грудному вигодовуванні. Висновки. Особливість синдрому Жильбера полягає в тому, що мати знаходиться в групі ризику щодо народження хворої дитини у зв'язку з обтяженим спадковим анамнезом по лінії батька (синдром Жильбера). Тому необхідно проводити медико(генетичне консультування при плануванні народження дитини з визначенням ступеня ризику її народження з таким захворюванням. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Документ Сучасний підхід до лікування дітей з рекурентними захворюваннями респіраторного тракту на фоні гіперплазії глоткового мигдалика(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мелащенко, Олена Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Мелащенко, Елена Ивановна; Калюжка, Елена Александровна; Зюзина, Лариса Степановна; Фастовец, Марина Николаевна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Melashchenko, O. I.; Kaliuzhka, O. О.; Ziuzina, L. S.; Fastovets, M. M.; Kozakevych, V. K.Резюме. Огляд сучасних наукових джерел показав, що лікування дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями (РРЗ) на фоні гіперплазії глоткового мигдалика (ГГМ) потребує комплексного та персоналізованого підходу, що має враховувати вік дитини, етіологію, період і перебіг захворювання, супутні стани, ступінь гіпертрофії та наявність бактеріальних ускладнень в анамнезі. Препарати мають бути безпечним та з доведеною ефективністю. Функціонування аденоїдів передбачає накопичення мікробних антигенів. Тому лікувальні заходи при аденоїдиті та профілактичні для запобігання РРЗ у дітей з аденоїдами, мають бути направлені на очищення слизових оболонок і проведення елімінації патогенної й умовно патогенної мікрофлори, що досягається шляхом застосування назальних іригацій сольовими розчинами NaCl чи стерильною морською водою. В сучасних умовах з метою зменшення запалення, набряку і розмірів аденоїдів, руйнування бактеріальних біоплівок на поверхні глоткового мигдалика, доведеним є використання ендоназальних глюкокортикостероїдів, найбезпечнішим з яких є мометазону фуроат. Тактика ведення дітей з гіперплазією аденоїдів має сприяти прискоренню репарації епітелію та відновленню цитоархітектоніки слизових оболонок носоглотки, що досягається, використанням ендоназально препарату на основі колоїдного розчину срібла, екстракту ісландського моху і D-пантенолу. Для зниження респіраторної захворюваності рекомендовано підвищувати резистентність дитячого організму до вірусних та бактеріальних інфекцій, шляхом активації механізмів продукції антимікробних пептидів і відновлення еубіотичного стану мікрофлори слизової оболонки респіраторного тракту, що досягається використанням симбіотику FLUVIR.