Перегляд за Автор "Krasnov, O. G."
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The influence of burnout syndrome on the work efficiency of medicas during the pandemic and martial law(Полтавський державний медичний університет, 2023) Liakhovskyi, V. I.; Nemchenko, I. I.; Liulka, O. M.; Horodova-Andreeva, T. V.; Krasnov, O. G.; Sydorenko, A. V.; Ляховський, Віталій Іванович; Нємченко, Іван Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Краснов, Олег Георгійович; Сидоренко, Архип ВолодимировичThe article is based on a review of the scientific literature, defines the burnout syndrome and indicates the risks of its occurrence among medical staff, especially during a pandemic and martial law. Clinical symptoms are described with a five-stage model of its clinical course and diagnostic criteria for detection based on test screenings, among which the Maslach Burnout Questionnaire is most often used. In the context of the COVID-19 pandemic and martial law, the psycho-emotional loading and the risk of the emotional stress of healthcare staff are significant increases. Causes of suffering for medics may be related to personal events or bad relationships at work. Therefore, a decisive protective factor for the well-being of the worker at the workplace and throughout life is the sympathy of others. Treatment of burnout syndrome should be based on an assessment severity of symptoms. For severe symptoms of burnout, psychotherapeutic treatment is recommended. Antidepressants can also be used, preferably in combination with psychotherapy. The article indicates problematic issues in the treatment of this syndrome. It has been proven that burnout syndrome among medics is quite harmful. Both for specialists, medical institutions and patients. Therefore, it’s necessary to determine the risks of its occurrence in advance and take preventive actions.Документ Urgent abdominal surgery(ПП "Астрая", 2020-06-24) Lyakhovskiy, V. I.; Nemchenko, I. I.; Liulka, O. M.; Kovalyov, O. P.; Krasnov, O. G.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Sydorenko, A. V.; Сидоренко, Архип Володимирович; Ляховський, Віталій Іванович; Нємченко, Іван Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Ковальов, Олександр Павлович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівнаРекомендовано Вченою радою Української медичної стоматологічної академії МОЗ України як навчальний посібник для студентів медичних факультетів закладів вищої медичної освіти, які навчаються англійською мовою. Протокол № 11, від 24 червня 2020 р.Документ Діагностичні критерії у визначенні важкості перебігу синдрому діабетичної стопи(Українська медична стоматологічна академія, 2015) Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей Алексеевич; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskyi, V. I.; Ляховский, Виталий ИвановичПроведений аналіз результатів лікування 134 хворих з синдромом діабетичної стопи, які були поділені на основну (68 пацієнтів) та контрольну групу (66 пацієнтів). У основній групі дослідження нейропатичну форму СДС спостерігали у 38 (28,4%), а нейроішемічну – у 30 (22,3%) хворих, а у контрольній – відповідно у 34 (25,4%) і 32 (23,9%) осіб. Поряд з клінічним дослідженням, усім хворим проводили комплексне лабораторне і інструментальне обстеження, визначали тактильну та температурну чутливість стоп. Дослідження стану периферійної соматичної іннервації показало, що прояви нейропатії того чи іншого ступеня характерні для усіх хворих із СДС, найбільш характерним і раннім було порушення температурної чутливості. Показниками вираженого ендотоксикозу була анемія у 15 (22,1%) хворих, зниження у 13 (19,1%) хворих вмісту білку сироватки крові. Проявом поліорганної дисфункції була протеїнурія та глюкозурія, відповідно у 27 (39,7%) та 31 (45,6%) хворих, підвищення креатинину у 16 (23,5%) хворих. У 43 (63,2%) пацієнтів основної та у 40 (60,6%) – контрольної групи клінічний перебіг захворювання супроводжував синдром системної запальної відповіді, який встановлений на підставі двох симптомів – у 20 (29,4%), трьох – у 17 (25%), чотирьох симптомів – у 6 (8,8%) хворих основної та на підставі двох симптомів – у 20 (30,3%), трьох – у 13 (19,7%), чотирьох – у 7 (10,6%) осіб контрольної груп. Характер змін ССЗВ при лікуванні хворих з CДС свідчив про його регрес у 30 (44,1%) хворих після адекватного оперативного втручання та консервативної терапії. Прогресування ознак ССЗВ спостерігалось у 15 (22,1%) хворих основної групи за умов поширення деструктивного процесу, що обумовлено неадекватністю оперативного втручання та консервативної терапії; Проведен анализ результатов лечения 134 больных с синдромом диабетической стопы, разделенных на основную (68 пациентов) и контрольную (66 пациентов) группы. В основной группе исследования нейропатическую форму СДС наблюдали у 38 (28,4%), а нейроишемическую - у 30 (22,3%) больных, а в контрольной - соответственно у 34 (25,4%) и 32 (23,9% ) человек. Наряду с клиническим исследованием, всем больным проводили комплексное лабораторное и инструментальное обследование, определяли тактильную и температурную чувствительность стоп. Исследование состояния периферической соматической иннервации показало, что проявления нейропатии той или иной степени характерны для всех больных с СДС, наиболее характерным и ранним было нарушение температурной чувствительности. Показателями выраженного эндотоксикоза была анемия у 15 (22,1%) больных, снижение в 13 (19,1%) больных содержания белка сыворотки крови. Проявлением полиорганной дисфункции была протеинурия и глюкозурия, соответственно в 27 (39,7%) и 31 (45,6%) больных, повышение креатинина в 16 (23,5%) больных. В 43 (63,2%) пациентов основной и у 40 (60,6%) - контрольной группы клиническое течение заболевания сопровождал синдром системного воспалительного ответа, который установлен на основании двух симптомов - у 20 (29,4%), трех - в 17 (25%), четырех симптомов - у 6 (8,8%) больных основной и на основании двух симптомов - у 20 (30,3%), трех - у 13 (19,7%), четырех - в 7 (10,6%) лиц контрольной групп. Характер изменений ССВО при лечении больных с CДС свидетельствовал о его регрессе у 30 (44,1%) больных после адекватного оперативного вмешательства и консервативной терапии. Прогрессирования признаков ССВО наблюдалось у 15 (22,1%) больных основной группы в условиях распространения деструктивного процесса, что обусловлено неадекватностью оперативного вмешательства и консервативной терапии; This paper is devoted to the analysis of treatment outcomes of 134 patients with diabetic foot syndrome (DFS). They were divided into the test group (68 patients) and control group (66 patients). The study involved 38 (28.4%) cases of neuropathic form of DFS, and 30 (22.3%) cases of neuroischemic DFS, and the control group involved respectively 34 (25.4%) and 32 (23.9%) cases. In addition to the clinical investigation, all patients underwent a comprehensive laboratory and instrumental examination, their foot tactile and thermal sensitivity was tested as well. Investigation of the peripheral somatic innervation has shown that the sings of one or another neuropathy to some extent are typical for all patients with SDS, but the most characteristic and early-detected are disturbances in temperature sensitivity. The manifestations of marked endotoxemia include anemia in 15 (22.1%) patients and decreased blood serum protein in 13 (19.1%) patients. Manifestations of multiple organ dysfunction include proteinuria and glycosuria in 27 (39.7%) and 31 (45.6%) patients respectively, as well as increased creatinine in 16 (23.5%) patients. In 43 (63.2%) patients of the test group and in 40 (60.6%) patients of the control group the clinical course of the disease is accompanied by systemic inflammatory response syndrome, which is set on the basis of two symptoms in 20 (29.4%) cases, 17 (25%) cases involved 3 symptoms, 6 (8.8%) cases involved 4 symptoms and based on the 2 symptoms in 20 (30.3%) cases, 3 cases in 13 (19.7%), and 7 (10.6%) cases of the control group. The character of changes in the treatment of patients with DFS testifies about its regression in 30 (44.1%) patients after adequate surgery and conservative treatment. The progression of symptoms was observed in 15 (22.1%) patients of the group under the spreading of the destructive process that is due to the inadequacy of surgery and conservative treatment.Документ Застосування антисептичних препаратів в комплексному лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок венозної етіології(Полтавський державний медичний університет, 2021) Нємченко, Іван Іванович; Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Лисенко, Руслан Борисович; Рябушко, Роман Миколайович; Краснов, Олег Георгійович; Сидоренко, Архип Володимирович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Кизименко, Олексій Олексійович; Niemtchenko, І. І.; Liakhovskyi, V. І.; Liulka, O. N.; Lysenko, R. B.; Riabushko, R. M.; Krasnov, O. G.; Horodova-Andryeyeva, T. V.; Sydorenko, A. V.; Kyzymenko, O. O.За останні десятиліття, незважаючи на розвиток і досягнення сучасної медицини, відмічається тенденція до збільшення хворих з трофічними виразками. Так, в усьому світі від 600 тисяч до 2 мільйонів людей страждають на хронічні трофічні виразки. Найбільш частою причиною виникнення трофічних виразок нижніх кінцівок є венозна патологія. Враховуючи значну розповсюдженість трофічних виразок, які представляють загрозу багатьом аспектам якості життєдіяльності пацієнтів, тривалий перебіг, недостатню ефективність існуючих консервативних методів лікування, відсутність тенденції до зниження захворюваності, довготривале лікування, яке у більшості пацієнтів триває 2 – 3 місяці, а у деяких хворих трофічні виразки не загоюються роками, схильність до частих рецидивів, які сягають 60 – 70 %, значні економічні збитки в результаті стійкої втрати працездатності та інвалідизації пацієнтів, яка у хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок коливається в межах від 10 до 67%, а також значні витрати на велику кількість медикаментозних препаратів, робить проблему лікування трофічних виразок не тільки медичною, а й соціально – економічною. Тому пошук нових методів місцевого лікування, які дали б змогу покращити результати лікування трофічних виразок венозної етіології, залишається однією із важливих і актуальних проблем сучасної медицини. У статті наведені результати клінічного обстеження і лікування 47 хворих з трофічними виразками венозної етіології, які знаходились на лікуванні в хірургічному відділенні №1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави, в комплексному лікуванні яких місцево застосовували антисептичні препарати. Досліджувались показники клінічного перебігу ранового процесу та мікробіологічного забруднення ран. За результатами клініко-лабораторних досліджень встановлено, що місцеве застосування антисептичних препаратів під час комплексного лікування хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок венозної етіології прискорює загоєння трофічних виразок, і тим самим дає можливість суттєво скоротити термін лікування і перебування хворих в стаціонарі.Документ Застосування сучасної термінолопї в герніології під час навчання на кафедрі хірургії(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Лисенко, Руслан Борисович; Ляховський, Віталій Іванович; Ковальов, Олександр Павлович; Люлька, Олександр Миколайович; Нємченко, Іван Іванович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Gorodova-Andreeva, T. V.; Lysenko, R. B.; Lyakhovskiy, V. I.; Kovalyov, O. P.; Liulka, О. М.; Nemchenko, I. I.; Krasnov, O. G.Висвітлені особливості вивчення значень термінів, які нині широко використовуються y герніології, визначено необхідність перегляду окремих термінологічних аспектів. Надані сучасні зрозумілі трактування герніологічних терміноназв, уживання яких підвищить якість навчання студентів медичного факультету, лікарів-інтернів, а також слухачів при проходженні курсів тематичного вдосконалення на кафедрі хірургії. Пропонована термінологія може бути рекомендована для застосування в українській хірургії гриж живота.Документ Значення герніологічних товариств у просуванні сучасних знань та навичок(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Вишован, Марія; Лисенко, Руслан Борисович; Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Нємченко, Іван Іванович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Краснов, Олег Георгійович; Vyshovan, Mariia; Lysenko, R. B.; Lyakhovskiy, V. I.; Liulka, О. М.; Nemchenko, I. I.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Krasnov, O. G.Обґрунтована пряма потреба щодо розробки та впровадження національними та міжнародними герніологічними товариствами програми у своїх країнах по створенню, акредитації та сертифікації' «грижових центрів» та спеціалістів-герніологів. Вказані вимоги до акредитованих чи сертифікованих центрів хірургії гриж живота та спеціалізованих хірургів-герніологів, що повинні формуватися міжнародними та національними герніологічними товариствами. Організація регіональних герніологічних центрів допоможе вплинути на громадські очікування з оптимізації та покращення результатів лікування пацієнтів із грижами та підвищить якість навчання медичної спільноти. Дотримання вимог для акредитованих чи сертифікованих «грижових центрів» та спеціалістів-герніологів покращить якість операцій з приводу гриж живота.Документ Комбіноване місцеве лікування гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи(Сучаснi медичнi технології, 2018) Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей Алексеевич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег ГеоргиевичПроаналізовано 107 медичних карток стаціонарних хворих, які знаходились на ліку-ванні в хірургічному відділенні No 1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави протягом 2015–2016 років. Серед них було жінок 68 (63%), а чоловіків – 39 (37%). Середній вік пацієнтів становив 53,2 ± 4,3 років. В усіх хворих виявлена нейропатична форма синдрому діабетичної стопи ІІ–ІV стадії за F. Wagner (1981). Середня тривалість гнійно-некротичних уражень до надходження в стаціонар становила 8,1 ± 3,8 діб. Цукровий діабет першого типу зустрічався у 18 (17%), а другого – у 89 (83%) пацієнтів. Усі хворі отримували традиційне комплексне лікування, яке передбачало поєднання хірургічного, консервативного та місцевого методів. Пацієнти були розподілені на дві групи. Перша (основна) група включала 55 (51%) пацієнтів, які при проведені місцевого лікування додатково отримували вакуумну терапію з наступним застосуванням гідрогельколоїдних пов’язок, а друга (порівняння) – 52 (49%) хворих, які отримували у місцевому лікуванні антисептичні розчини та антибактеріальні мазі. За віком, статтю та супутніми захворюваннями пацієнти обох груп були взаємопорівняними. Поряд з клінічним дослідженням усім хворим проводили комплексні загальноклінічні та лабораторні дослідження. Перед початком лікування проводили визначення тактильної, температурної та больової чутливості, рентгенографію стопи, ультразвукове кольорове ангіосканування судин нижніх кінцівок з доплерометрією і визначенням кісточково-плечового індексу. Крім того, всім пацієнтам виконували мікробіологічне та цитологічні дослідження ран на 1, 4, 7 добу лікування. Хворим обох груп виконували радикальну хірургічну обробку гнійного осередку. Зокрема, розкриття абсцесу та флегмони стопи проведе-но у 32 (58%) хворих основної та у 29 (56%) групи порівняння, ампутація та екзартикуляції пальців – у 16 (29%) та у 14 (27%) осіб обох груп відповідно, ампутація стопи на різних рівнях – у 7 (13%) та у 9 (17%) хворих відповідних груп. Хворим основної групи після проведення хірургічної обробки ран накладали апарат вакуумної терапії з показником негативного перемінного тиску 125–175 мм.рт.ст. Через добу проводи-ли ревізію рани з повторним накладенням цього апарату на 72 години. Тривалість застосування вакуумної терапії в основній групі становила 7 днів. У подальшому для місцевого лікування застосовували гідроколоїдні пов’язки. Лікування цими пов’язками тривало до 7 днів. Кожні 3 дні проводили їх заміну.Місцеве лікування пацієнтів у групі порівняння проводилось за стандартною методикою. Наприкінці стаціонарного лікування у 24 (46%) пацієнтів групи порівняння відбулося зменшення виразкового дефекту на 35%, а у 28 (54%) роз-міри ран не змінились. У всіх осіб основної групи спостерігалось зменшення ранового дефекту. Зменшення площі рани становило 4,8% на добу у основній та 2,5% – у групі порівняння. Отже, застосування вакуумної терапії при про-ведені місцевого лікування гнійно-некротичних ускладнень нейропатичної форми синдрому діабетичної стопи прискорює очищення ран та перехід до другої фази ранового процесу. Поєднання вакуумної терапії та гідроколоїдних пов’язок прискорює час загоєння ран, зменшує кількість повторних оперативних втручань, термін перебування хворих у стаціонарі та знижує ризик ви-конання високих ампутацій нижньої кінцівки.Документ Медичне забезпечення військових частин збройних сил України в умовах антитерористичної операції(2016-11-20) Голованова, Ірина Анатоліївна; Голованова, Ирина Анатольевна; Golovanova, I. A.; Краснова, Оксана Іванівна; Краснова, Оксана Ивановна; Krasnova, O. I.; Краснов, Олег Георгійович; Краснов, Олег Георгиевич; Krasnov, O. G.В статті висвітлено проблеми медичного забезпечення військовослужбовців ЗС України. Проаналізовано забезпеченість військових частин медикаментами, медичними кадрами та медичними технологіями. Визначено проблеми та показано напрямки вдосконалення системи медичного забезпечення частин ЗС України. В статье показаны проблемы медицинского обеспечения военнослужащих ВС Украины. Проанализирована обеспеченность воинских частей медикаментами, медицинскими кадрами и медицинскими технологиями. Определены проблемы и указаны направления совершенствования системы медицинского обеспечения частей ВС Украины. The problems of the medical providing of servicemen of Armed forces of Ukraine are considered in the article. The provision of military parts medications, medical shots, and medical technologies is analysed. Problems are certain and directions over of perfection of the system of the medical providing of parts of Armed forces of Ukraine are brought.Документ Основи економіки охорони здоров’я(2017-12-17) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Zhdan, V. M.; Голованова, Ірина Анатоліївна; Голованова, Ирина Анатольевна; Golovanova, I. A.; Лисак, Віктор Петрович; Лысак, Виктор Петрович; Lysak, V. P.; Краснова, Оксана Іванівна; Краснова, Оксана Ивановна; Krasnovа, O. I.; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Шилкина, Людмила Николаевна; Shilkina, L. M.; Оксак, Григорій Анатолійович; Оксак, Григорий Анатольевич; Oksak, G. A.; Краснов, Олег Георгійович; Краснов, Олег Георгиевич; Krasnov, O. G.Відображено сутність економіки охорони здоров’я як науки, особливості фінансування медичної галузі, систему ціноутворення на медичні послуги, економічний аналіз діяльності закладів охорони здоров’я, організацію страхової медицини. Отображено сущность экономики здравоохранения как науки, особенности финансирования медицинской отрасли, систему ценообразования на медицинские услуги, экономический анализ деятельности учреждений здравоохранения, организацию страховой медицины. The essence of the health economy as a science, the features of financing the medical industry, the system of pricing for medical services, the economic analysis of the activities of health care institutions, and the organization of insurance medicine are shown.Документ Особливості перебігу сепсису у хворих з синдромом діабетичної стопи(Клінічна хірургія, 2013) Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег ГеоргиевичПісляопераційна летальність у хворих з синдромом діабетичної стопи (СДС), однією із головних причин якої є сепсис та його ускладнення, складає 20-30%. Тому одним із найбільш складних і невирішених питань є рання діагностика сепсису та його ускладнень, що забезпечить зниження ризику летальних випадків у хворих з цією патологією.Документ Особливості перебігу та місцеве лікування гнійно-некротичного ураження при синдромі діабетичної стопи(Клінічна хірургія, 2017-08) Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Нємченко, Іван Іванович; Nemchenko, I. I.; Немченко, Иван Иванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей АлексеевичПроаналізовані клінічні, бактеріологічні, цитологічні особливості перебігу ранового процесу у 58 хворих при синдромі діабетичної стопи (СДС) з гнійно-некротичним ураженням, встановлена ефективність місцевого застосування VAC-терапії; bstract Clinical, bacteriological, cytological features of wound process have been analyzed in 58 patients with diabetic foot syndrome and purulent-necrotic complications. The efficacy ofVAC-therapy has been established.Документ Перспективи розвитку медичної освіти(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Ляховський, Віталій Іванович; Нємченко, Іван Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ляховська, Анастасія Віталіївна; Краснов, Олег Георгійович; Lyakhovskiy, V. I.; Nemchenko, I. I.; Liulka, О. М.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Liakhovska, A. V.; Krasnov, O. G.Суспільство постійно вимагає підвищення рівня свого здоров я, працездатності, доступності і високої ефективності медичної допомоги, створення умов для формування фізично і духовно здорових поколінь. Тому, у наш час концептуальними засадами розвитку медичної освіти є усвідомлення її пріоритетності, безперервності і гуманістичної цінності, розвиток нових педагогічних технологій. Застосування сучасних методів підготовки медичних кадрів надає своєрідний динамізм процесу навчання і підвищує його якість на всіх етапах медичної освіти. А загальні закономірності й тенденції медичної освіти, попри окремі негативні елементи її розвитку, створюють передумови формування медичного професіоналізму, такого необхідного для соціально-економічного розвитку сучасного суспільства.Документ Попередження виникнення хронічного больового синдрому після хірургічного лікування епітеліальних куприкових ходів у стадії гострого гнійного запалення(Клінічна хірургія, 2015) Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ksyonz, I. V.; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Кравців, Микола Ігорович; Kravtsiv, M. I.; Кравцив, Николай Игоревич; Ковальов, Олександр Павлович; Kovalyov, O. P.; Ковалев, Александр Павлович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Мачанов, Алтун Афталдил ОглиЩоб оцінити вплив антибіотикопрофілактики (АП) на частоту розвитку інфекції ділянки хірургічного втручання (ЩХВ) при плановій лапароскопічній холецистектомії (ПЛХ) ми провели ретроспективний аналіз.Документ Рентгенологічні критерії прогнозування тяжкості перебігу синдрому діабетичної стопи(2013) Краснов, Олег Георгійович; Хіміч, Сергій Дмитрович; Ляховський, Віталій Іванович; Krasnov, O. G.; Himich, S. D.; Lyakhovskyi, V. I.Документ Системна запальна відповідь у хворих з синдромом діабетичної стопи(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2015) Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Кравців, Микола Ігорович; Kravtsiv, M. I.; Кравцив, Николай Игоревич; Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей АлексеевичПроведене обстеження і лікування 154 хворих з синдромом діабетичної стопи (СДС), які лікувалися у хірургічному відділенні №1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави. Основну (першу) групу склали 68 хворих, що поступили до хірургічного стаціонару за період з 2011 по 2014 роки. Контрольну групу склали 66 хворих, що надійшли в стаціонар за період з 2007 по 2010 роки.Документ Сучасні методи фізичного впливу на гнійну рану(Полтавський державний медичний університет, 2021) Нємченко, Іван Іванович; Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Лисенко, Руслан Борисович; Рябушко, Роман Миколайович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Сидоренко, Архип Володимирович; Кизименко, Олексій Олексійович; Niemtchenko, І. І.; Liakhovskyi, V. І.; Liulka, O. N.; Lysenko, R. B.; Riabushko, R. M.; Krasnov, O. G.; Horodova-Andryeyeva, T. V.; Sydorenko, A. V.; Kizimenko, O. O.Вагоме місце у загальній структурі хворих загальнохірургічних стаціонарів складають пацієнти з гнійно-запальними процесами м’яких тканин, частота яких сягає 35 – 40%. Гнійно – запальні процеси клінічно проходять гостро і нерідко ведуть до генералізації інфекції, розвиту сепсису і навіть загибелі хворих. Так, в загальній структурі летальності в хірургічних стаціонарах кількість смертних випадків у зв’язку з гострою хірургічною інфекцією становить від 40 до 60%. Тривале стаціонарне лікування, недостатня ефективність існуючих методів лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення їх працездатності, свідчать про невирішеність проблеми лікування гнійної інфекції в хірургії. В даному огляді літератури проведено аналіз літературних джерел, який показав, що на сьогоднішній день безсумнівно однією з найактуальніших проблем хірургії залишається проблема лікування гнійних ран. Тому, незважаючи на багатий досвід та постійні наукові дослідження, розробка впровадження в клінічну практику нових і удосконалення існуючих методів фізичного впливу на гнійно - запальний процес, а саме: вакуумної обробки рани, лазерного опромінення, дії ультразвуку, озонотерапії, дії на рану екстремальних температур, гіпербаричної оксигенації, гідропресивної терапії, фотодинамічної терапії, дає змогу значно покращити якість хірургічної обробки ран, і тим самим дає можливість більш ранньому її загоєнню. Кожна з наведених методик наряду з перевагами має і свої недоліки технічного, біологічного і економічного характеру, а також обмежена фазністю перебігу ранового процесу. Однак ретельне врахування всіх переваг та недоліків, протипоказань до кожного з методів фізичного впливу на рановий процес дозволяє суттєво покращити результати лікування хворих з гнійними ранами за рахунок значного прискорення перебігу ранового процесу, тим самим дає можливість суттєво скоротити термін лікування хворих.Документ Удосконалення органозберігаючого лікування синдрому діабетичної стопи з урахуванням особливостей перебігу ранового процесу(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О. О. Шалімова» НАМН України, 2015) Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Кравців, Микола Ігорович; Kravtsiv, M. I.; Кравцив, Николай Игоревич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Аль-масрі, Альмаджед Мазен; Al-masri, A. M.; Аль-масри, Альмаджед Мазен; Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей АлексеевичЛікування ускладнень синдрому діабетичної стопи (СДС) є одним з важливих питань хірургії, адже кількість у світі хворих на цукровий діабет (ЦД) перевищило 250 млн. При цьому проблеми зі стопою виникають у кожного четвертого хворого на ЦД. Незважаючи на успіхи в лікуванні СДС, 40-60% всіх ампутацій нижніх кінцівок виконуються у хворих на ЦД. Щорічно у світі проводиться більше 1млн. ампутацій нижніх кінцівок у хворих на ЦД - кожні 30 секунд у світі проводиться ампутація кінцівки.