Перегляд за Автор "Kravchenko, V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Мікози зовнішнього вуха та їх раціональне лікування(Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України», 2017) Безшапочний, Сергій Борисович; Кравченко, Володимир Григорович; Гришина, Ірина Сергіївна; Безшапочный, Сергей Борисович; Гришина, Ирина Сергеевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Bezshapochniy, S.; Kravchenko, V.; Gryshyna, I.Мета роботи - визначити терапевтичну ефективність вітчизняного антисептичного лікарського засобу «Цидіпол» при грибкових ураженнях зовнішнього слухового проходу (кандидоз, аспергільоз). Матеріали та методи Під нашим спостереженням перебували 29 хворих на отомікоз. Вік пацієнтів коливався від 24 до 67 років. Всі пацієнти скаржилися на сильний свербіж шкіри зовнішніх слухових проходів, 17 осіб - на відчуття закладеності у вухах. Хворі були розподілені на 2 групи - основну (19 осіб) та порівняльну (10 осіб). Пацієнти основної групи (серед яких 11 осіб хворіли на аспергільозний отит, 8 - на кандидозний отит) отримували місцеве лікування «Цидіполом». Методика полягала у наступному: спочатку проводилось попереднє очищення шкіри передньо-нижньої ділянки зовнішнього слухового проходу від патологічних нашарувань. Після цього вкладали у зовнішній слуховий прохід марлеві турунди, просочені цидіполом - густою прозорою рідиною, на 3-5 хв. Закладання турунд проводили 4-6 разів на день, у залежності від активності запалення - протягом 7-10 днів. У разі вираженого покращення клінічної картини у перші 2-3 дні лікування, кратність введення турунд зменшували до 3 із збільшенням інтервалів між процедурами і зменшенням тривалості утримання турунд у вусі до 2-3 хв. Слід відмітити, що очищення шкіри зовнішнього слухового проходу під візуальним контролем 1 раз на день та спостереження за динамікою клінічних проявів проводилось отоларингологом, у той час як наступні нескладні маніпуляції закладання марлевих турунд з «Цидіполом» проводились хворими самостійно. У групі порівняння (6 пацієнтів з аспергільозом, 4 - з кандидозом), лікування проводилось препаратом клотримазол за аналогічним алгоритмом. Цель работы: определение терапевтической эффективности антисептического лекарственного средства Цидипол при грибковых поражениях наружного слухового прохода (кандидоз, аспергилез). Материалы и методы: На основании экспериментальных исследований, подтвердивших высокую фунгицидную активность Цидипола, проведено лечение 29 пациентов с отомикозом наружного слухового прохода, диагноз у которых подтвержден микроскопически и микологически. Местное лечение заключалось в закладывании в слуховой проход стерильних ватных или марлевых турунд, пропитанных препаратом на 2-5 мин., 4-6 раз в день на протяжении 7-10 дней. В группе, которую лечили местно «Клотримазолом», эффект отмечался только начиная с 4-5-го дня лечения и курс лечения был более длительным. После лечения у 4 из них при микроскопии соскоба с кожи слухового прохода обнаружены споры грибов. Aim. To determine the therapeutic effectiveness of the antiseptic Cidipol on fungal lesions of the external auditory meatus (candidiasis, aspergillosis). Materials and methods. Experimental studies that confirmed a high fungicidal activity of Cidipol were rationale for management of 29 patients with otomycosis of external auditory meatus. Diagnosis was confirmed microscopically and mycologically. Cidipolwas applied in ear canal for 2-5 min on sterile gauze wicks impregnated with the preparation, 4-6 times a day for 7-10 days. In the patients that were treated by topical application of clotrimazole, an effect was registered only on fourth-fifth day and the treatment course was longer. After the treatment, we found fungal spores in 4 of them by the microscopy scrapings from the skin of the auditory meatus.Документ Проблемні питання реформування окремих галузей медицини(Всеукраїнське Лікарське Товариство, 2021) Кравченко, Володимир Григорович; Ємченко, Яна Олександрівна; Каменєв, Володимир Іванович; Васильєва, Катерина Володимирівна; Тимчук, Лілія Юріївна; Безега, Олена Вікторівна; Kravchenko, V.; Yemchenko, Y. ; Kamenev, V.; Vasilieva, K.; Tymchuk, V.; Bezega, O.Мета публікації — загострення уваги на виявлених недоліках і пересторогах під час реалізації реформи дерматовенерологічної галузі і представлення поглядів стосовно оптимізації організаційних заходів. Матеріали і методи. Використані офіційні статистичні дані за матеріалами провідних фахівців Харківського науково дослідного інституту дерматології і венерології, науково-практичних закладів України, прогноз аналітично статистичної компанії «GlobalData» щодо тенденції поширення захворюваності на сифіліс у світі, офіцій ні щорічні звіти МОЗ України. Результати і обговорення. Наведено короткі відомості про сучасну епідеміо логію шкірно-венерологічної патології в країні, стан нинішнього організаційного і матеріального забезпечення дерматовенерологічних закладів, прорахунки в процесі реформування, пропозиції щодо поліпшення діяльності дерматовенерологічної служби країни. Висновки. У процесі реалізації реформування спеціалізованої дермато венерологічної служби дуже важливим стало питання організації функціонування і фінансово-матеріального забезпечення цілодобового ліжкового фонду в обласних шкірно-венерологічних диспансерах в адекватно вивіре них межах. Виражаються перестороги щодо стрімкого розповсюдження гострозаразних і паразитарних дер матозів, інфекцій, що передаються статевим шляхом, порушення прийнятного рівня надання медичної допо моги пацієнтам із загрозливими для життя дерматозами у разі організаційно-фінансового дисбалансу і кадро вого забезпечення галузі.Документ Роль та місце профілактичних заходів у подоланні епідемії захворювань, що передаються статевим шляхом, в Україні(2002) Кравченко, Володимир Григорович; Степаненко, Віктор Іванович; Кравченко, Владимир Григорьевич; Степаненко, Виктор Иванович; Kravchenko, V.; Stepanenko, V.У світовій практиці при підвищенні захворюваності на венеричні хвороби завжди поставало питання про посилення ролі профілактично протиепідемічних заходів. Опрацьований диспансерно профілактичний напрямок був протягом багатьох років однією з відчутних переваг вітчизняної моделі охорони здоров'я у порівнянні з євроамериканською. Чітка організація, оперативне здійснення комплексу заходів були гарантами керованості епідемічної ситуації, а організація в подальшому патронажних центрів дозволяла виключати з епідемічного ланцюга максимальну (хоча інколи й недостатню) кількість поширювачів інфекції. Наступ на венеризм здійснювався по всіх можливих і цілеспрямованих напрямках: від оперативного максимально повного виявлення джерел зараження та контактів до застосування широкого обсягу конкретних диспансерно профілактичних заходів (проведення реакції Васермана у чітко окреслених контингентів, активне виявлення груп ризику та їх обстеження, розроблення оптимізованих способів лікування, санітарно-просвітницькі заходи і т. ін.). Саме жорсткий і керований комплекс профілактичних заходів щоразу ставав на перешкоді виходу ситуації з під контролю. Принагідно сьогодні згадати вправне та успішне розв'язання епідемічної ситуації в повоєнний період, а також на початку 70 х років.