Перегляд за Автор "Kryvorychko, I. G."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив Bifidobacterium infantis 35624 на клінічний перебіг синдрому подразненого кишечника залежно від фенотипу: результати локального неінтервенційного проспективного епідеміологічного дослідження «СПК-Контроль»(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020) Скрипник, Ігор Миколайович; Криворучко, Іван Григорович; Гопко, Олександр Феліксович; Приходько, Наталія Петрівна; Скрыпник, Игорь Николаевич; Криворучко, Иван Григорьевич; Гопко, Александр Феликсович; Приходько, Наталия Петровна; Skrypnyk, I. M.; Kryvorychko, I. G.; Gopko, O. F.; Prykhodko, N. P.Мета — оцінити клінічну ефективність Bifidobacterium infantis 35624 на перебіг синдрому подразнено- го кишечника (СПК) залежно від фенотипу. Матеріали та методи. У клінічному дослідженні взяли участь 1870 пацієнтів, з них для подальшого спостереження відібрано 1260 з верифікованим діагнозом СПК згідно з Римськими критеріями IV (2016). Залежно від фенотипу пацієнтів розподілили на три групи: СПК з діареєю (СПК-Д) — 522, СПК із запором (СПК-З) — 376, СПК за змішаним типом (СПК-Зм) — 362. Усім пацієнтам призначали дієтичну добавку «Альфлорекс», яка містить оригінальний штам B. infantis 35624 у дозі > 109 бактерій по 1 капсулі 1 раз на добу. Критерії ефективності: динаміка частоти дефекацій, форма калу за Бристольською шкалою, оцінка больового синдрому і метеоризму за візуальною аналоговою шкалою. Оцінку тяжкості симптомів проводили за допомогою спеціалізованого опитувальника IBS-SSI (Irritable Bowel Syndrome Symptom Severity Index). Результати. Через 8 тиж лікування відсутність болю встановлено у 450 (86,2 %) обстежених із СПК-Д, 296 (79,6 %) — із СПК-Зм та 282 (75,0 %) — із СПК-З. Були задоволені випорожненням через 4 тиж лікування відповідно 309 (59,2 %), 166 (44,6 %) і 93 (24,7 %) осіб. Наприкінці 8-го тижня цей показник значно поліпшився у 420 (80,5 %), 231 (62,1 %) і 184 (49,0 %) пацієнтів. Через 8 тиж лікування найбільш виражений позитивний вплив B. infantis 35624 на інтенсивність больового синдрому встановлено в пацієнтів із СПК-Д: у 2,4 разу (р < 0,02) та 1,9 разу (р < 0,05) менше порівняно з хворими на СПК-З та СПК-Зм відповідно. У пацієнтів із СПК-Д, окрім нормалізації випорожнень, відзначено статистично значуще зменшення частоти випорожнень в 1,4 разу (р < 0,05) вже на першому тижні лікування. Згідно з опитувальником IBS-SSI на тлі прийому B. infantis 35624 зменшення тяжкості СПК встановлено в усіх групах пацієнтів, але через 4 тиж найшвидшу позитивну динаміку — у хворих на СПК-Д, у яких спостерігали статистично значуще зменшення тяжкості симптомів у 2,0 рази (р < 0,01) за рахунок зменшення відчуття здуття і тяжкості в животі, інтенсивності болю, кількості днів, коли виникав біль. Висновки. Доведено, що на тлі лікування B. infantis 35624 найбільш вираженою динаміка зменшення симптомів СПК була у хворих на СПК-Д. За оцінкою пацієнтів, незалежно від типу нормалізується характер та частота випорожнень і зменшуються інтенсивність болю та метеоризму.Документ Особливості тривожно-депресивного синдрому у пацієнтів з функціональними розладами кишечника(Полтавський державний медичний університет, 2021) Криворучко, Іван Григорович; Скрипник, Ігор Миколайович; Приходько, Наталія Петрівна; Щербак, Ольга Василівна; Якимишина, Лариса Іллівна; Криворучко, Иван Григорьевич; Скрыпник, Игорь Николаевич; Приходько, Наталия Петровна; Щербак, Ольга Васильевна; Якимишина, Лариса Ильинична; Kryvorychko, I. G.; Skrypnyk, I. M.; Prykhodko, N. P.; Shcherbak, O. V.; Yakymyshyna, L. I.Функціональні захворювання кишечника часто супроводжуються розвитком тривожно-депресивних розладів, які є важливою медико-соціальною проблемою. Мета – дослідити поширеність та вираженість тривожно-депресивного синдрому у пацієнтів із функціональними розладами кишечника в залежності від гендерних особливостей. Матеріали і методи. Обстежено 165 пацієнтів, яких у залежності від фенотипу функціонального розладу кишечника обстежених розподілено на групи: І група (n=27) – пацієнти із функціональним закрепом; ІІ група (n=28) – пацієнти із функціональним здуттям живота; ІІІ група (n=27) – пацієнти із функціональною діареєю; IV група (n=27) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника із закрепом; V група (n=27) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника за змішаним типом; VI група (n=29) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника з діареєю. Наявність тривоги та депресії оцінювали за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії (The Hospital Anxiety and Depression Scale). Результати дослідження і їх обговорення. Найбільші частота і ступінь тяжкості синдрому тривоги зареєстрований у групі хворих на синдром подразненого кишечника з діареєю, а найнижчі – у пацієнтів із функціональним закрепом, здуттям та діареєю. Субклінічні та клінічні прояви депресії найчастіше спостерігались у пацієнтів із різними фенотипами синдрому подразненого кишечника: у 13 (48,2%) хворих із закрепами, у 10 (37%) – із змішаним синдромом і у 8 (27,6%) із діареєю. Частота тривожно-депресивних розладів зростла у жіночій популяції за умов наявності синдрому подразненого кишечника. Висновки: ризик розвитку тривожно-депресивних розладів зростає у хворих на синдром подразненого кишечника жіночої статі.Документ Сучасні можливості корекції вісцеральної гіперчутливості у хворих на синдром подразненого кишечника(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020) Скрипник, Ігор Миколайович; Криворучко, Іван Григорович; Гопко, Олександр Феліксович; Приходько, Наталія Петрівна; Скрыпник, Игорь Николаевич; Криворучко, Иван Григорьевич; Гопко, Александр Феликсович; Приходько, Наталия Петровна; Skrypnyk, I. M.; Kryvorychko, I. G.; Gopko, O. F.; Prykhodko, N. P.Мета — вивчити терапевтичну ефективність та переносність олії м’яти перцевої у пацієнтів з верифікованим діагнозом синдрому подразненого кишечника (СПК) залежно від фенотипу. Матеріали та методи. До клінічного дослідження було залучено 54 амбулаторних пацієнтів (середній вік — (37,6 ± 5,9) року), котрим згідно з Римськими критеріями IV (2016) установлено діагноз СПК, із них СПК із закрепом (СПК-З) — у 18 хворих, СПК з діареєю (СПК-Д) — у 19, СПК змішаного типу (СПК-Зм) — у 17. Спостереження проводили впродовж 28 днів. Усі пацієнти приймали олію м’яти перцевої («Капсумен») за схемою: 1 капсула тричі на добу впродовж 3 діб, потім 1 капсула двічі на добу до 28-ї доби. Критерії ефективності: динаміка частоти дефекацій, форма калу за Бристольською шкалою, оцінка больового синдрому та метеоризму за візуальною аналоговою шкалою. Оцінку тяжкості симптомів та якості життя (ЯЖ) пацієнтів проводили за допомогою спеціалізованих опитувальників (IBS-SSI (Irritable Bowel Syndrome-Symptom Severity Index) і IBS-QoL (Evaluation of the Irritable Bowel Syndrome Quality of Life)). Результати. Призначення дієтичної добавки «Капсумен» сприяло зниженню тяжкості симптомів у пацієнтів із СПК-З в 1,7 разу, із СПК-Зм — в 1,4 разу, із СПК-Д — в 1,3 разу (р < 0,01). У хворих на СПК-З установлено м’який послаблювальний ефект препарату, що сприяло поліпшенню задоволення випорожненнями в 1,7 разу та зниженню впливу СПК на ЯЖ у 1,8 разу (р < 0,01). У групах пацієнтів із СПК-Зм та СПК-Д статистично значуще зниження ступеня тяжкості захворювання відбулося лише за рахунок зменшення інтенсивності болю в 1,8 і 1,5 разу (р < 0,01) відповідно та кількості днів, коли виникали больові відчуття, в 1,6 та 1,5 разу (р < 0,01). Загальний бал ЯЖ за опитувальником IBS-QoL статистично значущо (р < 0,01) зменшився, що підтверджує статистично значуще поліпшення ЯЖ та окремих її складових. Висновки. Олія м’яти перцевої — ефективний засіб для швидкого усунення симптомів СПК, є доступним і безпечним для тривалої терапії захворювання.