Перегляд за Автор "Ksonz, I. V."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Axiological dimensions of medical deontology in pediatric surgery(ТОВ «Група компаній Мед Експерт», м. Київ, Україна, 2023) Dubinina, V. O.; Ksonz, I. V.; Bilash, S. M.; Abyzova, L. V. ; Bilanov, O. S.; Ksonz, V. I.; Дубініна, Віра Олександрівна; Ксьонз, Ігор Володимирович; Білаш, Сергій Михайлович; Абизова, Лариса Віталіївна; Біланов, Олег Сергійович; Ксьонз, Володимир ІгоровичPhilosophy and axiology constitute the worldview and methodological basis of medical deontolo gy, particularly in surgery. The genesis of knowledge about moral and ethical principles and the professional duty of a pediatric surgeon is presented in the form of a logical chain: philosophy – axiology – deontology – medical deontology – deontology in surgery – deontology in pediatric surgery. The process of forming the deontological competence of medical professionals in pediatric surgery will be successful if the organization of deontological training for future healthcare providers is based on principles of humanism, in compliance with the requirements of the social environment, and implemented in the educational process through a productive mechanism. No conflict of interests was declared by the authors.Документ Programmed laparoscopy in the of diffuse appendicular peritonitis treatment of children(ALUNA Publishing House, 2022-05) Ksonz, I. V.; Khmilevskyi, D. V.; Grytsenko, Ie. M.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Хмілевський, Денис Васильович; Гриценко, Євген МиколайовичThe aim: To analyze the implementation of programmed laparoscopy with the criteria definition for its termination in the treatment of diffuse appendicular peritonitis in children. Materials and methods: Since 2017, the programmed laparoscopy in the treatment of diffuse appendicular peritonitis has been used in 28 children aged 1 to 16 years. Results: The programmed laparoscopy allows assessing the dynamics of the intra-abdominal infectious-inflammatory process and monitoring the treatment effectiveness. The modified abdominal index (AI) was determined based on integrated assessment of degree and nature of abdominal organs` damage during the first and repeated surgeries, the modified abdominal index (AI) was determined. AI identified during the primary laparoscopic intervention ranged from 14 up to 22 points and on average it was 17.5 ±1.3 points, during the programmed laparoscopy AI was from 3 to 11 points, on average it was 9.15 ± 1.48 points. Conclusions: The programmed laparoscopy for diffuse peritonitis in children allows controlling the pathological process in the abdominal cavity and promptly eliminate intraabdominal complications. Determination of AI allows objectifying the nature of the lesion and the dynamics of changes in the abdominal cavity.Документ The possibilities of cone-beam computer tomography in the diagnostic of fractures of the mandible within the dental row(Aluna Publishing, 2021-06-06) Nestulia, K. I.; Ksonz, I. V.; Bilash, S. M.; Koptev, M. M.; Vasko, L. M.; Нестуля, Катерина Ігорівна; Ксьонз, Ігор Володимирович; Білаш, Сергій Михайлович; Коптев, Михайло Миколайович; Васько, Лариса МиколаївнаThe aim: To establish the possibilities and advantages of cone-beam tomography in the primary diagnostic of mandibular fractures within the dental row compared with traditional methods of radiation diagnosis. Materials and methods: The research was performed involving of 28 patients who had traumatic injuries of the maxillofacial area. The age of the victims was 18-56 years. The injured people were selected who were examinated by traditional radiological methods of diagnosis in the first hours after injury, and for final diagnostic in hospital were used cone-beam tomography of the mandible. The comparison of the results obtained with the help of traditional X-ray examinations with the data of cone-beam tomography allowed to conduct a comparative analysis of the diagnostic capabilities of these methods and to determine the advantage of the last one. Results: A comparative analysis of the results of the examination of injured people, which were obtained by using of traditional methods and cone-beam tomography of the mandible, shows the diagnostic advantages of the last one, which allows to determine the extent of traumatic injuries of the mandible and identify hidden fractures that were not determined by traditional X-ray methods. Conclusions: For the primary diagnostics of traumatic mandibular injuries, traditional X-ray examinations may be informative, but for complex, combined injuries, as well as fractures that raise doubts,it is advisable to use cone-beam computed tomography. The use of cone-beam computed tomography in mandibular fractures makes it possible to better assess the degree of damage and determine the displacement of fragments.Документ Евентрація/релаксація діафрагми внаслідок пологової травми. Реіннервація в доповнення до плікації. Багаторічний віддалений результат відновлення функції діафрагми(Національний університет охорони здоров'я України ім. П. Л. Шупика, 2025) Кривченя, Данило Юліанович; Ксьонз, Ігор Володимирович; Руденко, Євген Олегович; Похилько, Валерій Іванович; Мельниченко, Марина Георгіївна; Krivchenya, D. Yu.; Ksonz, I. V.; Rudenko, Ye. O.; Pokhylko, V. I.; Melnychenko, M. G.Мета – провести ретроспективний аналіз катамнестичного спостереження за дітьми з евентрацією/ релаксацією діафрагми внаслідок пологової травми з оперативною реіннервацією та плікацією. Клінічні випадки. Прослідковано і проаналізовано двоє дітей, які народилися з повною релаксацією купола діафрагми з правого боку, плекситом Ерба–Дюшена, гідроцефальним синдромом унаслідок гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, із пневмонією. Діагноз встановлено в ранньому неонатальному періоді, а у зв’язку з тяжкістю дихальних розладів проведено респіраторну підтримку (штучну вентиляцію легень) та інтенсивну терапію в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. У наведених клінічних випадках показано рідкісну патологію пологового паралічу купола діафрагми внаслідок пошкодження діафрагмального нерва. Пацієнтів проліковано оперативним шляхом за допомогою ревентрації купола діафрагми методом плікації з одночасною реіннервацією. Ці оперативні втручання мали 100-відсотковий успіх серед пацієнтів. Висновки. Евентрація діафрагми являє собою рідкісну патологію, яка супроводжується дихальними розладами, тяжкою дихальною недостатністю, що потребує штучної вентиляції легень із подальшим опративним втручанням для відновлення функції діафрагми. Корекція евентрації купола діафрагми методом плікації з одночасною реіннервацією є найдієвішим оперативним методом лікування в новонароджених. Aim – retrospective analysis of the catamnesis observation of children with eventration/relaxation of the diaphragm due to birth trauma with surgical reinnervation and plication. Clinical cases. Two children were followed up and analyzed, both born with full relaxation of the diaphragm dome on the right side, Erb-Duchenne plexitis, hydrocephalic syndrome due to hypoxic-ischemic brain injury, and pneumonia. The diagnosis was established in the early neonatal period, and the severity of respiratory disorders required respiratory support (mechanical ventilation of the lungs) and intensive therapy in the newborn intensive care unit. The clinical cases presented demonstrate a rare pathology of birth paralysis of the diaphragm dome due to damage to the phrenic nerve. The patients were treated surgically by means of reventration of the diaphragm dome using the plication method with simultaneous reinnervation. These surgical interventions had a 100% success rate among the patients. Conclusions. Diaphragmatic eventration is a rare pathology accompanied by respiratory disorders, severe respiratory failure requiring mechanical ventilation with subsequent surgical intervention to restore diaphragm function. Correction of the diaphragm eventration using the plication method with simultaneous reinnervation is the most effective surgical method of treatment in newborns. The research was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. Informed consent of the child and child’s parents was obtained for the studies.Документ Клінічний випадок вродженої лобарної емфіземи верхньої частки лівої легені у дитини 7-місячного віку(Буковинський державний медичний університет, 2018) Похилько, Валерій Іванович; Ксьонз, Ігор Володимирович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Похилько, Валерий Иванович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Чернявская, Юлия Игоревна; Гасюк, Наталия Ивановна; Калюжка, Елена Александровна; Pokhylko, V. I.; Ksonz, I. V.; Cherniavska, Yu. I.; Hasiuk, N. I.; Kaliuzhka, O. O.Проблема вродженої лобарної емфіземи залишається актуальною через складність диференційної діагностики, можливий тривалий безсимптомний перебіг, швидке погіршення стану та необхідність прийняття рішення про оперативне лікування. Лобарна, прогресуюча емфізема новонароджених (обструктивна, напружена, гіпертрофічна емфізема та ін.) – вада розвитку; що супроводжується гострим прогресуючим здуттям частки легені. Клінічна картина вродженої лобарної емфіземи широко варіює, від легкого ураження легень до гострої дихальної недостатності при народженні та рецидивуючих легеневих інфекцій, більшість пацієнтів не має симптомів у ранньому постнатальному періоді, найчастіше вони з’являються до 6 –місячного віку (у 50% випадків). Клапанний механізм призводить до гострого виникнення здуття легеневої паренхіми, збільшення частки в обсязі і здавлення нею нормально розвиненої функціонуючої легеневої тканини, а також до зсуву середостіння в «здоровий» бік і гострим порушенням кровообігу. Хірургічне втручання (лобектомія шляхом торакотомії та відео-асистована лобектомія) є лікувальним методом вибору. Дуже незначна частка пацієнтів мала добрі результати після консервативного лікування, що підтверджує наданий до розгляду клінічний випадок. У дитини Б., від народження до віку 7 місяців жодних симптомів дихальної недостатності, порушень розвитку виявлено не було. Після перенесеного гострого респіраторного вірусного захворювання виникло різке погіршення стану з клінікою легенево-серцевої недостатності, бронхообструктивного синдрому. Консервативне лікування, застосування традиційної та високочастотної ШВЛ було мало ефективним. Покращення стану відбулося лише після проведення оперативного втручання – лівобічна бокова торакотомія, верхня лобектомія, санація та дренування лівого гемотораксу. У післяопераційному періоді ускладнень не було. Дитина без ознак дихальної недостатності переведена до соматичного відділення. Наданий до розгляду випадок вказує на необхідність акцентування уваги на диференційному діагнозі вроджених вад розвитку легень при бронхообструктивних симптомах у дітей; Резюме Проблема врожденной лобарной эмфиземы остается актуальной из-за сложности дифференциальной диагностики, возможного длительного бессимптомного течения, быстрого ухудшение состояния и необходимости принятия решения об оперативном лечении. Лобарная, прогрессирующая эмфизема новорожденных (обструктивная, напряженная, гипертрофическая эмфизема и др.) - порок развития, который сопровождается острым прогрессирующим вздутием доли легкого. Клиническая картина врожденной лобарной эмфиземы широко варьирует, от легкого поражения легких в острой дыхательной недостаточности при рождении и рецидивирующих легочных инфекций, большинство пациентов не имеет симптомов в раннем постнатальном периоде, чаще всего они появляются до 6-месячного возраста (в 50% случаев). Клапанный механизм приводит к острому возникновению вздутия легочной паренхимы, увеличение доли в объеме и сдавление нормально развитой функционирующей легочной ткани, а также к смещению средостения в «здоровую» сторону и острым нарушением кровообращения. Хирургическое вмешательство (лобэктомия путем торакотомии и видео-ассистированая лобэктомия) является лечебным методом выбора. Очень незначительная часть пациентов имела хорошие результаты после консервативного лечения, что подтверждается предоставленным к рассмотрению клиническим случаем. У ребенка Б., от рождения до возраста 7 месяцев никаких симптомов дыхательной недостаточности, нарушений развития выявлено не было. После перенесенного острого респираторного вирусного заболевания возникло резкое ухудшение состояния с клиникой легочно-сердечной недостаточности, бронхообструктивного синдрома. Консервативное лечение, применение традиционной и высокочастотной ИВЛ было мало эффективным. Улучшение состояния произошло лишь после проведения оперативного вмешательства – левосторонней боковой торакотомии, верхней лобэктомии, санации и дренировании гемоторакса слева. В послеоперационном периоде осложнений не было. Ребенок без признаков дыхательной недостаточности переведен в отделение соматического профиля. Предоставленный к рассмотрению случай указывает на необходимость акцентирования внимания на дифференциальном диагнозе врожденных пороков развития легких при бронхообструктивном синдроме у детей; Summary The problem of congenital lobar emphysema remains relevant due to the complexity of differential diagnosis, possible long asymptomatic course, rapid deterioration of child condition and the need for decision to provide surgical treatment. Lobar, progressive emphysema of newborns (obstructive, intense, hypertrophic emphysema, etc.) – congenital defect; which is accompanied by a sharp progressive swelling of the lung particle. The clinical picture of congenital lobar emphysema varies widely from light pulmonary involvement to acute respiratory failure and pulmonary infections, most patients have no symptoms in the early postnatal period, most often they occur up to 6 months of age (in 50% of cases). The valve mechanism leads to the acute occurrence of bloating of the pulmonary parenchyma, an increase in the particle in the volume and compression of normally developed functioning pulmonary tissue, as well as the displacement of the mediastinum in the "healthy" side and acute violation of the blood circulation. Surgical intervention (lobectomy by thoracotomy and video-assisted lobectomy) is a curative method of choice. A very small proportion of patients had good results after conservative treatment, confirming the clinical case submitted for consideration. In child B., from birth to age of 7 months, no symptoms of respiratory failure, developmental disorders were not detected. After an acute respiratory viral infection there was an acute deterioration with a clinic of pulmonary heart failure, broncho-obstructive syndrome. Conservative treatment, the use of traditional and high-frequency lung ventilation were not effective. Improvement occurred only after surgical intervention – left lateral thoracotomy, upper lobectomy, sanation and drainage of left hemoutorax. In the postoperative period there were no complications. A child without signs of respiratory failure has been transferred to a somatic department. The case presented for consideration points to the need to focus attention on the differential diagnosis of congenital lung defects in children with broncho-obstructive syndrome.Документ Морфологічні особливості будови шкіри при розрізі її хірургічним детермокоагулятором в різних монополярних режимах(Українська медична стоматологічна академія, 2019-01-24) Білаш, Сергій Михайлович; Билаш, Сергей Михайлович; Bilash, S. M.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksonz, I. V.; Проніна, Олена Миколаївна; Пронина, Елена Николаевна; Pronina, O. M.; Небесна, Зоя Михайлівна; Небесная, Зоя Михайловна; Nebesna, Z. M.; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ерошенко, Галина Анатольевна; Yeroshenko, H. A.; Добринський, Олександр Леонідович; Добрынский, Александр Леонидович; Dobrynskyi, O. L.В роботі із застосуванням морфологічних і морфометричних методів дослідження проведений аналіз морфологічної перебудови шкіри при розрізі її звичайним хірургічним інструментарієм та з використанням високочастотного детермокоагулятора ДКХВ-300 в різних монополярних режимах. Визначено і експериментально обґрунтовано, що при роз’єднанні шкіри під час оперативного втручання використовуючи хірургічний скальпель і високочастотний детермокоагулятор ДКХВ-300 та порівнюючи деструктивні зміни шкіри в ділянці ранового процесу використання детермокоагулятора доцільніше. Порівнюючи різні режими роботи детермокоагулятора при розрізах на шкірі слід використовувати монополярний режим «глибока різка» при потужності 40 Вт і номінальному опору 500 Ом; В работе с использованием морфологических и морфометрических методов исследования проведен анализ морфологической перестройки кожи про разрезе её обычным хирургическим скальпелем и с использованием высокочастотного детермокоагулятора ДКХВ-300 в разных монополярных режимах. Определено и экспериментально обосновано, что при разъединении кожи во время оперативных вмешательств используя хирургический скальпель и высокочастотный детермокоагулятор ДКХВ-300 и сравнивая деструктивные изменения кожи в месте раневого процесса использования детермокоагулятора рациональнее. Сравнивая разные режимы работы детермокоагулятора используя его для разрезов на коже следует использовать монополярный режим работы «глубокая резка» при мощности 40 Вт и номинальном сопротивлении 500 Ом;The analysis of morphological restructuring of the skin in case of surgical incision performed with conventional surgical instruments and high-frequency diathermy coagulator DKHV-300 in different monopolar modes applying morphological and morphometric methods has been carried out in research. It was determined and experimentally substantiated that surgical incision of the skin was more effectively performed applying high-frequency diathermy coagulator DKHV-300 than surgical scalpel, considering destructive skin changes in the area of wound process. It is confirmed by comparing the structural changes in the first experimental group of animals with the skin incisions performed with a surgical scalpel using control indices. At the light-optical level, the least destruction of the skin structural elements was observed in the fourth experimental group where skin incisions were performed with high-frequency diathermy coagulator in the “deep cutting” mode with a power 40 W and nominal resistance 500 Ohms, which would provide effective remodeling of skin morphological structures in the wound healing process and formation of scar tissue. Comparing the different operation modes of diathermy coagulator, it is advisable to apply “deep cutting” monopolar mode with a power 40 W and nominal resistance 500 Ohms in skin incisions. This conclusion is based on light-optical research data, which determined the least destruction of the skin structural elements in the fourth experimental group of animals. Along with data mentioned, it was found out that the form of arterioles, capillaries and venules in animals of the fourth experimental group was similar to that in the control group. While comparing the blood supply of microvessels, changes of the wall structural elements and destruction of connective tissue, it was determined that these data were approximated to the control group in animals of the fourth experimental group, which indicated the advantages of diathermy coagulator application in “deep cutting” mode. This method will provide the more effective microcirculation recovery.Документ Особливості мікробного компоненту пацієнтів з хронічними ранами(Полтавський державний медичний університет, 2020) Касрашвілі, Г. Г.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Гюльмамедов, П. Ф.; Андрєєв, О. В.; Колеснік, Г. І.; Kasrashvili, G. G.; Ksonz, I. V.; Gulmamedov, P. F.; Andreev, O. V.; Kolesnik, H. I.Роль та значення мікроорганізмів у загоєнні ран обговорюються вже багато років. Ряд експертів вважають, що вирішальне значення для прогнозування загоєння ран і інфекції має рівень бактеріальної контамінації, інші, навпроти, віддають перевагу типам мікроорганізмів. Нами узагальнені результати мікробіологічного дослідження у 75 пацієнтів, віком від 21 до 92 років, з хронічними ранами різної етіології. Було виявлено достовірні розбіжності між мікробними компонентами хронічних ран в залежності від етіологічного фактору (p<0,05). Було встановлено, що грампозитивні мікроорганізми виявились найбільш сприйнятливішими до амікацину та ванкоміцину. Грамнегативні бактерії групи кишкової палички найбільш чутливі до фосфоміцину та цефоперазону. А грамнегативні бактерії до: амікацину (тоброміцину), а також цефоперазону. Найкращі результати лікування було отримано у ранах без бактеріального обсіменіння, а також при стафілококової контамінації ран. Не виявлено достовірної залежності результатів лікування від етіологічного фактору утворення рани (χ2 =1,68, p>0,05), це свідчить про те, що при комплексному лікуванні з адекватної антибактеріальної терапії всі рани загоювались приблизно однаково.Документ Проникаючі поранення органів черевної порожнини в дітей(ТОВ "Група компаній "Мед Експерт", 2021-03-14) Ксьонз, Ігор Володимирович; Гриценко, Євген Миколайович; Гриценко, Микола Іванович; Овчар, Олег Володимирович; Фомін, Володимир Георгійович; Ksonz, I. V.; Grytsenko, Ie. M.; Grystenko, M. I.; Ovchar, O. V.; Fomin, V. G.Травма є головною причиною летальності серед дітей та підлітків до 18 років, близько 10% випадків травм мають проникаючий характер. Проникаючі поранення, що виникають коли дитина падає або сідає на довгий, гострий предмет, відносяться до рідкісних за механізмом. Ми маємо досвід лікування 5 дітей з проникаючими пораненнями органів черевної порожнини довгими гострими предметами. 3 дітей отримали травми при падінні на металеві стрижені паркану, 2 - сівши на металевий штир та на косу. Наслідками поранення було пошкодження тонкої кишки (1), товстої кишки (4), шлунку (1), нирки (1), сечового міхура (2). Клінічні випадки. Два брати 11-ти та 12-ти років, що впали на металевий паркан з дерева з висоти близько 3 метрів, доставлені з металевими стрижнями в тілі. Після передопераційної підготовки діти оперовані. Видалення сторонніх тіл виконане в операційній. У одного з хлопчиків виявлене пошкодження шлунку, поперечної ободової кишки, розчавлення нирки. Виконано ушивання ран порожнистих органів, нефректомія. У другого хлопчика виявлено пошкодження прямої кишки, виконано колостомію з її наступним закриттям. Дівчина 16 років отримала поранення, сівши на лезо коси, яке було розташоване вертикально. Під час оперативного втручання виявлено поранення здухвинної кишки та брижі голодної кишки, рани зашито. Всі діти виписані з одужанням.Документ Трихобезоари як прояв порушень психічного здоров’я дітей: погляд хірурга та психіатра(Група компаній МедЕксперт, 2024-09-09) Ксьонз, Ігор Володимирович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Васильєва, Ганна Юріївна; Гриценко, Євген Миколайович; Пилипюк, Євген Вікторович; Овчар, Олег Володимирович; Ksonz, I. V.; Skrypnikov, A. M.; Vasylyeva, G. Yu.; Grytsenko, Ie. M.; Pylypiuk, Y. V.; Ovchar, O. V.Трихобезоари в дітей являють собою рідкісні сторонні тіла шлунка та тонкої кишки, які мають властивості з часом непомітно збільшуватися в розмірах, клінічно проявляючись диспепсичними розладами, пухлиноподібним утворенням в епігастральній ділянці, симптомами високої шлунково-дуоденальної або тонкокишкової непрохідності. Діти із зафіксованими епізодами трихотиломанії та трихофагії потребують консультації психіатра та психотерапевта, а також фіброгастродуоденоскопії для заперечення трихобезоарів. Діти, оперовані з приводу трихобезоарів, потребують післяопераційної психіатричної допомоги та психологічної підтримки для попередження рецидиву. Aim - to summarise the experience of treating children with trichobezoars, to consider aspects of the relationship between surgery and psychiatry, and to determine the tactics of postoperative psychiatric/psychological care. Materials and methods. In the period from 2002 to 2023,6 girls aged 9 to 13 years with trichobezoars were treated. In 3 cases the children had gastric trichobezoars, in 2 cases Rapunzel syndrome was diagnosed, and in 1 case a small intestinal trichobezoar was found. In one child, a small gastric trichobezoar was removed endoscopically, in 5 children, large trichobezoars were removed during laparotomy. Results. The presented clinical cases illustrate this rare pathology in terms of the relationship between pediatric surgery and psychiatry. Effective correction of mental disorder, which is a predictor of trichobezoar formation in children, allows stabilising the patient's emotional condition and prevents the disease recurrence. A comprehensive multidisciplinary approach to the management of patients with trichobezoars after surgery should include patient consultation by a mental health professional, psychoeducational consultation of parents and relatives regarding trichotillomania and trichophagia as pathological conditons that precede the formaton of trichobezoars. Neuropsychiatric examination and treatment, long-term follow-up, and behavioural therapy are recommended as a regular part of comprehensive treatment and relapse prevention. Conclusions. Trichobesoars in children are rare foreign bodies of the stomach and small intestine that have the ability to increase imperceptibly in size over time, clinically manifesting as dyspeptic disorders, tumour-like masses in the epigastric region, and symptoms of high gastroduodenal or small intestinal obstruction. Children with documented episodes of trichotillomania and trichophagia require consultation with a psychiatrist and psychotherapist, as well as fibrogastroduodenoscopy to exclude trichobesoar. Children who have been operated on for trichobezoar require postoperative psychiatric care and psychological support to prevent relapse. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. Informed consent was obtained from parents (or guardians) and children.