Перегляд за Автор "Kulinchenko, R. V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Симптоми внутрішніх розладів скронево-нижньощелепних суглобів за даними обстеження хворих на скронево-нижньощелепні дисфункції(Полтавський державний медичний університет, 2016) Кулінченко, Р. В.; Дворник, Анна Валентинівна; Кінаш, Ю. О.; Kulinchenko, R. V.; Dvornyk, A. V.; Kinash, Yu. O.Робота присвячена підвищенню якості діагностики внутрішніх розладів скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) шляхом характеристики їхніх клінічних ознак. У дослідженні здійснено аналіз симптомів внутрішніх суглобових розладів (ВСР) та визначено частоту їх виявлення за результатами обстеження хворих. Установлено, що на самовільний біль скаржився кожний третій хворий на ВСР. Біль, як правило, був локалізований у ділянці СНЩС (82,4±9,5% серед хворих із болем). У кожного другого хворого відкривання рота супроводжувалося болем чи відчуттям дискомфорту у СНЩС. Зміщення диска СНЩС із редукцією у хворих характеризувалося хрускотом чи клацанням (у 88,6±4,7% випадків), девіацією нижньої щелепи, збереженою амплітудою відкривання рота. Зміщення диска без редукції характеризувалось обмеженим відкриванням рота (до 35-40 мм), дефлекцією нижньої щелепи, наявністю в анамнезі клацання при відкриванні рота (у 86,7±9,1%).Документ Ультрасонографія в дослідженні скронево-нижньощелепних суглобів: проблеми і перспективи(Полтавський державний медичний університет, 2024) Штибель, Д. В.; Кулінченко, Р.В.; Дворник, Анна Валентинівна; Shtybel, D. V.; Kulinchenko, R. V.; Dvornyk, A. V.Ультрасонографію (УСГ) розглядають як корисний метод швидкого скринінгу пацієнтів із підозрою на скронево-нижньощелепні розлади (СНР). Важливим завданням, яке стоїть перед дослідниками, є виокремлення УСГ- параметрів СНЩС і жувальних м’язів (ЖМ) із однозначною інтерпретацією і їх стандартизація (визначення норми і референтних точок заміру). Мета дослідження. Виділити клінічно значимі УСГ- параметри та їхні норми для СНЩС і ЖМ на підставі огляду літератури. Матеріал і методи дослідження. Проведено огляд літератури шляхом опрацювання наукометричних баз і періодичних фахових видань, у результаті чого, застосовуючи критерії включення й виключення, для аналізу повного тексту було відібрано 26 статей. Результати дослідження. За допомогою УСГ- обстеження СНЩС і ЖМ визначають різні параметри, які умовно можна поділити на параметри з однозначною інтерпретацією й ті, які викликають контраверсії. На підставі аналізу науково-практичної літератури, а також власного досвіду було відібрано УСГ- параметри з однозначним тлумаченням і представлено їхні значення в нормі, за даними різних авторів, а саме: ширина суглобової щілини; амплітуда переміщення суглобової голівки при максимальному відкриванні рота; товщина ЖМ у спокої та під час стискання зубів у звичній оклюзії; відсоток потовщення ЖМ; положення суглобового диска при закритому й відкритому роті; рух суглобової голівки при відкриванні й закриванні рота; чіткість і рівномірність ширини контуру субхондральнохрящового комплексу суглобової голівки. Висновки. Аналіз літературних джерел указує на гостру необхідність стандартизації протоколу УСГ- дослідження СНЩС і жувальних м’язів шляхом уніфікації клінічно важливих УСГ- параметрів, визначення їхньої норми й гендерних особливостей. Ultrasonography (USG) can be considered as a useful method for rapid screening of patients with suspected temporomandibular disorders (TMDs). It is necessary to select USG parameters of the temporomandibular joint (TMJ) and the masticatory muscles (MM) with unambiguous interpretation and to standardize them (determine the norm and reference points of measurement). Purpose of the study. To review the ultrasonographic parameters of the TMJ and masticatory muscles MM with unambiguous interpretation. Materials and methods. An analysis of the literature was carried out by processing scientific and metric bases, from which 26 articles were selected. Results. During the USG examination of the TMJ and MM, various parameters are determined, which can be conditionally divided into parameters with an unambiguous interpretation, and those that cause controversy. Based on the analysis of the scientific and practical literature, as well as our own experience, USG parameters with an unambiguous interpretation were selected, namely, the width of the joint space, the amplitude of condylar translation, the thickness of the MM at rest and during compression, the percentage of thickening of MM, the position of the articular disc when closed and open mouth, movement of the condyle during opening and losing the mouth, clarity and uniformity of the width of the subchondral-cartilaginous complex of the condyle. Conclusions. The literature review indicates an urgent need to standardize the USG protocol for TMJ and masticatory muscle examination by unifying clinically important USG parameters, determining their norm and gender characteristics.