DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Kydon, P. V."

Перегляд за Автор "Kydon, P. V."

Зараз показуємо 1 - 20 з 36

Clinical and dynamic characteristics of somatized mental disorders in children caused by acute stress during the war in Ukraine
(Medicinska naklada, 2024) Kydon, P. V.; Tanianska, S. M.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Кидонь, Павло Володимирович; Танянська, Світлана Михайлівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна
The impact of war on children is immense and pervasive, with many consequences including immediate stress responses, increased risk of certain mental disorders, suffering due to forced separation from parents, and fear for personal and family safety. The aim of the work was to investigate the clinical and dynamic characteristics of somatized mental disorders in children caused by acute stress during the war in Ukraine. A comprehensive examination of 36 children was carried out. The average age of the examined was 6.31±2.4 years. All patients belonged to the group of internally displaced persons. At the time of mental trauma, all patients lived in cities (Kyiv, Kharkiv, Kherson) that were suffered from massive combined missile and drone attacks. The study applied clinical and psychopathological, psychometric and statistical methods of research. The main psychotraumatic factors that caused somatized mental disorders in children were factors that affected the first signal system. The main symptom in these patients was tic. The main concomitant mental disorders were anxiety-depressive. The results obtained on the CRIES-8 scale indicated the presence of potential post-traumatic stress disorder. The average score of the PSC-17 internalizing scale was above the cutoff level. Clinically, tic was diagnosed as a transient tic disorder. Tics were mostly simple, motor (р˃0.05), represented by eye blinking (р˃0.05). Analysis of YGTSS data by subscales showed that scores above the midpoint were observed for frequency and intensity. Enuresis was mostly non-monosymptomatic (p˃0.05) with hyperactive bladder, secondary with frequent symptoms. Therapeutic interventions had a significant effect in the examined patients, which corresponded to a low score on the CGI-I scale. The obtained results testify to the significant and determining influence of hostilities on the mental health of children in Ukraine. Вплив війни на дітей є величезним і всеохоплюючим, з багатьма наслідками, включаючи негайну реакцію на стрес, підвищений ризик певних психічних розладів, страждання через вимушену розлуку з батьками та страх за особисту та сімейну безпеку. Метою роботи було дослідити клініко-динамічні характеристики соматизованих психічних розладів у дітей, спричинених гострим стресом під час війни в Україні. Проведено комплексне обстеження 36 дітей. Середній вік обстежених становив 6,31±2,4 року. Усі пацієнти належали до групи внутрішньо переміщених осіб. На момент психічної травми всі пацієнти проживали в містах (Київ, Харків, Херсон), які постраждали від масованих комбінованих ракетно-безпілотних обстрілів. У дослідженні застосовувалися клініко-психопатологічні, психометричні та статистичні методи дослідження. Основними психотравмуючими факторами, що викликали соматизовані психічні розлади у дітей, були фактори, що впливають на першу сигнальну систему. Основним симптомом у цих пацієнтів був тик. Основними супутніми психічними розладами були тривожно-депресивні. Результати, отримані за шкалою CRIES-8, свідчать про наявність потенційного посттравматичного стресового розладу. Середній бал інтерналізаційної шкали PSC-17 був вище порогового рівня. Клінічно тик був діагностований як транзиторний тиковий розлад. Тики переважно прості, рухові (р˃0,05), представлені миготінням очей (р˃0,05). Аналіз даних YGTSS за субшкалами показав, що частота та інтенсивність спостерігалися вище середніх значень. Енурез був переважно безсимптомним (p˃0,05) з гіперактивністю сечового міхура, вторинним із частими симптомами. Терапевтичні заходи мали достовірний ефект у обстежених пацієнтів, що відповідало низькому балу за шкалою CGI-I. Отримані результати свідчать про значний і визначальний вплив бойових дій на психічне здоров'я дітей в Україні.
Clinical and psychopathological characteristics of psychotic disorders of senile age, occurring in the postoperative period
(Medicinska naklada, 2022) Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Sheffel, A. S.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Шеффель, Андрій Сергійович
Перебіг післяопераційного періоду у хворих, які перенесли оперативні втручання, часто ускладнюється церебральними розладами. Мета дослідження — вивчити клініко-психопатологічні, патопсихологічні, клініко-динамічні особливості психотичних розладів, що виникають після оперативних втручань, проведених із застосуванням загальної анестезії, у пацієнтів старечого віку із супутньою психіатричною патологією органічного походження. Матеріали та методи. Обстеження проводилось за допомогою обстеження 67 осіб, які мали психотичні розлади після оперативних втручань, проведених під інгаляційним наркозом. Залежно від етіологічного фактора когнітивних порушень обстежених пацієнтів було поділено на дві групи. До І групи увійшли 33 особи, у яких судинний компонент був провідним етіологічним фактором когнітивних порушень. ІІ групу склали 34 пацієнти (22 жінки та 12 чоловіків, середній вік — 75,3±1,8 року), у яких когнітивні розлади були зумовлені атрофічними процесами. У дослідженні застосовано клініко-психопатологічні, психодіагностичні та статистичні методи дослідження. Результати: Фактором ризику психотичних розладів у післяопераційному періоді є супутня патологія, зумовлена судинними захворюваннями головного мозку, порівняно з атрофічними процесами (р<0,05). Деліріозний синдром, який спостерігався в осіб І групи, мав ознаки гіперактивного підтипу (р<0,05). Водночас делірійний синдром, який виник у післяопераційному періоді у пацієнтів ІІ групи, мав ознаки гіпоактивного підтипу. Пацієнти частіше були сонливими або седованими (p<0,05). У хворих ІІ групи термін одужання був більшим (р<0,05), а супутня атрофічна патологія головного мозку зумовлювала певну терапевтичну резистентність до психотичних розладів, що виникали в післяопераційному періоді. Висновки. Отримані результати свідчать про гетерогенність симптомів післяопераційних психотичних розладів старечого віку в залежності від різноманітної супутньої психіатричної та неврологічної патології.
Clinical and psychopathological features of internally displaced women with adjustment disorders
(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Isakov, R. I.; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Hryn, K. V.; Kydon, P. V.; Vdovina, O. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Вдовіна, Олена Олександрівна; Вдовина, Елена Александровна
Vast numbers of internally displaced persons and the threatening growth rate of emigration create the need to pay increased attention to various aspects of psychopathological conditions that arise in response to changes in habitual living conditions. In addition to clinical consequences, the prevalence is accompanied by significant negative social and economic consequences both for society as a whole and for the patient himself, significantly deteriorating his quality of life and level of social functioning. There are significant gender differences in crisis response, in particular, women are the most vulnerable in the vast majority of stressful situations. We carried out a comprehensive clinical, psychopathological and psychodiagnostics examination of 48 internally displaced persons with the established adjustment disorder (F43.2) with studying and careful analysis of anamnestic data using a special questionnaire. The study found that the leading clinical manifestations of internally displaced women are the presence of anxiety and depression in the structure of adjustment disorders, social disintegration and the presence of psychosocial maladjustment. Clinical differences of internally displaced women with adjustment disorders affect the quality of life, change the system of social support and values, contribute to the reduction of productive activities in everyday life.
Clinical features of adjustment disorder in internally displaced women
(Aluna, 2020) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.
The aim: To study the clinical features of internally displaced women with adjustment disorders. Materials and methods: Clinical features of internally displaced women with adjustment disorders are investigated. Comprehensive clinical psychopathological and psychodiagnostic assessment of 58 women have been conducted, their medical history data have been analyzed. Results: According to the analysis of the questionnaire severity of psychopathological symptoms prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress were observed in internally displaced women. In the clinical presentation of psychopathological disorders, the following symptoms of anxiety-depressive syndrome complex prevailed: mental fatigue 93.1 ± 3.9%; decrease in working capacity in 89.7 ± 4.2% of women; decrease in mood 79.3 ± 6.9%; anxiety 75.7 ± 3.8%; decrease in libido in 65.7 ± 4.9%; physical fatigue – 51.7 ± 4.4% of the examined. Conclusions: Analysis of clinical and psychopathological symptoms of women with adjustment disorder indicates the dominance in the structure of symptoms of anxiety and depressive symptoms in mixed and isolated forms. According to the analysis of the questionnaire of severity of psychopathological symptoms, in internally displaced women, the prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress was observed.
Clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Kydon, P. V.; Кидонь, Павло Володимирович
Пфропфшизофренія – це шизофренічний психоз, який виникає у пацієнта з розумовою відсталістю. Метою роботи було дослідити клінічні, динамічні та патопсихологічні особливості пфропфшизофренії в сучасних умовах. Було обстежено 39 пацієнтів. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний (опитувальник для визначення внутрішньої картини хвороби), психометричний (тест Векслера для визначення рівню інтелектуального розвитку) та статистичний. Проведене дослідження виявило наступні особливості пфропфшизофренії. У більшості пацієнтів спадковість нервово-психічними захворюваннями не обтяжена. Причиною першої госпіталізації у психіатричний стаціонар переважно був інтелектуальний дефіцит. 77% пацієнтам під час першої госпіталізації був встановлений діагноз «Легка розумова відсталість» (F70). Шизофренічна симптоматика, яка в середньому з’являлася через 8,7 років, у 85% дебютувала галюцинаторними та маячними розладами. Діагноз «Пфропфшизофренія» (F20.8) також був підтверджений експериментально-психологічним дослідженням, під час якого у пацієнтів були виявлені одночасно органічний та ендогенний симптомокомплекси. У всіх пацієнтів інтелектуальний дефіцит відповідав легкій розумовій відсталості, яка належала до недиференційованих. Середній IQ за тестом Векслера – 62,8±5,3. Всім пацієнтам була діагностована параноїдна форма пфропфшизофренії. Провідним психотичним синдромом був галюцинаторно-параноїдний. Дефект особистості спостерігався у 77% випадків, переважно апатико-абулічниго типу. У більшості пацієнтів був наявний анозогностичний тип внутрішньої картини хвороби. 76% обстежених не зловживали алкоголем та не вживали наркотичні препарати. Відповідно до нашого дослідження пфропфшизофренія не належить до терапевтично резистентних станів. Pfropfschizophrenia is a schizophrenic psychosis that occurs in a patient with mental retardation. The study aimed to investigate the clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions. A total of 39 patients were examined. To achieve this goal, the following methods were used: clinical and anamnestic, clinical and psychopathological, experimental psychological (questionnaire to determine the internal picture of the disease), psychometric (Wechsler test to determine the level of intellectual development) and statistical. The study revealed the following features of pfropfschizophrenia. The majority of patients do not have a history of neuropsychiatric diseases. The reason for the first hospitalisation in a psychiatric hospital was mainly intellectual deficit. 77% of patients were diagnosed with mild mental retardation (F70) during their first hospitalisation. Schizophrenic symptoms, which appeared on average after 8.7 years, debuted in 85% of patients with hallucinatory and delusional disorders. The diagnosis of Pfropfschizophrenia (F20.8) was also confirmed by an experimental psychological study, which revealed both organic and endogenous symptom complexes in patients. In all patients, the intellectual deficit corresponded to mild mental retardation, which was classified as undifferentiated. The average IQ, according to the Wechsler test, was 62.8±5.3. All patients were diagnosed with a paranoid form of pfropfschizophrenia. The leading psychotic syndrome was hallucinatory-paranoid. A personality defect was observed in 77% of cases, mainly of the apathetic-abulic type. Most patients had an anosognostic type of internal picture of the disease. 76% of the subjects did not abuse alcohol or take drugs. According to our study, pfropfschizophrenia does not belong to the treatment-resistant conditions.
Differences in psychological adaptation, predictors and features of psychological and social maladjustment formation in foreign students of medical institutions of higher education in Ukraine
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Borysenko, V. V.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.; Shynder, V. V.; Kazakov, O. A.; Борисенко, Володимир Васильович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович
The psychological adaptation of international students to a Ukrainian higher medical school depends on individual and group factors, motivational and background characteristics, cognitive, information-cognitive and gnostic factors, interpersonal relations in international study groups, and the formation of psychosocial maladaptation in foreign students indicates the need to create forms and methods of a differentiated approach to the personality of each student. The study describes the psychological differences in adaptive mechanisms among international students, the presence and severity of psychosocial maladjustment in various areas, and the factors shaping its development. It is shown that the education of international students in medical higher education institutions contributes to integrating domestic medical schools into the global intellectual space and, therefore, stimulates the development of medical science and practice in the country.
Individual psychological characteristics, psychosocial disadaption, anxiety, depression, stress-related disorders in patients with defects and deformations of the head and neck and their psychocorrection
(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2024) Shynder, V. V.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Avetikov, D. S.; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Аветіков, Давид Соломонович
The article presents an analysis of the effectiveness of a comprehensive psychocorrection system applied to patients undergoing reconstructive surgery for cranial and cervical defects and deformities, focusing on the resulting psychosocial maladaptation, clinical psychopathological changes, and parapsychological alterations. The study involved 118 patients with defects and deformities of the head and neck. To achieve the goals and objectives of this study, the following methods were used: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the results. Based on the results of our survey, both general personality traits and stereotypical response mechanisms, as well as certain differences between the examined patients, were identified. Using the data of a comprehensive examination, a program of psychotherapeutic correction was developed, taking into account the individual and group characteristics of patients. The main principles of building a system of psychotherapy for patients with defects and deformities of the head and neck, who undergo a course of reconstructive operations, should be the systemic influence and phasing of psychotherapeutic measures, complexity, the use of several methods of psychotherapy. Наведено аналіз ефективності застосування системи комплексної психокорекції психосоціальної дезадаптації, клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій. В основу даного дослідження покладено індивідуально-психологічні особливості осіб з дефектами та деформаціями голови та шиї, дослідження їх психологічних особливостей, проявів дезадаптації та соціального функціонування. Діагностовано невротичні, пов'язані зі стресом розлади, особливості яких покладено основою розробленої системи психокорекції. Встановлено, що для пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій повинні бути системність впливу та етапність психотерапевтичних заходів, комплексність, використання кількох методик психотерапії, диференційований підбір методик залежно від клініко-психопатологічних та психоанамнестичних особливостей пацієнта, а також особливостей ушкодження, кількості оперативних втручань, особистісного реагування, а також максимальна індивідуалізація психотерапевтичного впливу.
Predictors of the formation and features of the clinical picture of adjustment disorders
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Belov, O. O.; Pshuk, N. G.; Skrypnikov, A. M.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Белов, Олександр Олександрович; Пшук, Наталія Григорівна; Скрипніков, Андрій Миколайович
The war in Ukraine influenced the the emergence of a significant number of people who have suffered severe psychological trauma and need forehanded, modern and effective medical care. The purpose of the study was to investigate the predictors of the formation of adjustment disorders and the features of the course and differences in the clinical picture of adjustment disorders during the war in Ukraine. The following methods were used to achieve the purpose and implementation of the tasks of this study: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the obtained results. According to the results of the conducted research, it was found that the main predictors of the formation of adaptation disorders are forced relocation, both within the country and abroad, and especially during which a person feels the influence of a stress factor, in particular, and experiencing negative emotions for a long time.
Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine
(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2023) Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.; Shynder, V. V.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна
У статті висвітлено питання вивчення психосоціальної дезадаптації хворих із тривожно-депресивними розладами в умовах соціальних та стресових подій в Україні. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із тривожно-депресивними розладами. Пацієнтам встановлено діагноз (F41.2) відповідно до МКХ-10. Сучасний напружений темп життя, високі вимоги до адаптаційних механізмів психіки в умовах пандемії та війни зумовили збільшення поширеності тривожно-депресивних розладів, що супроводжуються різними проявами психосоціальної дезадаптації, що є самостійним явищем, яке може бути як предиктором, так і наслідком психічної патології. Результати патопсихологічної характеристики психосоціальної дезадаптації у пацієнтів із тривожно-депресивними розладами виявляє складний, багатофакторний характер розвитку дезадаптації. Аналіз результатів обстеження пацієнтів діагностують такі патопсихологічні фактори: висока особистісна та ситуативна тривожність, наявність виражених тривожних розладів, середньо-тяжкі та тяжкі депресивні стани. Ситуація надмірного інформаційного стресу на тлі соціального стресу в Україні вплинула також і на формування вираженого інформаційного типу психосоціальної дезадаптації. Риси надконтролю та педантизму, що посилювали стрес, сприяли підвищенню рівня реактивної тривожності пацієнтів. Поєднання особистісних особливостей та розвиток механізмів фрустрації сприяли зниженню нервово-психічної стійкості та подальшому зниженню адаптаційних реакцій на інформаційний стрес. За результатами дослідження встановлено, що формування психосоціальної дезадаптації визначається високим рівнем особистісної тривожності, наявністю депресивних (80,1%) та тривожних розладів (97,2%), високим рівнем соціальної напруженості та низькою доступністю суб'єктивно найважливіших цінностей (матеріальної забезпеченості, самореалізації, впевненості) у собі, наявність цікавої роботи).
Psychosocial maladjustment, quality of life and social functioning of caregivers of patients with vascular dementia and Alzheimer’s disease
(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Гринь, Катерина Вікторівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Isakov, R. I.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Hryn, K. V.; Herasymenko, L. O.
Ця стаття висвітлює питання вивчення психосоціальної дезадаптації, якості життя та соціального функціонування доглядачів за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера. У дослідженні брали участь 103 особи, які доглядали пацієнтів із хворобою Альцгеймера або судинною деменцією. Пацієнти, які отримували допомогу від особи, що доглядає, мали встановлений діагноз по МКБ-10 F00-F01 і знаходилися на диспансерному спостереженні у психіатра. На підставі детального вивчення та статистичного аналізу скарг осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, сформовано загальний «банк» виявленої проблематики функціонування в різних сферах їх діяльності, а потім виділено основні найважливіші напрямки дезадаптації, що відображають основну масу виявлених порушень функціонування. За результатами проведеного дослідження виявлено, що вирішальну роль у погіршенні якості життя осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, грає наявність психосоціальної дезадаптації, а незадоволеність власним функціонуванням у різних областях опікунів виявляє провідні джерела труднощів.
Schizophrenia and disruption of circadian rhythms: An overview of genetic, metabolic and clinical signs
(Elsevier, 2024) Boiko, D. I.; Chopra, Hitesh; Bilal, Muhammad; Kydon, P. V.; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Bodnar, L. A.; Vasylyeva, G. Yu.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Mehta, Aashna; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Кидонь, Павло Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Боднар, Леся Анатоліївна; Васильєва, Ганна Юріївна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович
A molecular clock in the suprachiasmatic nucleus of the anterior hypothalamus, which is entrained by the dark-light cycle and controls the sleep-wake cycle, regulates circadian rhythms. The risk of developing mental disorders, such as schizophrenia, has long been linked to sleep abnormalities. Additionally, a common aspect of mental disorders is sleep disturbance, which has a direct impact on the intensity of the symptoms and the quality of life of the patient. This relationship can be explained by gene alterations such as CLOCK in schizophrenia which are also important components of the physiological circadian rhythm. The function of dopamine and adenosine in circadian rhythm should also be noted, as these hypotheses are considered to be the most popular theories explaining schizophrenia pathogenesis. Therefore, determining the presence of a causal link between the two can be key to identifying new potential targets in schizophrenia therapy, which can open new avenues for clinical research as well as psychiatric care. We review circadian disruption in schizophrenia at the genetic, metabolic, and clinical levels. We summarize data about clock and clock-controlled genes' alterations, neurotransmitter systems' impairments, and association with chronotype in schizophrenia patients. Our findings demonstrate that in schizophrenia either homeostatic or circadian processes of sleep regulation are disturbed. Also, we found an insufficient number of studies aimed at studying the relationship between known biological phenomena of circadian disorders and clinical signs of schizophrenia.
Аналіз проблем діагностики деменцій в Полтавській області
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2024) Кидонь, Павло Володимирович; Kydon, P. V.
В статті порушене питання про причини відмінності нозологічної структури деменцій в Україні і світі та причини недостатнього рівня діагностики даної патології.Метою роботи було провести аналіз клінічної діагностики деменцій на основі даних первинної документації стаціонарних пацієнтів КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» за 2023 р. Були проаналізовані 626 історій хвороби пацієнтів з діагнозом деменція, дані нейровізуалізаційного, нейрофізіологічного та лабораторного обстеження, огляди суміжних спеціалістів. На основі проведеного аналізу були виділені та систематизовані основні проблеми, з якими зустрічаються практичні лікарі при діагностиці та диференційній діагностиці основних клінічних форм деменцій. Встановлено, що для вірної прижиттєвої діагностики деменцій необхідна комплексна праця сімейного лікаря, психіатра, невролога, інфекціоніста та лікарів інструментальної діагностики. Окрім ретельного аналізу клінічних феноменів, необхідно уважно зібрати анамнез, проаналізувати дані електроенцефалографії, нейровізуалізаційних та лабораторних методів обстеження. Вірно встановлений клінічний тип деменції дозволить призначити адекватну терапію, що в свою чергу призведе до підвищення якості та тривалості життя пацієнта, зупинці прогресування, а в деяких випадках і до регресу симптоматики когнітивного дефіциту. The article raises the question of the reasons for the difference in the nosological structure of dementia in Ukraine and the world and the reasons for the insufficient level of diagnosis of this pathology. The aim of the work was to conduct an analysis of the clinical diagnosis of dementia based on the data of the primary documentation of inpatients of the CE “Regional Institution of Mental Psychiatric Care of the Poltava Regional Council” for 2023. 626 medical histories of patients with a diagnosis of dementia, data of neuroimaging, neurophysiological and laboratory examinations, examinations of related specialists were analyzed. On the basis of the conducted analysis, the main problems encountered by practicing doctors in the diagnosis and differential diagnosis of the main clinical forms of dementia were identified and systematized. It has been established that the complex work of a family doctor, a psychiatrist, a neurologist, an infectious disease specialist, and doctors of instrumental diagnostics is necessary for correct lifetime diagnosis of dementia. In addition to a careful analysis of clinical phenomena, it is necessary to carefully collect the anamnesis, analyze the data of electroencephalography, neuroimaging and laboratory examination methods. A correctly established clinical type of dementia will allow prescribing adequate therapy, which in turn will lead to an increase in the quality and duration of the patient's life, a halt in progression, and in some cases to a regression of symptoms of cognitive deficits.
Влияние психомоторного возбуждения на проводящую систему сердца
(ОО «Белорусское научное общество кардиологов», УП «Профессиональные издания», 2019) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.
Введение. Нарушения ритма и проводимости являются одними из наиболее сложных и актуальных проблем современной кардиологии. Общепризнано, что основными этиологическими факторами аритмий являются заболевания сердца. Однако в ряде случаев даже применение современных методов исследования не обнаруживает в сердце патологических изменений, что указывает на существование экстракардиальных факторов, среди которых значительное место занимают нейрогенные факторы. Тем не менее патофизиологический механизм вовлечения нейронов в патогенез сердечно-сосудистой патологии остается неясным. Можно предположить, что наряду с существованием цереброкардиальных связей возможно наличие положительных потенцирующих кардиоцеребральных влияний со стороны органа-мишени. Цель. Изучить влияние психомоторного возбуждения на проводящую систему сердца. Материалы и методы. Было обследовано 32 пациента с диагнозом «шизофрения, параноидная форма (F20.0)», которые получали стационарную психиатрическую помощь. Сопутствующая кардиологическая патология у пациентов отсутствовала. Основными методами исследования были электрокардиографический и клинико-психопатологический. Результаты и обсуждение. Выявлено, что психопатологическая симптоматика, особенно при наличии психомоторного возбуждения, негативно влияет на показатели сердечной деятельности у соматически здоровых лиц. Она вызывает удлинение интервала QTc (p<0,05) и неспецифические изменения сегмента ST и зубца T (p<0,05), которые свидетельствуют о нарушениях проводимости и реполяризации. Выводы. Выявленные в ходе указанного исследования данные должны учитываться во время выбора терапии психомоторного возбуждения пациентов с шизофренией, особенно при наличии сопутствующей патологии сердечно-сосудистой системы.
Електронний посібник «Зворотній зв'язок» як метод вивчення ефективності навчання
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Кидонь, Павло Володимирович; Рудь, Вадим Олексійович; Skrypnikov, A. M.; Kydon, P. V.; Rud, V. O.
Проаналізовано електронну версію опитувальника для здобувачів освіти щодо вивчення потреб, пов'язаних із навчанням, їхніх очікувань щодо задоволення цих потреб і реального результату навчання. Представлено можливі варіанти отримуваних програмних результатів.
Етіологія та патогенез шизофренії: сучасний стан вивчення проблеми
(ТОВ "АСМІ", 2019) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.
У навчальному посібнику описані сучасні гіпотетичні моделі етіології та патогенезу шизофренії; В учебном пособии описаны современные гипотетические модели этиологии и патогенеза шизофрении; The manual describes the current hypothetical models of the etiology and pathogenesis of schizophrenia.
Канабіс та канабіноїди
(ТОВ "АСМІ", 2020) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Рудь, Вадим Олексійович; Рудь, Вадим Алексеевич; Rud, V. O.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.
У навчальному посібнику представлено дані щодо класифікації канабіноїдів та наркотичних продуктів, які виготовляють з коноплі, їх вплив на психічне та соматичне здоров’я людини, описані клінічні картини гострої інтоксикації та залежносності від канабіноїдів, терапевтичні заходи при даній патології, висвітлені аспекти коморбідності канабісної адикції з іншими наркологічними чи психічними патологіями.
Клініко-психопатологічні та патопсихологічні закономірності формування психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб з розладами адаптації
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.
Відбуваються стрімкі соціальні трансформації, які, з одного боку призводять до напруження механізмів адаптації, що відображається на поширеності психічних розладів, передовсім психогенного характеру. З іншого боку, видозмінюються клінічні прояви психогенних розладів, оскільки їх симптоматика завжди тісно пов’язана із характером впливів середовища і до певної міри відображає закономірності соціальних процесів. З цієї точки зору, особливу цікавість викликають клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості розладів адаптації, зокрема, у внутрішньо переміщених осіб. Метою роботи було вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб із розладами адаптації. Обстежено 45 осіб з діагностованими розладами адаптації та клінічно окресленою психосоціальною дезадаптацією. Контрольну групу склали 35 здорових осіб без ознак психосоціальної дезадаптації Усі обстежені являлися вимушеними переселенцями з Донецької, Луганської областей та Криму. За результатами проведеного дослідження визначено, що провідними факторами психотравми у внутрішньо переміщених осіб з розладами адаптації та психосоціальною дезадаптацією представлені інформаційним та сімейним аспектами. Їх клінічна картина характеризувалась домінуванням тривожно-депресивної симптоматики з різноманітними соматичними проявами. Встановлені закономірності клініко-психопатологічних особливостей у внутрішньо переміщених осіб із ознаками психосоціальної дезадаптації підтверджено при синдромальному аналізі, а саме переважанням змішаного тривожно-депресивного та чистих тривожного і депресивного клінічних варіантів психопатологічних синдромів.
Клініко-психопатологічні та патопсихологічні характеристики пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів
(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2019) Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.
Дисертацію присвячено вивченню клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів та розробленню принципів диференційної діагностики та диференційного підходу до терапії цього контингенту хворих. Основну групу склали 186 хворих з основним діагнозом шизофренія, параноїдна форма, які вживали канабіс (не менше 6 місяців) та проходили лікування в психіатричному стаціонарі. Контрольну групу І склали 90 пацієнтів, хворих на параноїдну форму шизофренії, які також проходили стаціонарне лікування. У них було відсутнє систематичне вживання чи залежність від будь-яких ПАР, окрім нікотину. Контрольну групу ІІ склала 31 особа, що на момент дослідження вживала (чи зловживала) канабіноїди та, у якої не було діагностовано жодного психічного розладу. На підставі комплексного дослідження виділені клініко-психопатологічні (маніакально-параноїдний синдром, вираженість позитивної симптоматики, психопатоподібний тип резидуальних змін особистості), клініко-динамічні (дебют у більш ранньому віці, гебоїдна симптоматика на доманіфестному етапі, менша тривалість ремісій, більша прогредієнтність шизофренічного процесу, терапевтична резистентність) та психодіагностичні (тривожний тип ВКХ, вища особистісна тривожність, гіпертимний та екзальтований типи акцентуацій характеру) критерії параноїдної шизофренії, поєднаної з вживанням канабіноїдів. У результаті проведеного дослідження науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено систему діагностики та прогнозу при параноїдній шизофренії, поєднаній з вживанням канабіноїдів, що є істотною передумовою щодо проведення кваліфікованих лікувально-профілактичних заходів у даного контингенту хворих; Диссертация посвящена изучению клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей пациентов с параноидной шизофренией, сочетанной с употреблением каннабиноидов и разработке принципов дифференциальной диагностики и дифференцированного подхода к терапии этого контингента больных. Основную группу составили 186 больных с основным диагнозом шизофрения, параноидная форма, которые употребляли каннабис (не менее 6 месяцев) и проходили лечение в психиатрическом стационаре. Контрольную группу І составили 90 пациентов, больных параноидной формой шизофрении, которые также проходили стационарное лечение. У них отсутствовало систематическое употребление или зависимость от любых ПАВ, кроме никотина. Контрольную группу II составили 31 человек, которые на момент исследования употребляли (или злоупотребляли) каннабиноидами и, у которых не было диагностировано ни одного психического расстройства. На основании комплексного исследования выделены клинико-психопатологические (маниакально-параноидный синдром, выраженность позитивной симптоматики, психопатоподобный тип резидуальных изменений личности), клинико-динамические (дебют в более раннем возрасте, гебоидная симптоматика на доманифестном этапе, меньшая продолжительность ремиссий, большая прогредиентность шизофренического процесса, терапевтическая резистентность) и психодиагностические (тревожный тип ВКХ, более высокий уровень личностной тревожности, гипертимный и экзальтированный типы акцентуаций характера) критерии параноидной шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов. В результате проведенного исследования научно обоснована, разработана и внедрена система диагностики и прогноза при параноидной шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов, что является существенной предпосылкой для проведения квалифицированных лечебно-профилактических мероприятий у данного контингента больных; The dissertation is devoted to the study of clinical, psychopathological and pathopsychological characteristics of patients with paranoid schizophrenia, combined with cannabinoids use and the development of principles of differential diagnosis and differentiated treatment approach to this group of patients. The main group consisted of 186 patients with the main diagnosis of schizophrenia, paranoid form, who used cannabis (at least 6 months) and were treated in a psychiatric hospital. The control group I consisted of 90 patients with paranoid schizophrenia, who also underwent inpatient treatment. They had no systematic use or dependence on any PAS other than nicotine. Control group II was 31 people that at the time of the study used (or abused) cannabinoids and have not been diagnosed with any mental disorder. Clinical-psychopathological (manic-paranoid syndrome, the severity of positive symptoms, personality disorders like type of residual personality changes), clinical-dynamic (debut at an earlier age, antisocial symptoms on before manifest stage, shorter duration of remission, most progression of the schizophrenic process, therapeutic resistance) and psychodiagnostics (alarm type of internal picture of the disease, higher personal anxiety, hyperthymic and exalted types of accentuations of character) criteria of paranoid schizophrenia, combined cannabinoids use were selected on the basis of a comprehensive study. As a result of the study, a system of diagnosis and prognosis of paranoid schizophrenia combined cannabinoids use has been scientifically substantiated, developed and implemented, what is an essential prerequisite for carrying out qualified therapeutic and preventive measures in this contingent of patients.
Клініко-психопатологічні та патопсихологічні характеристики пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів
(ТОВ "АСМІ", 2021) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Кидонь, Павло Володимирович; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Александровна; Рудь, Вадим Алексеевич; Кидонь, Павел Владимирович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Kydon, P. V.
У монографії представлені дані вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних характеристик пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів. З позицій доказової медицини та комплексного підходу здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми диференційної діагностики та диференційного підходу до терапії даного контингенту хворих. Для психіатрів, наркологів, медичних психологів, психотерапевтів, лікарів загального профілю та суміжних спеціалістів, лікарів-інтернів та здобувачів освіти ступеня магістра у закладах вищої освіти МОЗ України.
Комплексна та персоніфікована система реабілітації внутрішньо переміщених осіб за наявності психосоціальної дезадаптації та психогенних психічних розладів
(ДУ "Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України", 2022) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Александровна; Исаков, Рустам Исроилович; Фисун, Юрий Александрович; Кидонь, Павел Владимирович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.
За результатами проведеного дослідження встановлено, що в І групі ВПО за шкалою CGI-I відбулося дуже значне покращення психічного стану — у 37 (25,4 %), значне покращення стану — у 91 (62,3 %), мінімальне покращення стану — у 18 (12,3 %), погіршання стану — не відзначалося. У ІІ групі ВПО результати за цією шкалою: дуже значне покращення — 30 (44,1 %), значне покращення — 35 (51,5 %), незначне покращення — 3 (4,4 %), без змін або погіршання стану — не відзначалося.

Перегляд за Автор "Kydon, P. V."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування