Перегляд за Автор "Kyslyi, V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Host gene variability and SARS-CoV-2 infection: A review article(2021) Kaidashev, I.; Shlykova, O.; Izmailova, O.; Torubarа, O.; Yushchenko, Ya.; Tyshkovska, T.; Kyslyi, V.; Belyaeva, A.; Maryniak, D.; Кайдашев, Ігор Петрович; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Торубара, Олександра Олексіївна; Ющенко, Яна Олександрівна; Кислий, Владислав Федорович; Мариняк, Дар'я Костянтинівна; Беляєва, Антоніна ОлександрівнаSARS-CoV-2 is a global threat that influenced healthcare systems around the world. This virus caused an infection in humans with different clinical signs and syndromes, severity, and mortality. The key components of the COVID-19 molecular pathogenesis are coronavirus entry and replication, antigen presentation, humoral and cellular immunity, cytokine storm, coronavirus immune evasion. The analysis of recent literature displayed possible molecular targets in the key components of the COVID-19 pathogenesis. Some of these targets might have gene polymorphisms that influenced the COVID-19 course. Un- fortunately, several findings are still putative or extrapolated from SARS and MERS experimental investigations orclinical trials. We systematised original data about gene polymorphisms of possible molecular targets and associations with the COVID-19 course. Most data were obtained for angiotensin-converting enzymes 1 and 2, TMPRSS2 gene polymorphisms. Only a few results were found for gene polymorphisms of adhesion molecules, interferon system components, cytokines, and transcriptional factors, oxidative stress and metabolic molecules, as well as haemocoagulation. Understanding the host gene variability and its associations with COVID-19 can provide insights into the disease pathogenesis, individual susceptibility to SARS-CoV-2 infection, severity, complications, and mortality prognosis for the disease. Besides, these data might help in the identification of appropriate targets for intervention.Документ Відтворення експериментальної моделі впливу на печінку гострого стресу шляхом фіксації щурів за шийну складку(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2021) Филенко, Борис Миколайович; Винник, Наталія Іванівна; Коптев, Михайло Миколайович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Кислий, Владислав Федорович; Филенко, Борис Николаевич; Винник, Наталия Ивановна; Коптев, Михаил Николаевич; Проскурня, Сергей Анатольевич; Кислый, Владислав Федорович; Filenko, B.; Vynnyk, N.; Koptev, M.; Proskurnya, S.; Kyslyi, V.Не зважаючи на тривалу історію свого вивчення, проблематика стресу залишається актуальною понині. Вивчення впливу стресу на живий організм без використання експериментальних досліджень наразі не можливе. Існує низка способів моделювання гострих стресових реакцій у організмі піддослідних тварин, зокрема фіксація мишей за шийну складку, яка не потребує значних витрат та є нескладною у виконанні. Але на сьогодні мало відомостей про використання цієї методики для відтворення гострої стресової реакції у щурів; зокрема, для вивчення впливу іммобілізаційного стресу на печінку. Метою дослідження було вивчити вплив на морфологію печінки білих щурів експериментальної моделі відтворення гострого іммобілізайного стресу шляхом атравматичного підвішування за шийну складку протягом 6-ти годин. У відповідності з міжнародними біоетичними принципами, робота виконана на 20 білих щурах-самцях. Першу, контрольну, групу склали 10 інтактних тварин, другу, експериментальну, групу – 10 щурів, які зазнали впливу гострого іммобілізаційного стресу унаслідок фіксації за шийну складку протягом 6 годин. Після евтаназії проводилося макро- та мікроскопічне дослідження печінки. Мікропрепарати забарвлювали гематоксиліном та еозином. Гістологічне вивчення препаратів печінки щурів ІІ-ої групи показало, що на гістологічному рівні експериментальна модель відтворення гострого іммобілізайного стресу шляхом атравматичного підвішування за шийну складку протягом 6-ти годин викликає суттєві зміни. Особливо вони проявилися на рівні кровоносного русла печінки. Так, відмічалося повнокров’я та явища тромбозу міжчасточкових вен. Центральні вени також були повнокровними, відмічалося значне розширення перисинусоїдних просторів. Зміни на рівні гемомікроциркуляторного русла характеризувалися проявами застою крові та сладжування у більшості синусоїдних капілярів. Периваскулярно та в портальних трактах виявлялися явища інфільтрації тканин сегментоядерними нейтрофілами, а також макрофагами, лімфоцитами. Зміни визначалися і в клітинах печінки: явища каріопікнозу, субкапсулярний фокальний колікваційний некроз в окремих гепатоцитах, гідропічна дистрофія в гепатоцитах, розміщених по периферії часточок печінки.Документ Залежність деяких патоморфологічних показників параоваріальних кіст та віку пацієнток(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Беляєва, Антоніна Олександрівна; Шепетько, Юлія Олексіївна; Грінько, Руслана Миколаївна; Кислий, Владислав Федорович; Belyaeva, A.; Shepetko, Y.; Grinko, R.; Kyslyi, V.; Ройко, Наталія Віталіївна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Филенко, Борис Миколайович; Royko, N. V.; Filenko, B. M.Параоваріальна кіста являє собою мішкоподібне інкапсульоване ретенційне однокамерне утворення, яке заповнене прозорою серозною рідиною, що формується з придатка яєчника. Параоваріальні кісти (ПК) становлять 5-20% усіх об'ємних утворень придатків матки та зустрічаються переважно у третьому-четвертому десятилітті життя. Параоваріальні кісти переважно зустрічаються у жінок фертильного віку, що обумовлює актуальність подальшого вивчення їх поширеності та факторів ризику виникнення. Нами встановлено, що з віком вірогідний розмір ПК може збільшуватися.