Перегляд за Автор "Litun, Y. M."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Місце малоінвазивних технологій в оперативному лікуванні переломів проксимального відділу гомілки
    (Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2024) Калашніков, А. В.; Літун, Ю. М.; Чіп, Євгеній Едуардович; Сивак, А. М.; Kalashnikov, A. V.; Litun, Y. M.; Chip, Ye. E.; Syvak, A. M.
    Метою дослідження стало вивчення результатів хірургічного лікування переломів проксимального відділу гомілки за допомогою застосування малоінвазивних технологій. Робота базується на проспективному аналізі результатів лікування 87 пацієнтів, що знаходилися на лікуванні в клініці ДУ "ІТО НАМНУ" з 2018 р. до 2023 р. Переломи класифікували за AO/ASIF та за Schatzker. Тактика оперативного лікування залежала від типу перелому, віку пацієнтів і наявності супутніх захворювань. Комплексну оцінку функції колінного суглоба проводили з використанням бальної шкали Knee Society Score. Для рентгенологічної оцінки ступеня прогресування післятравматичного артрозу застосовували систему Resnik/Niwoyama. Результати хірургічного лікування вивчено в терміни від 6 до 36 місяців (у середньому 25 місяців). Статистичну обробку даних проводили за допомогою пакета Statistica 12 (StatSoft, USA), застосовували методи описової статистики із зазначенням середнього значення та стандартного відхилення. Було отримано 19,82% відмінних, 57,45% добрих, 15,59% задовільних та 7,14% незадовільних результатів лікування. Прогресування післятравматичного артрозу відмічено у 36 пацієнтів (на одну стадію у 28 випадках, на 2 стадії - 4 постраждалих та 3 стадії - 5 пацієнтів). Із ускладнень - у 7 (8,05%) інфекція ділянки хірургічного втручання, що потребувало санації вогнища та більш тривалої антибактеріальної терапії. У динаміці втрату репозиції та вторинне зміщення було визначено в 5 (5,75%) випадках. Найбільш частим ускладненням було прогресування артрозу колінного суглоба, розвиток контрактур в 11 (12,64%) пацієнтів. Отже, застосування диференційного підходу до хурургічного лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістки, що ґрунтується на урахуванні тяжкості ушкоджень за АО та Shazker, дозволило отримати позитивні функціональні результати у 77,27% постраждалих. Негативними наслідками внутрішньосуглобових переломів плато великогомілкової кістки, які погіршують функціональні результати лікування, є прогресування гонартрозу, а ступінь його проявів більшою мірою визначається тяжкістю ушкодження, якістю репозиції, стабільністю фіксації уламків, раціональністю відновного лікування та реабілітації; The aim of the study was to study the results of surgical treatment of fractures of the proximal tibia using differentiated use of minimally invasive techniques. The work is based on a prospective analysis of the treatment outcomes of 87 patients who were treated by the clinic of the SI "ITO NAMSU" (State Institution Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine) from 2018 to 2023. Fractures were classified according to AO/ASIF and Schatzker. The tactics of surgical treatment depended on the type of fracture, the age of the patients and the presence of concomitant diseases. A comprehensive assessment of knee function was performed using the Knee Society Score. For X-ray assessment of the degree of progression of posttraumatic arthritis, the Resnik/Niwoyama system was used. The results of surgical treatment were studied in terms from 6 to 36 months (average 25 months). Statistical processing of data was carried out using the Statistica 12 package (StatSoft, USA), descriptive statistics methods were used with the indication of the average value and standard deviation. 19.82% of excellent, 57.45% good, 15.59% satisfactory and 7.14% unsatisfactory treatment results were obtained. Progression of post-traumatic arthritis was observed in 36 patients (28 patients at one stage, 4 victims at stage 2 and 5 patients at stage 3). Of the complications, 7 (8.05%) were surgical site infections, which required debridement of the focus and longer antibiotic therapy. Over time, loss of reposition and secondary displacement were identified in 5 (5.75%) cases. The most common complications were the progression of knee arthrosis, the development of contractures in 11 (12.64%) patients. So, the use of a differential approach to the surgical treatment of intra-articular fractures of the proximal tibia, based on the severity of injuries according to AO and Schatzker, allowed to obtain positive functional results in 77.27% of the victims. The negative consequences of intra-articular fractures of the tibial plateau that worsen the functional outcomes of treatment include the progression of gonarthrosis. The degree of its manifestations is largely determined by the severity of the injury, the quality of reduction, the stability of fragment fixation, and the rationality of restorative treatment and rehabilitation.