Перегляд за Автор "Litvinenko, O. V."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антифосфолипидный синдром в клинике внутренних болезней(Українська медична стоматологічна академія, 2006-09) Кайдашев, Игорь Петрович; Кайдашев, Ігор Петрович; Kaidashev, I. P.; Герасименко, Наталия Дмитриевна; Герасименко, Наталія Дмитрівна; Gerasimenko, N. D.; Бойко, Дмитрий Николаевич; Бойко, Дмитро Миколайович; Boiko, D. M.; Литвиненко, Олександр Васильович; Литвиненко, Александр Васильевич; Litvinenko, O. V.Освещена проблема диагностики клинических проявлений, обусловленных антифосфолипидным синдромом. Описан клинический случай, демонстрирующий сложность диагностики антифосфолипидного синдрома. Дана классификация и клинико-лабораторные критерии диагностики антифосфолипидного синдрома. Сделан вывод о необходимости в дальнейшем изучении клинических проявлений и внедрении диагностических паттернов антифосфолипидного синдрома в клиниках. Висвітлено проблему діагностики клінічних виявів, зумовлених антифосфоліпідним синдромом. Описано клінічний випадок, що демонструє складність діагностики антифосфоліпідного синдрому. Дано класифікацію і клініко лабораторні критерії діагностики антифосфоліпідного синдрому. Зроблено висновок про потребу в подальшому вивченні клінічних виявів і впровадженні діагностичних патенернів антифосфоліпідного синдрому в клініках. The problem of diagnostics of clinical manifestations caused by antiphospholipid syndrome is discussed. A clinical case is described demonstrating the complexity of the diagnosis of antiphospholipid syndrome. Classification and clinical laboratory criteria for diagnosing antiphospholipid syndrome are given. The conclusion is made on the need for further study of clinical manifestations and the introduction of diagnostic patents of antiphospholipid syndrome in clinics.Документ Особливості матково-яєчникового кровотоку при лейоміомі матки(2017) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Олександра Леонідівна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Мартиненко, Віталій Борисович; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Литвиненко, Олександр Васильович; Громова, Антонина Макаровна; Громова, Александра Леонидовна; Тарасенко, Константин Владимирович; Мартыненко, Виталий Борисович; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Литвиненко, Александр Васильевич; Gromova, A. M.; Gromova, O. L.; Tarasenko, K. V.; Martynenko, V. B.; Nesterenko, L. A.; Litvinenko, O. V.Доброякісна пухлина матки – лейоміома – найбільш часто зустрічається серед гінеколо- гічних хворих, які звертаються для оперативного лікування. Мета дослідження – вивчення маткового та матково-яєчникового кровотоку при лейоміомі матки. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 39 жінок з лейоміомою матки, які бажали збе- регти матку для подальшої реалізації репродуктивної функції. При УЗД визначали об’єм матки, яєчників, їх ехоструктуру, стан фолікулярного апарату, наявність жовтого тіла. Проводилось вивчення кровоплину у матковій артерії, яєчниковій гілці а. uterinae. При аналізі кривих швидко- сті кровоплину визначали індекс резистентності (IР) та систоло-діастоличне співвідношення (СДС). Отримані результати порівнювали з показниками загальноприйнятої норми. Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні кровоплину у маткових ар- теріях індекс резистентності периферичного кровоплину коливався від 0,93 до 0,99. Індекс ре- зистентності центрального або інтранодулярного кровоплину склав 0,56±0,08. Аналіз даних показав, що кровоплин в яєчниковій гілці маткової артерії був достовірно нижче, ніж в нормі і становив: ІР – 0,62±0,04; СДС – 3,20±0,19 (р<0,05). Виходячи з цих даних, локалізація вузлів у дна і трубних кутах матки розглядається як несприятлива, а локалізація вузлів більше в тілі матки – як сприятлива для кровопостачання яєчників при лейоміомі матки. Висновки. Визначення кровоплину матки та яєчників є важливим для вибору методу хірургічного лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку. Зниження кровоплину в яєчниковій артерії сприяє в подальшому формуванню недостатності функції яєників, та необ- хідності її корекції у післяопераційному періоді у жінок репродуктивного віку. ; Доáрокачественная опухоль матки – ле- йомиома – наиáолее часто встречается среди гинекологических áольных, оáращающихся для оперативного лечения. Цель исследования - изучение маточного и маточно-яичникового кровотока при лейомиоме матки. Материал и методы исследования. Оáследовано 39 женщин с лейомиомой матки, желающих сохранить матку для дальнейшей реализаöии репродуктивной функöии. При УЗИ определяли оáъем матки, яичников, их эхоструктуру, состояние фолликулярного аппарата, наличие желтого тела. Про- водилось изучение кровотока в маточной артерии, яичниковой ветви а. uterinae. При анализе кривых скорости кровотока определяли индекс резистентности (ИР) и систоло-диастолическое соотношение (СДС). Полученные результаты сравнивали с показателями оáщепринятой нормы. Результаты исследования и их обсуждение. При исследовании кровотока в маточных артериях индекс резистентности периферического кро- вотока колеáался от 0,93 до 0,99. Индекс резистентности öентрального или интранодулярного кровотока составил 0,56±0,08. Анализ данных показал, что кровоток в яичниковой ветви маточной артерии áыл достоверно ниже, чем в норме и составлял: ИР – 0,62±0,04; СДС – 3,20±0,19 (р<0,05). Исходя из этих данных, локализаöия узлов у дна и в труáных углах матки рассматривается как неáлагоприятная, а локализаöия узлов áольше в теле матки – как áлагоприятная для кровоснаáжения яичников при лейомиоме матки. Выводы. Определение кровотока матки и яичников является важным для выáора метода хирургического лечения лейомиомы матки у женщин репродуктивного возраста. Снижение кровотока в яичниковой артерии спосоáствует в дальнейшем формированию недостаточности функöии яичников и неоáходимости ее коррекöии в послеопераöионном периоде у женщин ре- продуктивного возраста.; Benign tumor of uterus – leiomyoma (LM) – is the most common tumor in gynecological patients who refer to the hospital for surgical treatment. Research objective is to study the uterine and uteroovarian blood flow in case of uterine leiomyoma. Materials and methods of study. 39 women with LM who wanted to keep the uterus for further opportunity to implement reproductive function were examined. The volume of uterus, ovaries, their echostructure, state of follicular apparatus, presence of yellow body were assessed during ultrasonic scanning. The study of blood flow in ovarian branch of uterine artery а. uterinae was performed. The resistance index (RI) and systolic-diastolic ratio (SDR) were estimated during the analysis of curves of blood flow velocities. The volume of uterus and ovaries was calculated on the basis of ultrasonic scanning results; these values were compared with the values of generally accepted standard rates. Research results and their discussion. When studying the blood flow in uterine arteries the resistance index of peripheral blood flow varied from 0.93 to 0.99. Resistance index of central or intranodular blood flow was 0.56±0.08. Data analysis showed that blood flow in ovarian branch of uterine artery was reliably lower than in the standard rate and it was equal to: RI – 0.62±0.04; SDR – 3.20±0.19 (р<0.05). On the basis of this data the localization of nodes in the bottom and tubal angles of uterus is considered to be unfavorable and localization of nodes mostly in uterine body is considered to be favorable for blood supply of ovaries in case of leiomyoma of uterus. Conclusion. Assessment of blood flow of uterus and ovaries is important to choose method of surgical treatment of leiomyoma of uterus in women of reproductive age. Blood flow reduction in ovarian artery further favors the formation of ovarian function insufficiency and results in the need of its correction during postoperative period in women of reproductive age.Документ Оцінка якості життя у жінок з лейоміомою матки після емболізації маткових артерій за допомогою питальників SF-36 та UFS-QOL(Кримський науковий центр НАН України і МОН України, 2013) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Литвиненко, Олександр Васильович; Литвиненко, Александр Васильевич; Litvinenko, O. V.; Сакевич, Роман Петрович; Сакевич, Роман Петрович; Sakevich, R. P.Лейомиома матки – одно из самых распространенных доброкачественных новообразований женских половых органов. В связи с распространением органосохраняющих методов лечения данной патологии, возрастает потребность в получении информации об эффективности лечения от пациентов. Инструментом получения такой информации служат вопросники для определения качества жизни. Обследовано 45 женщин с симптомной лейомиомой матки, подвергшихся эмболизации маточных артерий. Целью исследования было оценить эффективность эмболизации маточных артерий путем сравнения чувствительности вопросников SF-36 и UFS-QOL в определении изменения показателей качества жизни через 3 и 6 месяцев после лечения. Через 6 месяцев после лечения средние изменения в шкалах вопросника UFS-QOL равнялись или превышали 20 баллов. Похожие результаты в изменении показателей качества жизни зафиксированы вопросником SF-36, хотя амплитуда изменений была гораздо меньше. Оба вопросника могут использоваться для изучения изменения качества жизни у женщин с лейомиомой матки после эмболизации маточных артерий, однако UFS-QOL является более специфичным и чувствительным, чем SF-36. ; Лейоміома матки - одне з найпоширеніших доброякісних новоутворень жіночих статевих органів. У зв'язку з поширенням органозберігаючих методів лікування даної патології, зростає потреба в отриманні інформації про ефективність лікування від пацієнтів. Інструментом одержання такої інформації служать запитальники для визначення якості життя. Обстежено 45 жінок з симптомной лейоміомою матки, які зазнали емболізації маткових артерій. Метою дослідження було оцінити ефективність емболізації маткових артерій шляхом порівняння чутливості запитальників SF-36 і UFS-QOL у визначенні зміни показників якості життя через 3 і 6 місяців після лікування. Через 6 місяців після лікування середні зміни в шкалах опитувальника UFS-QOL дорівнювали або перевищували 20 балів. Схожі результати в зміні показників якості життя зафіксовані опитувальником SF-36, хоча амплітуда змін була набагато менше. Обидва опитувальника можуть використовуватися для вивчення зміни якості життя у жінок з лейоміомою матки після емболізації маткових артерій, однак UFS-QOL є більш специфічним і чутливим, ніж SF-36. ; Uterine leiomyoma is the most common neoplasm of the female internal genitalia. The use of minimally invasive treatment has generated the need for patient-reported outcomes to evaluate the clinical success and measure the quality of life changes. 45 women with symptomatic uterine leiomyoma treated by uterine arterial embolization were studied. The objective was to assess the effectiveness of uterine arterial embolization by comparing the sensitivity of SF-36 and UFS-QOL questionnaires in measuring the quality of life changes in 3 and 6 months after treatment. In 6 months after treatment, the mean change values on the UFS-QOL scales were significantly greater than or equal to 20 points. Similar data on the patient quality of life improvement were found with the SF-36, although the magnitude of changes was less. Both SF-36 and UFS-QOL questionnaires have proved effective in evaluating quality of life changes of women with uterine leiomyoma after uterine arterial embolization. However, UFS-QOL questionnaire was more sensitive and specific than SF-36.Документ Спосіб профілактики тромбоемболічних ускладнень у жінок з лейоміомою матки, яким проводиться емболізація маткових артерій(Державний департамент інтелектуальної власності, 2017) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Литвиненко, Олександр Васильович; Литвиненко, Александр Васильевич; Litvinenko, O. V.; Сакевич, Руслан Петрович; Сакевич, Руслан Петрович; Sakevich, R. P.Спосіб профілактики тромбоемболічних ускладнень у жінок з лейоміомою матки, яким проводиться емболізація маткових артерій, що включає призначення антикоагулянтної терапії разом із еластичною компресією нижніх кінцівок, який відрізняється тим, що як терапію застосовують препарат еноксапарин дозою 40 мг за 2 години до операції підшкірно з повторним введенням 40 мг через 12 годин, попередньо виключаються фактори ризику тромбоемболічних ускладнень та застосовують пристрої для закриття артерії після ендоваскулярного втручання.Документ Якість життя у жінок з лейоміомою матки після емболізації маткових артерій(Всеукраинская общественная организация Наукове товариство анатомiв, гiстологiв, ембрiологiв та топографоанатомiв Украiни, 2013) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Литвиненко, Олександр Васильович; Литвиненко, Александр Васильевич; Litvinenko, O. V.; Сакевич, Руслан Петрович; Сакевич, Руслан Петрович; Sakevich, R. P.; Фадда, Бобба; Фадда, Бобба; Fadda, B.Метою роботи було дослідити ефективність емболізації маткових артерій (ЕМА) у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) у порівнянні з гістеректомією шляхом оцінки показників якості життя. Обстежено 46 жінок, яким виконана ЕМА, та 49 жінок, яким проведена гістеректомія з приводу ЛМ. Якість життя досліджувалась за допомогою питальників SF-36. Виявлено, що жінки після ЕМА через 1 місяць мають нижчі показники фізичного функціонування та болю, але вищі показники рольового фізичного та соціального функціонування. Через 3-6 місяців у жінок після ЕМА показники якості життя дорівнюють або перевищують аналогічні у жінок, що перенесли гістеректомію. ; Цель было изучить эффективность эмболизации маточных артерий (ЭМА) у женщин с лейомиомой матки (ЛМ) в сравнении с гистерэктомией путем оценки показателей качества жизни. Обследовано 46 женщин, которым выполнена ЭМА, и 49 женщин, перенесших гистерэктомию по поводу ЛМ. Качество жизни определялось при помощи вопросника SF-36. Обнаружено, что женщины после ЭМА спустя 1 месяц имеют более низкие показатели физического функционирования и боли, но более высокие показатели ролевого физического и социального функционирования. Через 3-6 месяцев после ЭМА показатели качества жизни сопоставимы или превышают аналогичные у женщин, перенесших гистерэктомию. ; Objective: to evaluate the effectiveness of uterine artery embolization (UAE) in women with uterine leiomyoma compared with hysterectomy by means of quality of life. Subjects: 46 women treated by UAE and 49 women after hysterectomy for uterine leiomyoma. Methods: quality of life was assessed using SF-36 questionnaire.Results: women in UAE group in 1 month after treatment had lower scores of Physical Functioning and Bodily Pain scale, but scored higher in Role-Physical Functioning and Social Functioning. In 3 to 6 months after UAE quality of life scores are equal or higher than in women of hysterectomy group.