Перегляд за Автор "Liulka, O. M."
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The influence of burnout syndrome on the work efficiency of medicas during the pandemic and martial law(Полтавський державний медичний університет, 2023) Liakhovskyi, V. I.; Nemchenko, I. I.; Liulka, O. M.; Horodova-Andreeva, T. V.; Krasnov, O. G.; Sydorenko, A. V.; Ляховський, Віталій Іванович; Нємченко, Іван Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Краснов, Олег Георгійович; Сидоренко, Архип ВолодимировичThe article is based on a review of the scientific literature, defines the burnout syndrome and indicates the risks of its occurrence among medical staff, especially during a pandemic and martial law. Clinical symptoms are described with a five-stage model of its clinical course and diagnostic criteria for detection based on test screenings, among which the Maslach Burnout Questionnaire is most often used. In the context of the COVID-19 pandemic and martial law, the psycho-emotional loading and the risk of the emotional stress of healthcare staff are significant increases. Causes of suffering for medics may be related to personal events or bad relationships at work. Therefore, a decisive protective factor for the well-being of the worker at the workplace and throughout life is the sympathy of others. Treatment of burnout syndrome should be based on an assessment severity of symptoms. For severe symptoms of burnout, psychotherapeutic treatment is recommended. Antidepressants can also be used, preferably in combination with psychotherapy. The article indicates problematic issues in the treatment of this syndrome. It has been proven that burnout syndrome among medics is quite harmful. Both for specialists, medical institutions and patients. Therefore, it’s necessary to determine the risks of its occurrence in advance and take preventive actions.Документ Urgent abdominal surgery(ПП "Астрая", 2020-06-24) Lyakhovskiy, V. I.; Nemchenko, I. I.; Liulka, O. M.; Kovalyov, O. P.; Krasnov, O. G.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Sydorenko, A. V.; Сидоренко, Архип Володимирович; Ляховський, Віталій Іванович; Нємченко, Іван Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Ковальов, Олександр Павлович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівнаРекомендовано Вченою радою Української медичної стоматологічної академії МОЗ України як навчальний посібник для студентів медичних факультетів закладів вищої медичної освіти, які навчаються англійською мовою. Протокол № 11, від 24 червня 2020 р.Документ Варіанти хірургічної техніки при оперативному лікуванні зобу(Полтавський державний медичний університет, 2020) Ковальов, Олександр Павлович; Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Нємченко, Іван Іванович; Сидоренко, Архип Володимирович; Ковалев, Александр Павлович; Ляховский, Виталий Иванович; Люлька, Александр Николаевич; Немченко, Иван Иванович; Сидоренко, Архип Владимирович; Kovalov, O. P.; Liakhovskyi, V. I.; Liulka, O. M.; Niemchenko, I. I.; Sydorenko, A. V.Проаналізовано характер 552 оперативних втручань з приводу різних форм зобу, виконаних у хірургічному відділенні на клінічній базі кафедри хірургії №1 Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава). Жінок було 491 (їх частка склала 88,9%), чоловіків – 61 (11,1%). Дифузний токсичний зоб спостерігався у 48 (8,7%), тиреотоксична аденома мала місце у 8 (1,5%), однобічний вузловий зоб – у 162 (29,3%), багатовузловий – у 334 (60,4%) хворих. З приводу рецидивного зобу оперовані 20 (3,6%) пацієнтів. Наведені методика екстрафасціальної тиреоїдектомії та її варіанти в залежності від форми, розміру зобу та його розташування. Запропоновані оригінальні методики по запобіганню ушкодження гортанних нервів та прищитоподібних залоз, які з успіхом використовуються при нестандартних операційних ситуаціях, а також спосіб мобілізації частки щитоподібної залози при шийно-позагрудинній локалізації зобу. Великі розміри зобу, злуковий процес, шийно-позагрудинне розташування щитоподібних залоз створюють незвичайну операційну ситуацію і часто потребують нестандартних хірургічних підходів. Виникнення ускладнень під час виконання оперативних втручань уникали шляхом застосування екстрафасціальної методики маніпуляцій по видаленню щитоподібної залози, застосуванню надійного контрольованого гемостазу та прецизійної техніки по ходу операції. Особлива небезпека виникає при недостатньо контрольованому гемостазі, який виникає по ходу операції. Основним у запобіганні специфічних інтраопераційних ускладнень при операціях на щитоподібній залозі є свідоме поєднання новітніх технологій і досвіду хірурга. Післяопераційний транзиторний гіпопаратиреоз на 7-8 добу спостерігали у 9 (1,6%) хворих з нормалізацією клінічних проявів і рівня кальцію, а у 6 (1,1%) – осиплість та послаблення голосу протягом 3 тижнів. Більшість цих ускладнень трапилися у першу половину періоду, який було аналізовано. Дані варіанти виконання операції при складних операційних ситуаціях дозволили покращити результати хірургічного лікування.Документ Вузловий зоб: можливості сучасних методів діагностики (огляд літератури)(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, O. M.; Люлька, Александр Николаевич; Ковальов, Олександр Павлович; Kovalyov, O. P.; Ковалев, Александр Павлович; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Нємченко, Іван Іванович; Nemchenko, I. I.; Немченко, Иван Иванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Kizimenko, O. O.; Кизименко, Алексей АлексеевичАрсенал сучасних методів дослідження щитоподібної залози, більшість з яких на сьогодні є доступними для широкого застосування, не гарантує від діагностичних помилок, особливо при хаотичному їх застосуванні. Метою роботи було систематизувати сучасні методи діагностики вузлового зоба та провести аналіз діагностичних можливостей і показів до їх проведення. Всі методи діагностики поділено на три групи: морфологічні, методи візуалізації та визначення функціонального стану. В статті представлено інтерпретацію результатів кожного з них, наголошено як на позитивних сторонах, так і на недоліках. Приділена увага перспективним дослідженням, які ще не знайшли одностайного визнання у лікарів та повсякденного застосування. На сьогодні не існує єдиного метода діагностики, який би гарантував встановлення до операції правильного діагнозу при вузлових утвореннях щитоподібної залози, тому найбільша ефективність діагностичних методів полягає в їх комплексному застосуванні; Арсенал сучасних методів дослідження щитоподібної залози, більшість з яких на сьогодні є доступними для широкого застосування, не гарантує від діагностичних помилок, особливо при хаотичному їх застосуванні. Метою роботи було систематизувати сучасні методи діагностики вузлового зоба та провести аналіз діагностичних можливостей і показів до їх проведення. Всі методи діагностики поділено на три групи: морфологічні, методи візуалізації та визначення функціонального стану. В статті представлено інтерпретацію результатів кожного з них, наголошено як на позитивних сторонах, так і на недоліках. Приділена увага перспективним дослідженням, які ще не знайшли одностайного визнання у лікарів та повсякденного застосування. На сьогодні не існує єдиного метода діагностики, який би гарантував встановлення до операції правильного діагнозу при вузлових утвореннях щитоподібної залози, тому найбільша ефективність діагностичних методів полягає в їх комплексному застосуванні; There are many methods for investigating the thyroid gland pathology. None of them guarantee mistakes or false results at nodular goiter, especially before surgery. Thus, in 4-6% of patients malignant changes in nodes are diagnosed only after surgery. The aim of the work was to systematize the modern methods of nodal goiter investigation, to analyse the indications to their application and informative. All methods of nodal goiter diagnosis were conditionally divided into three groups: methods for determining the functional state of the thyroid gland, visualization methods and methods of morphological diagnosis. However, the primary and obligatory research method remains the clinical examination of the patient with palpation of the thyroid gland and neck. Auscultation of the trachea at the level of the thyroid gland has practical significance only in cases of tracheal stenosis with dense goiter. Among the laboratory methods of determining the thyroid gland functional state, the determination of the basal secretion level of the thyroid stimulating hormone is extremely sensitive. Determination of thyroxine and triiodothyronine levels is performed as for general fraction, and free fraction. For the diagnosis of the thyroid gland functional changes, a thyroliberin test is used, which is positive for hypothyroidism and negative for hyperthyroidism. In diffuse toxic goiter (DTG) and chronic autoimmune thyroiditis (Hashimoto, CATH) in the blood serum specific antibodies to the thyroid gland are specified. At CATH elevated levels of antibodies to the thyroglobulin and microsomal fraction are observed, at DTG – to receptors of thyroid stimulating hormone. Among the methods of visualization, sonography is widely used. In addition to determination of the shape, size, location of nodes during the study structural changes in tissues, especially their blood supply, can be determined. The informativeness of the study is increased when conducting a pulsed spectral and energy doppler study. A spiral computer or magnetic resonance imaging is also used. Morphological studies hold a leading position in the diagnosis of nodal goiter. Thus, thin-needle aspiration puncture biopsy under sonographic control with subsequent cytological examination of punctulus is obligatory. The use of malignancy markers and wedge-shaped dehydration markers increases the informative nature of the method. Histological examination is carried out both in the traditional classical way and in the frozen sections of tissues. It can be complemented by immunohistochemical and morphometric methods of diagnosis. Intraoperative laser autofluorescence spectroscopy also allows to establish the morphological structure of the thyroid gland nodal formations. Methods of nodular goiter diagnosis have a large variety. Each of them has certain disadvantages. This does not allow to be guided by the results of only one of them in most cases. The most informative diagnostics is achieved with their complex carrying out and interpretation of the results.Документ Дотримання етичних принципів – основа відносин між медичними працівниками і пацієнтами(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, 2024) Ляховський, Віталій Іванович; Пехньо, Василь Васильович; Кравців, Микола Ігорович; Нємченко, Іван Іванович; Ляховська, Тетяна Юріївна; Люлька, Олександр Миколайович; Liakhovskyi, V. I.; Pekhnyo, V. V.; Kravtsiv, M. I.; Nemchenko, I. I.; Liakhovska, T. Y.; Liulka, O. M.Етика є невід’ємною частиною клінічної медицини, оскільки лікар має етичне зобов’язання надавати допомогу з користю для здоров’я пацієнта, не завдавати йому шкоди та відноситись з повагою до його уподобань. У медицині термін етика визначає норми поведінки та дотримання моральних правил працівниками охорони здоров’я. Дотримання етичних норм є запорукою отримання позитивних результатів лікування пацієнтів. Основними принципами етики є автономія, доброчинність, нешкідливість та справедливість. Принцип автономії базується на понятті, що кожна людина має свою цінність, а отже повинна мати право приймати раціональні рішення та робити свій моральний вибір, і їй має бути дозволено реалізувати свою здатність до самовизначення. Принцип доброчинності включає в себе дії лікаря на користь пацієнта, дотримуючись при цьому цілого ряду моральних правил, які направлені на захист його прав, а також не завдавати шкоди, надавати невідкладну медичну допомогу та сприяти порятунку людей, які знаходяться у небезпеці.Основою принципу нешкідливості є обов’язок лікаря не наносити шкоду хворим. Він передбачає підтримання декількох моральних правил, особливо по відношенню до пацієнтів, таких як: не завдавай їм болю чи страждань, не шкодь здоров’ю, не ображай і не позбавляй інших благ життя.Життєво важливим компонентом у стосунках пацієнта і лікаря є можливість говорити правду, що значно впливає на рівень довіри хворого до лікаря.Лікарі зобов’язані не розголошувати конфіденційну інформацію, надану пацієнтом, іншій стороні без його дозволу. Однією з основних і нерідких причин розбіжностей між лікарем і пацієнтом з питань лікування є їх різні погляди на цілі лікування. Оскільки цілі змінюються в ході лікування, вкрай важливо, щоб лікар спілкувався з пацієнтом чіткою та прямою мовою, без використання медичних термінів та визначає мету лікування, особливо при зміні обставин. Спільне прийняття рішень є корисним як для пацієнтів, так і для медичного персоналу. Отже, такі чесноти, як співчуття, проникливість, надійність, цілісність і сумлінність, є необхідними для прояви турботи медичного працівника до пацієнта. Етичні принципи повинні бути в основі будь-яких контактів медичних працівників з пацієнтами, обов’язково з дотриманням їх прав. Недотримання етичних і правових принципів може призвести до незадоволення пацієнтів, медичної помилки та, навіть,втрати медичної ліцензії. Ethics is an integral part of clinical medicine, as a physician has an ethical obligation to provide care that is beneficial to the patient's health, not to harm them, and to respect their preferences. In medicine, the term ethics defines the norms of behavior and adherence to moral rules by healthcare professionals. Adherence to ethical standards is the key to achieving positive patient outcomes. The main principles of ethics are autonomy, beneficence, harmlessness and justice. The principle of autonomy is based on the notion that every human being has value and therefore should have the right to make rational decisions and moral choices, and should be allowed to exercise their ability to self-determination. The principle of beneficence includes the actions of a physician in favor of the patient, while adhering to a number of moral rules aimed at protecting the patient's rights, as well as not causing harm, providing emergency medical care and helping to save people in danger. The basis of the principle of nonmaleficence is the doctor's duty not to harm patients. It implies the maintenance of several moral rules, especially in relation to patients, such as: do not cause them pain or suffering, do not harm their health, do not insult or deprive others of the benefits of life.A vital component of the patient-physician relationship is the ability to tell the truth, which significantly affects the patient's level of trust in the doctor. Doctors are obliged not to disclose confidential information provided by the patient to another party without the patient's permission. One of the main and frequent reasons for disagreements between a doctor and a patient on treatment issues is their divergent views on treatment goals. Since goals change during treatment, it is crucial that the physician communicates with thepatient in clear and direct language, without using medical terms, and defines the goal of treatment, especially when circumstances change. Shared decision-making is beneficial for both patients and medical staff. Thus, virtues such as compassion, insight, reliability, integrity and conscientiousness are essential to a healthcare professional's care for patients. Ethical principles should be the basis of any contact between healthcare professionals and patients, always with respect for their rights. Failure to comply with ethical and legal principles can lead to patient dissatisfaction, medical errors, and even loss of medical license.Документ Каріометричне дослідження щитоподібної залози в нормі та при патології(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2011) Люлька, Олександр Миколайович; Ляховський, Віталій Іванович; Ковальов, Олександр Павлович; Дем'янюк, Дмитро Григорович; Нємченко, Іван Іванович; Люлька, Александр Николаевич; Ляховский, Виталий Иванович; Ковалев, Александр Павлович; Демянюк, Дмитрий Григорьевич; Немченко, Иван Иванович; Liulka, O. M.; Lyakhovsky, V. I.; Kovalev, O. P.; Demyanyuk D. H.; Nemchenko, I. I.Проведено каріометричне дослідження тиреоцитів на основі 85 цитологічних препаратів різних захворювань ЩЗ з гістологічно підтвердженим діагнозом у кожному випадку .Доведено високу інформативність та специфічність каріометричних показників при різних патологічних станах ЩЗ. Тому,каріометрія може використовуватись для диференційної діагностики морфологічних змін ЩЗ при цитологічному та гістологічному дослідженнях.Документ Косметичний ефект загоєння ран після хірургічного лікування зобу(2019-02-27) Ковальов, Олександр Павлович; Kovalov, O. P.; Ковалев, Александр Павлович; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, O. M.; Люлька, Александр Николаевич; Ляховський, Віталій Іванович; Liakhovskyi, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Нємченко, Іван Іванович; Nemchenko, I. I.; Немченко, Иван Иванович; Сидоренко, Архип Володимирович; Sydorenko, A. V.; Сидоренко, Архип ВладимировичМета. Оцінка загоєння післяопераційної рани і косметичного результату оперативного лікування хворих з різними формами зобу. Матеріали і методи. Проаналізовані результати хірургічного лікування різних форм зобу у 2376 пацієнтів. З 1973 по 1999 р. оперовано 1690 хворих (перший період дослідження), з 2000 по 2018 р. – 686 хворих (другий період дослідження). Оцінювали характер загоєння рани під час перебування хворого в стаціонарі і кінцевий косметичний ефект протягом 6 – 12 міс після виконання оперативного втручання. Результати. Визначено чинники операційної техніки, необхідні для досягнення гарного косметичного ефекту. Запропоновано і впроваджено анатомічно орієнтовані доступи, оригінальні методики експозиції щитоподібної залози (ЩЗ), дренування і закриття рани після видалення або резекції ЩЗ для забезпечення її неускладненого загоєння і доброго кінцевого косметичного результату. Висновки. Характер хірургічного доступу залежить від анатомічних даних та вимог косметичної хірургії. Екстрафасціальна методика видалення частки або всієї ЩЗ підвищує радикальність операції, сприяє гемостазу і неускладненому загоєнню рани. Запроваджений авторами доступ відповідає всім потребам хірургічного лікування даної патології.Документ Мультимедійна лекція як фактор підвищення ефективності процесу навчання при підготовці майбутніх лікарів(Полтавський державний медичний університет, 2025) Нємченко, Іван Іванович; Кравців, Микола Ігорович; Ляховський, Віталій Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Прихідько, Роман Анатолійович ; Люлька, Олександр Миколайович; Рябушко, Роман Миколайович; Nіemtchenko, І. І.; Kravciv, M. І.; Liakhovskyi, V. І.; Lisenko, R. B.; Pryhidko, R. A.; Liulka, O. M.; Riabushko, R. M.Освіта є одним з головних інститутів соціалізації особистості, мета якого – формування людини, яка здатна до саморозвитку, може засвоювати нові сфери діяльності, аналізувати нову ситуацію, оцінити її та прийняти відповідне рішення.Перед сучасною вищою медичною школою постають підвищені вимоги суспільства до результатів професійної підготовки майбутніх медичних фахівців. Головною задачею стає приведення рівня знань студентів до сучасних вимог.Одним із пріоритетних напрямів досягнення визначених задач є перегляд традиційних підходів до організації освітнього середовища вузу. Зміна та модернізація системи вищої освіти конче потребує впровадження сучасного викладання предметів, а також залучання новітніх методик викладання матеріалу, впровадження сучасних форм та методів навчального процесу.З кожним днем будь-яка сфера діяльності намагається вдосконалюватись, і, як результат, ми отримуємо зростаючі вимоги до якості знань майбутніх висококваліфікованих фахівців. Тому виникає потреба в використанні нових інтерактивних методів і засобів навчання. Особливої уваги потребує проблема організації лекційних занять: пошуку нових шляхів переходу від пасивного передавання навчального матеріалу від викладача студентам, до забезпечення активної і плідної взаємодії у системі викладач-навчальний матеріал-студенти. Одним із широко вживаних методів є застосування мультимедійних технологій. Високоефективним і перспективним інструментом у процесі професійної підготовки майбутніх лікарів є використання такого інноваційного типу лекцій як мультимедійна лекція, що дозволяє надати інформацію у більшому об'ємі, за рахунок інтеграції гіпертексту та мультимедіа. Об'єднання аудіо-, відео- і анімаційних ефектів в єдину презентацію, надає можливість концентрувати візуальну увагу на особливо важливих моментах лекції, що дає можливість зробити викладання навчального матеріалу більш яскравим і переконливим та у тій послідовності, котра відповідає логіці пізнання і рівні сприйняття. Отже, мультимедійні лекції на сьогодні є дієвим способом підвищення ефективності навчання, збільшення пізнавального інтересу і мотивації студентів, формування професійно важливих якостей. Education is one of the key institutions of personality socialization, aimed at shaping individuals capable of self-development, adapting to new fields of activity, analyzing novel situations, assessing them, and making informed decisions. In modern higher medical education, societal demands for the professional training of future medical specialists have significantly increased. The primary objective is to align students' knowledge with contemporary professional standards.One of the priority directions for achieving this goal is revising traditional approaches to organizing the university’s educational environment. The modernization of the higher education system necessitates the integration of modern teaching methods, the adoption of innovative instructional strategies, and the introduction of new forms and techniques in the educational process. As various professional fields continue to advance, the demand for high-quality education and well-trained specialists also rises. This underscores the necessity of implementing interactive teaching methods and advanced educational tools. Special attention must be given to reforming the structure of lectures, shifting from a passive transmission of educational material to a dynamic and interactive learning process. This transformation aims to foster active and meaningful engagement within the teacher-material-student system. One of the most effective approaches in modern medical education is the integration of multimedia technologies. A particularly promising and impactful tool in the professional training of future doctors is the multimedia lecture. This innovative lecture format enables the integration of hypertext and multimedia elements, significantly enhancing information delivery. By combining audio, video, and animation effects into a cohesive presentation, multimedia lectures help direct students' visual attention to key concepts, making the learning process more engaging, vivid, and logically structured. This approach not only enhances the effectiveness of education but also stimulates cognitive interest, boosts student motivation, and contributes to the development of essential professional qualities.Документ Особливості проведення реконструктивних операцій при атеросклеротичному ураженні артерій нижніх кінцівок(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018-06) Люлька, Олександр Миколайович; Ляховський, Віталій Іванович; Нємченко, Іван Іванович; Пузирьов, Гай Сергійович; Сапун, Леонід Вікторович; Люлька, Александр Николаевич; Ляховский, Виталий Иванович; Немченко, Иван Иванович; Пузырев, Гай Сергеевич; Сапун, Леонид Викторович; Liulka, O. M.; Liakhovskyi, V. I.; Niemchenko, I. I.; Puzyrov, G. S.; Sapun, L. V.Проведений аналіз наукової літератури, присвяченої вивченню порушення кровопостачання нижніх кінцівок при атеросклеротичному ураженні артерій, особливостям проведення реконструктивних операцій при цій патології. Значна увага приділяється вивченню технічних та тактичних помилок проведення оперативних втручань на артеріях нижніх кінцівок, що призводить до виникнення різних ускладнень у ранньому та пізньому післяопераційному періодах. Тому, для покращання результатів виконання відновних операцій при атеросклеротичному ураженні артерій нижніх кінцівок хірург повинен максимально об’єктивно оцінювати стан дистального артеріального русла, шляхів відтоку крові та удосконалювати технічні прийоми проведення оперативних втручань.Документ Оцінка кровотоку при виконанні реконструктивних операцій на артеріях нижніх кінцівок(Українська медична стоматологічна академія, 2015) Люлька, Євген Миколайович; Liulka, Ye. M.; Люлька, Евгений Николаевич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskyi, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, O. M.; Люлька, Александр НиколаевичМета дослідження. Удосконалити методи накладання судинних анастомозів при виконанні реконструктивних операцій на магістральних артеріях нижніх кінцівок при ураженні їх атеросклеротичним процесом. Матеріали та методи дослідження. Проведений аналіз 76 медичних карток стаціонарних хворих на облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок, яким протягом 2012-2013 років у відділенні судинної хірургії Полтавської обласної клінічної лікарні були виконані відкриті реконструктивні “шунтуючі” операції на стегново-підколінному та стегново-гомілковому сегментах. Пацієнти були розподілені на дві групи. У першу групу був включений 41 (54%) хворий, яким проведені шунтування з накладанням протезо/аутовенозно-артеріальних анастомозів по типу “кінець у бік” без визначення кута вшивання та другу – 35 (46%) хворих, яким такі ж анастомози накладалися за розробленою нами методикою. Хворим перед операцією, через 7 днів та через 6 місяців після оперативного лікування проведені оцінка інтенсивності болю у нижніх кінцівках за допомогою цифрової рейтингової шкали оцінки болю, ультразвукове кольорове ангіосканування артерій тазу, нижніх кінцівок, вимірювалася місцева температура на боці ураження згідно ангіосомного принципу кровопостачання нижніх кінцівок. Результати досліджень та їх обговорення. При проведенні дослідження встановлено, що дотримання правил накладання анастомозів із збереженням кута нахилу ало- чи аутопротезу до стегнової та до підколінної артерій згідно запропонованих нами методик дозволяє отримати покращення кровообігу ішемізованої нижньої кінцівки як у ранньому післяопераційному, так і у віддаленому періодах; Цель исследования. Усовершенствовать методы наложения сосудистых анастомозов при выполнении реконструктивных операций на магистральных артериях нижних конечностей при поражении их атеросклеротическим процессом. Материалы и методы исследования. Проведен анализ 76 медицинских карточек стационарных больных облитерирующим атеросклерозом нижних конечностей, которым на протяжении 2013-2014 годов в отделении сосудистой хирургии Полтавской областной клинической больницы были выполнены открытые реконструктивные “шунтирующие” операции на бедренно-подколенном и бедренно-берцовом сегментах. Пациенты были разделены на 2 группы. В первую группу был включен 41 (54%) больной, которым были проведены шунтирования с наложением протезо/аутовенозно-артериальных анастомозов по типу “конец в бок” без определения угла вшивання,и вторую – 35 (46%) больных, которым такие же анастомозы накладывались по разработанной нами методике. Больным перед операцией, через 7 дней и через 6 месяцев после оперативного лечения были проведены оценка интенсивности боли в нижних конечностях с помощью цифровой рейтинговой шкалы оценки боли, ультразвуковое цветное ангиосканирование артерій таза и нижних конечностей, измерялась местная температура на стороне поражения согласно ангиосомному принципу кровеснабжения нижних конечностей. Результаты исследований и их обсуждение. При проведении исследования установлено, что следование правилам наложения анастомозов с сохранением угла наклона алоили ауто протеза к бедренной и подколенной артериям согласно предложенных нами методик дает возможность получить улучшение кровоснабжения ишемизированной нижней конечности как в раннем послеоперационном, так и в отдаленном периодах; The purpose of the study is to improve techniques of putting vascular anastomoses in reconstructive surgeries on the main arteries of the lower extremities affected with atherosclerotic process. Materials and methods. The analysis of 76 medical records of patients with obliterating atherosclerosis of the lower extremities who underwent reconstructive open "bypass" operation in the femoropopliteal and femoral-tibial segments during 2013-2014 at the Department of Vascular Surgery of the Poltava Regional Clinical Hospital. The patients were divided into 2 groups. The first group included 41 (54%) patients who had bypass surgery with putting artificial / autovenous-arterial end-to-side anastomoses without determining the angle of suturing, and the second group of 35 (46%) patients who had the same anastomoses put by the technique we developed. The assessment of pain intensity in the lower limbs carried out with a digital rating scale of pain scores, colour ultrasonic angiography of pelvic arteries and lower extremities arteries, measurement of the local temperature on the affected side according angiosomal principles of lower extremity blood supply were performed in the patients before surgery and in 7 days and 6 months after surgery. Results and discussion. The study has found out the following the rules of anastomosing with retaining angle of allo- or autoprosthesis to the femoral and popliteal arteries according to the techniques developed makes it possible to improve blood supply in ischemic lower extremity in the early postoperative and late period.Документ Пристрій для перетину судинного протеза діаметром 8 мм та адаптації країв судинного анастомозу при виконанні реконструктивних операцій на стегново-підколінному артеріальному сегменті(Українська медична стоматологічна академія, 2019-12-26) Ляховський, Віталій Іванович; Прасол, Віталій Олександрович; Люлька, Євген Миколайович; Люлька, Олександр Миколайович; Ляховська, Анастасія Віталіївна; Ляховский, Виталий Иванович; Прасол, Виталий Александрович; Люлька, Евгений Николаевич; Люлька, Александр Николаевич; Ляховская, Анастасия Витальевна; Lyakhovskiy, V. I.; Prasol, V. O.; Liulka, Yе. M.; Liulka, O. M.; Liakhovska, A. V.Пристрій для перетину судинного протеза діаметром 8 мм та адаптації країв судинного анастомозу при виконанні реконструктивних операцій на стегново-підколінному артеріальному сегменті складається з корпусу циліндричної форми діаметром 8 мм, довжиною 100мм, та робочих поверхонь, розміщених по обидві сторони, з косими зрізами під кутом 45° з одного боку та 30° з іншого до поздовжньої осі корпусу.Документ Причини виникнення та діагностика синдрому діабетичної стопи(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Ляховський, Віталій Іванович; Гавловський, Олександр Леонідович; Кизименко, Олексій Олексійович; Люлька, Олександр Миколайович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ляховский, Виталий Иванович; Гавловский, Александр Леонидович; Кизименко, Алексей Алексеевич; Люлька, Александр Николаевич; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Lyakhovsky, V. I.; Havlovsky, O. L.; Kizimenko, O. O.; Liulka, O. M.; Gorodova-Andreeva, T. V.Проведений аналіз наукової літератури стосовно визначення терміну «Синдрoм діабетичної стопи» та встановлення причин його виникнення. Приділена значнa увага порушенням іннервації, кровообігу в нижнiх кінцівках та ступеню ураження кісток та суглобів при діабетичній стопі. За думкою більшості фахівців, синдром діабетичної стопи є результатом порушення не тільки кровообігу, а й іннервації нижніх кінцівок. Тому найбільш признаним є виділення нейропатичної, ішемічної та змішаної форми синдрому. Детально описані діагностичні можливості сучасних методів обстеження таких пацієнтів. Особлива увага приділена особливостям прoведення інструментальних методів обстеження при синдромі діабетичної стопи: реовазографії, тeрмографії, радіонуклідній ангіографії, лазерній флоуметрії, визначенню трaнскутанної напруги кисню, ангіографії, комп’ютерній цифровій субтрaкційній ангіографії, дуплексній ультразвуковій діагностиці, визначенню порoгу больової, температурної та вібраційної чутливості. Проведено аналіз показань до застосування кожного з діагностичних методів з інтерпретацією отриманих результатів. Перевага серед великої кількості існуючих досліджень надається методам діагностики, які поєднують максимальну інформативність з мінімальною інвазивністю. Доведено, що oптимальними методами діагностики ста- ну артеріального кровообігу нижніх кiнцівок у хворих з синдромом діабетичної стопи є застосування ультрaзвукових та рентгенографічних методів обстеження, з визначенням трaнскутанної напруги кисню. Це дозволяє отримати всебічне уявлення про патологічні зміни та визначити подальшу лікувальну тактику. Проведен анализ научной литературы относительно определения термина «Синдром диабетиче-ской стопы» и установления причин его возникновения. Уделено значительное внимание нарушениям иннервации, кровообращению в нижних конечностях, а также степени поражения костей и суставов при диабетической стопе. По мнению большинства специалистов, синдром диабетической стопы является результатом нарушения не только кровообращения, а и иннервации нижних конечностей. Поэтому, наиболее признанным есть разграничение нейропатической, ишемической и смешанной формы синдрома. Детально описаны диагностические возможности современных методов обследования таких пациентов. Особое внимание уделено особенностям проведения инструментальных методов обследования при синдроме диабетической стопы: реовазографии, термографии, радионуклидной ангиографии, лазерной флоуметрии, определению черезкожного напряжения кислорода, ангиографии, компъютерной цифровой субтракционной ангиографии, дуплексной ультразвуковой диагностике, определению порога болевой, температурной и вибрационной чувствительности. Проведен анализ показаний к применению каждого из диагностических методов с интерпретацией полученных результатов. Преимущество среди большого количества существующих исследований предоставляется методам диагностики, которые сочетают в себе максимальную информативность с минимальной инвазивностью. Доказано, что оптимальными методами диагностики состояния артериального кровообращения нижних конечностей у больных с синдромом диабетической стопы являются применение ультразвуковых и рентгенографических методов обследования, с определением черезкожного напряжения кислорода. Это позволяет получить всестороннее представление про патологические изменения и определить дальнейшую лечебную тактику. This article is devoted to the analysis of scientific literature on the definition of the term "Diabetic foot syn-drome" and identifying the causes of its occurrence. Considerable attention is paid to the disorders of innervations, circulation in the lower limbs and the degree of bone and joint damage in diabetic foot. According to the opinion of the majority of specialists, diabetic foot syndrome results from not only blood circulation im-pairment, but disorders of lower extremity innervations. Therefore, there is a division into neuropathic, ischemic and mixed forms of the syndrome. Diagnostic possibilities of modern methods used to examine diabetic patients are described in details. Particular attention is paid to the peculiarities of implementing instrumental investigation techniques in diagnosis of diabetic foot syndrome: rheovasography, thermograph, radionuclide angiography, laser flowmetry, angiography, computer digital subtraction angiography, assessment of transdermal oxygen tension, duplex ultrasound diagnosis, pain threshold detection, and temperature and vibration sensitivity. The article also presents the analysis of the indications prior the application of each of the diagnostic methods and the interpretation of the results obtained. The most advantageous of a large number of existing diagnostic methods are those that combine maximum information value with minimal invasiveness. It has been proved that the optimal methods for diagnosing the state of arterial blood flow in the lower extremities of patients with diabetic foot syndrome is the use of ultrasound and radiographic examina-tion, with assessment of the transdermal oxygen tension. This allows doctors to get a complete picture of the pathological changes and to choose the proper treatment tactics.Документ Роль симуляційного навчання у підготовці майбутніх лікарів(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ляховський, Віталій Іванович; Пехньо, Василь Васильович; Кравців, Микола Ігорович; Нємченко, Іван Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Liakhovskyi, V. I.; Pekhnyo, V. V.; Kravtsiv, M. I.; Nemchenko, I. I.; Liulka, O. M.У даній статті обговорена роль симуляційного навчання у підготовці студентів-медиків. На сьогоднішній день медична освіта в значній мірі дотримується традиційних методів навчання, яке передбачає проходження курсів лекцій та практичних занять. При здобутті медичної освіти повинен бути доступ до пацієнтів, щоб студенти-медики та лікарі могли отримати необхідні навички. З іншого боку, існує також зобов’язання забезпечити оптимальне лікування та гарантувати безпеку та благополуччя хворих. Вирішити дану дилему можна за допомогою впровадження у медичну освіту симуляційного навчання, яке забезпечує безпечне, комфортне середовище для відточування практичних навиків і вмінь та дає змогу постійно їх удосконалювати. Навчання, яке засноване на моделюванні, вважається важливою частиною проведення практичних занять. Моделювання клінічних ситуацій є найкращим альтернативним інструментом навчання та оцінювання, який здатний внести зміни в медичну освіту, навчання, покращити якість та оцінити роботу студентів-медиків. Симуляційне навчання розподіляється на декілька видів, до яких відноситься стандартизований пацієнт, віртуальний стандартизований пацієнт та рольові ігри. Симуляції людини й пацієнта, що моделюють віртуальну зовнішність і поведінку, мають велике значення та є багатообіцяючими інтерактивними системами навчання в різних спеціальностях, зокрема в невідкладній медицині. В останні роки найпоширенішим інструментом медичної освіти стало високоточне моделювання, яке значно покращує розвиток нетехнічних навичок у невідкладній медицині, є методом розвитку та інновацій у медичній програмі. За необхідності при допомозі процесу інтеграції моделювання людини та пацієнта, тренажерів, муляжів, фантомів можна створювати відповідні середовища високої точності, які максимально наближені до клінічної ситуації чи стану хворого. Отже, навчання, яке засноване на моделюванні, вважається найкращим альтернативним інструментом навчання та оцінювання, який здатний внести зміни в медичну освіту та покращити якість практичної підготовки і оцінити роботу здобувачів вищої медичної освіти. Такий вид навчання допомагає студентам-медикам набути багатьох навичок, таких як професіоналізм, спілкування, самооцінка, управління часом і робота в команді. Також, симуляція забезпечує найкращі стандарти догляду за пацієнтами, їх безпеку та соціальну справедливість. This article discusses the role of stimulating learning in the training of medical students. Today, medical education largely adheres to traditional methods of teaching, which involve lectures and practical classes. In medical education, there should be access to live patients so that medical students and doctors can learn the necessary skills. On the other hand, there is also an obligation to provide optimal treatment and guarantee the safety and well-being of patients. This dilemma can be solved by introducing simulation training into medical education, which provides a safe, comfortable environment for honing practical skills and allowing for continuous improvement. Simulation-based learning is considered an important part of practical training. Simulation of clinical situations is the best alternative learning and assessment tool that can bring changes in medical education, training, improve the quality and evaluate the performance of medical students. Simulation training is divided into several types, including standardised, virtual standardised patient and role-playing. Human and patient simulations, which model virtual appearance and behaviour, are of great importance and are promising interactive learning systems in various specialties, including emergency medicine. In recent years, high-fidelity modelling has become the most common tool in medical education, which significantly improves the development of non-technical skills in emergency medicine and is a method of development and innovation in medical curricula. If necessary, through the process of integrating human and patient modelling, simulators, dummies, phantoms, it is possible to create appropriate highfidelity environments that are as close as possible to the clinical situation or patient's condition. Thus, simulation-based learning is considered to be the best alternative teaching and assessment tool that can make changes in medical education and improve the quality of practical training and assess the performance of higher medical education students. This type of training helps medical students to acquire many skills, such as professionalism, communication, self-esteem, time management.Документ Індивідуальні особливості хірургічної анатомії легеневих зв'язок у людей похилого віку(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Ляховська, Тетяна Юріївна; Нємченко, Іван Іванович; Ковальов, Олександр Павлович; Ляховский, Виталий Иванович; Люлька, Александр Николаевич; Ляховская, Татьяна Юрьевна; Немченко, Иван Иванович; Ковалев, Александр Павлович; Liachovskyi, V. I.; Liulka, O. M.; Liakhovska, T. Yu.; Nemchenko, I. I.; Kovalev, O. P.Дослідження хірургічної анатомії легеневих зв’язок проведене на 15 трупах осіб чоловічої та на 16 трупах осіб жіночої статей похилого віку. Смерть цих людей була не пов’язана із захворюваннями дихальної системи. Встановлено, що у осіб похилого віку за формою, величиною ліва та права легеневі зв’язки асиметричні. Вони мають різні варіанти розміщення, кути нахилення від фронтальної площини, відношення до нижнього краю легеневої вени, легень та діафрагми зліва і справа у людей різних статей. Исследование хирургической анатомии легочных связок провели на 15 труппах лиц мужского и на 16 труппах лиц женского полов пожилого возраста. Смерть этих людей не была связана с заболеваниями дыхательной системы. Установлено, что у лиц пожилого возраста за формой, величиной левая и правая легочные связки ассиметричны. Они имеют разные варианты расположения, куты наклона от фронтальной плоскости, отношения к нижнему краю легочной вены, легким и диафрагме слева и справа у людей разных полов.The purpose of the study was to examine the features of the surgical anatomy of the pulmonary ligaments in elderly people of both sexes. The study of the surgical anatomy of the pulmonary ligaments conducted on the corpses of the 15 male and 16 female human cadavers. The death of these people was not associated with diseases of the respiratory system. The study used methods of organ complexes preparations of the chest, macroscopy, macromicroscopy by V.P. Vorobiov, organometry, synthopy, planimetry of the pulmonary ligaments and statistical analysis of quantitative data. All data included in the study report.