Перегляд за Автор "Loban, G. A"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антибактеріальна та протигрибкова активність антисептичного препарату Цидипол(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Лобань, Галина Андріївна; Кравченко, Володимир Григорович; Ананьєва, Майя Миколаївна; Кравченко, Олексій Володимирович; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андреевна; Ананьева, Майя Николаевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Кравченко, Алексей Владимирович; Фаустова, Мария Алексеевна; Loban, G. A; Kravchenko, V. G.; Ananyeva, M. M; Kravchenko, A. V; Faustova, M. O.Ріст резистентності патогенної мікрофлори до антибіотичних засобів у світі перетворюється на одну із серйозних проблем медико-біологічної науки. Тому, важливого значення набуває подальша розробка і застосування у різних галузях медицини протимікробних препаратів. На сьогодні в нашій країні відома низка антисептичних препаратів у різних галузях клінічної медицини (октенісепт, елюдрил, триклозан, мірамістин, хлоргексидин біглюконат–син.гексинон,гибіскраб,гібітсан, елюгель, фервекс- і інші). В 1985 р в УМСА на кафедрі шкірно-венеричних хвороб був створений антисептичний лікарський препарат в якості противенеричного засобу. Назва «Цидипол», запропонована автором засобу проф. Кравченком В.Г., була затверджена Номенклатурною комісією Фармакологічного комітету МОЗ СРСР. Лікарський засіб як винахід було зареєстровано в Міжнародному Патентному центрі (Женева, Швейцарія), отримано патенти на винахід в Україні, США і Російській федерації. У Сполучених Штатах Америки препарат було зареєстровано в якості засобу індивідуальної профілактики венеричних захворювань і лікування урогенітального трихомоніазу у жінок. Зважаючи на те, що для антисептичних препаратів є дуже важливим вплив на широкий спектр мікробної флори, вивчення дії препарату Цидипол на окремі види бактерій і грибів можна вважати цілком актуальним. Тому, метою дослідження було вивчення фунгіцидної та бактерицидної дії екстемпорально виготовленого Цидиполу на ряд грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів. Дослідження проведені на кафедрі мікробіології УМСА, в яких були використані музейні культури мікроорганізмів C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990, отримані в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» м.Київ. Для дослідження використана екстемпорально виготовлена за прописом «Цидипол» антибактерійна композиція: 0,3% циміналь (п-нітро-альфа-хлоркорічний альдегід), 5,0% димексид, 94,7% полиетиленоксид. Досліджувані музейні культури C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, є досить чутливими до дії композиції Цидиполу, причому фунгіцидна дія композиції Цидиполу перевищує його бактерицидну дію у 4 рази. Найменш чутливими виявились культури E.faecalis, M.luteus, S.epіdermidis. Результати проведених досліджень вказують на наявність вираженої протимікробної активності Цидиполу до музейних штамів мікроорганізмів C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalisАТСС29213, M.luteusАТСС4698, S.epіdermidisАТСС14990, однак досліджувані грампозитивні та грамнегативні бактерії і гриби виявили різний рівень чутливості.Документ Показники якісного та кількісного складу коменсальної мікробіоти кишківника як біомаркери гомеостазу (Частина 1)(Полтавський державний медичний університет, 2024-03) Ананьєва, Майя Миколаївна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Лосєв, Сергій Мінович; Ananieva, M. M.; Loban, G. A; Faustova, M. O.; Chumak, Y. Y.; Losev, S. M.In recent years, practical medicine has faced a surge of information highlighting the emergence of newmicrobes in the human body's microbiota, leading to challenges in interpreting laboratory test results.This study aims to equip medical professionals, including doctors of various specialties, medical students, and interns, with a comprehensive understanding of the current knowledge on the human gastrointestinal microbial profile.Our analysis included 53 articles from international literature sources indexed in PubMed, Scopus, and Google Scholar databases. These articles were identified through an electronic search. The composition of the human microbiome is shaped by alterations in environmental conditions, living environments, diet, climate, genetics, and various other factors. Following birth, the pivotal role in microbiome formation involves the vertical, horizontal, and mixed transfer of microorganisms. Navigating the diversity of resident microbiota can be challenging, leading scientists to suggest biomarkers such as diversity indices, enterotypes, and established ratios at typical taxonomic levels (genus, species) for convenience. In clinical practice, these indicators serve as indirect markers of microflora properties that model health or disease. To understand the distribution of species within types, ecologists introduced concepts like α-, β-, and γ-diversity, grounded in different mathematical models. These indicators are also employed to assess the human body microbiota. The division into enterotypes was proposed by scientists on the basis that the phylogenetic (species) composition of each category determines its own functional feature, which is likely tobe related to long-term eating habits.Conclusion. Scientists endeavor to assess the intricate microbiome system and its substantial impact on the human body, as well as the adverse effects of dysbiosis, employing mathematical models applied in microbiology.