Перегляд за Автор "Makarenko, A. V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Система інтегрованих задач у підготовці майбутніх учителів фізики(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2018) Макаренко, Катерина Степанівна; Макаренко, Володимир Іванович; Макаренко, Олександр Володимирович; Makarenko, K. S.; Makarenko, V. I.; Makarenko, A. V.У статті розглядається система інтегрованих задач, яку можна використати для підготовки майбутніх учителів фізики до проведення уроків у класах з природничим профілем навчання. Задачі інтегрують знання з тем «Гідродинаміка» та «Гемодинаміка», які відповідно вивчаються у фізиці та медицині. Задачі структуровані за дидактичною метою: тренувальні; творчі; дослідницькі; контролюючі. Автори розкривають, що розуміється під кожним видом задачі, наводять приклади системи інтегрованих задач кожного виду, результати їх практичної апробації, методичний супровід та особливості ефективного функціонування цієї системи в процесі викладання фізики. Тренувальні задачі дають студенту можливість переконатися у своїх знаннях, а інколи слугують для ілюстрації нескладних, але цікавих питань курсу. Творчі задачі вимагають від студентів актуалізації власних знань з метою пошуку розв’язку в змодельованих ситуаціях, виокремлення нових проблем і шляхів їх розв’язання в ситуаціях, контекст яких є загальновідомим. Розв’язування дослідницьких задач призводить до активізації пізнавальної діяльності в процесі з’ясування закономірностей перебігу фізичних процесів. Під час розв’язування такого виду завдань найкращі результати досягаються за умови колективної співпраці з використанням інтерактивної технології мозкового штурму. Контролюючі задачі зорієнтовані на основні компетенції. Процес розв’язування задач доповнюється процесом їх складання. Авторами детально аналізується процес складання задач, розглядаються основні етапи та значення цього процесу для міжпредметної інтеграції, яка розглядається як вищий рівень міжпредметних зв’язків. У статті показано, що зазначені вище підходи до інтеграції знань можуть розглядатися з точки зору компетентнісного підходу до підготовки майбутніх учителів фізики, оскільки, піднімають мотиваційний компонент від рівня інтересу до рівня значення такого роду завдань у майбутній професії. The system of integrated problems, which can be used for the preparation of future teachers of physics to conducting lessons in the classes of natural science type is examined in the article. The knowledge of topics "Hydrodynamics" (physics) and "Hemodynamics" (medicine) are integrated in those problems. The problems are structured according to the didactic purposes: training; creating; researching; supervisoring. Authors disclose, what is understood under every type of problem, give examples of the system of integrated problems of every type, results of their practical approbation, methodical accompaniment and features of the effective functioning of this system in the process of teaching of physics. The training problems give students the opportunity to become sure in their knowledge, and sometimes serve to illustrate simple but exciting course questions. Creative problems require students to update their own knowledge in order to find a solution in simulated situations, to identify new problems and ways to solve them in situations where the context is well-known. The solving of research problems leads to activation of cognitive activity in the process of elucidation of the laws of physical processes. Solving this type of problems, the best results are achieved and provided while the team collaborates using the interactive technology of brainstorming. Supervisory problems are focused on core competencies. The process of solving problems is complemented by the process of their making. The authors analyze in detail the process of making problems, consider the main stages and significance of this process for interdisciplinary integration, which is considered as a higher level of interdisciplinary connections. The article shows that the above approaches to the integration of knowledge can be considered from the point of view of a competent approach to the training of future teachers of physics.Документ Формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів у процесі вивчення природничих дисциплін(РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2017) Макаренко, Олександр Володимирович; Макаренко, Александр Владимирович; Makarenko, A. V.У дисертації теоретично обґрунтуванно та експериментально перевірено технологічну модель формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів у процесі вивчення природничих дисциплін у ВНЗ. У роботі розкрито сутність поняття «дослідницька компетентність» майбутніх лікарів, яка слугує способом активного пошуку і побудови нових знань та утворення нового досвіду. Проаналізовано стан дослідження проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів у педагогічній теорії та практиці професійної підготовки у вищій медичній школі. Визначено структурні компоненти дослідницької компетентності майбутніх лікарів. Розроблено технологічну модель формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів та експериментально перевірено її ефективність у освітньому процесі ВМНЗ. Подальшого вдосконалення потребує розроблення навчально-методичних комплексів з дисциплін природничо-наукового циклу з урахуванням компетентнісного підходу до формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів. В диссертации теоретически обосновано и экспериментально проверено технологическую модель и педагогические условия формирования исследовательской компетентности будущих врачей в процессе изучения естественных дисциплин в высшем учебном заведении. При этом раскрыта сущность понятия «исследовательская компетентность» будущих врачей, под которой мы понимаем деятельность, которая является средством получения новых знаний. Она служит способом активного поиска и построения новых знаний, а также образования нового опыта. Проанализировано состояние исследования проблемы формирования исследовательской компетентности будущих врачей в педагогической теории и практике профессиональной подготовки в высшей медицинской школе. Определены структурные компоненты исследовательской компетентности будущих врачей: мотивации и стимулирования деятельности (элементарная заинтересованность, проблемно-поисковая деятельность, побуждение к профессиональной деятельности), организации познавательной деятельности (умение осуществлять поиск необходимой информации, анализировать состояние больного на консилиумах, тезисно выражать свою мысль, писать статьи), координирующий (опознавательный, воспроизводственный, ориентации в знакомой ситуации, ориентации в незнакомой ситуации), коммуникативный (пассивный, активный, интерактивный). Обосновано технологическую модель, структурными элементами которой являются педагогические условия формирования исследовательской компетентности будущих врачей в процессе изучения естественных дисциплин, способствующие формированию исследовательской компетентности: создание образовательной среды, научно-исследовательская направленность содержания естественных дисциплин и структурно-поэтапная организация, в структуру которой входят четыре этапа формирования: мотивации и стимулирования деятельности, организации познавательной деятельности, координации деятельности и коммуникации. Экспериментально проверена эффективность технологической модели формирования исследовательской компетентности будущих врачей в образовательном процессе высших медицинских учебных заведений. Дальнейшего совершенствования требуют разработки учебно-методических комплексов по дисциплинам естественнонаучного цикла с учетом компетентностного подхода к формированию исследовательской компетентности будущих врачей. In the thesis, the technological model and pedagogical conditions for the formation of the research competence of future doctors in the process of studying natural disciplines in a higher educational institution are theoretically grounded and experimentally tested. Thus the essence of the concept of “research competence” of future doctors is disclosed. This competence serves as a way of actively searching and building new knowledge and creating new experiences. The state of research of the problem of formation of research competence of future doctors in the pedagogical theory and practice of professional training in the higher medical school is analyzed. Structural components of research competence of future doctors are determined. A technological model for the formation of research competence of future doctors has been developed and its effectiveness in the educational process of higher medical schools has been experimentally tested. Further improvement requires the development of teaching methods in the disciplines of science cycle based competency approach to the formation of research competence of future doctors.