Перегляд за Автор "Makarov, V. B."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Біохімічні маркери сполучної тканини у сироватці крові щурів після імплантації біополімеру на основі полілактиду(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Макаров, В. Б.; Морозенко, Д. В.; Леонтьєва, Ф. С.; Макаров, В. Б.; Морозенко, Д. В.; Леонтьева, Ф. С.; Makarov, V. B.; Morozenko, D. V.; Leontieva, F. S.У статті розглядається визначення в експерименті змін біохімічних маркерів сироватки крові щурів для оцінки перебігу регенерації кісткової тканини після імплантації біополімеру на основі полілактиду. Тваринам проводили імплантацію штифтів з L-полімолочної кислоти у стегнову кістку. Експеримент було проведено на 38 щурах-самцях, вік тварин – 4,5 місяці. На кожному терміні спостереження у щурів (n=7) відбирали кров для дослідження – на 15, 30, 90, 180 та 270 до- бу після імплантації. Контрольну групу тварин складали інтактні щури (n=3). Вміст глікопротеїнів у сироватці крові щурів на 15 добу після імплантації був збільшений на 23,0 %, на 30 добу – на 15,9 %, на 90 добу – на 14,3 % порівняно з показником контрольної групи. Вміст хондроїтинсульфатів був збільшений на 53,8 % порівняно з показником контрольної групи лише на 15 добу після імплантації, на більш пізніх термінах спостереження показник не відрізнявся від контрольної групи. Активність лужної фосфатази була підвищеною порівняно з контрольною групою на 15 та 30 добу на 53,9 % та 25,2 % відповідно. Підвищена активність лужної фосфатази на 15 та 30 добу також пов’язана із підвищенням активності остеобластів на початкових стадіях регенерації. Вміст хондроїтинсульфатів збільшувався внаслідок запально-регенеративних процесів у кістковій тканині після імплантації, проте вже на 30 добу був вже у межах норми, що вказував на нормальний перебіг відновлення кісткової тканини після імплантації біополімеру на основі полілактиду. Таким чином, зміни біохімічних маркерів сполучної тканини у сироватці крові щурів після імплантації біополімеру на основі полілактиду відповідають процесу післяопераційного відновлення і регенерації пошкодженої кісткової тканини; This article highlights the changes in biochemical markers of blood serum in rats to evaluate the peculiarities through the course of bone tissue regeneration following the implantation of polylactide-based biopolymer. The experiment was conducted on 38 male rats, aged 4.5 months. The animals were implanted with Lpolylactic acid pins in the femoral bone. During each observation period, rats (n=7) were taken blood for examination, i.e. in the 15, 30, 90, 180, and 270 days after the implantation. The control group of animals included intact rats (n=3). The content of glycoproteins in blood serum of rats on the 15th day following the implantation was bound out to be increased by 23.0 %, on the 30th day – by 15.9%, and on the 90th day – by 14.3 % compared with the control group. The chondroitin sulfates content went up by 53.8% compared with the control group only on the 15th day after the implantation; the findings obtained at later periods of the observation did not differ from the control group. The alkaline phosphatase activity elevated compared with the control group in 15 and in 30 days by 53.9 % and 25.2 % respectively. Increased activity of alkaline phosphatase in 15 and 30 days was also associated with increased osteoblast activity in the initial stages of regeneration. The chondroitin sulphates content increased due to inflammatory and regenerative processes in the bone tissue after implantation, but on the 30th day it was found within the normal range, indicating the normal course of bone regeneration after the polylactide-based biopolymer implantation. Thus, changes in biochemical markers of connective tissue in blood serum of rats after the polylactide-based biopolymer implantation correspond to the process of postoperative recovery and regeneration of damaged bone tissue.Документ Динаміка гематологічних показників у щурів після введення в стегнову кістку сталевих імплантатів із алмазоподібним вуглецевим покриттям(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Макаров, В. Б.; Морозенко, Д. В.; Глєбова, К. В.; Макаров, В. Б.; Морозенко, Д. В.; Глебова, К. В.; Makarov, V. B.; Morozenko, D. V.; Gliebova, K. BВступ. Як відомо, патологічна реакція організму пацієнтів на металеві імплантати загальновідома. Тому можна вважати актуальним напрям досліджень щодо динаміки гематологічних показників як маркерів реакції організму на введення у кістку сталевих імплантатів з алмазно-вуглецевим покриттям у щурів. Мета дослідження – провести оцінку впливу на організм щурів введення сталевих імплантатів з алмазно-вуглецевим покриттям на основі гематологічних показників. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні було використано 61 щур-самець, з них 5 – інтактні тварини, та 2 групи щурів по 28 тварин у кожній (1 група – контрольна, якій вводили у метафіз стегнової кістки сталеві імплантати без покриття; 2 група – дослідна, якій вводили сталеві імплантати з алмазно-вуглецевим покриттям). Вік тварин на початок експерименту становив 5–6 місяців, маса тіла – 300–400 грамів. Кров для дослідження відбиралась у тварин після декапітації на 7, 14, 30 та 90 добу після імплантації. В крові щурів визначали кількість еритроцитів та лейкоцитів, вміст гемоглобіну і лейкограму, результати оброблялись статистично. Результати досліджень та висновки. У І групі щурів, яким вводили в стегнову кістку сталеві імплантати без покриття, кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в крові не відрізнялись від показників у інтактних щурів, кількість лейкоцитів на 7 та 14 добу були знижені на 31,8 % на 39,4 % відповідно, на 7 добу відсоток лімфоцитів та моноцитів збільшився на 13,0 % та 5,0 %, що зумовлено токсичною імуносупресивною дією сталевих імплантатів на організм експериментальних тварин. У ІІ групі щурів, яким вводили в стегнову кістку сталеві імплантати із алмазно-вуглецевим покриттям, показники еритроцитопоезу, кількість лейкоцитів та показники лейкограми не змінювались упродовж всіх термінів спостереження, окрім збільшення проценту еозинофілів на 7 добу та лімфоцитів на 90 добу спостереження на 3 %, що свідчить про менш виражену реакцію організму порівняно з І групою тварин.Документ Перебудова кістки навколо полілактиду, імплантованого у діафіз стегнової кістки(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Дєдух, Нінель Василівна; Нікольченко, Ольга Анатоліївна; Макаров, В. Б.; Дедух, Нинель Васильевна; Никольченко, Ольга Анатольевна; Dedukh, N. V.; Nikolchenko, O. A.; Makarov, V. B.У статті представлені результати дослідження, проведеного на 28 білих щурах за умов імплантації полілактиду Ingeo™ Biopolymer 4032D у діафізарний дефект стегнової кістки. Виявлено, що на 15 добу навколо біоматеріалу сформована незріла кісткова тканина. Відзначена перебудова прилеглого кортикального шару за рахунок формування невеликих резорбційних порожнин. На 30 добу імплантат був оточений зрілою кістковою тканиною як у ділянках кортексу, так і в кістково-мозковому каналі. На наступні строки дослідження (90 та 180 діб) імплантати на ділянках дефекту зберігали форму, лише у крайових відділах імплантатів визначено вростання кісткової тканини, що свідчить про його слабку біодеградацію. Порушень організації кортексу, прилеглого до області імплантації, не спостерігали. Осередків періімплантаційного остеопорозу та ознак запалення на строки дослідження не виявлено. Матеріал Ingeo™ Biopolymer 4032D характеризується високою біосумісністю та остеоінтегративними якостями, що поширює можливості його використання в ортопедії та травматології; В статье представлены результаты исследования, проведенного на 28 белых крысах в условиях имплантации полилактида Ingeo™ Biopolymer 4032D в диафизарный дефект бедренной кости. Выявлено, что на 15 сутки вокруг биоматериала сформирована незрелая костная ткань. Отмечена перестройка прилежащего кортикального слоя за счет формирования небольших резорбционных полостей. На 30 сутки имплантат был окружен зрелой костной тканью как в участках кортекса, так и в костномозговом канале. На следующие сроки исследования (90 и 180 сутки) имплантаты в участках дефекта сохраняли форму, лишь в краевых отделах имплантатов обнаружено врастание костной ткани, что свидетельствует о его слабой биодеградации. Нарушений организации кортекса, прилежащего к области имплантации, не наблюдали. Очагов периимплантационного остеопороза и признаков воспаления на сроки исследования не выявлено. Материал Ingeo™ Biopolymer 4032D обладает высокой биосовместимостью и остеоинтегративными качествами, что расширяет возможности его использования в ортопедии и травматологии; Factors inherent in biodegradable implants affect its behaviour in the tissues of the body in connection with this, it is necessary to study the behaviour of biomaterials in bones in different conditions. Purpose of the study. To study biocompatibility and osteointegration of polylactide acid Ingeo™ Biopolymer 4032D in conditions of implantation into diaphyseal defects of femur bone. Object and Methods. Experimental studies were performed on 28 rats. Forward-lateral access to the middle third of the diaphysis of the right femur was used. After cutting the skin and dislodging the muscles using a dental bore, a standard whole defect with a diameter of 2 mm and a depth of 2 mm was modeled, followed by the implantation of biomaterial Ingeo™ Biopolymer 4032D in it. Animals were killed at 15, 30, 90 and 180 days. After histological procedures the material was examined under a microscope Olympus ВХ 63 (Carl Zeiss). Research results and discussion. At day 15 after of the histological study, the site of implantation of samples from polylactide acid in the diaphyseal femoral area was clearly determined. Implants were located in the cortex and immersed in the bone marrow channel. Virtually throughout the perimeter they were surrounded by a thin layer of immature bone tissue. Near the cortex there was the formation of a network of fine bone trabecula, both on the surface of implants and at a distance from it. In the areas of cortex adjacent to the implant, signs of remodeling have been identified. There were areas without cells and small resorbtive cavities. In the bone marrow in small areas the implant directly contacts the bone marrow or the new bone tissue, which separated the implant from the bone marrow with a thin layer. At day 30, the study of implants from the polylactide acid was densely located in the defect of the femur and surrounded by a thin layer of bone tissue of the lamellar type in the cortex and in the bone marrow. For the next term of the study, namely at 90 days, implants had small signs of degradation only in the regional departments. Throughout the perimeter of immersion in cortex and bone marrow, they were surrounded by lamellar bone tissue. In small areas, the density of the newly formed bone according to the strength characteristics differed from the maternal bone of the cortex surrounding the implant. In these zones, the formation of microcracks is revealed. In other areas, the implants were surrounded by bone tissue in the form of tapes. In the bone marrow into the implants there was preserved tape-like layers of bone tissue on the implant. On the 180th day implants were tightly located on the defect sites and were surrounded bone tissue. Implants were keep in shape, however, as in the previous study period, small areas of bone were found in marginal area of the implants, but no increase in the area of such sites compared to the previous period was found. In the cortex surrounding the implant, the boundaries between the newly formed bone and the maternal bone are not established. The implant was tightly embedded in the compact bone of the diaphysis. Implants from polylactide acid are biocompatible with bone tissue and have high osteointegrable qualities. Conclusion. Rebuilding cortex around the polylactide acid actively occurs mainly up to 90 days, implants were tightly surrounded by mature bone tissue, their complete degradation for 180 days was not detected.