Перегляд за Автор "Maksmuk, O. Yu."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Оптична когерентна томографія в діагностиці гострих порушень венозного кровообігу в сітківці і їх ускладнень(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Максимук, Ольга Юріївна; Максимук, Ольга Юрьевна; Maksmuk, O. Yu.Проведено комплексне офтальмологічне обстеження хворих з гострими порушеннями венозного кровообігу в сітківці з використанням нового, сучасного, безконтактного, високоточного методу діагностики офтальмологічних захворювань – оптичної когерентної томографії. Висвітлено особливості оптичної когерентної томографії у хворих з різними типами гострих порушень венозного кровообігу в сітківці. Вказані переваги комплексного обстеження таких хворих за допомогою традиційних офтальмологічних методик з використанням біомікроофтальмоскопіі, фотореєстрації картини очного дна за допомогою фундус-камери і флюоресцентної ангіографії, а також оптичної когерентної томографії щодо ранньої діагностики макулярного набряку та його характеристик, виявлення ішемічних ділянок сітківки. Нами обстежено 62 хворих з тромбозами вен сітківки. Тромбоз вен сітківки за ішемічним типом діагностований нами у 30 хворих, за неішемічним – у 32. Сере- дній вік хворих з ішемічним тромбозом склав 63,5 роки. Початкова гострота зору ураженого ока хворих була низькою: 0,01-0,05 (20 хворих з ішемічним тромбозом) і 0,05-0,1 (10 хворих з ішемічним тромбозом) – в залежності від ураження макулярної зони сітківки. На флюоресцентних ангіограммах хворих з ішемічним тромбозом центральної вени сітківки спостерігалося значне подовження часу ретинальної циркуляції, асиметрія в контрастуванні гілок центральної вени сітківки; основна ознака ішемічного тромбозу – обширні гіпо- та нефлюоресцентні ділянки сітківки. На пізніх фазах реєструвалися гіперфлюоресценція диска зорового нерва і макулярної ділянки сітківки. У хворих з ішемічним типом гострих порушень венозного кровообігу в сітківці на оптичній когерентній томографії виявлено потовщення сітківки в основному за рахунок дифузного і кістовидного макулярного набряку, а також ексудативного відшарування нейроепітелію. Ділянки стоншення сітківки на оптичній когерентній томографії відповідали зонам капілярної неперфузії. Середній вік хворих з неішемічним тромбозом становив 59,2 роки. У хворих з неішемічним тромбозом спостерігалася порівняно висока гострота зору. Початкова гострота зору 0,3 і вище виявлена у 23 хворих з неішемічним тромбозом; 0,1 - 0,3 – у 5 хворих; менш як 0,1 – у 4 хворих. Однією з головних причин значного зниження зору у таких хворих був макулярний набряк. На флюоресцентних ангіограмах хворих з неішемічним тромбозом реєструвалося подовження часу венозної перфузії, час контрастування артерій відповідав нормальних показників. В артеріо-венозну фазу була виявлена гіперфлюоресценція ретинальних венул, екстравазація великих судин, розширення капілярів і венул. Виявлено гіперфлюоресценцію диска зорового нерва, а також макулярної ділянки сітківки в результаті набряку. Ділянок капілярної неперфузії значної протяжності і ознак ретинальної неоваскуляризації у хворих з неішемічним тромбозом не було. За результатами оптичної когерентної томографії великих ділянок стоншення сітківки у хворих з неішемічним типом тромбозу нами не виявлено. Незначне потовщення макулярної ділянки без змін архітектоніки сітківки виявлено нами у 5 хворих з неішемічним типом тромбозу. Такий підхід певною мірою прогнозувати перебіг захворювання і призначити відповідне лікування з метою профілактики неоваскуляризації сітківки та можливого розвитку вторинної неоваскулярної глаукоми.Документ Удосконалення навчання студентів-іноземців шляхом активізації самостійної роботи та покращення їх мовної підготовки на офтальмології(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2013) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Максимук, Ольга Юріївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Максимук, Ольга Юрьевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Bezkorovayna, I. M.; Maksmuk, O. Yu.; Voskresenskaja, L. K.; Ryadnova, V. V.Проблема мовного бар’єру залишається однією з найважливіших проблем навчання іноземних студентів. Робота із студентами-iноземцями потребує не тiльки додаткових зусиль в проведеннi методичної роботи: адаптованих текстів лекцiй, врахування необхідності адаптування підходів до лікування цілої низки захворювань до умов тропiчної гiгiєни, але й великої роботи щодо активізації їх самостійної роботи, заохочення i покращення мовної підготовки, iндивiдуального пiдходу та стимуляцiї позитивних сторiн навчальної та наукової дiяльностi; Проблема языкового барьера является одной из основних проблем обучения иностранных студентов. Работа со студентами- иностранцами требует не только дополнительных усилий в проведении методической работы: адаптированных текстов лекцій, учет необходимости адаптирования подходов к лечению ряда заболеваний к условиям тропической гигиены, но и большой работы относительно улучшения их языковой подготовки, индивидуального похода и стимуляции позитивних сторон учебной и научной деятельности; Problem of language barrier remains one of the major problems of teaching foreign students. So, working with students, not only by foreigners requires extra efforts in carrying out technical work: adapted in lectures, taking into account the need to adapt approaches to treat a variety of diseases to the conditions of tropical hygiene, but also a great work to enhance their independent work, i encourage better language training, individual approach and positive sides of educational and scientific activities.