Перегляд за Автор "Med, V. V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Деякі морфологічні прогностичні критерії раку передміхурової залози(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мед, Владислав В'ячеславович; Бабенко, Вікторія Ігорівна; Филенко, Борис Миколайович; Мед, Владислав Вячеславович; Бабенко, Виктория Игоревна; Филенко, Борис Николаевич; Med, V. V.; Babenko, V. І.; Filenko, B. M.Найбільш розповсюдженою гістологічною формою раку передміхурової залози є ацинарна аденокарцинома різного ступеня диференціювання. Основним діагностичним критерієм, що враховується при виборі методу лікування раку передміхурової залози, є морфологічний атипізм залоз, який відображається у шкалі Гліссона, а також ступінь експресії імуногістохімічних маркерів, одним з яких є альфа-метилацил-КоА-рацемаза. Проте, залишається не повністю зрозумілою залежність вираженості експресії p504S від ступеня градації пухлини за системою Гліссона. Метою дослідження було встановлення взаємозв`язку між ступенем диференціювання аденокарциноми передміхурової залози за шкалою Гліссона та ступенем експресії ІГХ маркеру p504s. Було досліджено біопсій ний матеріал, отриманий від 37 пацієнтів з раком передміхурової залози. За шкалою Гліссона матеріал розподілили на три групи: перша відповідала оцінці 1-4 бали, друга – 5-7 балів та третя – 8-10 балів. ІГХ дослідження з визначення експресії антигену p504s проводили за допомогою моноклональних анти-AMACR/P504s. Аналіз залежності між ступенем диференціювання аденокарциноми передміхурової залози за шкалою Гліссона та ступенем експресії ІГХ маркеру p504s, було виявлено чітку закономірність та встановлено наявність сильного кореляційного зв’язку (r=0,69) між даними морфологічними характеристиками пухлини. Виявлена нами закономірність при виконанні дослідження говорить про специфічність даного маркеру при злоякісних пухлинних процесах у передміхуровій залозі, що узгоджується з даними інших досліджень, та дає змогу більш точно диференціювати стадійність процесу за шкалою Гліссона. Це певною мірою дає підґрунтя для вибору адекватних методів лікування пацієнтів та удосконалити прогностичні критерії.Документ Морфометрические особенности терминальных ворсин в плацентах после экстракорпорального оплодотворения(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Мед, Владислав В'ячеславович; Старченко, Іван Іванович; Med, V. V.; Starchenko, I. I.Документ Особенности структурной организации терминальных отделов виллезного дерева плацент после экстракорпорального оплодотворения(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Мед, Віталій Васильович; Мед, Виталий Васильевич; Med, V. V.; Старченко, Іван Іванович; Старченко, Иван Иванович; Starchenko, I. I.; Батура, Наталія Олександрівна; Батура, Наталья Александровна; Batura, N. O.Метою даної роботи було проведення порівняльного аналізу структурної організації термінальних ворсин плацент після природного запліднення, і термінальних ворсин плацент після екстра- корпорального запліднення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що термінальні ворсини плацент після екстракорпо- рального запліднення відрізняються від таких контрольної групи низкою морфометричних показників, таких як: лінійні розміри, кількість і діаметр гемокапіллярів, товщина трофобласта, об’ємна щільність термінальних ворсин з сімпластичними ; Целью данной работы было проведение сравнительного анализа структурной организации терминальных ворсин плацент после естественного оплодотворения, и терминальных ворсин плацент после экстракорпорального оплодотворения. В результате проведенного исследования установлено, что терминальные ворсины плацент после экстракорпорального оплодотворения отличаются от таковых контрольной группы рядом морфометрических показателей, таких как: линейные размеры, количество и диаметр гемокапилляров, толщина трофобласта, объемная плотность терминальных ворсин с симпластическими почками; The aim of the study was to carry out comparative analysis of the structural organization of terminal placental villi after natural fertilization and terminal placental villi after in vitro fertilization (IVF). Placental samples after natural fertilization (control group) and after IVF were used as the object of research. To obtain metric characteristics of terminal villi, diameter and area of terminal villi were determined using the microscopic samples stained with hematoxylin and eosin; diameter and area of terminal villi capillaries were specified as well as volume density of capillaries, trophoblast and connective tissue stroma of terminal villi. According to the data obtained, the morphometric parameters of terminal placental villi after natural fertilization and terminal placental villi after IVF have noticeable differences.