Перегляд за Автор "Melashchenko, O. I."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Prediction of recurrent course of respiratory infections in premature infants(ТОВ "Група компаній МЕД ЕКСПЕРТ", 2022-11-15) Kozakevych, E. B; Kozakevych, V. K.; Ziuzina, L. S.; Fesenko, M. Ye.; Melashchenko, O. I.; Козакевич, Олена Борисівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фесенко, Марія Євгенівна; Мелащенко, Олена ІванівнаThe problem of prevention of frequent respiratory diseases for children remains relevant. Among premature infants, the most vulnerable group are children with very low and extremely low birth weight. Therefore, the development of a clinical prognostic model for the development of respiratory recurrent infections in premature infants may be the basis for creating a preventive program of early intervention.Документ Адаптовані суміші нового покоління вітчизняного виробництва в харчуванні дітей першого року життя(Полтавський державний медичний університет, 2021) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Олена Борисівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Kozakevich, V. K.; Fesenko, M. Ye.; Ziuzina, L. S.; Kozakevich, O. B.; Melashchenko, O. I.Грудне вигодовування є єдиною формою харчування людини, що була сформована під час її біологічної еволюції. Однак при його відсутності виникає необхідність у використанні сучасних адаптованих молочних сумішей для повноцінного вигодовування немовлят. Важливим моментом адаптації харчування дитини на штучному вигодовуванні є наближення білків суміші до білків грудного молока за якісним і кількісним складом. Зниження рівня білка у суміші «Малютка преміум» запобігає перевантаженню білками незрілої системи метаболізму дитини. Важливу роль в харчуванні дітей відіграють жири, які виконують в організмі дві основні функції: структурних компонентів біологічних мембран клітин і енергетичного матеріалу. Жировий компонент сумішей «Малютка преміум» представлено на 50 % рослинними оліями, що забезпечує необхідний рівень поліненасичених жирних кислот. Вуглеводний компонент суміші «Малютка преміум 1» представлено лактозою, в суміш «Малютка преміум 2» також введена декстринмальтоза (30 %). До складу суміші «Малютка преміум» введені пребіотики олігосахариди та п’ять найбільш важливих нуклеотидів, що дозволяє нормалізувати склад кишкової мікрофлори, активізувати процеси травлення. Клінічні спостереження за дітьми, які отримували дитячі молочні суміші з олігосахаридами та нуклеотидами, показали їх високу ефективність. Діти краще додавали в масі, у них рідше спостерігались функціональні розлади травлення. Включення в раціон дитини сумішей «Малютка преміум з додаванням зернових» дозволяє підібрати суміш з врахуванням особливостей травлення дитини. Вигодовування дітей дитячими молочними сумішами вітчизняного виробництва гарантує їм отримання всіх необхідних речовин згідно вікової норми та дозволяє вирішити багато проблем у харчуванні як здорових дітей, так і дітей з особливими потребами у харчуванні.Документ Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Фесенко, Марія Євгенівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Зюзина, Лариса Степановна; Фастовец, Марина Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Мелащенко, Елена Ивановна; Fesenko, M. Ye.; Zyuzina, L. S.; Fastovets, M. M.; Kalyuzhka, O. O.; Melashchenko, O. I.Вступ. Недостатня кількість наукових праць, присвячених вивченню місцевого імунітету у дітей з частими респіраторними рекурентними захворюваннями, стала підґрунтям виконання даної роботи. Мета. Вивчити негативний вплив різних патогенних факторів на формування гострих респіраторних рекурентних інфекцій у дітей. Матеріали і методи. Спостерігали в динаміці за 201 дитиною до 3-х років та 219 дітьми з 3-х до 7 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади м. Києва. Показники місцевого імунітету за вмістом імуноглобулінів в секреті носових ходів вивчали в порівнянні з даними анамнезу і клінічного обстеження дітей; з функціональним станом слизової носа (наявність катаральних явищ); з наявністю і виділенням вірусної та бактеріальної мікрофлори у верхніх дихальних шляхах; з наявністю хронічних вогнищ інфекції в носоглотці (тонзиліт, аденотонзиліт); з терміном, який пройшов після проведення профілактичних щеплень і перенесених респіраторних захворювань. Результати дослідження. На основі отриманих даних були виявлені зміни місцевого імунітету у обстежених нами дітей під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища: народження дітей від патологічного перебігу вагітності і пологів; наявності у дітей гіпохромної анемії, ексудативного діатезу, хронічного тонзиліту стафілококової етіології, аденотонзиліту, рецидивуючих і астматичних бронхітів; високий рівень інфікування дітей вірусами, носійство в зіві патогенного стафілококу і стрептококу, грибів роду Candida. Було установлено, що найнижча частота виявлення імуноглобулінів всіх класів відзначалася у дітей з наявністю в зіві стрептокока і його асоціацій з стафілококом. Висновки. Опубліковані дані про значення місцевого імунітету за показниками імуноглобулінів у дітей при частих респіраторних рекурентних захворюваннях, схильність його до різних змін під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища свідчать про доцільність удосконалення лікувально-профілактичних заходів, які включають застосування засобів, які підвищують ефективність місцевого захисту дихальних шляхів; Вступление. Недостаточное количество научных работ, посвященных изучению местного иммунитета у детей с частыми респираторными рекуррентными заболеваниями, стало основанием выполнения данной работы. Цель. Изучить отрицательное влияние различных патогенных факторов на формирование острых респираторных рекуррентных инфекций у детей. Материалы и методы. Наблюдали в динамике за 201 ребенком до 3-х лет и 219 детьми от 3 до 7 лет, которые посещали детские дошкольные учреждения г. Киева. Показатели местного иммунитета по содержанию иммуноглобулина в секрете носовых ходов изучали в сравнении с данными анамнеза и клинического обследования детей; с функциональным состоянием слизистой носа (наличие катаральных явлений); с наличием и выделением вирусной и бактериальной микрофлоры в верхних дыхательных путях; с наличием хронических очагов инфекции в носоглотке (тонзиллит, аденотонзиллит); со сроком, прошедшим после проведения профилактических прививок и перенесенных респираторных заболеваний. Результаты исследования. На основе полученных данных были выявлены изменения местного иммунитета у обследованных нами детей под воздействием факторов внешней и внутренней среды: рождение детей от патологического течения беременности и родов; наличие у детей гипохромной анемии, экссудативного диатеза, хронического тонзиллита стафилококковой этиологии, аденотонзиллита, рецидивирующих и астматических бронхитов; высокий уровень инфицирования детей вирусами, носительство в зеве патогенного стафилококка и стрептококка, грибов рода Candida. Было установлено, что наиболее низкая частота выявления иммуноглобулинов всех классов отмечалась у детей с наличием в зеве стрептококка и его ассоциаций со стафилококком. Выводы. Опубликованные данные о значении местного иммунитета по показателям иммуноглобулинов у детей при частых респираторных рекуррентных заболеваниях, склонности его к различным изменениям под воздействием факторов внешней и внутренней среды свидетельствуют о целесообразности применения средств, повышающих эффективность местной защиты дыхательных путей; Introduction. Insufficient research work on the study of local immunity in children with frequent respiratory recurrent diseases has become the basis for this work. Goal. To study the negative impact of various pathogenic factors on the formation of acute respiratory recurrent infections in children. Materials and methods. 201 children under 3 years of age and 219 children from 3 to 7 years old who attended children's preschools in Kyiv were observed in the dynamics. Indices of local immunity, by the content of immunoglobulins in the secretion of the nasal passages, were studied in comparison with the data of the anamnesis and clinical examination of children; with functional condition of the nasal mucosa (presence of catarrhal phenomena); with the presence and excretion of viral and bacterial microflora in the upper respiratory tract; with the presence of chronic foci of infection in the nasopharynx (tonsillitis, adenotonitis); with a period that has elapsed after preventive vaccinations and transferred respiratory diseases. Research results. Based on the obtained data, changes in local immunity in the examined children were detected under the influence of factors of external and internal environment: birth of children from pathological pregnancy and childbirth; presence of hypochromic anemia, exudative diathesis, chronic tonsillitis of staphylococcal etiology, adenotonsillitis, recurrent and asthmatic bronchitis in children; high infection rate of children with viruses, pathogenicity of pathogenic staphylococcus and streptococcus, fungi of the genus Candida. It was found that the lowest fre quency of detection of immunoglobulins of all classes was observed in children with streptococcus in pharynx and its associations with staphylococcus. Conclusions. The published data on the value of local immunity in terms of immunoglobulins in children with frequent respiratory recurrent diseases and its tendency to various changes under the influence of external and internal environmental factors indicate the feasibility of improving treatment and prevention measures, which include the use of agents that enhance the effectiveness of local respiratory protection.Документ Катамнестичні спостереження протягом 10 років за дітьми, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу)(«Група компаній Мед Експерт», 2019) Фесенко, Марія Євгенівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Пєший, Микола Миколайович; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Мелащенко, Елена Ивановна; Пеший, Николай Николаевич; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Fesenko, M. Ye.; Melashchenko, O. I.; Pyeshyi, M. M.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.Актуальність даної роботи обумовлена недостатньою кількістю повідомлень, присвячених довготривалому катамнестичному спостереженню за станом здоров'я дітей, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу). Мета: вивчити частоту та структуру захворювань дітей, які народилися від серопозитивних матерів, інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу, впродовж 10 років на основі аналізу клініко>параклінічних особливостей перебігу захворювань. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилась 41 дитина віком до 10 років, з яких 13 дітей народились від матерів, інфікованих цитомегаловірусом (І група), 18 дітей, які народились від матерів, інфікованих вірусом простого герпесу І типу у поєднанні з цитомегаловірусом (ІІ група), і 10 дітей, народжених від неінфікованих матерів (контрольна ІІІ група). Катамнестичне спостереження за дітьми проводилось протягом 10 років і включало вивчення частоти та структури захворюваності на основі аналізу клініко>параклінічних особливостей перебігу захворювань. Порівняльний аналіз проводився як всередині груп, так і між групами. Результати. Встановлена вірогідна залежність частоти респіраторних рекурентних захворювань у дітей раннього віку (до 3>х років) від типу інфікованості матерів. Рекурентні респіраторні захворювання достовірно частіше зустрічалися серед дітей ІІ групи. Після 3>х років виявлена достовірна відмінність у структурі захворюваності дітей І та ІІ груп, передусім за рахунок превалювання патології з боку носоглотки (рекурентний тонзиліт, аденоїди, гайморит) у дітей І групи. Атопічний дерматит, патологія нирок, кон'юнктивіти, гострі отити, функціональні розлади травного тракту та дисплазія сполучної тканини достовірно частіше зустрічалися у дітей ІІ групи. Висновки. За результатами спостереження встановлена чітка достовірна залежність частоти, структури, перебігу захворювань та формування патологічних станів від віку дітей, типу та поєднання вірусів, якими були інфіковані матері, обтяженості акушерського анамнезу, гестаційних ускладнень та ускладнень пологів. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів; Актуальность данной работы обусловлена недостаточным количеством сообщений, посвященных длительным катамнестическим наблюдениям за состоянием здоровья детей, родившихся от серопозитивных матерей (инфицированных цитомегаловирусом и вирусом простого герпеса I типа). Цель: изучить частоту и структуру заболеваний детей, родившихся от серопозитивных матерей, инфицированных цитомегаловирусом и вирусом простого герпеса I типа, в течение 10 лет на основе анализа клинико>параклинических особенностей течения заболеваний. Материалы и методы. Под наблюдением находился 41 ребенок в возрасте до 10 лет, из которых 13 детей (I группа) родились от матерей, инфицированных цитомегаловирусом, 18 детей (II группа) родились от матерей, инфицированных вирусом простого герпеса I типа в сочетании с цитомегаловирусом, и 10 детей родились от неинфицированных матерей (контрольная III группа). Катамнестическое наблюдение за детьми проводилось в течение 10 лет и включало изучение частоты и структуры заболеваемости на основе анализа клинико>параклинических особенностей течения заболеваний. Сравнительный анализ проводился и внутри групп, и между группами. Результаты. Установлена достоверная зависимость частоты респираторных рекуррентных заболеваний детей раннего возраста (до 3>х лет) от типа инфицированности матерей. Рекуррентные респираторные заболевания достоверно чаще встречались среди детей II группы. После 3>х лет выявлена достоверная разница в структуре заболеваемости детей I и II групп, в первую очередь, за счет превалирования патологии со стороны носоглотки (рекуррентный тонзиллит, аденоиды, гайморит) у детей I группы. Атопический дерматит, патология почек, конъюнктивиты, острые отиты, функциональные расстройства пищеварительного тракта и дисплазия соединительной ткани достоверно чаще встречались у детей II группы. Выводы. По результатам наблюдения установлена четкая достоверная зависимость частоты, структуры, течения заболеваний и формирования патологических состояний от возраста детей, типа и сочетания вирусов, которыми были инфицированы матери, отягощенности акушерского анамнеза, гестационных осложнений и осложнений родов. Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования был одобрен Локальным этическим комитетом (ЛЭК) всех участвующих учреждений. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей детей (или их опекунов). Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов; The relevance of the work is due to the lack of the information devoted to a long>term follow>up observation of the children's health condition, who were born to seropositive mothers (that are infected with CMV and the HSV>1). Purpose. To explore the frequency and structure of diseases of children, born to seropositive mothers that are infected with CMV and the HSV>1 on the basis of the 10>years analysis of clinical and paraclinical features of the disease process. Materials and methods. There were 41 children under surveillance aged under 10 years, among them were 13 children (the 1st group ) born from Cytomegalovirus>infected mothers and 18 children (the 2d group) born to mothers infected with Herpes simplex in combination with Cytomegalovirus and 10 children born to uninfected mothers (control III group). Follow>up children observation has been conducted for 10 years and included exploring of frequency and structure of diseases based on the analysis of clinical and paraclinical features of the diseases process. Results. According to the to results of the observation, the probable dependence of the frequency of respiratory reccurent diseases of early aged children (up to 3 years) on the type of infection of mothers was established. Respiratory reccurent diseases were surely more frequently found among children from the 2d group. After 3 years a significant difference in the structure of children's diseases of the 1st and the 2d groups was found, first of all, due to the preva> lence of nasopharynx pathology (recurrent tonsillitis, adenoids, sinusitis) of the children from the 1st group. At the same time, such diseases as atopic dermatitis, kidney pathology, conjunctivitis, otitis media, functional disorders of the digestive tract and connective tissue dysplasia were found more frequently in the children from the 2d group. Conclusions. The results of the observation revealed a clear and reliable dependence of the frequency, structure, the process of diseases and formation of dis> orders — on the age of children, the type and combination of viruses which infected mothers of the examined children, the burden obstetric anamnesis, ges> tational complications and complications of childbirth. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee (LEC) of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.Документ Порушення сну у дітей в умовах відділення інтенсивної терапії – сучасний стан проблеми та перспективи подальших досліджень(Полтавський державний медичний університет, 2021) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Адамчук, Наталія Миколаївна; Малахова, Валерія Михайлівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Tsvirenko, S. M.; Adamchuk, N. M.; Malakhova, V. M.; Melashchenko, O. I.; Zhuk, L. A.Інсомнія – один з найчастіших клінічних синдромів сомнологічного порушення, що включає будь-які порушення сну за наявності достатнього часу та відповідних умов для засинання і спання. Значні порушення сну часто зустрічаються саме у дітей, які поступають у відділення інтенсивної терапії. Від 18% до 65% дітей віком від 2 до 18 років, госпіталізованих у відділення реанімації, мають клінічний стан гострої сплутаності свідомості, більш відомого як делірій. Фрагментація сну, скорочення загального часу сну, відсутність повільного, глибокого сну та швидкого сну, а також зміщення годин сну - це зміни, які також можуть виступати триггерами інсомнії. Їх присутність погіршує перебіг захворювання у пацієнта, подовжує термін перебування у стаціонарі та збільшує ризик ускладнень і летальності. Порушення циркадних ритмів сну - це стан, який вимагає суворого моніторингу. І хоча спроби терапії інсомнії поки що не мають достовірної ефективності, рання діагностика може скоротити тривалість делірію внаслідок безсоння. Оцінка якості сну включає опитувальники, щоденники та анкетування. Однак було визнано, що, незважаючи на труднощі з виконанням та інтерпретацією полісомнографії, вона все ще є золотим стандартом для більш точного виявлення змін фаз сну та визначення різниці між нормальним і патологічним сном. За відсутності полісомнографа допустиме застосування тривалої відеоасистованої електроенцефалограми. Запропонований авторами спосіб мультимодального відеоасистованого моніторингу дає можливість провести діагностику порушень сну, наявності больового синдрому, диференційну діагностику апное з порушеннями серцевого ритму та провідності або аномальною активністю головного мозку, в тому числі наявність субклінічних судом у пацієнтів груп високого ризику з використанням безпечної та неінвазивної методики аналізу трендів сумарної біоелектричної активності різноманітних біологічних структур організму дитини. Також важливим кроком у своєчасній діагностиці порушень сну у дітей старшого віку є валідизація опитувальників в залежності від вікових особливостей дитини.Документ Супутні соматичні захворювання у дітей із розладами аутичного спектра: проблемні питання медичного спостереження у педіатра(Полтавський державний медичний університет, 2022) Мелащенко, Олена Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Melashchenko, O. I.; Kaliuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.; Ziuzina, L. S.; Kozakiewich, V. K.Проведено аналіз сучасної медичної літератури для вивчення основної супутньої патології у дітей із розладами аутичного спектра, за даними якого, супутні соматичні захворювання частіше зустрічаються у дітей з аутизмом, ніж у загальній популяції. До структури супутньої соматичної патології дітей із розладами аутичного спектра входять порушення з боку шлунково-кишкового тракту, порушення сну, ризик надмірної ваги та ожиріння, що впливає на якість життя і ускладнює прояви основного захворювання. Огляд сучасних наукових джерел надав попередні докази того, що, орієнтуючись на кишкову екосистему, потенційно можна впливати як на симптоми розладу аутичного спектра, так і на шлунково-кишкові симптоми. Використання пребіотиків та пробіотиків для корекції поведінки і лікування захворювань шлунково-кишкового тракту у дітей з аутизмом, мали обмежену ефективність. Суперечливими залишаються дієвість і безпека використання безглютенової та безказеїнової дієти при розладі спектру аутизму: низка досліджень повідомила про відсутність суттєвих змін у симптомах аутизму, а ризик розвитку дефіциту поживних речовин, обмежує її клінічне застосування. В лікуванні розладів сну у дітей з аутизмом ефективним є поєднання поведінкових втручань та застосування педіатричної молекули мелатоніну з уповільненим вивільненням. Висновки: Висока розповсюдженість супутньої соматичної патології у дітей з аутизмом впливає на перебіг основного захворювання, потребує комплексного обстеження цих дітей для її вчасної діагностики та лікування. Враховуючи поліоетіологічність етіопатогенетичного механізму розвитку розладу аутичного спектра, лікування педіатром дітей з аутизмом має проводитись методами, заснованими на доказах, із мультидисциплінарним супроводом фахівцями з профілю наявних супутніх порушень.Документ Сучасний підхід до лікування дітей з рекурентними захворюваннями респіраторного тракту на фоні гіперплазії глоткового мигдалика(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мелащенко, Олена Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Мелащенко, Елена Ивановна; Калюжка, Елена Александровна; Зюзина, Лариса Степановна; Фастовец, Марина Николаевна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Melashchenko, O. I.; Kaliuzhka, O. О.; Ziuzina, L. S.; Fastovets, M. M.; Kozakevych, V. K.Резюме. Огляд сучасних наукових джерел показав, що лікування дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями (РРЗ) на фоні гіперплазії глоткового мигдалика (ГГМ) потребує комплексного та персоналізованого підходу, що має враховувати вік дитини, етіологію, період і перебіг захворювання, супутні стани, ступінь гіпертрофії та наявність бактеріальних ускладнень в анамнезі. Препарати мають бути безпечним та з доведеною ефективністю. Функціонування аденоїдів передбачає накопичення мікробних антигенів. Тому лікувальні заходи при аденоїдиті та профілактичні для запобігання РРЗ у дітей з аденоїдами, мають бути направлені на очищення слизових оболонок і проведення елімінації патогенної й умовно патогенної мікрофлори, що досягається шляхом застосування назальних іригацій сольовими розчинами NaCl чи стерильною морською водою. В сучасних умовах з метою зменшення запалення, набряку і розмірів аденоїдів, руйнування бактеріальних біоплівок на поверхні глоткового мигдалика, доведеним є використання ендоназальних глюкокортикостероїдів, найбезпечнішим з яких є мометазону фуроат. Тактика ведення дітей з гіперплазією аденоїдів має сприяти прискоренню репарації епітелію та відновленню цитоархітектоніки слизових оболонок носоглотки, що досягається, використанням ендоназально препарату на основі колоїдного розчину срібла, екстракту ісландського моху і D-пантенолу. Для зниження респіраторної захворюваності рекомендовано підвищувати резистентність дитячого організму до вірусних та бактеріальних інфекцій, шляхом активації механізмів продукції антимікробних пептидів і відновлення еубіотичного стану мікрофлори слизової оболонки респіраторного тракту, що досягається використанням симбіотику FLUVIR.Документ Сучасні аспекти підтримки лактації та грудного вигодовування немовлят в діяльності сімейного лікаря(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Олена Борисівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Мелащенко, Олена Іванівна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Зюзина, Лариса Степановна; Козакевич, Елена Борисовна; Жук, Людмила Анатольевна; Мелащенко, Елена Ивановна; Kozakevich, V. K.; Zuzina, L. S.; Kozakevich, O. B.; Zhuk, L. A.; Melashchenko, O. I.Вступ. Грудне вигодовування є природною, сформованою під час еволюції формою харчування немовлят, що визначає оптимальне формування здоров`я дитини, її фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток. Мета дослідження. Вивчити вплив соціальних, інформаційних та психологічних чинників на тривалість грудного вигодовування. Матеріали та методи. Обстежено 200 пар мати– дитина. Результати дослідження. За даними анкетування встановлено, що на першому місяці життя на грудному вигодовуванні знаходилися 86,4 % дітей. В 6 місяців грудне молоко в раціоні зберігалося приблизно у 58,5 %, до 1 року – у 29,0 % обстежених дітей. Дослідження стану здоров’я дітей залежно від тривалості грудного вигодовування засвідчило, що діти, які були здоровими, довше перебували на виключно грудному вигодовуванні та грудному вигодовуванні, ніж ті, які мали які-небудь захворювання протягом першого року життя. Медіана тривалості виключно грудного вигодовування у здорових дітей становила 3 місяці, а у дітей, які хворіли – 1 місяць. Обговорено питання підтримки грудного вигодовування в роботі сімейного лікаря, роль професійної консультативної допомоги медичних працівників для становлення тривалої та достатньої лактації. Встановлено, що застосування сучасних перинатальних технологій ведення вагітності, пологів і новонародженого забезпечує виключно грудне вигодовування до 6 місяців віку дитини та оптимальне грудне вигодовування. Доведено, що інформаційна підготовка матерів до грудного вигодовування, психологічна підтримка з боку оточення позитивно впливає на тривалість грудного вигодовування і стан здоров’я дитини. Висновки. Лактація та грудне вигодовування – процес складний, але цілком керований; Вступление. Грудное вскармливание является естественной, сложившейся в ходе эволюции формой вскармливания младенцев, которая определяет оптимальное формирование здоровья ребенка, его физическое, психическое и интеллектуальное развитие. Цель исследования. Изучить влияния социальных, информационных и психологических факторов на продолжительность грудного вскармливания. Материалы и методы. Обследовано 200 пар «мать – ребенок». Результаты исследования. По данным анкетирования установлено, что на первом месяце жизни на грудном вскармливании находились 86,4 % детей. В 6 месяцев грудное молоко в рационе сохранялось примерно у 58,5%, до 1 года –у 29,0% обследованных детей. Исследование состояния здоровья детей в зависимости от продолжительности грудного вскармливания показало, что дети, которые были здоровыми, дольше находились на исключительно грудном вскармливании и грудном вскармливании, чем те, которые имели какие-либо заболевания в течение первого года жизни. Медиана продолжительности исключительно грудного вскармливания у здоровых детей составила 3 месяца, а у детей, которые болели – 1 месяц. Обсуждены вопросы поддержки грудного вскармливания в работе семейного врача, роль профессиональной консультативной помощи медицинских работников для становления длительной и достаточной лактации. Установлено, что применение современных перинатальных технологий ведения беременности, родов и новорожденного обеспечивает исключительно грудное вскармливание до 6 месяцев и оптимальное грудное вскармливание. Доказано, что информационная подготовка матерей к грудному вскармливанию, психологическая поддержка окружающих положительно влияет на продолжительность грудного вскармливания и состояние здоровья ребенка. Выводы. Лактация и грудное вскармливание – процесс сложный, но вполне управляемый; Introduction. Breastfeeding is a natural form of infant nutrition during evolution that determines the optimal formation of baby's health, its physical, mental and intellectual development. The aim of the research. To learn the influence of social, informational and psychological factors on the duration of breastfeeding. Materials and methods. 200 mother-child pairs were examined. Research results. According to the survey, it was found that 86,4 % of children were breastfed in the first month of life. At 6 months, ration contained breast milk approximately 58,5 %, up to 1 year - 29,0 % of the examined children. A children health study, depending on the duration of breastfeeding, showed that healthy children were longer on exceptionally breastfeeding and breastfeeding than those who had any disease during the first year of life. The median duration of exclusive breastfeeding for healthy infants was 3 months and for infants with some disease - 1 month. The breastfeeding support issues in the work of the family doctor, the role of professional advisory help of medical workers for the formation of long and sufficient lactation were discussed. It is established that the use of modern perinatal technologies for pregnancy, childbirth and newborn provides only breastfeeding up to 6 months and optimal breastfeeding. It has found out that the breastfeeding education for mothers, psychological supportive ambience has a positive effect on the duration of breastfeeding and the health of the child. Conclusions. Lactation and breastfeeding is complicated process, but completely controllаble.