Перегляд за Автор "Mizyakina, K. V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Деякі мотиваційні моменти в формуванні майбутнього фахівця-невролога(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Єхалов, В. В.; Мізякіна, К. В.; Ехалов, В. В.; Мизякина, Е. В.; Ekhalov, V. V.; Mizyakina, K. V.Проблема мотивації пов’язана з тим, що механізми саморегуляції та самокерування вже діють, але формування особистості студента, його чіткої спрямованості ще не склалося. Необхідна умова для створення інтересу до змісту навчання та до власної навчальної діяльності – можливість проявляти в процесі навчання розумову самостійність та ініціативність, але за наявності відмінної підготовки теоретичних знань. Студенти оцінюють навчальний процес у ВНЗ з точки зору своїх особистих потреб, цілей, установок, цінностей, тощо. А вони найчастіше відрізняються від головної мети навчання - підготовки фахівця. У студентів домінуючим є мотив досягнень (прагматичний). Їх діяльність спрямована, перш за все, на отримання кінцевого результату певного рівня. Сам процес вирішення навчальних завдань набуває для них значення лише в силу його співвідношення з кінцевим результатом (отримання оцінки, здача заліку, іспиту, отримання диплома тощо). Не викликає сумніву той факт, що у будь-якого викладача нерідко виникає проблема формування в студентів позитивної мотивації щодо навчання взагалі й до свого предмету зокрема. Самостійне вирішення складних клінічних задач з використання новітніх технологій можливе тільки при спільних зусиллях викладачів різних дисциплін. Впровадження міждисциплінарних завдань підвищує рівень засвоєння базових наук та в подальшому клінічних дисциплін, відповідність соціальним вимогам сьогодення. Вирішення даних задач потребує згадування набутих знань, а як результат, їх закріплення в подальшому застосуванні. Проблема мотивации связана с тем, что механизмы саморегуляции и самоуправления уже действуют, но формирование личности студента, его четкой направленности еще несложилось. Необходимое условие для создания интереса к обучению и к собственной учебной деятельности – возможность проявлять в процессе обучения самостоятельность и инициативу при наличии отличной теоре-тической подготовки. Студенты оценивают учебный процесс в ВУЗе с точки зрения своих личных потребностей, целей, установок, ценностей, и др. А они зачастую отличаются от главной цели обучения – подготовки специалиста. У студентов доминирующим является мотив достижения (прагматический). Их деятельность направлена, прежде всего, на получение конечного результата определенного уровня. Сам процесс решения учебных задач приобретает для них значение только в силу его соотношения с конечным результатом (получение оценки, сдача зачета, экзамена, получение диплома и т.д.). Не вызывает сомнения тот факт, что у любого преподавателя возникает проблема формирования у учащихся позитивной мотивации к обучению в общем и непосредственно к своему предмету. Самостоятельное решение сложных клинических задач и оперирование новейшими технологиями возможно только при совместных усилиях преподавателей различных дисциплин. Внедрение междисциплинарных заданий повышает уровень освоения базисных наук и в дальнейшем клинических дисциплин, и умение соответствовать социальным запросам сегодняшнего времени. Решение данных задач требует обновления в памяти приобретённого материала, а, следовательно, и закрепления его в даль-нейшем использовании. The issue of motivation is attributed to the fact that self-regulatory and self-management mechanisms have been activated while construction of student’s identity and formation of his/her commitments are still ongoing. The prerequisite for the students to be interested in studies content and self-learning includes an opportunity to demonstrate intellectual independence and leadership supported by sound theoretical background. The students evaluate teaching and learning activities in the higher educational settings through the lens of their own needs, aims, goals, values, which, in most cases, differ from the main objective consisting in training a professional. The students’ priority is an achievement (pragmatic point). First of all, they are focused on the outcome of a certain level. Performing educational tasks is important for them only due to its correlation with the outcome (to be well-rated, to pass exams, to get a degree). It is beyond any doubts that any educator has to face the problem of making students positively motivated in learning particular disciplines. The opportunity to solve complex clinical tasks autonomously using novel technologies can be provided only through a synergy of teaching efforts by all educators. Adoption of cross-disciplinary tasks can improve achievements in basic knowledge and clinical sciences rising to modern social challenges. Solving this problem requires recalling the knowledge gained and, consequently, its reinforcement through further deployment.Документ Клінічне та «кліпове» мислення у лікарів-інтернів за фахом «Нервові хвороби»(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Єхалов, В. В.; Мізякіна, К. В.; Бараннік, С. І.; Чеха, К. В.; Ехалов, В. В.; Мизякина, Е. В.; Баранник, С. И.; Чеха, Е. В.; Yekhalov, V. V.; Mizyakina, K. V.; Barannik, C. I.; Chekha, K. V.Одна з головних вимог сучасної медицини - здатність побудувати ланцюжок послідовності дій від існуючого положення до поставленої мети. А створення таких ланцюжків передбачає наявність «тривалого» мислення. В сучасному суспільстві виникла стійка тенденція до фрагментарного надання та отримання інформації з домінантою її кількості, а не якості. При «кліповому» мисленні розуміння контексту утруднене. Метою дослідження було: оцінити явище поширення "кліпового мислення" серед студентів та інтернів в залежності від вузької спеціалізації; визначити причини, негативні та позитивні риси процесу заміни "тривалого мислення" на "кліпове"; визначити та допрацювати адаптивні елементи тактики навчання у до- та післядипломній вищій медичній освіті. Було проведено анонімне анкетування-тестування 200 студентів 5-6-го курсу та лікарів-інтернів за фахами "Нервові хвороби" та (для порівняння) "Загальна практика-сімейна медицина" за використанням тестової методики М.Б. Літвінової. Аналіз отриманих результатів вказує на наявність у студентському середовищі тенденції до формування «кліпового» мислення, проте в лікарівінтернів спостерігається певне підвищення питомої частини опитуваних з тривалим мисленням. Це, напевно, можна пояснити усвідомлюваним зануренням молодих колег до основ спеціальності. "Тривале мислення" переважає у групі інтернів за фахом "Нервові хвороби", що пояснюється більш вузькою спеціалізацією та скорішим входженням до майбутньої спеціальності.