Перегляд за Автор "Mohylnyk, A."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Організація медичного супроводу військових підрозділів під час бойових дій на основі принципу «Золотої години»(Полтавський державний медичний університет, 2023) Могильник, Антон Ігорович; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Сонник, Євген Григорович; Архіповець, Олександр Олександрович; Mohylnyk, A.; Tarasenko, K.; Adamchuk, N.; Sonnik, Ye.; Arkhipovets, O.На фоні загарбницького військового вторгнення Російської федерації на територію України важливого значення набувають різні аспекти проблеми вдосконалення надання медичної допомоги військовим під час бойових дій у найближчі терміни після отримання травми чи поранення. Характерною особливістю показників летальності у збройних конфліктах останніх десятиліть є збільшення частоти смертельних наслідків у першу годину після отримання бойової травми чи поранення. Сучасні тенденції у питаннях оптимізації надання допомоги пораненим та постраждалим при всіх видах бойових вражень ґрунтуються на своєчасній діагностиці та усуненні життєзагрозливих наслідків проникаючих та вогнепальних поранень, починаючи з місця їх отримання. Від рівня та ефективності організації медичного супроводу військових підрозділів у екстремальних ситуаціях воєнного часу залежать перебіг та результати бойової травми у поранених. Можливість запобігання потенційно смертельним наслідкам поранень реалізується усуненням життєзагрозних станів якнайшвидше після їх отримання на полі бою. При цьому здійснення заходів, спрямованих на переривання механізмів танатогенезу, має починатися з дошпитального етапу та продовжуватись під час усього процесу евакуації пораненого. Вирішального значення у цих умовах набуває знання основних сучасних тенденцій побудови лікувально-евакуаційних схем, основною метою реалізацій яких є скорочення термінів надання кваліфікованої хірургічної та реаніматологічної допомоги. Метою роботи є формування на основі аналізу сучасних літературних джерел інформаційного масиву даних про роль принципу «золотої години» в організації медичного супроводу військових підрозділів під час бойових дій. У роботі наведено теоретичне обґрунтування значущості фактору часу в усуненні наслідків бойових поранень та розкриті основи принципу «золотої години» при наданні медичної допомоги пораненим, а також оцінений сучасний стан їх застосування у практиці сучасної військової медицини світу. На основі моніторингу даних визначено актуальні тенденції у побудові лікувально-евакуаційних систем надання допомоги пораненим та постраждалим в умовах війни, розв’язаної росіянами проти Української держави.Документ Особливості епідеміологічної ситуації в зонах військових конфліктів та антропогенних катастроф(Полтавський державний медичний університет, 2023) Могильник, Антон Ігорович; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Сонник, Євген Григорович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Архіповець, Олександр Олександрович; Mohylnyk, A.; Tarasenko, K.; Sonnik, Ye.; Adamchuk, N.; Arkhipovets, O.У статті представлений огляд вірогідних особливостей погіршення епідеміологічної ситуації при військових конфліктах та антропогенних катастрофах за даними літератури. Умовами, що провокують надзвичайні ситуації розглянуті військові конфлікти, стихійні лиха, гуманітарні та техногенні катастрофи, застосування біологічної зброї, зокрема в умовах російського військового вторгнення на територію України. Надзвичайна ситуація санітарно-епідеміологічної служби це різкі, часто непередбачувані зміни у звичайній, повсякденних обставинах, що виникли внаслідок катастроф, стихійних лих та їх наслідків, що характеризуються численними людськими жертвами та масовою захворюваністю. До найважливіших факторів, що впливають на розвиток епідеміологічної обставини, відносяться порушення системи водопостачання, забруднення харчових продуктів, змив у водойми різних хімічних речовин, затоплення природних біоценозів, скупченість населення, стрес, підвищення чутливості до інфекцій, інтенсивні міграційні процеси, повна чи часткова руйнація матеріально-технічної бази охорони здоров'я та санітарно-епідеміологічної служби з порушенням діяльності лікувально-профілактичних установ на окупованих територіях. Зважаючи на загарбницьке вторгнення москалів в Україну та окупацію східних та південних її областей, надзвичайна ситуація з важкими епідемічними ускладненнями уже протягом року спостерігається в окупованих росіянами містах та селах. Внаслідок серйозних порушень умов побуту в районах катастроф, зонах бойових дій та на окупованих територіях різко загострилася епідемічна ситуація щодо кишкових інфекцій, у тому числі черевного тифу, паратифів, вірусних гепатитів, дизентерії та сальмонельозу. Причому зростання захворюваності на них виникає вже в перші тижні після дії екстремального фактору. Скупченість людей сприяє інтенсифікації аерозольного зараження. Особливу небезпеку у цьому відношенні становлять менінгококова інфекція, вірусні пневмонії, дифтерія та інші контагіозні захворювання. Крім того, високий ризик критичного погіршення епідеміологічної ситуації в України викликає висока ймовірність використанням росіянами хімічної та біологічної зброї.Документ Посттравматичний стресовий розлад: найактуальніша проблема сьогодення(Полтавський державний медичний університет, 2023) Могильник, Антон Ігорович; Животовська, Лілія Валентинівна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Бойко, Дмитро Іванович; Сонник, Євген Григорович; Архіповець, Олександр Олександрович; Mohylnyk, A.; Zhyvotovska, L.; Tarasenko, K.; Boiko, D.; Sonnik, Ye.; Arkhipovets, O.Проблема бойової психологічної травми та посттравматичних розладів, що розвиваються в воєнний час, є однією з найактуальніших на фоні загарбницького вторгнення московитів та розв’язаної ними широкомасштабної війни проти України, яка загрожує затягтися на роки, а можливо десятиріччя, і поширитися на інші країни. Постійні артилерійські обстріли прикордонних територій, ракетні атаки, соціальна, гуманітарна та епідеміологічна ситуація на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей супроводжуються глибокими психологічними переживаннями не тільки військовослужбовців, а усіх мешканців України, зумовлюють багатофакторність і поліморфність розвитку посттравматичного стресового розладу в сучасних реаліях. Але не зважаючи на ці трагічні події вона цікава через її наукове, прикладне, епідеміологічне значення та ряд інших аспектів. Досі відсутні чіткі теоретичні концепції, що визначають підходи до вивчення психологічних та біологічних механізмів розвитку посттравматичного стресового розладу. Розробляється кілька патогенетичних моделей розвитку цього розладу. Він характеризується широким набором астенічних, тривожних, афективних, поведінкових та психотичних порушень, які погано піддаються терапії. Найбільш ефективним є застосування комбінованої фармакологічної та психотерапії. Антидепресанти – єдині фармакологічні засоби, схвалені у міжнародних клінічних рекомендаціях як препарати першого вибору. Існують і експериментальні методи терапії, але вони потребують подальшого вивчення. Тим часом лише половина хворих досягають ремісії, тому в реальній клінічній практиці широкого поширення набули симптоматична терапія, застосування препаратів поза показаннями та поліпрагмазія, пов'язана зі спробами впливу на різноманітну коморбідну психопатологічну симптоматику. Такий підхід певною мірою відображає наявний дефіцит методів терапії з доведеною ефективністю і нерідко призводить до затягування захворювання, формування терапевтичної резистентності та розвитку побічних ефектів. Загалом ефективність комплексної терапії ледве вивчена і потребує проведення додаткових репрезентативних плацебо-контрольованих та порівняльних клінічних досліджень, а також розробки більш адекватних та ефективних експериментальних підходів до вивчення нових методів лікування.Документ Принципи медичного сортування в Україні та світі(Полтавський державний медичний університет, 2024) Могильник, Антон Ігорович ; Супруненко, Сергій Миколайович; Mohylnyk, A.; Suprunenko, S.Перевантаженість служб невідкладної допомоги – це актуальна проблема громадської охорони здоров'я, яка торкається всіх країн світу і попри численні зусилля та зміни, що проводяться в цій галузі, значних успіхів досягти поки що не вдається. На тлі військового вторгнення московитів на територію України з постійними повітряними атаками по містах з високою щільністю населення в рази зросло навантаження на службу екстреної медичної допомоги, що потребує якнайшвидшого покращення її структури та організації роботи. Одним із важливих факторів збільшення частоти відвідувань відділень невідкладної медичної допомоги є найчастіше нетермінові виклики чи візити, тобто візити пацієнтів зі станами, які не вимагають термінової уваги або складних медичних втручань і можуть безпечно лікуватися в організаціях первинної медико-соціальної допомоги. Наслідки перевантаження служби екстреної медичної допомоги негативно позначаються як на пацієнтах, так і на самому медичному персоналі. Знижується якість медичної допомоги, підвищується смертність серед пацієнтів, кількість медичних помилок та фінансових витрат, відбувається «вигоряння» медичного персоналу. Запорукою успіху є правильна організація медичного сортування. В більшості країн є власна система медичного сортування, хоча вони кардинально не відрізняються. У процесі сортування можливі три варіанти оцінки прийнятого рішення про категорію ургентності надання допомоги: очікуваний, надмірний чи недостатній. Перевитрата ресурсів відбувається тоді, коли виділена категорія сортування має вищий рівень терміновості, ніж необхідно. Це, так зване, медичне пересортування – переоцінка тяжкості хвороби або травми. Не зважаючи на навантаження, що прогресивно зростає на служби екстреної медичної допомоги в Україні на фоні московського вторгнення та збільшення її фінансування останніми роками, суттєво зросли лише кількісні показники її роботи без особливого покращення якості надання допомоги через відсутність будь-яких змін в організації роботи служби екстреної медичної допомоги, яка ґрунтується на застарілих радянських принципах управління.The overloading of emergency services is an urgent public health problem that affects all countries of the world, and despite numerous efforts in this field, significant progress has not yet been achieved. Against the background of the military invasion of muscovites to the territory of Ukraine with constant air attacks on cities with a high population density, the load on the emergency medical service has increased many times, which requires the fastest possible improvement of its structure and work organization. The one of the important factors driving the increase patient admissions to emergency departments is often non-urgent calls or visits, that is, visits by patients with conditions that do not require urgent attention or complex medical interventions and can be safely treated by primary medical aid. The consequences of overloading the emergency medical service negatively affect patients and medical personnel. So, low medical care quality leads to mortality among the patients, the numerous of medical errors and financial costs, and there is "burnout" of medical staff. The key to success is the correct organization of medical triage. Some countries have their own system of medical triage, although it is not different fundamentally. In the triage process, there are three options for evaluating the decision on the urgency category of assistance: expected result, excessive level or undersorting. Resource overspending occurs when the assigned triage category has a higher level of urgency than necessary. This so-called medical re-sorting is a reassessment of the severity of an illness or injury. Despite the progressively increasing load on the emergency medical service in Ukraine against the background of the moscow invasion and the increase in its funding in recent years, only a quantitative indicators of its work have significantly increased without much improvement in the quality of care due to absent of the any changes in the organization of the work of the emergency service which is based on outdated Soviet management principles.Документ «Фрагментарна свідомість» як результат кліпового мислення в перспективі розвитку сучасного суспільства(Полтавський державний медичний університет, 2024) Могильник, Антон Ігорович; Вішнікіна, Л. П.; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Супруненко, Сергій Миколайович; Давиденко, Аліна Володимирівна; Mohylnyk, A.; Vishnikina, L.; Tarasenko, K.; Suprunenko, S.; Davydenko, A.Сучасна людина існує в такому інформаційному просторі, який є абсолютно надлишковим стосовно індивідуальної свідомості й перенасичений як словесними, так і образними повідомленнями. Тому в умовах перенасичення інформацією, постійної взаємодії з неправдивими та безглуздими текстами, безперервного серфінгу в мережі Internet у людини формується адаптивний спосіб поводження з інформаційним простором, який називається кліповим мисленням. Кліповість – це системна проблема, яка стосується далеко не лише мислення. Виникнення фрагментарної свідомості багато в чому детерміновано способом передачі інформації за допомогою сучасних гаджетів, поширенням мережі Internet і особливостями її засвоєння в умовах кліп-культури. Складні тексти сучасна молодь відмовляється сприймати через маленький екран цифрового ґаджета, звуження кута зору і постійного скролінгу тексту, що послаблює ефективність сприйняття інформації. Особливості сучасного способу сприйняття інформації мають сумне продовження у системі вищої освіти, коли студенти в усьому покладаються на допомогу електронного помічника не приділяючи жодної уваги запам'ятовуванню, не кажучи про процес осмислення наукового тексту. В результаті формування фрагментарної свідомості у більшості студентів спостерігається дефіцит формування поняттєвого та критичного мислення, здобувачі освіти звикають до узагальнених понять і рідко замислюються про причинно-наслідкові зв'язки. Носії кліпового мислення стають вразливими для будь-яких маніпуляцій з боку мас-медіа, оскільки мозаїчність їх свідомості здатна сприймати тільки те, що відбувається безпосередньо зараз і інформацію, що подається через інформаційно-телекомунікаційні ґаджети без спроб її критичного аналізу. Тому перед викладачами закладів вищої освіти гостро постає питання пошуку інноваційних технологій викладання в контексті фрагментації свідомості сучасного здобувача освіти. Пошук інноваційних технологій навчання студентів з кліповим мисленням не повинен бути спрямованим на зміну типу мислення. Основна мета сучасних освітніх технологій має полягати у розвитку у студентів розумових навичок аналізу та синтезу інформації, виявлення подібності та відмінності, узагальнення та класифікації інформаційного потоку. І це питання наразі залишається неймовірно актуальним.odern man exists in such an information space, which is absolutely oversaturated with respect to individual consciousness and contains verbal and visual messages. Therefore in conditions of oversaturation of information, constant interaction with false and nonsense texts, continuous surfing on the Internet in a person an adaptive way of dealing with the information space is formed which is called clip thinking. Clipping is a systemic problem that affects not only thinking. The origin of fragmentary thinking is determined in many ways by the method of information transmission using modern