Перегляд за Автор "Myakynkova, L. A."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антитромботична терапія при плановій кардіоверсії у хворих з тріпотінням передсердь(Fundacja Lekarzy Polskich-Pro-Medica, Wiadomosci Lekarskie, 2016) М'якінькова, Людмила Олександрівна; Тесленко, Юрій Віталійович; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Myakynkova, L. A.; Teslenko, Y. V.; Pustovoyt, A. L.; Yarmola, T. I.; Tsyganenko, I. V.Резюме. Вступ: фібриляція/тріпотіння передсердь (ФП, ТП) - порушення ритму серця, на фоні яких зростає ризик життєнебезпечних ускладнень – кардіоемболічного інсульту, тромбоемболії легеневої артерії. Рекомендації щодо ведення хворих з ФП-ТП, з тривалістю пароксизму понад 48 годин, вимагають антикоагулянтної терапії. З метою периманіпуляційної підготовки пацієнтів з ТП до відновлення синусового ритму (СР) методом черезстравохідної електрокардіостимуляції (ЧСЕКС) використовують пероральні антикоагулянти - антагоністи вітаміну К (варфарин), нові оральні антикоагулянти (ривароксабан). Ціль дослідження: порівняти ефективність та безпечність варфарину та ривароксабану у хворих з ТП перед проведенням планової кардіоверсії методом ЧСЕКС. Матеріали та методи: 42 хворим на ішемічну хворобу серця з супутньою артеріальною гіпертензією та пароксизмом ТП неклапанної етіології тривалістю >48 год, розділеним на 2 групи, призначали варфарин (КГ), в еквівалентних для досягнення цільового МНВ дозах, або ривароксабан (ДГ) 20 мг. Проводили загальноклінічне, ехокардіоскопічне (ЕхоКС) обстеження. Тромботичний ризик оцінювали за шкалою CHA2DS2-VASc, геморагічний ризик - за шкалою HAS-BLED, клінічну симптоматику - за шкалою EHRA. Ритм відновлювали ЧСЕКС. Результати: у пацієнтів ДГ , на відміну від пацієнтів КГ (термін з підбором цільового МНВ складав 30,76±0,62 днів), спостерігалось скорочення терміну підготовки (згідно рекомендацій 21 день), у динаміці спостерігалося зменшення вираженості симптомів за EHRA. За результатами ЧСЕКС у хворих ДГ відновлено СР у 15 хворих, у 6 хворих переведено в ФП. У хворих КГ, СР - відновлено у 6 хворих, у 10 хворих - ФП. Висновок: застосування ривароксабану з метою периманіпуляційної підготовки до планової кардіоверсії шляхом ЧСЕКС призводить до скорочення термінів підготовки, зменшує ризик розвитку проявів серцевої недостатності, сприяє відновленню СР у пацієнтів з ТП. Abstract. Introduction: atrium flutter and fibrillation are the heart rhythm disorders that increase the risk of life-dangerous complications, e.g. cardioembolic stroke, pulmonary embolism. Recommendations for managing patients with atrial fibrillation – atrial flutter, with paroxysm duration over 48 hours, demand anticoagulant therapy. Oral anticoagulants, which are the antagonists of K vitamin (Varpharin) and the new oral anticoagulants (Rivaroxaban), are used during the per-manipulative procedure of patients with atrial flutter before restoring the sinus rhythm with transesophageal cardiac pacing. Aim: the present investigation aims to compare efficiency and safety of Varpharin and Rivaaroxaban in treatment patients with atrial flutter before planned cardioversion with transesophageal heart pacing. Materials and methods: Varpharin (control group) – in doses equivalent for reaching the target МНВ – or Rivaroxaban (research group), 20 mg., were prescribed to 42 patients with coronary heart disease, concomitant arterial hypertension, and non-valvular paroxysm of atrial flutter with more than 48-hour duration, divided into two groups. There was held the general clinical, echocardioscopy examination. Thrombotic Risk Factor Assessment was made according to the CHA2DS2-VASc scale, Hemorrhagic Risk Factor Assessment was performed according to the HAS-BLED scale, and clinical symptoms assessment was made according to the EHRA scale. The heart rhythm was restored with the transesophageal heart pacing. Results: the per-manipulative procedure of the patients of research group (21 days were suggested according to the guidelines) shortened, unlike the patients of control group (the period of target МНВ selection had made 30,76±0,62days), the reduction of the symptoms severity by EHRA was considered in dynamics. According to the results of transesophageal heart pacing, the heart rhythm of 15 research group patients restored, and 6 research group patients had atrial fibrillation. Among the patients of the control group, 6 had their heart rhythm restored, as 10 patients had the atrial fibrillation. Conclusions: the use of Rivaroxaban during the per-manipulative procedure before planned cardioversion with transesophageal heart pacing causes shortening of the per-manipulative period, reduces the risk of development of symptoms of heart failure, helps to restore the heart rhythm of the patients with atrium flutter.Документ Діагностика болю в спині в практиці лікаря загальної практики - сімейної медицини(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; М'якінькова, Людмила Олександрівна; Мохначов, Олександр Володимирович; Ткаченко, Лидия Афанасьевна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Мякинькова, Людмила Александровна; Мохначев, Александр Владимирович; Tkachenko, L. A.; Yarmola, T. I.; Pustovoyt, A. L.; Myakynkova, L. A.; Mohnachov, A. V.Мета даної роботи - продемонструвати лікарям загальної практики - сімейної медицини етапність діагностичного пошуку для верифікації діагнозу та відповідно вибору тактики подальшого ведення хворого, який звернувся з основною скаргою «біль в спині». В статті наведені можливі фактори ризику, причини виникнення, особливості клінічної картини та діагностичного пошуку у категорії хворих, коли ведучим синдромом є біль в спині, та основні принципи ведення хворих лікарями зага- льної практики-сімейної медицини; Цель данной работы - показать врачам общей практики-семейной медицины этапность диагностического поиска для верификации диагноза и, соответственно, выбора тактики дальнейшего ведения больного, обратившегося с основной жалобой «боль в спине». В статье приведены возможные факторы риска, причины возникновения, особенности клинической картины и диагностического поиска в категории больных, когда ведущим синдромом является боль в спине, а также основные принципы ведения больных врачами общей практики - семейной медицины; The authors wanted to focus attention, primarily of doctors of general practice, on possible risk factors, causes, age accents, features of the clinical picture and diagnostic search of different categories of patients, when leading syndrome is back pain.Документ Діагностика болю у спині в роботі лікаря загальної практики-сімейної медицини(Национальная академия медицинских наук Украини, Киевская медицинская академия последипломного образования имени ПЛ Шупика, Украинская ассоциация семейной медицины, 2015) Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; М'якінькова, Людмила Олександрівна; Ткаченко, Лидия Афанасьевна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Мякинькова, Людмила Александровна; Tkachenko, L. A.; Yarmola, T. I.; Pustovoyt, A. L.; Myakynkova, L. A.У статті наведені можливі фактори ризику, причини виникнення, особливості клінічної картини і діагностичного пошуку у категорії хворих, у яких основним синдромом є біль у спині, а також принципи ведення таких хворих лікарями загальної практики-сімейної медицини. Резюме. В статье приведены возможные факторы риска, причины возникновения, особенности клинической картины и диагностического поиска в категории больных, у которых основным ведущим синдромом является боль в спине, а также основные принципы ведения таких больных врачами общей практики-семейной медицины. Summary. The article presents the possible risk factors, causes, clinical picture and diagnostic work in patients when leading syndrome is pain in the back and the basic principles of management of patients by doctors general practitioners and family medicine.Документ Клімадинон у комплексному лікуванні й профілактиці кардіологічних проблем клімактеричного синдрому(2013) Катеренчук, Іван Петрович; М'якінькова, Людмила Олександрівна; Мохначов, Володимир Ярославович; Єрмалінський, Федір Олександрович; Katerenchuk, I. P.; Myakynkova, L. A.; Mohnachev, V. Y.; Yermalynsky, F. A.Резюме. Проаналізовано основні порушення діяльності серцево-судинної системи в пацієнтів із клімактеричним синдромом та їх патофізіологічне обґрунтування. Визначено терапевтичні можливості усунення несприятливих кардіологічних проявів клімактеричного синдрому. Обґрунтовано доцільність включення в терапевтичні схеми лікування фітотерапевтичного засобу клімадинону.; Summary. The main cardiovascular system disorders and their pathophysiological basis in patients with climacteric syndrome were analyzed. The therapeutic possibilities of the eliminating of adverse cardiological manifestations of the climacteric syndrome were defined. The expediency of phytotherapeutic drug Klimadynon® inclusion in the therapeutic regimens was justified.Документ Окремі аспекти вікового андрогенного дефіциту у чоловіків у діяльності лікаря загальної практики–сімейної медицини(Київська медична академія післядипломної. освіти ім. П. Л. Шупика Національна академія медичних наук України, Українська асоціація сімейної медицини – Киев: Мед. изд. дом "Профессионал", 2015) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Саричев, Леонід Петрович; Ярмола, Тетяна Іванівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; М'якінькова, Людмила Олександрівна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Сарычев, Леонид Петрович; Ярмола, Татьяна Ивановна; Ткаченко, Лидия Афанасьевна; Мякинькова, Людмила Александровна; Pustovoyt, A. L.; Sarychev, L. P.; Yarmola, T. I.; Tkachenko, L. A.; Myakynkova, L. A.Резюме. Стаття висвітлює узагальнені дані літератури та особистих досліджень щодо зв’язку ендотеліальної дисфункції та атеросклеротичного ураження судин у чоловіків з віковим андрогенним дефіцитом. Результати обстеження 52 чоловіків віком від 29 до 78 років без серцево)судинних подій в анамнезі доводять високу інформативність комплексу інтима-медіа як маркера ендотеліальної дисфункції на доклінічній стадії, що може бути важливим діагностичним критерієм у практиці сімейного лікаря.; Резюме. В статье освещены данные литературы и собственные наблюдения о связи эндотелиальной дисфункции и атеросклеротического поражения сосудов с возрастным андрогенным дефицитом у мужчин. Результаты обследования 52 мужчин в возрасте от 29 до 78 лет без сердечно-сосудистых событий в анамнезе свидетельствуют о высокой информативности комплекса интима-медиа как маркера эндотелиальной дисфункции на доклинической стадии, что может являться важным диагностическим критерием в практике семейного врача.; Summary. The paper summarizes the literature and own observations of endothelial dysfunction as a consequence of atherosclerotic vascular impairments in androgen deficiency of ageing males. Results of the survey 52 men aged 29 to 78 years without cardiovascular events in history show high information complex intima1media as a marker of endothelial dysfunction at the preclinical stage.