Перегляд за Автор "Nestulya, K. I."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical analysis of treament results for immunohistochemical markers(European Scientific Center Biologial Marker s.r.o. (ESCBM), 2018-11) Zhukova, T. O.; Жукова, Тетяна Олександрівна; Жукова, Татьяна Александровна; Vasko, L. M.; Васько, Лариса Миколаївна; Васько, Лариса Николаевна; Nestulya, K. I.; Нестуля, Катерина Ігорівна; Нестуля, Катерина Игоревна; Sokolova, N. A.; Соколова, Наталія Афанасіївна; Соколова, Наталья АфанасьевнаДокумент Therapeutic effect in patients with locally spread SCCL and SCCLPH by optimization of chemoradiotherapy(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Zhukova, T. A.; Жукова, Татьяна Александровна; Жукова, Тетяна Олександрівна; Vasko, L. M.; Васько, Лариса Николаевна; Васько, Лариса Миколаївна; Nestulya, K. I.; Нестуля, Катерина Игоревна; Нестуля, Катерина ІгорівнаВ Українi захворюванiсть на рак гортанi та гортаноглотки становить 5,6 на 100 тис. населення, де чоловiкiв 11,4, а жiнок 0,6 на 100 тис. населення. Метою робити стало бажання підвищити ефективність лікування хворих на місцевопоширений плоскоклітинний рак гортані (ПРГ) та плоскоклітинний рак гортаноглотки (ПРГГ) шляхом оптимізації хіміопроменевого лікування, спираючись на рівень експресії імуногістохімічних маркерів, як фактору, який відображає ефективність проведеної хіміопроменевої терапії та мотивує подальший перебіг захворювання. Аналіз здійснювався вивченням рівню експресії імуногістохімічних маркерів проліферації та апоптозу (mр53, Bcl-2, Ki-67) у пацієнтів, хворих на ПРГ та ПРГГ; визначенням безпосередніх результатів традиційної дистанційної гамма-терапії (ДГТ) при ПРГ та ПРГГ в залежності від імуногістохімічних особливостей пухлини; вивченням безпосередніх результатів запропонованої хіміопроменевої терапії в режимі мультифракціювання дози в залежності від імуногістохімічних особливостей пухлини; вивченням віддалених результатів проведеної променевої та хіміопроменевої терапії при місцевопоширених ПРГ та ПРГГ. В результаті проведеного дослідження, можно пропонувати ввести в необхiднi дiагностичнi обстеження хворих на ПРГ та ПРГГ оцiнку експресiї онкомаркерiв mр53, Кi-67, Вcl-2 для можливого вибору тактики та методу терапiї. В Украине заболеваемость раком гортани и гортаноглотки составляет 5,6 на 100 тыс. населения, где мужчин 11,4, а женщин 0,6 на 100 тыс. населения. Целью работы стало желание повысить эффективность лечения больных местно-распространенным плоскоклеточным раком гортани (ПРГ) и плоскоклеточным раком гортаноглотки (ПРГГ) путем оптимизации химиолучевого лечения, опираясь на уровень экспрессии иммуногистохимических маркеров, как фактора, который отображает эффективность проведенной химиолучевой терапии и мотивирует дальнейшее течение заболевания. Анализ осуществлялся изучением уровня экспрессии иммуногистохимических маркеров пролиферации и апоптоза (mр53, Bcl-2, Ki-67) у пациентов, больных ПРГ и ПРГГ; определением конкретных результатов традиционной дистанционной гамма-терапии (ДГТ) при ПРГ и ПРГГ в зависимости от иммуногистохимических особенностей опухоли; изучением непосредственных результатов предложенной химиолучевой терапии в режиме мультифракционирования дозы в зависимости от иммуногистохимических особенностей опухоли; изучением отдаленных результатов проведенной лучевой и химиолучевой терапии при местнораспространенных ПРГ и ПРГГ. В результате проведенного исследования, можно предлагать ввести в необходимые диагностические обследования больных ПРГ и ПРГГ оценку экспрессии онкомаркеров mр53, Кi-67, Вcl-2 для возможного выбора тактики и метода терапии.Larynx cancer and laryngopharynx in the general structure of oncopathology occupies the sixth place. Overall and disease-free survival of patients hospitalized for diseases with III-IV stage is 27 and 11 months [H. Hauswald et al., 2011]. Thus, we can conclude that oncological marker Вcl-2 is one of the mechanisms of low tumor sensitivity to chemo radiation impact, but on the other side is an important predictive marker for possible sensitivity to SCCL and SCCLPH. In our case, this threshold is 20,0% and is common to totally selection where the best response to treatment of oncological process that allows rely on the figure during the choosing of tactics of treatment. Probably, when tumor markers expression mр53 an average of 60,0% had recurrence garden 1 YEAR surveillance and disease progression. With regard to the positive manifestations of oncological process treatment: surveillance 2 YEAR end and at the time of observation, complete and partial responses, stabilization, it expression of tumor markers mр53 averaged 57,0%. Thus, taking expression mр53 tumor markers in 60,0%, as last high threshold, we can offer CRT, which offered 2 subgroup. Thus, it may be noted that the higher the level of Ki-67 expression those earlier relapse occurs. However, the higher expression Ki-67, the better the response of tumor to CRT surveillance at our investigation also confirmed the direct dependence on expression Ki-67, higher expression Ki-67, the better surveillance, dependence on these can be based on choosing method of treatment, the known expression of oncological markers. Thus, we can offer to enter into the necessary diagnostic examination of patients with SCCL and SCCLPH assessment expression of oncological markers mр53, Ki-67, Vcl-2 for the selection of tactics and method of therapy.Документ Конусно-променева комп'ютерна томографія у визначенні ускладнень консолідації переломів нижньої щелепи(Українська медична стоматологічна академія, 2020-05) Васько, Марина Юріївна; Васько, Марина Юрьевна; Vasko, M. Yu.; Нестуля, Катерина Ігорівна; Нестуля, Катерина Игоревна; Nestulya, K. I.Серед постраждалих з травматичними пошкодженнями щелепно-лицевої зони переломи нижньої щелепи складають 75,3-82,1%. Така частота пошкоджень цієї локалізації зпричинена анатомічними особливостями нижньої щелепи, зокрема, її дугоподібною формою. Різного роду ускладнення переломів нижньої щелепи розвиваються у 29,8-33,5% випадків, подовжуючи терміни лікування хворих. Все це визначає очевидну соціально-економічну значимість цієї патології. Тому, методи лікування переломів нижньої щелепи та їх ускладнень постійно удосконалюються, що потребує проведення якісного динамічного променевого моніторингу репаративного остеогенезу. На теперішній час для вирішення проблем діагностики переломів нижньої щелепи застосовується конусно-променева комп'ютерна томографія, яка володіючи всіма перевагами мультиспіральної комп'ютерної томографії, дозволяє виконувати динамічний нагляд при значно меншому променевому навантаженні. Але можливості її відносно визначення променевих ознак ускладнень консолідації переломів нижньої щелепи до кінця ще не вивчені. Тому метою нашого дослідження стало вивчення можливостей конуснопромененевої комп’ютерної томографії для виявлення променевих ознак ускладнень консолідації переломів нижньої щелепи. Методи дослідження. В роботі ретроспективно проаналізовано результати обстеження 47 пацієнтів (38 (80,6 %) чоловіків і 9 (19,4%) жінок) у віці від 17 до 56 років з ускладненнями консолідації переломів нижньої щелепи. Для динамічного нагляду їм виконували конусно-променеву комп’ютерну томографію на апараті PAX-ZENIT 3D за стандартними методиками. Основні результати. В результаті проведеного дослідження встановлено, що променеві ознаки повільного зрощення кісток виявлено у 25 (53,2%) хворих, посттравматичного остеомієліту – у 9 (19,4%), формування несправжнього суглобу – у 5 (12,8%), іншу ускладненя - у 8 (14,6%). Найбільша частина ускладнень відзначена при осколкових – 53,2% і поперечних - 23,7% переломах, менше при косих. У 78,7% пацієнтів з ускладненнями було визначено порушення структури кісткових фрагментів на рівні перелому: в 31,4% у вигляді остеопорозу, в 47,3% — остеосклерозу. Висновки. Таким чином, конусно-променева комп’ютерна томографія досить інформативний метод діагностики, що дозволяє отримати повну інформацію про стан репаративного остеогенезу та розвитку його ускладнень для корекції лікування і визначення строків реабілітації пацієнтів.Документ Ортопантомографія в діагностиці переломів нижньої щелепи в межах зубного ряду(Національна медична академія післядипломної освіти імені В.П. Шупика, 2018-04) Нестуля, Катерина Ігорівна; Шармазанова, Олена Петрівна; Васько, Лариса Миколаївна; Nestulya, K. I.; Sharmazanova, O. P.; Vasko, L. M.Мета дослідження. Вивчити можливості ортопантомографії (ОПТГ) в діагностиці переломів нижньої щелепи в межах зубного ряду. Об’єкт і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети нами було обстежено 22 пацієнти, із них 19 чоловіків віком від 18 до 51 років та 3 жінки віком від 22 до 41 років із переломами нижньої щелепи в межах зубного ряду. ОПТГ в нижньої щелепи було проведено даним пацієнтам на апараті PaX-P&P за стандартними методиками.Документ Пестициди як екологічний чинник. Вплив на здоров'я людини(Полтавський державний медичний університет, 2022-10) Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Нестуля, Катерина Ігорівна; Pocherniaeva, V. F.; Vasko, L. M.; Nestulya, K. I.Як відомо, пестициди токсичні речовини, які використовуються для боротьби з різними шкідниками – бур’янами, комахами, гризунами, бактеріями. За даними, ВООЗ, щорічно в світі реєструється до 25 мільйонів отруєнь пестицидами, зумовленими порушенням правил роботи з ними. А за інформацією, що прозвучала на засіданні Ради ООН з прав людини пестициди є причиною смерті вже 200 тисяч осіб щороку. А ще, пестициди викликають хвороби Альцгеймера і Паркінсона, безпліддя. Міжнародні експерти наголосили: в країнах, що розвиваються, немає належного контролю за використанням пестицидів і закликали уряди врегулювати поводження з особливо небезпечними з них. На жаль, Україна – в числі згаданих держав. Так, у 2017-2018 роках в Україні зареєстровано 1092 пестициди, проте використання жодного з них не контролюється на державному рівні. В Україні немає відповідних атестованих лабораторій, а у чиновників – ще й бажання це робити. Між тим, для пестицидів немає жодних бар’єрів: вони однаково шкодять здоров’ю бідних та багатих, безжально знищують довкілля і передаються з молоком матері до четвертого покоління. Екологи стверджують: пестициди приносять більше шкоди, ніж радіація. Метою нашої роботи стало експертно-аналітичне дослідження механізмів дії пестицидів на організм людини і розробка патогенетично обґрунтованих заходів по запобіганню ушкоджуючої їх дії на живий організм. У доповіді аналізуються патогенетичні механізми дії токсикантів на організм людини, а також представлена розроблена програма природних заходів по запобіганню їх ушкоджуючої дії.Документ Цифрова рентгенографія в діагностиці переломів нижньої щелепи в межах зубного ряду(Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, 2018-06) Нестуля, Катерина Ігорівна; Шармазанова, Олена Петрівна; Васько, Лариса Миколаївна; Nestulya, K. I.; Sharmazanova, O. P.; Vasko, L. M.Актуальність теми. Діагностика, лікування та реабілітація була і залишається одним з актуальних завдань у щелепно-лицевій хірургії. Аналіз літературних джерел підтверджує перспективність використання комп’ютерних технологій і телемедицини для поліпшення якості діагностики та лікування постраждалих із травмами ЩЛД. Мета дослідження. Вивчити можливості цифрової рентгенографії в діагностиці переломів нижньої щелепи в межах зубного ряду. Об’єкт і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети нами було обстежено 19 пацієнтів, із них 15 чоловіків віком від 18 до 65 років та 4 жінки віком від 26 до 48 років із переломами нижньої щелепи в межах зубного ряду. Цифрова рентгенографія було проведена цим пацієнтам на апараті JUMONG E за стандартними укладками. Результати досліджень та їх обговорення. За період 2017-2018 рр. на базі щелепо-лицевого відділення Полтавської обласної клінічної лікарні надано медичну допомогу 284 хворим із переломами нижньої щелепи в межах зубного ряду . Під час первинної діагностики переломів нижньої щелепи в межах зубного ряду методом цифрової рентгенографії ми виявили обмеженість цього методу, а саме 8 пацієнтів із підозрою на переломи нижньої щелепи в зоні кута було відправлено на дообстеження методом конусно-променевої комп’ютерної томографії. Крім того, при рентгенологічному дослідженні вкрай мізерна одержувана діагностична інформація про стан м’яких тканин ЩЛД, хрящових і сполучнотканинних структур. Також у 3 випадках пацієнтам було виконано додаткове обстеження для визначення зсуву відламків методом КЛТ. При виконанні знімків для контролю консолідації переломів у 2 випадках діагностика була ускладнена наявністю іммобілізаційної шини, яка перекривала лінію перелому. Безумовними перевагами цифрової рентгенографії є доступність методу, досить низька доза променевого навантаження, швидкість процедури, здатність запису знімків на цифрові носії, передача зображень мережею. Висновки. Основна роль у діагностиці ушкоджень НЩ належить традиційній рентгенографії, оскільки такі сучасні методики, як комп’ютерна та магнітнорезонансна томографія, дорогі і практично не застосовуються на первинному етапі обстеження пацієнтів, а також рідко використовуються при динамічному спостереженні за процесами репаративного остеогенезу. Незважаючи на недоліки методу та визначаючи можливості методики цифрової рентгенографії, необхідно підкреслити, що вона може і повинна використовуватися як скринінговий метод під час діагностики будь-яких захворювань зубо-щелепної системи, у тому числі у разі переломів нижньої щелепи.