Перегляд за Автор "Nikiforova, O. S."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Migraine prodromal features in abdominally obese patients(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Nikiforova, O. S.; Delva, M. Yu.; Нікіфорова, Олена Сергіївна; Дельва, Михайло Юрійович; Никифорова, Елена Сергеевна; Дельва, Михаил ЮрьевичNowadays, it has been found that abdominal obesity (AO) can modify migraine clinical course. The purpose of the work was to study and to assess migraine prodrome characteristics in abdominally obese patients with episodic and chronic migraine. There were 96 episodic and chronic migraineurs examined with normal body weight and AO. Data were collected using structured questionnaires. In 76 cases (78.5%) migraine prodrome had been reported. Abdominally obese patients compared to normal body weight migraineurs had a higher rate of prodromal symptoms (83% vs. 75%) and experienced statistically higher mean number of prodromal symptoms per patient (4.0 (4.0-6.0) vs 6.0 (5.4-7.0). p<0.05). Abdominally obese migraine patients had increased risk of premonitory «hunger» (OR, 7.4; 95% CI, 2.2-25.2; p<0.01) as well as premonitory «food craving» (OR, 9.2; 95% CI, 2.7-31.3; p<0.01). Presence in abdominally obese migraineurs such prodromal signs as «hunger» and «food craving» were associated with increased risk of cutaneous allodynia – OR 6.0 (СІ, 1.2-30.6; p=0.03) and OR 7.4 (СІ, 1.3-43.0; p=0.01), respectively. In abdominally obese migraineurs intensities of prodromal eating behavior disorders had direct correlations with severity of cutaneous allodynia and migraine headache. AO is associated with statistically more frequent hunger feeling and food craving as prodromal signs. Presence and severity in abdominally obese migraineurs prodromal hunger feeling and food craving are associated with increased risk of cutaneous allodynia. In abdominally obese migraineurs intensities of prodromal eating behavior disorders haddirect correlations with severities of allodynia and migraine pain; На теперішній час встановлено, що абдомінальне ожиріння може впливати на клінічний перебіг мігрені. Метою роботи було оцінити особливості продромальної симптоматики у пацієнтів з епізодичною та хронічною мігренню, що мають абдомінальне ожиріння. Обстежено 96 пацієнтів з епізодичною і хронічною мігренню з нормальною масою тіла та абдомінальним ожирінням. Дані були зібрані з використанням структурованих анкет. 76 пацієнтів (78,5%) повідомляли про наявність мігренозного продрому. Пацієнти з абдомінальним ожирінням, в порівнянні із пацієнтами з нормальною масою тіла, мали більш високу частоту продромальних мігренозних симптомів (83% проти 75%) і відчували статистично вищу середню кількість продромальних симптомів на одного пацієнта (4,0 (4,0-6,0) проти 6, 0 (5,4-7,0), р <0,05). У пацієнтів з абдомінальним ожирінням та мігренню підвищувався ризик такого продромального симптому, як «підвищення апетиту» (ВШ, 7,4; 95% ДІ, 2,2-25,2; р <0,01), а також «зміна смакових вподобань» (ВШ, 9,2; 95% ДІ, 2,7-31,3; p <0,01). Наявність у пацієнтів з мігренню та абдомінальним ожирінням таких продромальних симптомів, як «підвищення апетиту» і «зміна смакових вподобань», були пов'язані з підвищеним ризиком розвитку шкірної алодинії - ВШ 6,0 (ДІ, 1,2-30,6; p = 0,03) і OШ 7, 4 (ДІ, 1,3-43,0; p = 0,01) відповідно. У пацієнтів з абдомінальним ожирінням та мігренню інтенсивність продромальних розладів харчової поведінки мала прямі кореляції зі ступенем вираженості шкірної алодинії і мігренозної цефалгії. Абдомінальне ожиріння асоціюється зі статистично більш частими продромальними симптомами «підвищення апетиту» і «зміна смакових вподобань». Наявність і вираженість у пацієнтів з мігренню та абдомінальним ожирінням таких продромальних симптомів, як «підвищення апетиту» і «зміна смакових вподобань», пов'язані з підвищеним ризиком розвитку шкірної аллодинии. У пацієнтів з мігренню та абдомінальним ожирінням інтенсивність продромальних симптомів у вигляді розладів харчової поведінки мала прямі кореляції з тяжкістюшкірної алодинії імігренозної цефалгії; В настоящее время установлено, что абдоминальное ожирение может влиять на клиническое течение мигрени. Целью работы было оценить особенности продромальной симптоматики у пациентов с эпизодической и хронической мигренью, имеющих абдоминальное ожирение. Обследовано 96 пациентов с эпизодической и хронической мигренью с нормальной массой тела и абдоминальным ожирением. Данные были собраны с использованием структурированных анкет. 76 пациентов (78,5%) сообщали о наличии мигренозного продрома. Пациенты с абдоминальным ожирением, по сравнению с пациентами с нормальной массой тела, имели более высокую частоту продромальних мигренозных симптомов (83% против 75%) и испытывали статистически достоверно большее среднее количество продромальных симптомов на одного пациента (4,0 (4,0-6,0) против 6, 0 (5,4-7,0), р <0,05). У пациентов с абдоминальным ожирением и мигренью повышался риск такого продромального симптома, как «повышение аппетита» (ОШ, 7,4; 95% ДИ, 2,2-25,2; р <0,01), а также «изменение вкусовых предпочтений» (ОШ, 9,2; 95% ДИ, 2,7-31,3; p <0,01). Наличие у пациентов с мигренью и абдоминальным ожирением таких продромальных симптомов, как «повышение аппетита» и «изменение вкусовых предпочтений», были связаны с повышенным риском развития кожной аллодинии - OШ 6,0 (ДИ, 1,2-30,6; p = 0,03) и OШ 7, 4 (ДИ, 1,3-43,0; p = 0,01) соответственно. У пациентов с абдоминальным ожирением и мигреньюинтенсивность продромальных расстройств пищевого поведения имела прямые корреляции со степенью выраженности кожной аллодинию и мигренозной цефалгии. Абдоминальное ожирение ассоциируется со статистически более частыми продромальными симптомами «повышение аппетита» и «изменение вкусовых предпочтений». Наличие и выраженность у пациентов с мигренью и абдоминальным ожирением таких продромальных симптомов, как «повышение аппетита» и «изменение вкусовых предпочтений» связаны с повышенным риском развития кожной аллодинии. У пациентов с мигренью и абдоминальным ожирением интенсивность продромальных симптомов в виде расстройств пищевого поведения имела прямые корреляции с тяжестью кожной аллодинии и мигренозной цефалгии.Документ Neurophysiological features of the nociceptive trigeminal pathway in abdominally obese migraineurs(2020-04) Nikiforova, O. S.; Delva, M. Yu.; Нікіфорова, Олена Сергіївна; Дельва, Михайло ЮрійовичThe aim of this study were to assess clinical (cutaneous allodynia) and neurophysiological (R2 nBR component) markers of the nociceptive trigeminal-cervical pathway sensitization in the abdominally obese patients with episodic (EM) and chronic migraine (CM). Materials and methods: It had been recorded nBR within interictal period in 79 migraineurs with EM and CM who had abdominal obesity (AO) and normal body weight (NBW). Results: Patients with EM and AO had significantly lower pain thresholds than patients with EM and NBW – 0,55 (0,34-0,63) μV vs 0,70 (0,59-1,03) μV. The mean latency of R2 nBR component was significantly decreased in patients who had EM and AO (36,59 (31,95-42,41) ms) compared to patients who had EM and NBW(46,75 (42,93-52,34) ms). It had been revealed significant increasing of the mean amplitude of the component R2 nBR in patients who had EM and AO (158 (115-197) μV) compared to patients who had EM and NBW (124 (76-144) μV). In patients who had CM and AO, it had been found direct positive correlation between the amplitude of R2 nBR and severity of cutaneous allodynia – τ=0,4 (p=0,03), as well as found negative correlation between the latency of R2 nBR and severity of cutaneous allodynia – τ=-0,44 (p=0,02) within the interictal period of migraine. Conclusions: Neurophysiological findings may indirectly indicate faster migraine chronification in patients with EM and AO.Документ Нейрофізіологічні особливості ноцицептивного тригемінального шляху в різні фази епізодичної мігрені(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Нікіфорова, Олена Сергіївна; Дельва, Михайло Юрійович; Никифорова, Елена Сергеевна; Дельва, Михаил Юрьевич; Nikiforova, O. S.; Delva, M. Yu.Мігрень – одна з найбільш поширених форм первинного головного болю, обумовлена функціональними аномаліями в обробці сенсорної інформації, які можуть бути досліджені нейрофізіологічно протягом різних фаз мігренозного циклу. Мета. Вивчити нейрофізіологічні зміни на рівні тригеміно-цервікального комплексу шляхом дослідження ноцицептивного мигального рефлексу і зіставити їх з клінічними проявами в різні фази епізодичної мігрені. Матеріал і методи. Один пацієнт з діагнозом «Епізодична мігрень без аури» пройшов щоденну ноцицептивну стимуляцію трійчастого нерва протягом 30 днів. Клінічні дані збиралися безпосередньо при контакті з пацієнтом з використанням структурованих опитувальників. Нейрофізіологічні зміни були оцінені за допомогою електроміографічного дослідження ноцицептивного мигального рефлексу, викликаного шляхом стимуляції надочного нерва спеціальним електродом з високою щільністю струму. Результати. Протягом одномісячного періоду у пацієнта виникло два напади мігрені, яким передувала продромальна фаза, а по завершенню обох мігренозних атак відмічалися постдромальні симптоми. Ми спостерігали циклічні зміни показників компоненту R2 ноцицептивного мигального рефлексу, які співпадали з клінічними проявами в різні періоди мігренозного циклу. Висновки. 1. Електрофізіологічна збудливість ноцицепторів тригеміно-цервікального комплексу суттєво відрізняється в різні фази мігренозного циклу. 2. Дефіцит габітуації компонента R2 спостерігається в період між нападами (міжіктальна фаза мігрені) і являє собою специфічний феномен, який, ймовірно, утворює фон для розвитку мігренозних нападів. 3. Найвища збудливість і полегшення проведення нейронами тригеміно-цервікального комплексу (підвищення амплітуди і зниження латентності компонента R2) спостерігалися під час цефалгії (іктальна фаза), що є додатковим доказом ключової ролі ядер стовбура мозку в патофізіології мігрені. Мигрень - одна из наиболее распространенных форм первичной головной боли, обусловленная функциональными аномалиями в обработке сенсорной информации, которые могут быть исследованы нейрофизиологически в течение различных фаз мигренозного цикла. Цель. Изучить нейрофизиологические изменения на уровне тригемино-цервикального комплекса путем исследования ноцицептивного мигательного рефлекса и сопоставить их с клиническими проявлениями в различные фазы эпизодической мигрени. Материал и методы. Один пациент с диагнозом «Эпизодическая мигрень без ауры» прошел ежедневную ноцицептивную стимуляцию тройничного нерва в течение 30 дней. Клинические данные собирались непосредственно при контакте с пациентом с использованием структурированных опросников. Нейрофизиологические изменения были оценены с помощью электромиографического исследования ноцицептивного мигательного рефлекса, вызванного путем стимуляции надглазничного нерва специальным электродом с высокой плотностью тока. Результаты. В течение одного месяца у пациента возникло два приступа мигрени, которым предшествовала продромальная фаза, а по завершению обеих мигренозных атак отмечались постдромальные симптомы. Мы наблюдали циклические изменения показателей компонента R2 ноцицептивного мигательного рефлекса, которые совпадали с клиническими проявлениями в разные фазы мигренозного цикла. Выводы. 1. Электрофизиологическая возбудимость ноцицепторов тригемино-цервикального комплекса существенно отличается в разные фазы мигренозного цикла. 2. Дефицит габитуации компонента R2 наблюдается в период между приступами (межиктальная фаза мигрени) и представляет собой специфический феномен, который, вероятно, образует фон для развития мигренозных приступов. 3. Самая высокая возбудимость и облегчение проведения нейронами тригемино-цервикального комплекса (повышение амплитуды и снижение латентности компонента R2) наблюдались во время цефалгии (иктальна фаза), что является дополнительным доказательством ключевой роли ядер ствола мозга в патофизиологии мигрени. Migraine is one of the most common primary headaches, caused by functional abnormalities of information processing, which can be investigated by neurophysiological means during the various phases of the migraine cycle. The aim of the work was to study neurophysiological changes by means of nociception-specific blink reflex characteristics of trigeminocervical complex and to compare neuro-physiological data with clinical manifestations during various phases of episodic migraine. Methods. A 24-year old female patient with episodic migraine without aura underwent daily nociceptive stimulation of the trigeminal nerve for 30 days. Clinical data were collected directly from the patient using structured questionnaires. Neurophysiological changes were assessed using electromyography study of trigeminocervical blink reflex that was caused by stimulation of the supraorbital nerve with high current density electrode. Results. Within one month, the patient had two migraine attacks, preceded by the prodromal phase, and at the end of both migraine attacks, postdrome symptoms were present. We observed cyclical changes in the characteristics of component R2 of the nociception-specific blink reflex that coincided with clinical manifestations in different phases of the migraine cycle. Conclusions. 1. Electrophysiological excitability of trigeminocervical complex nociceptors differs significantly during different phases of the migraine cycle. 2. The habituation of component R2 is observed in the period between attacks can be considered as a specific phenomenon that probably is the background for migraine attack occurrence. 3. The highest excitability and facilitation of the trigeminocervical complex (increased amplitude and decreased latency of component R2) were observed during ictal phase that is additional evidence of the key role of the brainstem in migraine pathophysiology.Документ Особливості клінічного перебігу та прогресування мігрені у пацієнтів з абдомінальним ожирінням(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Нікіфорова, Олена Сергіївна; Дельва, Михайло Юрійович; Никифорова, Елена Сергеевна; Дельва, Михаил Юрьевич; Nikiforova, O. S.; Delva, M. Yu.Мігрень - одна з найбільш поширених форм первинного головного болю, яка має тенденцію до хронізації. Одним із факторів прогресування мігрені є абдомінальне ожиріння. Мета. Дослідити особливості клінічного перебігу мігрені, ступеня впливу захворювання на повсякденну активність та працездатність пацієнтів, а також характеристики шкірної алодинії як клінічного маркера центральної сенситизації, у пацієнтів з абдомінальним ожирінням. Матеріал і методи. У дослідження включе- но 53 пацієнти з діагнозом мігрень, що мали абдомінальне ожиріння та нормальну масу тіла. Клінічні дані збиралися безпосередньо при контакті з пацієнтами з використанням структурованого опитувальника. Характеристики шкірної алодинії досліджувалися за допомогою опитувальника ASC-12. Результати дослідження. Тривалість як епізодичної, так і хронічної мігрені у пацієнтів з абдомінальним ожирінням достовірно менша, ніж у пацієнтів з нормальною масою тіла. Тривалість мігренозних нападів при епізодичній мігрені у пацієнтів з абдомінальним ожирінням достовірно вища, ніж у пацієнтів з нормальною масою тіла, і як логічний наслідок, ступінь дезадаптації достовірно вищий у пацієнтів з абдомінальним ожирінням за шкалою MIDAS. У пацієнтів з мігренню та супутнім ожирінням спостерігалося достовірне збільшення ймовірності виникнення, а також достовірне збільшення важкості шкірної алодинії (за рахунок її термічної модальності). Висновки. 1. У пацієнтів з абдомінальним ожирінням, епізодична мігрень характеризується більш важким клінічним перебігом та значно вираженішим впливом на повсякденну активність та працездатність. 2. У пацієнтів з абдомінальним ожирінням, епізодична мігрень супроводжується більш частим розвитком та більш вираженою інтенсивністю шкірної алодинії (за рахунок її термічної модальності), що може свідчити про збільшений ризик хронізації захворювання. 3. Наявність АО у пацієнтів з мігренню повинно вимагати активних превентивних стратегій щодо хроніфікації захворювання. Введение. Мигрень - одна из наиболее распространенных форм первичной головной боли, которая имеет тенденцию к хронизации. Одним из факторов прогрессирования мигрени является абдоминальное ожирение. Цель. Исследовать особенности клинического течения мигрени, степени влияния заболевания на повседневную активность и работоспособность пациентов, а также характеристики кожной аллодинии как клинического маркера центральной сенситизации у пациентов с абдоминаль- ным ожирением. Материал и методы. В исследование включено 53 пациента с диагнозом мигрень, имевших абдоминальное ожирение и нормальную массу тела. Клинические данные собирались непосредственно при контакте с пациентами с использованием структурированного опросника. Характеристики кожной аллодинию исследовались с помощью опросника ASC-12. Результаты исследования. Продолжительность как эпизодической, так и хронической мигрени у пациентов с абдоминальным ожирением достоверно меньше, чем у пациентов с нормальной массой тела. Продолжительность мигренозных приступов при эпизодической мигрени у пациентов с абдоминальным ожирением достоверно выше, чем у пациентов с нормальной массой тела, и как логическое следствие, степень дезадаптации достоверно выше у пациентов с абдоминальным ожирением по шкале MIDAS. У пациентов с мигренью и сопутствующим ожирением наблюдалось достоверное увеличение вероятности возникновения, а также достоверное увеличение тяжести кожной аллодинии (за счет ее термической модальности). Выводы. 1. У пациентов с абдоминальным ожирением эпизодическая мигрень характеризуется более тяжелым клиническим течением и значительно выраженным влиянием на повседневную активность и работоспособность. 2. У пациентов с абдоминальным ожирением эпизодическая мигрень сопровождается более частым развитием и более выраженной интенсивностью кожной аллодинию (за счет ее термической модальности), что может свидетельствовать о возрастающем риске хронизации заболевания. 3. Наличие АО у пациентов с мигренью должно требовать активных превентивных стратегий для предупреждения хронификации заболевания. Introduction. Migraine is common primary headache, which has a tendency to chronification. Abdominal obesity is a significant risk factor for migraine progression. The aim of this study is to analyze the clinical course of migraine, its impact on patients’ routine activity, as well as cutaneous allodynia characteristics as clinical marker of central sensitization in abdominally obese patients. Material and methods. The study included 53 migraine patients with normal body weight and with abdominal obesity. The clinical characteristics of the patients were collected through the face-to-face interview using structured questionnaire. Сutaneous allodynia was measured by ASC-12 questionnaire. Results. Experiences of episodic migraine as well as chronic migraine in abdominally obese patients were significantly shorter than in the individuals with normal body weight. Moreover, durations of migraine attacks due to episodic migraine in abdominally obese patients were significantly longer in comparison with the similar attacks in the patients with normal body weight and as consequence, dysadaptation level in abdominally obese patients, according to MIDAS scale, was statistically higher. Abdominally obese patients with episodic migraine had significantly increased probability to have cutaneous allodynia as well as significantly more severe cutaneous allodynia (due to its thermal modality). Conclusions. 1. Episodic migraine in abdominally obese patients has more severe clinical course and more severe impact on daily activity and daily performance. 2. Episodic migraine in abdominally obese patients is characterized with more often recognized and more severe cutaneous allodynia and this phenomenon may indicate the increased risk of migraine chronification due to abdominal obesity. 3. Migraine patients with concomitant abdominal obesity need active preventive approaches to halt migraine chronification.Документ Синдром крилоподібної лопатки при невропатії довгого грудного нерва (клінічне спостереження, диференціальна діагностика)(Міжнародний неврологічний журнал, 2015) Дельва, Михайло Юрійович; Нікіфорова, Олена Сергіївна; Дельва, Михаил Юрьевич; Delva, M. Yu.; Nikiforova, O. S.У статті наводиться опис клінічного випадку синдрому крилоподібної лопатки внаслідок ізольованої невропатії довгого грудного нерва. Обговорюються основні причини, клінічна картина і принципи лікування уражень довгого грудного нерва, а також питання диференціальної діагностики синдрому крилоподібної лопатки неврогенного походження.В статье приводится описание клинического случая синдрома крыловидной лопатки вследствие изолированной невропатии длинного грудного нерва. Обсуждаются основные причины, клиническая картина и принципы лечения поражений длинного грудного нерва, а также вопросы дифференциальной диагностики синдрома крыловидной лопатки неврогенного происхождения. The article presents the clinical case of winged scapula syndrome due to isolated long thoracic nerve neuropathy. There were discussed the main causes, clinical picture and the management oflong thoracic nerve injuries, as well as the issues ofdifferential diagnosis for winged scapula syndrome of neurogenic origin.Документ Хроническая мигрень: современные принципы менеджмента (обзор литературы)(2016) Дельва, Михайло Юрійович; Нікіфорова, Олена Сергіївна; Дельва, Михаил Юрьевич; Delva, M. Yu.; Nikiforova, O. S.В статье обсуждаются и анализируются современные литературные данные об одном из осложнений мигрени — хронической мигрени. Показана научно-клиническая эволюция диагностических критериев этого заболевания. Анализируется частота развития хронической мигрени, ее негативное влияние на качество жизни и функциональное состояние пациентов. Проведен обзор основных факторов риска, патогенетических механизмов и нейровизуализационных маркеров хронизации мигрени. Показана ведущая роль процессов центральной сенситизации в трансформации мигрени в хроническую форму. Освещены современные принципы эффективной профилактики и адекватной превентивной нефармакологической и медикаментозной терапии хронической мигрени. У статті обговорюються і аналізуються сучасні літературні дані про одне з ускладнень мігрені — хронічну мігрень. Показано науково-клінічну еволюцію діагностичних критеріїв цього захворювання. Аналізується частота розви¬тку хронічної мігрені, її негативний вплив на якість життя і функціональний стан пацієнтів. Проведено огляд основних факторів ризику, патогенетичних механізмів і нейровізуаліза нейровізуаліза ційних маркерів хронізації мігрені. Показано провідну роль процесів центральної сенситизації у трансформації мігрені в хронічну форму. Висвітлено сучасні принципи ефективної профілактики та адекватної превентивної нефармакологічної і медикаментозної терапії хронічної мігрені. The article discusses and analyzes the current literature data about migraine complication — chronic migraine. It was described the scientific and clinical evolution of diagnostic criteria for chronic mi¬graine. The article analyzed chronic migraine rates, its negative impact on patients’ life quality and functional abilities. The overview explains main risk factors, pathogenetic mechanisms and neuroimaging markers of migraine transformation into its chronic form. It was emphasized the leading role ofcentral sensitization in migraine chronification. The article presents the principles of effective prophylaxis and adequate evidence-proved preventive treatment of chronic migraine.Документ Ізольоване ураження додаткового нерва (клінічне спостереження, обговорення)(Міжнародний неврологічний журнал, 2015) Дельва, Михайло Юрійович; Нікіфорова, Олена Сергіївна; Дельва, Михаил Юрьевич; Никифорова, Елена Сергеевна; Delva, M. Yu.; Nikiforova, O. S.У статті наводиться опис клінічного випадку ятрогенної ізольованої нейропатії додаткового нерва. Обговорюються основні причини та клінічні варіанти ураження додаткового нерва в латеральному трикутнику шиї, а також питання диференціальної діагностики. В статье приводится описание клинического случая ятрогенной изолированной нейропатии добавочного нерва. Обсуждаются основные причины и клинические варианты поражения добавочного нерва в латеральном треугольнике шеи, а также вопросы дифференциальной диагностики. The article presents the clinical case of iatrogenic isolated accessory nerve neuropathy. There were discussed the main causes and clinical types of the accessory nerve injury in the lateral triangle of the neck, as well as the issues of differential diagnosis.