Перегляд за Автор "Osipov, A."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Спосіб міні-інвазивного дренування патологічних рідинних скупчень черевної порожнини(Укрмедпатентінформ, 2015-04-29) Малик, Сергій Васильович; Безручко, Максим Васильович; Кравченко, Сергій Павлович; Осіпов, Олександр Сергійович; Малик, Сергей Васильевич; Безручко, Максим Васильевич; Кравченко, Сергей Павлович; Осипов, Александр Сергеевич; Malik, S.; Bezruchko, M. V.; Kravchenko, S.; Osipov, A.За допомогою ультразвукової діагностики визначають локалізацію патологічного рідинного скупчення та обирають оптимальне місце для доступу; в обраному місті під місцевою інфільтраційною анестезією виконують мінілапаротомний доступ з застосуванням набору «міні-асистент» (розріз 3 – 4 см), за допомогою лапароскопу виконують ревізію ділянки черевної порожнини, та дренування патологічного рідинного скупчення поліхлорвініловим трубчатим дренажем. Дренування виконують наступним чином: на тубус 10 мм лапароскопа надягають поліхлорвінілову трубку з внутрішнім діаметром 10 мм довжиною 30 – 35 см зі зрізаним торцевим кінцем під кутом 35о та попередньо вирізаними на бокових стінках трубки 3 – 4 отворами до 3 мм в діаметрі протягом 4 – 6 см від торцевого краю; через мінілапаротомний доступ тубус лапароскопа заводять в ділянку локалізації патологічного рідинного скупчення та притримуючи дренажну трубку рукою, тубус лапароскопа витягують з черевної порожнини так, щоб трубка залишилась на місці; дренаж фіксують до шкіри двома лігатурами.С помощью ультразвуковой диагностики определяют локализацию патологического жидкостного скопления и выбирают оптимальное место для доступа в выбранном городе под местной инфильтрационной анестезией выполняют минилапаротомного доступ с применением набора «мини-ассистент» (разрез 3 - 4 см), с помощью лапароскопа выполняют ревизию участка брюшной полости, и дренирование патологического жидкостного скопления полихлорвинила трубчатым дренажем. Дренирование выполняют следующим образом: на тубус 10 мм лапароскопа надевают полихлорвиниловую трубку с внутренним диаметром 10 мм длиной 30 - 35 см со срезанным торцевым концом под углом 35о и предварительно вырезанными на боковых стенках трубки 3 - 4 отверстиями до 3 мм в диаметре в течение 4 - 6 см от торцевого края; через минилапаротомного доступ тубус лапароскопа заводят в область локализации патологического жидкостного скопления и придерживая дренажную трубку рукой, тубус лапароскопа извлекают из брюшной полости так, чтобы трубка осталась на месте; дренаж фиксируют к коже двумя лигатурами. With the help of ultrasound diagnostics, localization of pathological fluid accumulation is determined and the optimum place for access is chosen; in the chosen city under the local infiltration anesthesia perform minilaparotomy access using a set of "mini-assistant" (cut 3 - 4 cm), using a laparoscope perform a revision of the abdominal cavity, and drainage of pathological fluid accumulation with polychlorinated tubular drainage. Drinking is done as follows: on a tube of 10 mm laparoscopy put a polychlorinated tuber with an internal diameter of 10 mm in length of 30 - 35 cm with a cut end end at an angle of 35 ° and pre-cut on the side walls of the tube 3 to 4 holes to 3 mm in diameter for 4 to 6 cm from the end edge; Through minilaparotomic access the tubes of the laparoscope are brought into the localization area of the pathological fluid accumulation and holding the drainage tube by hand, the laparoscopic tube is taken out of the abdominal cavity so that the tube remains in place; drainage fixes to the skin with two ligatures.Документ Узд - діагностика післяопераційних ранових ускладнень у хворих із супутнім ожирінням.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Осіпов, Олександр Сергійович; Малик, Сергій Васильович; Лавренко, Дмитро Олександрович; Безручко, Максим Васильович; Осипов, Александр Сергеевич; Малик, Сергей Васильевич; Лавренко, Дмитрий Александрович; Безручко, Максим Васильевич; Osipov, A.; Malik, S.; Lavrenko, D.; Bezruchko, M. V.Для раннього виявлення післяопераційних ранових ускладнень у хворих із супутнім ожирінням у післяопераційному періоді проводилось УЗД ділянки операційної рани в динаміці. Виявлено, що крім специфічних УЗ-ознак ранових ускладнень, діагностичну цінність має ширина гіпоехогенної зони. Відсутність зменшення ширини гіпоехогенної зони пізніше 9 доби та відсутність ділянок гіперехогенності свідчить про порушення ранозагоєння; Для раннего выявления посляоперационных раневых осложнений больным с сопутствующим ожирением в послеоперационном периоде проводилось УЗИ зоны операционной раны в динамике. Выявлено, что кроме специфических УЗ-признаков раневых осложнений, диагностическую ценность имеет ширина гипоэхогенной зоны. Отсутствие уменьшение ширины гипоэхогенной зоны позже 9 суток и отсутствие участков гиперэхогенности свидетельствует о нарушении процеса заживления раны; For the early detection of post-surgical wound complications in the patients with concomitant obesity during the post-operative period we conducted US scanning of surgical wounds in dynamics. It has been revealed that in addition to specific US signs of wound complications the breadth of hypoechoic area is of great diagnostic value. No signs in diminishing of the breadth of hypoechoic area after 9 days and the absence of the areas of hypoechogenicity points out the abnormalities in usual course of wound healing.Документ Шляхи профілактики післяопераційних гнійних ускладнень при хірургічному лікуванні гострого деструктивного холециститу(Видавництво Івано-Франківського національного медичного університету, 2014-10-01) Малик, Сергій Васильович; Безручко, Максим Васильович; Осіпов, Олександр Сергійович; Рибалка, Ярослав Володимирович; Малик, Сергей Васильевич; Безручко, Максим Васильевич; Осипов, Александр Сергеевич; Рыбалка, Ярослав Владимирович; Malyk, S.; Bezruchko, M. V.; Osipov, A.; Rybalka, Ya.В роботі проаналізовано результати лікування 87 пацієнтів з гострим деструктивним холециститом, у яких під час операції констатовано потрапляння вмісту жовчного міхура в черевну порожнину. В залежності від заходів профілактики гнійних ускладнень пацієнти були розподілені на 2 групи. І група (порівняння) – 41 пацієнт, у яких застосовувалася загальноприйнята профілактика гнійних ускладнень. ІІ група (основна) – 46 пацієнтів, у яких загальноприйняті заходи профілактики доповнювалися черезшкірною пункцією під контролем ультразвукового дослідження (УЗД), декомпресією та санацією розчином антисептика порожнини жовчного міхура. Післяопераційні гнійні ускладнення з боку черевної порожнини та післяопераційної рани були представлені у вигляді абсцесів черевної порожнини, інфільтрату та нагноєння післяопераційної рани. Застосування черезшкірної пункції порожнини жовчного міхура під контролем УЗД в комплексі з загальноприйнятими профілактичними заходами дозволяє знизити частоту гнійних ускладнень з 19,5% до 4,3%, та зменшити терміни перебування пацієнтів у стаціонарі з 10,3±0,68 до 7,7±0,19 діб. Резюме. В работе проанализированы результаты лечения 87 пациентов с острым деструктивным холециститом, у которых вовремя операции констатировано попадание содержимого желчного пузыря в брюшную полость. В зависимости от мер профилактики гнойных осложнений пациенты были разделены на 2 группы. І группа (сравнения) - 41 пациент, у которых применялась общепринятая профилактика гнойных осложнений. II группа (основная) – 46 пациентов, у которых общепринятые меры профилактики дополнялись чрескожной пункцией под контролем ультразвукового исследования (УЗИ), декомпрессией и санацией раствором антисептика полости желчного пузыря. Послеоперационные гнойные осложнения со стороны брюшной полости и послеоперационной раны были представлены в виде абсцессов брюшной полости, инфильтрата и нагноения послеоперационной раны. Применение чрескожной пункции полости желчного пузыря под контролем УЗИ в комплексе с общепринятыми профилактическими мерами позволяет снизить частоту гнойных осложнений с 19,5% до 4,3% , и сократить сроки пребывания пациентов в стационаре с 10,3±0,68 до 7,7±0,19 суток. Summary. This paper analyzes the results of treatment of 87 patients with acute destructive cholecystitis who stated during the operation hit the gallbladder contents into the abdominal cavity. Depending on the prevention of complications of septic patients were divided into 2 groups. I group (comparison) - 41 patients who used common prophylaxis of purulent complications. Group II (basic) - 46 patients in whom conventional prevention supplemented percutaneous puncture controlled sonography, decompression and rehabilitation of oral antiseptic solution gallbladder. So the risk of septic complications of gallbladder content gets into the free abdominal cavity during surgery increases significantly. The use of percutaneous puncture of the gallbladder cavity under ultrasound in combination with conventional preventive measures can reduce the incidence of suppurative complications from 19.5 % to 4.3 %, and reduce the length of stay of patients in hospital with 10,3±0,68 to 7,7±0,19 days.