Перегляд за Автор "Pilyugin, A. V."
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Stereomorphology of the peripheral zone of the human prostate(Fundacja Lekarzy Polskich-Pro-Medica, 2018) Гринь, Володимир Григорович; Устенко, Роман Леонідович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Саричев, Ярослав Володимирович; Лавренко, Дмитро Олександрович; Hryn, V. H.; Ustenko, R. L.; Pilyugin, A. V.; Sarychev, Y. V.; Lavrenko, D. О.; Гринь, Владимир Григорьевич; Устенко, Роман Леонидович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Сарычев, Ярослав Владимирович; Лавренко, Дмитрий АлександровичABSTRACT Introduction: The human prostate gland is a complex organ that consists of two main components – glandular and non-glandular. The first of them represents a compound of components of different origin, structure, location, and complexity of spatial organization. Their stereomorphology and microanatomical interrelations remain understudied for a number of reasons. The aim: The objective of the research was to study the stereomorphological features of the glandular component of the peripheral zone of the prostate in view of its zonal structure concept. Materials and methods: The material for the study was the glandular zone of the human prostate, which corresponds to the peripheral zone of the prostate according to the classification (Mc.Neal J.E., 1988). The following methods were used in the study: histological (4 mkm thick paraffin sections), microscopic (light microscopy using the Olympus BX-41 microscope), stereomorphological (obtaining waxed model reconstructions based on graphic ones). The study was conducted on 10 isolated prostate preparations (10 series of 50 preparations in each) taken from the deceased men without changes in the organ under investigation. The prostate gland was fixed in a 10% solution of buffered formalin, followed by obtaining serial plane-parallel sections and staining with hematoxylin and eosin according to the conventional technique. Results and conclusions: The ducts of the glands of the peripheral zone of the human prostate normally have recurrent luminal dilatations, which, like the multi-cavity terminal portions, can serve as a place for depositing a secret. The ducts of the peripheral zone glands, with the exception of the main duct, visually differ little in diameter. Their walls and walls of intra-acinar cavities are lined with homologous epithelial cells. Therefore, there is no clear morphological boundary between the transfer of the terminal portion to the duct and from one excretory duct to the other.Документ Анатомические и стереоморфологические особенности слёзных и малых слюнных желез человека(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Шерстюк, Олег Алексеевич; Пилюгин, Андрей Валентинович; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Пилюгин, Валентин Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Шерстюк, Олег Олексійович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Пілюгін, Валентин Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Sherstiuk, O. O.; Pilyugin, A. V.; Dejnega, T. F.; Pilyugin, V. O.; Svintsitskaya, N. L.В монографии представлении литературные данные и результаты собственных исследований посвященные изучению стереофорфологии и организации малых слюнных и слезных желез человека, а также их сравнительные характеристики. Рекомендовано для преподавателей, аспирантов, врачей-интернов, субординаторов, хирургов-стоматологов и офтальмологов, а также студенов медицинского, стоматологического факультетов высших учебных заведений.Документ Препарування екстрорбітальної, інфраорбітальної та Гардерової сльозових залоз лабораторного щура(Полтавський державний медичний університет, 2022) Каценко, Андрій Любославович; Шерстюк, Олег Олексійович; Устенко, Роман Леонідович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Katsenko, A. L.; Sherstyuk, О. O.; Ustenko, R. L.; Svintsytska, N. L.; Pilyugin, A. V.Документ Просторова організація вивідних проток пальпебральної частки сльозової залози людини(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Каценко, Андрій Любославович; Литовка, Володимир Вікторович; Корчан, Наталія Олександрівна; Sherstyuk, O. O.; Svintsitskaya, N. L.; Pilyugin, A. V.; Katsenko, A. L.; Litovka, V. V.; Korchan, N. O.Проведено гістологічний аналіз стінки вивідних проток, з метою виявлення спільних і відмінних рис структурно-просторової організації системи екскреторних проток сльозової залози людини. В системі вивідних проток сльозової залози людини виявлені зміни діаметра, які візуалізовані на зрізах у вигляді локальних звужень і грушоподібних розширень (феномен сифонізації). Крім сифоноподібної будови деяких вивідних проток відзначений феномен його спіралізації. При цьому відмічена тенденцію до наявності найбільшої пропускної здатності для секреції у міжчасточкових і загальних вивідних протоках. Отримані морфологічні дані будуть сприяти з'ясуванню механізму відтоку секрету з роздвоєною системою вивідних проток сльозової залози людиниДокумент Робота у студентському науковому товаристві – перша ланка у процесі формування сучасного лікаря(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Свінцицька, Наталія Леонідівна; Шерстюк, Олег Олексійович; Устенко, Роман Леонідович; Рогуля, Василь Олександрович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Білаш, Валентина Павлівна; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Шерстюк, Олег Алексеевич; Устенко, Роман Леонидович; Рогуля, Василий Александрович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Билаш, Валентина Павловна; Svintsitska, N. L.; Sherstiuk, O. A.; Ustenko, R. L.; Rogulia, V. A; Pilyugin, A. V.; Bilash, V. P.В даній статті розглянуті питання щодо необхідності пошуку нових форм та методів, що сприяють розвитку творчих здібностей студентів і формуванню у них клінічного мислення. Доведено, що залучення майбутніх фахівців до роботи у студентському науковому гуртку розвиває у студентів самостійний і креативний підхід до вивчення дисципліни, якнайбільше задовольняє потребу студентів у самовдосконаленні, самодисципліні та самонавчанні, навчає працювати в команді. Тому найважливішим завданням перед кожним викладачем є встановлення та налагодження педагогічного і психологічного контактів із студентами. Необхідно відмітити, що спостерігається підвищення зацікавленості до вивчення дисципліни «Анатомія людини» у студентів після того, як на засіданнях студентського науково-дослідного гуртка вони можуть бачити роботи своїх однокурсників, прослухати про методику виготовлення препаратів, про їх наукову, навчальну та практичну цінність; В данной статье рассмотрены вопросы относительно необходимости поиска новых форм и методов, способствующих развитию творческих способностей студентов и формированию у них клинического мышления. Доказано, что привлечение будущих специалистов к работе в студенческом научном кружке развивает у студентов самостоятельный и креативный подход к изучению дисциплины, максимально удовлетворяет их потребность в самосовершенствовании, самодисциплине и самообучении, учит работать в команде. Поэтому важнейшей задачей перед каждым преподавателем является установление и налаживание педагогического и психологического контактов со студентами. Наблюдается повышение интереса к изучению дисциплины «Анатомия человека» у студентов после того, как на заседаниях студенческого научно-исследовательского кружка они могут видеть работы своих однокурсников, прослушать методику изготовления анатомических препаратов, об их научной, учебной и практической ценности; This article focuses on the necessity to find new approaches and methods to promote the development of students’ creative abilities and their clinical thinking. It has been proven that the engagement of future professionals into the students 'scientific circle activities encourages students' independent and creative approach to the learning, as much as possible satisfies their need for self-improvement, self-discipline and selflearning, teaches them to work as team players. Therefore, the most important task for each teacher is to establish pedagogical and psychological connections with the students. There has been increasing interest in learning the course of Human Anatomy after students saw the research presentations of their group mates, got to know more about techniques of anatomical specimen preparations, about their scientific, educational and practical value.Документ Скорочувальні елементи екскреторних проток пальпебральної часточки сльозової залози людини(Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, 2016) Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Гринь, Володимир Григорович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Устенко, Роман Леонидович; Каценко, Андрей Любославович; Гринь, Владимир Григорьевич; Sherstyuk, O. A.; Svintsytska, N. L.; Pilyugin, A. V.; Ustenko, G. L.; Katsenko, A. L.; Grin, V. G.У статті розглянуті питання, присвячені механізмам виділення секрету по вивідних протоках пальпебральної часточки сльозової залози людини. Сучасні дані літератури дозволяють стверджувати, що процес секретоутворення на теперешній час добре вивчений, чого не можна сказати про механізми, що сприяють відтоку секрету від кінцевих відділів через вивідні протоки у напрямку устя сльозової залози. На жаль, залишаються багато в чому не зʼясованими механізми виведення секрету по протоках і вплив на секретоутворення особливостей їх просторово-структурної організації. У свою чергу, міоепітеліальні клітини активно або пасивно здатні впливати на величину просвіту кінцевих відділів і проток при наростанні у них гідравлічного тиску. Доведено, що міоепітеліальні клітини виявляються у сльозовій залозі людини на всьому протязі вивідних проток, про що свідчить імуногістохімічний метод їх виявлення. Це може бути пов’язано з більшою в’язкістю білкового секрету (сльозової рідини) і відповідною потребою в залозі скорочувальних елементів. В свою чергу, наявність у стінках екскреторних проток сльозової залози людини м’язового епітелію, чергування звужень і розширень просвіту проток, звивистість ходу властиві нормальній структурі залози і здатні впливати на гідродинамічні особливості ламінарного струму рідини, що рухається по екскреторних протоках. Рекомендована необхідність проведення більш детальних морфологічних досліджень анатомо-топографічних особливостей сльозових залоз з метою проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз. Перспективою подальших досліджень є проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз з метою розробки рекомендацій щодо морфологічного обґрунтування аутотрансплантації слизової оболонки, що містять губні або піднебінні слинні залози, у кон’юнктиву повіки для ліквідації дефіциту сльозової рідини при розвитку синдрому «сухого ока»; В статье рассмотрены вопросы, посвященные механизмам выделения секрета по выводным протокам пальпебральной дольки слезной железы человека. Современные данные литературы позволяют утверждать, что в настоящее время процесс секретообразования хорошо изучен, чего нельзя сказать о механизмах, способствующих оттоку секрета от конечных отделов через выводные протоки в направлении устья слезной железы. К сожалению, остаются во многом не выясненными механизмы выведения секрета по протокам и влияние на секретообразование особенностей их пространственно-структурной организации. В свою очередь, миоэпителиальные клетки активно или пассивно способны влиять на величину просвета концевых отделов и протоков при нарастании в них гидравлического давления. Доказано, что миоэпителиальные клетки обнаруживаются в слезной железе человека на всем протяжении выводных протоков, о чем свидетельствует иммуногистохимический метод их выявления, что может быть связано с большей вязкостью белкового секрета (слезной жидкости) и соответствующей потребностью в железе сократительных элементов. В свою очередь, наличие в стенках экскреторных протоков слезной железы человека мышечного эпителия, чередование сужений и расширений просвета протоков, извивистость хода свойственны нормальной структуре железы и способны влиять на гидродинамические особенности ламинарного тока жидкости, движущейся по экскреторным протокам. Рекомендована необходимость проведения более детальных морфологических исследований, анатомо-топографических особенностей слезных желез с целью проведения сравнительного морфологического исследования слезных и малых слюнных желез. Перспективой дальнейших исследований является проведение сравнительного морфологического изучения слезных и малых слюнных желез с целью разработки рекомендаций относительно морфологического обоснование аутотрансплантации слизистой оболочки, содержащейся в губных или небных слюнных железах, в конъюнктиву века для ликвидации дефицита слезной жидкости при развитии синдрома «сухого глаза»; In the article the questions devoted to mechanisms of secretions in the excretory ducts of the palpebral part of the human lacrimal gland. Modern literature data allow to assert that the process of the secret formation currently well understood, what can not be said about the mechanisms that contribute to the outflow of secretions. Unfortunately, there are unknown mechanisms of ducts excretion and influence on the secret formation features of their spatial-structural organization. In turn, myoepithelial cells actively or passively, can affect the clearance limit of the departments of the ducts at them increase in hydraulic pressure. It is proved that myoepithelial cells are found in the human lacrimal gland all over the excretory ducts, as evidenced by immunohistochemical method of detecting them, which may be associated with greater viscosity protein secretion (lacrimal fluid) and the corresponding demand for gland contractile elements. In turn, the presence in the walls of the excretory ducts of the human lacrimal gland of muscular epithelium, alternating contractions and expansions of the lumen of the ducts, the tortuosity of stroke corresponding to normal structure of the gland and can affect the hydrodynamic characteristics of laminar current of fluid moving along the excretory ducts. It is recommended the need for more detailed studies of morphological, anatomical and topographical features of the lacrimal glands with the purpose of carrying out a comparative morphological study of the lacrimal and minor salivary glands. The prospect of further studies is to conduct a comparative morphological study of the lacrimal and minor salivary glands with the goal of developing recommendations for morphological the rationale for autologous transplantation of the mucous membrane, containing a labial or palatine salivary glands, in the conjunctiva century, to eliminate the shortage of tear fluid in the development of the syndrome of «dry eye».Документ Сосудисто–паренхиматозные и стромально- паренхиматозные взаимоотношения в индивидуальной небной и губ ной слюнной железе новорожденного и взрослого человека(МЗ Украины Государственное учреждение «Крымский государственный медицинский университет им. С. И. Георгиевского», 2010) Шерстюк, Олег Алексеевич; Шерстюк, Олег Олексійович; Sherstyuk, O. O.; Блищавенко, Юлия Валериевна; Блищавенко, Юлія Валеріївна; Blyschavenko, Yu. V.; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Deynega, T. F.; Пилюгин, Андрей Валентинович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Pilyugin, A. V.; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Svintsitskaja, N. L.В зв’язку з частим залученням інтрамуральних слинних залоз у дітей та дорослих у неспецифічні процеси, а також виникненням в них аденокарцином, аденом, ретенційних кист авторами досліджені найбільш уражені малі слинні залози новонароджених і дорослих людей з метою виявлення в них закономірностей розподілу строми, кровоносних судин і паренхіми на різних гістотопографічних рівнях (в межах «воріт» індивідуальної залози, двох суміжних часточок та однієї часточки). Дослідження виконано на препаратах слизової оболонки твердого піднебіння і губ новонароджених і дорослих людей, вміщених в епоксидну смолу. Проведено кількісний аналіз інформації про характер змін часткового співвідношення між інтерстицієм і епітеліальними компонентами, між кровоносними судинами та епітеліальними компонентами в залозах у новонароджених та дорослих; In connection with the frequent bringing in of intramural'nikh salivary glands for children and adults in unspecific processes, and also by an origin in them of adenokarcinom, adenomas, probed retenciynikh kist authors the small salivary glands of new-born and grown man people are most staggered with the purpose of exposure in them of conformities to the law of distributing of stromi, blood vessels and parenkhimi on different gistotopografichnikh levels (within the limits of «gate» of individual gland, two contiguous particles and one particle). Research is executed on preparations of mucus shell of hard palate and lips of new-born and grown man people, contained in epoksidnu resin. The quantitative analysis of information is conducted about character of changes of partial correlation between intersticiem and by epithelium components, between blood vessels and epithelium components in glands in new-born and adults.Документ Стереоморфологические особенности строения простаты человека и сложности ее номенклатуры(Івано-Франківський національний медичний університет, 2015) Шерстюк, Олег Алексеевич; Устенко, Роман Леонидович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Шерстюк, Олег Олексійович; Устенко, Роман Леонідович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Sherstyuk, O. A.; Ustenko, R. L.; Pilyugin, A. V.; Svintsitskaya, N. L.Целью исследования было изучение трехмерной структуры индивидуальных желез и их проточков в различных железистых зонах простаты, в частности ее периферической зоне, а также согласование и устранение номенклатурных анатомических несоответствий. Материалы и методы. Объектами исследования были 5 тотальных препаратов простаты человека молодого возраста согласно классификации ВООЗ. Для изучения структуры простаты и архитектоники ее проточков были получены и исследованы серии последовательных гистологических парафиновых срезов толщиной 4 мкм. На их основе выполнены двухмерные фотореконструкции, а также трехмерные пластические реконструкции проточков и их разветвлений в железах периферической зоны про- статы. Результати. Построчный анализ серий гистологических срезов в пределах периферической зоны простаты, а также изучение ее двухмерных фотореконструкций и трехмерных пластических реконструкций, позволили выделить следующие трубчатые компоненты, имеющие, непосредственное отношение к экскреции секрета: 1) терминальные выводные проточки первыми принимающие секрет, выделяемый гландулоцитами концевых отделов); 2) латеральные выводные проточки, – представляющие собой 2-3 последовательных боковых дихотомических разветвления центральных проточков вплоть до терминальных проточков; 3) центральные проточки – расположены центрально в каждой индивидуальной железе периферической зоны; 4) главные проточки – не имеющие боковых ответвлений; 5) редко – общий выводной проток, образующийся слиянием нескольких главных. Представленная градация проточков позволяет выделять в качестве морфологических единиц не железистые дольки, а индиви- дуальные простатические железы; Метою дослідження було вивчення тривимірної структури індивідуальних залоз та їх проточків в різних залозистих зонах простати, зокрема її периферичній зоні, а також узгодження та усунення номенклатурних анатомічних невідповідностей. Матеріал та методи. б’єктами дослідження були 5 тотальних препаратів простати людини молодого віку відповідно класифікації ВООЗ. Для вивчення структури простати та архітектоніки її проточків були отримані і досліджені серії послідовних гістологічних зрізів товщиною 4 мкм. На їх основі створені двовимірні фотореконструкції, а також тривимірні пластичні реконструкції проточків та їх розгалужень в залозах периферичної зони простати. Результати. Порядковий аналіз серій гістологічних зрізів в межах периферичної зони простати, а також вивчення її двовимірних фото реконструкцій і тривимірних пластичних реконструкцій, дозволили виділити наступні трубчаті компоненти, що мають безпосереднє відношення до екскреції секрету: 1) термінальні вивідні проточки (першими приймають секрет, що виділяється гландулоцитами кінцевих відділів); 2) латеральні вивідні проточки – являють собою 2-3 послідовних бокових дихотомічних розгалуження центральних проточків аж до термінальних проточків; 3) центральні проточки – розміщені центрально в кожній індивідуальній залозі периферичної зони; 4) головні проточки – не мають бокових розгалужень; 5) рідко – загальна вивідна протока, що утворюється шляхом злиття кількох головних Запропонована градація проточків дозволяє виділяти в якості морфологічних одиниць не залозисті часточки, а індивідуальні простатичні залози; The purpose of the research was to investigate threedimensional structure of individual glands and their ducts in different glandular zone of the prostate gland, in articular its peripheral zone as well as the coordination and the removal of anatomical nomenclative inconsistencies. Materials and methods. The objects of study were 5 total preparations of the prostate of the person of young age by the WHO classification. To study the structure of the prostate and the architectonics of its ductules a series of consecutive histological paraffin sections with thickness of 4 microns were obtained and investigated.Based on them, two-dimensional photo reconstruction and threedimensional plastic reconstruction of the ductules and their branchings in the peripheral zone of the prostate gland were made.Results. Line analysis of a series of histological sections in depth within the peripheral zone of the prostate, as well as stude of its twodimensional photo reconstruction and three-dimensional plastic reconstructions, made it possible to identify the following tubular components directly related to the urinary secretion: 1) terminal excretory ductules (first receiving the secretion excreted by glandulocytes of terminal portions); 2) lateral excretory ductules representing 2-3 consecutive dichotomous lateral branchings of the central ductules up to the terminal ductules; 3) central ductules located centrally in each of the individual gland of the peripheral zone; 4) major ductules - without lateral branchings; 5) rarely - a common excretory duct, formed by the confluence of several major ones. With this phenomenon, as it has already been mentioned above, the difference in their numbers is connected. Presented graduation of the prostatic ductules allows us to determine individual prostatic glands, not glandular lobules, as morphological units.Документ Стереоморфологический подход к изучению микроанатомических структур простаты человека(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Устенко, Роман Леонидович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Федотенкова, Наталья Николаевна; Устенко, Роман Леонідович; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Федотенкова, Наталія Миколаївна; Ustenko, R. L.; Sherstyuk, O. A.; Svintsitskaya, N. L.; Pilyugin, A. V.; Fedotenkova, N. N.Целью работы было изучение строения секреторных компонентов простаты с помощью декомпозиционного метода и стереологического подхода. Были получены графические двухмерные и пластические трехмерные реконструкции интересующих объектов. Установлено, что в тубуло-альвеолярных совокупностях нет признаков наличия "классических" вставочных протоков, а сами протоки имеют многочисленные слепые расширения на всем протяжении; интралюминальный контур имеет очень сложную структуру за счет наличия складок эпителия и инвагинаций стенки. Трубчато-альвеолярные совокупности на всем протяжении имеют ампулообразные расширения, которые сменяются сужениями. Полученная информация может оказаться полезной при обсуждении механизма секреции, депонирования и секрета по выводным протокам простаты;Метою роботи було вивчення будови секреторних компонентів простати за допомогою декомпозиційного методу і стереологічного підходу. Були отримані графічні двовимірні і пластичні тривимірні реконструкції об'єктів, що цікавлять. Встановлено, що в тубуло-альвеолярних сукупностях немає ознак наявності "класичних" вставних проток, а самі протоки мають чисельні сліпі розширення на всьому протязі; інтралюмінальний контур має дуже складну структуру за рахунок наявності складок і інвагінацій стінки. Трубчато-альвеолярні сукупності на всьому протязі мають ампулоподібні розширення, які змінялися звуженнями. Отримана інформація може виявитися корисною при обговоренні механізму секреції, депонування і секрету по вивідних протоках простати; Introduction. Prostate gland is difficult and complex organ according to stereomorphology. On the one side it is connected with that a prostate gland contains some types of glandules, which are situated in histological zones. On the other hand it is difficult or impossible to determine lobes, lobules, sublobular units. The aim of an investigation is the study of stereomorphological peculiarities of tubular and alveolar excretory units in the peripheral zone of person’s prostate. The object and methods of investigation. It was used decompositional method and stereological approach in order to investigate excretory components of prostate gland. It was obtained and investigated section’s series based on which two-dimensional photoreconstructions and three-dimensional plastic reconstructions of tubular and alveolar complex in peripheral zone of person’s prostate gland were made. Results of investigations. Up today streomorphological approach is used only to clear up spatial lobular or zonal interrelations on macroanatomical level. We used methods of stereomorphology to obtain three-dimensional representation about microscopic objects in particular tubular and alveolar complex of glandules of prostate and their hematic and microcirculatory channels. According to our data, it was detected in tubular and alveolar complex of peripheral zone that there is no distinct signs which allow evolving classic terminal and intercalated series, and gradation of excretory ducts. In the glandules of peripheral zone excretory tubes have numerous indistinct dilations. Such terminal sections can have different shape and size, their luminal contour is very complex due to the rigidity of wall’s epithelium. External contour of alveolus and ductules has proper shape. In the lumen of tubular glandular structures can be so-called “invaginations”, which contain stromal and muscular components and vessels. Due to the presence of folds and invaginations luminal contours and terminal section’s and ductules lumen are labyrinths of narrow fissures which contain prostate secretion. Tubular and ductal complex of peripheral zone are integrated by some key excretory ducts which are often merged in pairs before the inflowing into the urethra. Excretory ductules and ducts of subcapsular localization and ductules are situated to the urethra have areas where are wider. Ampuleshaped expansions are often merged by the constrictions of inner lumen that can have an influence on the propulsion liquid through ducts. Conclusions. Information about spatial organization of excretory duct’s labyrinth, shape of terminal departments in syntopical unity with links of circulatory channel can be useful in the discussion of secretion’s mechanism, depositing and propulsion of a secret through prostate’s excretory ducts. Perspectives of further investigations. Carried investigation gives us a basis to hold further study of microstructures of person’s prostate gland in other zones (central, intermediate).Документ Стереоморфологічні особливості протокової системи піднебінних, губних і сльозових залоз людини та їх кровоносного мікроциркуляторного русла(МОЗ України, Харківський національний медичний університет, 2009) Пілюгін, Андрій Валентинович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Pilyugin, A. V.Дисертація присвячена встановленню просторової організації системи малих слинних залоз і сльозової залози людини та їх ГМЦР. У результаті комплексних стереоморфологічних і морфометричних дослі-джень цих залоз встановлені особливості їх будови та проведено порівняльний аналіз. У дисертації представлено нові дані, які розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про закономірності організації протокової системи малих слинних і сльозових залоз та супутнього їм мікроциркуляторного русла. Установлено, що кожна індивідуальна губна та піднебінна залози людини мають складну, розгалужену систему вивідних проток: вставні і внутрішньочасточкові протоки, часточкові і міжчасточкові та загальну вивідну протоку, по яких виділяється секрет слизистого характеру. У часточці сльозової залозі можна виділити такі ж самі відділи (крім вставних проток), по яких виділяється секрет білкового характеру. Морфометричні показники проток даних залоз людини дуже близькі, що вказує на їх гомологічність. Виявлені особливості, що впливають на ламінарний тік рідини по екскреторних протоках; Диссертация посвящена установлению пространственной организации протоковой системы малых слюнных желез (небных и губных), слёзной железы человека и их гемомикроциркуляторного русла (ГМЦР). В результате применения комплекса морфологических и морфометрических методов исследования установлены особенности строения изучаемых желез и выявлены общебиологические закономерности их строения. В диссертации представлены новые данные, которые расширяют и углубляют современные представления об организации малых слюнных желез и сопутствующего им микроциркуляторного русла. Получение необходимой информации стало возможным благодаря применению комбинаций традиционных стереоморфологических методов и их модификаций, глубокого и всестороннего анализа доступной научной литературы, обобщения и сопоставления, полученных нами результатов с информацией, имеющейся в литературе и учета фундаментальных положений морфологии и медицины. Установлено, что каждая индивидуальная губная и небная железа человека имеет сложную, разветвленную систему выводных протоков: вставочные и внутридольковые протоки локализуются в объеме дольки; дольковые и междольковые протоки в междольковых интерстициальных пространствах, а также общий выводной проток в приэпителиальной зоне слизистой оболочки, по которым выделяется секрет преимущественно слизистого характера. Морфометрические показатели протоков губных и небных желез человека и их ГМЦР очень близки, что указывает на го-мологичность их организации. Эпителиальные трубчатые структуры слезной железы человека также образуют разветвленную систему экскреторных протоков. В дольке слезной железы можно выделить такие же отделы (кроме вставочных протоков), по которым выделяется секрет преимущественно белкового характера. В стенках выводных протоков всех желез выявлены клетки диффузной эндокринной системы, клетки мышечного эпителия в слюнных железах в отличие от слезных желез визуализируются только в вставочных протоках и концевых отделах. Установлены некоторые отличительные особенности структуры слезных желез человека: максимально тесная упорядоченность в объеме дольки ее концевых отделов и внутридольковых протоков; отсутствие вставочных протоков; наличие значительных скоплений жировой клетчатки, особенно выраженное в широких интерстициальных промежутках, где локализуются крупные выводные протоки (дольковые и междольковые) и сосуды емкостного звена ГМЦР; миоэпителиальные клетки, выявляющиеся по всему протяжению выводных протоков, что может быть связанно с большей вязкостью выделяемого белкового секрета и соответственной потребностью сократительных элементов. В исследуемых железах выявлены резкие сужения наружного диаметра и просвета протоков в области вставочных протоков, ампулообразные расширения в пределах междольковых и общих выводных протоков. Наличие в стенках выводных протоков миоэпителия, чередование сужений и расширений просвета протоков, извилистость хода, «капиллярность» их наружного и внутреннего диаметра присущи нормальной структуре желез и могут оказывать влияние на гидродинамические особенности ламинарного тока жидкости по экскреторным протокам. Нами обращено внимание на некоторые особенности клеточного состава стенки протоков желез их концевых отделов. Это относится к наличию в стенке концевых отделов этих органов и их выводных протоков сероцитов, мукоцитов, миоэпителиальных и «светлых клеток», относящихся к диффузной эндокринной системе. Полученные нами данные, согласуются с современными общепринятыми сведениями об устройстве стенок выводных протоков. Наши данные также подтверждают, что небные и губные железы представлены железистым эпителием, выделяющим слизистый секрет, а слёзные железы – белковый. На наших препаратах стенка всех протоков, за исключением общего выводного протока и концевых отделов, образована двумя слоями клеток c признаками секреторной активности. Многослойный плоский эпителий общих выводных протоков желез не проявляет признаков секреторной активности. В области концевых отделов и вставочных протоков малых слюнных желез и выводных протоках слезной железы определяется внутренний слой высокоспециализированных клеток - миоэпителиальный. Секреторные клетки концевых отделов, плотно прилегающие друг к другу, определяют толщину их стенки. Согласно данным морфометрии концевые отделы исследуемых желез имеют самую толстую стенку. Со стороны их базальной плазмолеммы располагается слой миоэпителиальных клеток (ядер миоэпителия в слезной железе больше, чем в слюнных железах), которые выполняют опорную функцию. Изучая системы экскреторных протоков слезных, небных и губных желез, мы пришли к выводу, что по ряду морфологических признаков они относятся к гомеоморфным эпителиальным структурам. Наши данные могут послужить основой для дальнейших исследований, которые определят выбор лечебной тактики при «синдроме сухого глаза»; The thesis deals with the study of the spatial organization of the duct system of the small salivary glands and lachrymal gland of man and their haemomicrocirculatory channels. As a result of the made complex stereomorphological and morphological researches of these glands the characteristics of their structure were stated and comparative stereomorphological analysis was made. New information which extends and deepens the modern pictures of the organization laws of the duct system of small salivary and lachrymal glands and the microcirculatory channels accompanying them is presented in the thesis. It is found that every individual lip and palatal gland of man has a difficult, ramified system of excretory channels: intercalary and intralobular channels are localized in the volume, occupied by a lobule; lobular and interlobular channels are located in interlobular interstitial spaces; the common excretory duct is localized in the near-epithelial area of the mucosa, in which secret of mainly mucous character is excreted. The middle morphometric indexes of channels of lip and palatal glands of man are very alike, that points the homology of their organization. In a lobule of the lachrymal gland it is possible to select: intralobular, lobular, interlobular and general excretory channels, by which secret of mainly protein character, typical excretory channels are excreted. Presence in the walls of excretory channels of myoepithelium, alternation of narrowing and widenings of the lumen of channels, sinuosity of passage, «capillarity» are incident to the normal structure of glands and can influence the hydrodynamic characteristics of the laminar flow of liquid in the excretory channels.Документ Структурная организация и морфометрические параметры системы экскреторных протоков губных желез человека(Всеукраинская общественная организация "Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України", 2008) Пилюгин, Андрей Валентинович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Иванченко, Н. И.; Пілюгін, Андрій Валентинович; Шерстюк, Олег Олексійович; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Іванченко, Н. І.; Pilyugin, A. V.; Sherstuk, O. A.; Deynega, T. F.; Ivanchenko, N .I.С целью выявления закономерностей и особенностей структурной и пространственной организации системы выводных протоков малых слюнных желез человека изучена гистология стенки губных экскреторных протоков, проведена морфометрия их основных параметров: наружного диаметра, просвета, толщины стенки. В системе выводных протоков губной железы человека выявлены перепады величины их наружного и внутреннего диаметра, визуализирующиеся на срезах и трехмерных моделях в виде локальных резких сужений, ампулообразных расширений. Наряду с сифонным строением некоторых выводных протоков отмечается явление их спирализации. При этом сохраняется общая тенденция, выражающаяся в существовании наибольшей пропускной способности для секрета в пределах междольковых, общих выводных протоков и участков ретенции в местах сужения. Выявлена определенная закономерность взаимного расположения протоков и некоторых звеньев гемомикроциркулятоного русла. В местах образования внутридольковых, дольковых, междольковых протоков локализуются соответствующие им собирательные и коллекторные венулы. Полученные морфологические данные послужат основой для выяснения механизма продвижения секрета по сложно-разветвленной системе выводных протоков малых слюнных желез человека;With the aim of conformity and structural features revealing and space organization of excretory ducts of small salivary glands system of human being, the histology of wall of labial excretory ducts is studied, morphometry of their major size is carried out (external diameter, space, width of wall). In the system of excretory ducts of labial gland of human being, the change of size of their external and internal diameter is revealed, which is seen on the cutting and 3-D models such local sharp narrowing and ampula-shaped widening of ducts. The phenomenon of some excretory ducts spiralization together with their siphon structure has been noted. The general tendency is preserved; it is marked by the existence of the greatest pass ability for secretion within interlobular and common excretory ducts and retention areas in the places of their narrowing. Certain regularity of mutual location of ducts and some chains of hemomicrocirculatory flow. Collector venules are located in place formation agreeably innerlobules, lobules, interlobules. Received morphological results will serve to explaining of the mechanism of the movement of secrete through complect – branching system excretory ducts of the smaller salivary glands of the human organism; З метою виявлення закономірностей та особливостей структурної та просторової організації системи вивідних проток малих слинних залоз людини вивчена гістологія губних залоз, проведена морфометрія їх основних параметрів: зовнішнього діаметра, просвіту, товщини стінки. В системі екскреторних проток губної залози людини виявлені різкі зміни їх зовнішнього та внутрішнього діаметра, які візуалізуються на зрізах і тривимірних моделях як локальні звуження й ампулоподібні розширення. Разом із сифоноподібною будовою вивідних проток виявляється їх спиралізація при збереженні загальної тенденції, щодо існування найбільшої пропускної здатності для секрета в межах між часточкових, загальних вивідних проток та локусів ретенції у місцях звуження. Виявлені закономірності синтопії проток і деяких ланок кровоносного МЦР. У місцях утворення часточкових, міжчасточкових проток локалізуються відповідні збірні та колекторні венули. Отримані морфологічні дані в подальшому будуть слугувати основою для усвідомлення механізму руху секрета по складно-розгалуженій системі вивідних проток малих слинних залоз.Документ Структурная организация и морфометрические параметры системы экскреторных протоков небных желез человека(Українська медична стоматологічна академія, 2007) Пилюгин, Андрей Валентинович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Pilyugin, A. V.С целью выявления закономерностей и особенностей структурной и пространственной организации системы выводных протоков малых слюнных желез человека изучена гистология стенки выводных протоков, проведена морфометрия их основных параметров (наружного диаметра, просвета, толщины, стенки). Выявлены, закономерности синтопии протоков и некоторых звеньев гемомикроциркулятоного русла. Полученные морфологические данные в дальнейшем послужат для выяснения механизма продвижения секрета по сложно-разветвленной системе выводных протоков малых слюнных желез; З метою виявлення закономірностей та особливостей структурної та просторової організації системи вивідних проток малих слинних залоз людини вивчена гістологія їх стінки, проведена морфометрія основних параметрів (зовнішнього діаметра, просвіту та товщини стінки). Виявлені закономірності син- топії проток і деяких ланок ГМЦР. Отримані морфологічні дані у подальшому будуть слугувати для вивчення механізму руху секрету по скпадно-розгалуженій системі вивідних проток малих слинних залоз; In order to identify patterns and characteristics of the structural and spatial organization systems of the excretory ducts of the human minor salivary glands studied the histology of the wall excretory ducts, morphometry of their main parameters (outer diameter, lumen, thickness, wall). The patterns of duct synopy and some links of the hemomicrocirculatory bed. The obtained morphological data will further serve to figure out the mechanism for promoting the secret of a complex branched output system ducts of the small salivary glands.Документ Структурная организация экскреторных протоков слезной железы человека(Українська медична стоматологічна академія, 2008) Пилюгин, Андрей Валентинович; Тихонова, Олеся Александровна; Рогуля, Василий Александрович; Иванченко, Наталья Ивановна; Коваль, Василий Михайлович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Тихонова, Олеся Олександрівна; Рогуля, Василь Олександрович; Іванченко, Наталія Іванівна; Коваль, Василь Михайлович; Pilyugin, A. V.; Tikhonova, О. О.; Rogulya, V. A.; Ivanchenko, N .I.; Koval, V. M.З метою виявлення закономірностей та особливостей структурної та просторової організації системи вивідних проток малих слинних залоз людини вивчена гістологія сльозових залоз. В системі екскреторних проток сльозової залози людини виявлені зміни їх зовнішнього та внутрішнього діаметра, які візуалізуються на зрізах і тривимірних моделях як локальні звуження й ампулоподібні розширення проток (явище сифонізації). Разом із сифоноподібною будовою вивідних проток виявляється їх спиралізація при збереженні загальної тенденції, щодо існування найбільшої пропускної здібності для секрета в межах міжчасточкових і загальних вивідних проток та локусів ретенції у місцях їх звуження; With the aim of conformity and structural features revealing and space organization of excretory ducts of lacrimal glands system of human being, the histology of wall of lacrimal excretory ducts is studied. In the system of excretory ducts of lacrimal.gland of human being, the change of size of their external and internal diameter is revealed, which is seen on the cutting and 3-D models such local sharp narrowing and ampula-shaped widening of ducts. The phenomenon of some excretory ducts spiralization together with their siphon structure has been noted. The general tendency is preserved; it is marked by the existence of the greatest pass ability for secretion within interlobular and common excretory ducts and retention areas in the places of their narrowing; С целью выявления закономерностей и особенностей структурной и пространственной организации системы выводных протоков малых слюнных желез человека изучена гистология слезных желез. В системе экскреторных протоков слезной железы человека обнаружены изменения их внешнего и внутреннего диаметра, которые визуализируются на срезах и трехмерных моделях как локальные сужения и ампуловидные расширения протоков (явление сифонизации). Вместе с сифоновидным строением выводных протоков определяется их спирализация при сохранении общей тенденции, которая касается существования наибольшей пропускной способности для секрета в пределах междольковых и общих выводных протоков и локусов ретенции в местах их сужения.