Перегляд за Автор "Pohylko, V. I."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив забезпечення нутрієнтами в пренатальному і грудному віці на розвиток ожиріння у дітей.(ООО «Группа компаний МЕД ЭКСПЕРТ», 2016) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Соловьева, Галина Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Pohylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Solovyova, H. O.; Cherniavska, Yu. I.У роботі проаналізовано дані літератури стосовно впливу нутрітивного забезпечення в пренатальному періоді та грудному віці на розвиток ожиріння у дітей. Відомо, що майже у 60% дорослих, які мають ожиріння, проблеми із зайвою вагою почалися в дитячому та підлітковому віці. Ожиріння і його ускладнення (цукровий діабет 2-го типу, артеріальна гіпертонія, коронарна хвороба серця, атеросклероз, онкологічні захворювання) пов'язуються з численними генетичними маркерами, однак певні гормональні, синдромні або молекулярно-генетичні порушення можуть пояснити менше 5% всіх випадків ожиріння. Показана роль дефіциту і підвищеного вмісту білка в харчуванні плоду і дитини на першому році життя в розвитку ожиріння у дітей. Проаналізовано поняття і передбачувані механізми харчового (нутрітивного) програмування для розвитку ожиріння. Природне вигодовування немовлят знижує ризик розвитку надмірної маси тіла у дорослому віці, в той час як штучне вигодовування сприяє ожирінню. Акцентовано увагу на збереженні грудного вигодовування до 6-місячного віку для забезпечення оптимального росту і розвитку дитини; В работе проанализированы данные литературы относительно влияния нутритивного обеспечения в пренатальном периоде и грудном возрасте на развитие ожирения у детей. Известно, что почти у 60% взрослых с ожирением проблемы с лишним весом начались в детском и подростковом возрасте. Ожирение и его осложнения (сахарный диабет 2-го типа, артериальная гипертония, коронарная болезнь сердца, атеросклероз, онкологические заболевания) связывают с многочисленными генетическими маркерами, но определенные гормональные, синдромные или молекулярно-генетические нарушения могут объяснить менее 5% всех случаев ожирения. Показана роль дефицита и повышенного содержания белка в питании плода и ребенка первого года жизни в развитии ожирения у детей. Проанализировано понятие и предполагаемые механизмы пищевого (нутритивного) программирования для развития ожирения. Природное вскармливание младенцев снижает риск развития чрезмерной массы тела во взрослом возрасте, в то время как искусственное вскармливание способствует ожирению. Акцентировано внимание на сохранении грудного вскармливания до 6-месячного возраста для обеспечения оптимального роста и развития ребенка; This article analyzes the data of the literature about the effect of nutritional support in the prenatal period and infancy on the development of obesity in children. We know that almost 60% of adults who are obese, have overweight problems that began in childhood and adolescence. Obesity and its complications (diabetes type 2, hypertension, coronary heart disease, atherosclerosis, cancer) are associated with numerous genetic markers, but some hormonal, syndromic or molecular genetic disorders can explain less than 5% of all cases of obesity. We have shown the role of low and high protein content in the diet of fetus and child in the first year of life in the development of obesity in children. It was analyzed the concept and predictable mechanisms of food (nutritional) software for obesity. Breastfeeding reduces the risk of excessive weight gain in adulthood, while the artificial feeding promotes obesity. Attention is focused on maintaining breastfeeding until 6 months of age to ensure optimal growth and development.Документ Клінічний випадок набутої медикаментозної гострої гемолітичної анемії у дитини, внаслідок прийому ібупрофену («нурофен»)(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Похилько, Валерій Іванович; Артьомова, Наталія Сергіївна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Ковальова, Олена Михайлівна; Вернигора, Степан Іванович; Похилько, Валерий Иванович; Артемова, Наталия Сергеевна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Ковалева, Елена Михайловна; Вернигора, Степан Иванович; Pohylko, V. I.; Artyomova, N. S.; Tcvyrenko, S. M.; Kovalova, O. M.; Vernygora, S. I.Резюме. Безпечність застосування медикаментів з антипіретичною активністю в педіатричній практиці є одним з основних питань лікаря практичної медицини. Вивчення фармакологічних ефектів ібупрофену на системи органів та тканин, як і інших антипіретиків, останнім часом доводить про високий профіль безпеки препарату. Проте, зустрічаються повідомлення відносно виникнення небажаних побічних ефектів під час лікування ібупрофеном. В статті наведений клінічний випадок набутої гемолітичної анемії внаслідок прийому ібупрофену («Нурофен»). Дитина К., 1 рік 8 міс., доставлена в приймальне відділення Дитячої міської лікарні м. Полтави з клінічними ознаками негоспітальної правобічної пневмонії. З анамнезу з’ясовано, що дитина за останню добу отримала 500 мг (40 мг/кг) ібупрофену («Нурофен»). Протягом 12 годин констатовано погіршення стану пацієнта за рахунок появи клінічних та лабораторних ознак гострої гемолітичної анемії (синдром жовтяниці, гепатоспленомегалія, гостра надважка анемія, ерітропенія з вираженим ретикулоцитозом, гіпербілірубінемія). В умовах реанімаційного відділення була надана невідкладна допомога з метою припинення гострого гемолітичного кризу, шляхом проведення комбінованої терапії (глюкокортикоїди, внутрішньовенні інфузії неспецифічного імуноглобуліну, гепатопротектори, ентеросорбенти), проведена корекція анемічного синдрому. Після стаблізації стану пацієнт переведений в гематологічне відділення для подальшого лікування. Наведений випадок засвідчує необхідність проведення контролю за призначенням та дотриманням призначеного лікування батьками дітей, а також контролю за розповсюдженням інформації медичного призначення серед населення; Резюме. Безопасность применения медикаментов с антипиретической активностью в педиатрической практике является одним из основных вопросов для практического врача. Изучение фармакологических эффектов ибупрофена на системы органов и тканей, как и других антипиретиков, в последнее время говорит о высоком профиле безопасности препарата. Тем не менее, встречаются сообщения относительно возникновения нежелательных побочных эффектов во время проведения терапии ибупрофеном. В статье приведен клинический случай приобретенной гемолитической анемии, вследствие приема ибупрофена («Нурофен»). Ребенок К., 1 год 8 мес., доставлен в приемное отделение Детской городской больницы г. Полтавы с клиническими признаками негоспитальной правосторонней пневмонии. Из анамнеза выяснено, что ребенок за последние сутки получил 500 мг (40 мг/кг) ибупрофена («Нурофен»). В течении 12 часов констатировано ухудшение состояния пациента за счет появления клинических и лабораторных признаков острой гемолитической анемии (синдром желтухи, гепатоспленомегалия, острая сверхтяжелая анемия, эритропения с выраженным ретикулоцитозом, гипербилирубинемия). В условиях реанимационного отделения был купирован острый гемолитический криз, путем проведения комбинированной терапии (глюкокортикостероиды, внутривенные инфузии неспецифического иммуноглобулина, гепатопротекторы, энтеросорбенты), проведена коррекция анемического синдрома. После стабилизации состояния пациент переведен в гематологическое отделение для дальнейшего лечения. Указанный случай подтверждает необходимость проведения контроля за назначением и выполнением назначенного лечения родителями детей, а также контроля за распространением информации медицинского содержания среди населения; Abstract. The safety of medicines with antipyretic activity in pediatric practice is one of the main issues for a practical doctor. The study of pharmacological ibuprofen on systems of organs and tissues, as well as other antipyretics, recently speaks of a high profile of drug safety. Nevertheless, there are reports of undesirable side effects during ibuprofen therapy, the most frequent of which are: systemic hypersensitivity reactions, gastropathies and enteropathies, acute renal failure and tubular necrosis in children under 5 years of age, toxic hepatitis. At the same time, more and more messages appear about the occurrence of undesirable side reactions, which are associated with an overdose of ibuprofen. This article presents the clinical case of acquired hemolytic anemia, due to ingestion of ibuprofen («Nurofen»). Child K., 1 year 8 months old, was taken to the admissions department of the Children’s Municipal Clinical Hospital with clinical signs of non-hospital right-sided pneumonia. From the anamnesis it was found out, that the reflex for the last day has received 500 mg (40 mg/kg) of ibuprofen («Nurofen»). Within 12 hours, the patient deteriorated due to the appearance of clinical and laboratory signs of acute hemolytic anemia (jaundice, hepatosplenomegaly, acute superheavy anemia, erythropenia with reticulocytosis, and hyperbilirubinemia). In the intensive care unit, an acute hemolytic crisis was stopped, by combining therapy (glucocorticosteroids, intravenous infusions of nonspecific immunoglobulin, hepatoprotectors, enterosorbents), correction of anemic syndrome was performed. After stalking the patient, the patient was transferred to the hematology unit for further treatment. This case confirms the need to monitor the appointment and performance of prescribed treatment by parents of children, as well as control over dissemination of medical information to the public.