DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Polianska, V. P."

Перегляд за Автор "Polianska, V. P."

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Emotional intelligence and manipulations in the educational process in higher medical educational institutions
(Полтавський державний медичний університет, 2022) Fedorchenko, V. I.; Polianska, V. P.; Zvyagolska, I. M.; Derevіanko, T. V.; Bobrova, N. O.; Федорченко, Віра Іванівна; Полянська, Валентина Павлівна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Боброва, Нелля Олександрівна
A teacher of higher education institutions should be aware of the achievements of psychology in order to create a harmonious atmosphere with students. One of the general competencies provided by the educational program is the choice of interaction strategy. It is the subject of this article. Competent construction of interaction between the participants of the educational process is an essential component for the formation of the ability of applicants for higher medical education to choose constructive communication strategies in their occupation. Knowledge and practical skills acquired in social interaction during the grad days are fundamental in professional activity. The effectiveness of his activities largely depends on his communicative skills. These skills apply to the nature of each doctor’s relationship with patients, subordinates, colleagues, and the management of the medical institution. Conclusions. 1. Today is characterized by the growing importance of awareness of the teacher about the achievements of psychology. 2. The teacher should choose strategies for the interaction of individuals in the learning process to optimize the process. 3. The competent construction of interaction between the participants of the educational process is an important component of the ability to choose constructive communication strategies for future doctors
Визначення мінімальної пригнічуючої концентрації ефірної олії евгенолу для культури грибів виду aspergillus fumigatus
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2011) Полянська, Валентина Павлівна; Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Саргош, Оксана Дмитрівна; Полянская, Валентина Павловна; Саргош, Оксана Дмитриевна; Кинаш, Оксана Вячеславовна; Коваленко, Нинель Павловна; Polianska, V. P.; Sargosh, O. D.; Kinash, O. V.; Kovalenko, N. P.
Широке використання ефірної олії евгенолу обумовлене його антимікробними, протизапаль¬ними, знеболюючими властивостями. Проте, недостатньо вивчена фунгіцидна активність евгенолу щодо міцеліальних грибів. Ми вивчали фунгіцидну дію олії евгенолу на гриби виду Aspergillus fumigatus шляхом ви¬значення її мінімальної фунгіостатичної та фунгіцидної концентрації. Встановлена протигрибкова дія ефірної олії на Aspergillus fumigatus у діапазоні 267,4 мг/мл – 8,35 мг/мл, виявлена мінімальна фунгіцидна активність олії евгенолу на гриби виду Aspergillus fumigatus у концентрації 8,35 мг/мл. Ефірна олія евгенолу може бути використана як протигрибковий засіб;Широкое использование эфирного масла эвгенола обусловлено его антимикробными, проти¬вовоспалительными, обезболивающими свойствами. При этом, недостаточно изучена фунгицидная актив¬ность эвгенола по отношению к мицелиальным грибам. Мы изучали фунгицидное действие эвгенола на грибы вида Aspergillus fumigates путем определения его минимальной фунгиостатической и фунгицидной концентрации. Установлено противогрибковое действие эфирного масла эвгенола на Aspergillus fumigates в диапазоне 267,4 мг/мл -8,35 мг/мл, выявлена мини¬мальная фунгицидная активность эвгенола на грибы вида Aspergillus fumigatus в концентрации 8,35 мг/мл. Эфирное масло эвгенола может быть использовано как противогрибковое средство; Recently, most researchers focus attention on possibilities of development and application of eco¬logically clean technologies and biological methods of pathogenic microorganisms control. The use of phytoprepa¬rations and essential oils is prospective direction in this respect. Essential oils, that are the natural concentrates of phytoncids, represent a multi-component organic aldehydes compounds (citronellal, citral), phenols (thymol, eugenol, carvacrol, anethole, eucalyptole), monoterpenic alco¬hols, ketones and other hydrocarbons. Most of the chemical compounds comprising essential oils, condition the antimicrobial, antibacterial, antiviral, anti-inflammatory, immune modulating properties. However, antifungal effect of eugenol on filamentous fungi is underinvestigated. Among filamentous fungi, the representatives of genus Aspergillus (A. fumigatus, A. flavus, A. niger) focus particular attention. The aim of the study was to determine the minimum fungistatic and fungicidal concentration of eugenol essen¬tial oil for the fungi culture of species A. fumigatus. According to obtained results, growth inhibition of fungi species Aspergillus fumigatus was observed in nutri¬ent medium with concentration of eugenol essential oil, ranging 267,4 mg/ml – 8,35 mg/ml after incubation for 24 hours and 72 hours and minimum inhibitory eugenol concentration for Aspergillus fumigatus was 8,35 mg/ml. It is known, that eugenol is represented by lipophilic molecules that can penetrate between acyl chains of fatty acids, thereby affecting fluidity and permeability of membranes. This influences on the regulation and function of membrane-associated enzymes, that catalyze synthesis of the main polysaccharidic components of cell wall, including beta-glycan, chitin, mannan, which leads to cell growth disorder and membrane morphogenesis. When analyzing findings, it was stated that the minimum fungicidal concentration of eugenol essential oil in 24 hours and 72 hours of incubation is 8,35 mg/ml. Thus, fungistatic effect of eugenol on fungi species Aspergillus fumigatus ac¬cording to these dilutions was not observed. Conclusions 1. Eugenol essential oil has strong fungicidal activity towards the fungi cultures of species Aspergillus fumigatus. 2. Minimum inhibitory concentration of the eugenol essential oil in 24 and 72 hours of incubation amounted to 8,35 mg/ml. 3. The minimum fungicidal concentration of eugenol essential oil amounted to 8,35 mg/ml. 4. Elongation of eugenol oil effect exposure on the cultures of fungi species Aspergillus fumigatus did not cause the growth of its fungicidal activity. 5. The bacteriostatic activity of eugenol essential oil towards the fungi culture species Aspergillus fumigatus was not revealed.
Визначення фунгіцидних властивостей ефірної олії евгенолу для культури грибів виду Aspergillus niger
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Полянська, Валентина Павлівна; Саргош, Оксана Дмитрівна; Полянський, Олександр Олександрович; Полянская, Валентина Павловна; Саргош, Оксана Дмитриевна; Полянский, Александр Александрович; Polianska, V. P.; Sarhosh, O. D.; Polianskyi, O. O.
У статті наведені результати експериментального дослідження фунгіцидної активності ефірної олії евгенолу щодо грибів виду Aspergillus niger. За результатами дослідження встановлена фунгіцидна дія евгенолу у діапазоні 267,4-16,7 мг/мл, визначена мінімальна фунгіцидна активність евгенолу щодо грибів виду Aspergillus niger, яка становила 16,7 мг/мл. Фунгіостатична активність евгенолу не була встановлена. Ефірна олія евгенолу може бути використана як дезінфікуючий засіб; В статье приведены результаты экспериментального исследования фунгицидной активности эфирного масла по отношению к грибам вида Aspergillus niger. По результатам исследования установлено фунгицидное действие эвгенола в диапазоне 267,4-16,7 мг/мл, определена минимальная фунгицидная активность эвгенола по отношению к грибам вида Aspergillus niger, которая составляла 16,7 мг/мл. Фунгиостатическая активность эвгенола не была установлена. Эфирное масло эвгенола может бать использовано как дезинфицирующее средство; Pathogenic fungi of genus Aspergillus are widely spread in nature. They colonize various environmental niches and live in natural areas of the globe on all the continents. Aspergilli, in the broadest sense of the genus can be unique pathogens but at the same time they are saprobes. They are resistant to such factors as UV irradiation, high or low temperatures. The toxic substances harmful to humans and animals that can be accumulated in the organism and pollute the environment are used to fight with the pathogenic fungi spores. Therefore, the development of new, effective, environmentally safe compositions of plant origin, which include essential oils is the priority and currently important task. Substances of plant origin do not cause microbial resistance, allergic, immunotoxic and mutagenic effects even in long-term use. According to the literature data the use of eugenol (4-allyl-2-methoxyphenol) which belongs to the phenol group is widely applied in medicine and has anti-bacterial, anti-inflammatory, pain-relieving properties. Therefore, the aim of our study was to determine the minimal inhibitory concentration of eugenol essential oil for the culture of fungi species Aspergillus niger. While studying the effect of eugenol on the selected culture of fungi species A. niger the drug efficiency inhibiting its growth on the dense nutrient medium was presented. The paper disc method determined that the eugenol essential oil represented pronounced antifungal properties against the studied Aspergillus niger culture, that was stated by the diameter index of growth inhibition of culture (39±0.8 mm). The growth inhibition of the fungi species A. niger was observed in the nutrient medium with concentration of eugenol essential oil in the range of 267.4 mg/ml – 16.7 mg/ml after 72 hours and the minimal inhibitory concentration of eugenol for A. niger was 16.7 mg/ml. It was determined that the minimal fungicidal concentration of eugenol essential oil after 72 hours of incubation amounts to 16.7 mg/ml. Thus, the fungistatic eugenol effect on fungi of the species Aspergillus niger according to given dilutions was not observed. The fungicidal activity of essential oils depends on their ability to dissolve in fats, which causes their permeability through biological membranes. It is known that the structure of eugenol contains lipophilic molecules that are able to penetrate between acyl links of fatty acids, thereby disrupting fluidity and permeability of membranes. This affects the regulation and functioning of membrane-associated enzymes that catalyze synthesis of the major polisaharid components of cell wall, including beta-glycan, chitin, mannan, which causes the disruption of cell growth and membrane morphogenesis. Consequently, the eugenol essential oil can be used as disinfectant.
Визначення чутливості S. aureus АТСС 25923 до емульсії евгенолу в полісорбаті-80
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Рябовіл, Я. В.; Полянська, Валентина Павлівна; Riabovil, Y. V.; Polianska, V. P.
Визначення чутливості с. Albicans до ефірної олії евгенолу у комбінації з традиційними антимікотиками
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Ніженець, Марина Юріївна; Полянська, Валентина Павлівна; Nizhenets, M. Yu.; Polianska, V. P.
Влияние лекарственного препарата «Стоматофит» на активность лизоцима ротовой жидкости в ретенционный период ортодонтического лечения
(2014) Полянская, Валентина Павловна; Коваленко, Нинель Павловна; Полянский, Валентин Александрович; Полянська, Валентина Павлівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Полянський, Валентин Олександрович; Polianska, V. P. ; Kovalenko, N. P.; Polianskiy, V. O.
В ходе исследования оценивали активность лизоцима ротовой жидкости в ретенционный период до и после применения лекарственного препарата «Стоматофит». На основании полученных результатов установлено, что активность лизоцима ротовой жидкости в ретенционный период (продолжительность - 10-12 месяцев) снижается. Применение лекарственного препарата «Стоматофит» в течение 2-5 недель способствует повышению активности лизоцима ротовой жидкости во время ортодонтического лечения; Під час виконання даного дослідження проводили оцінку активності лізоциму ротової рідини у ретенційному періоді до и після застосування лікарського засобу «Стоматофіт». На підставі одержаних результатів установлено, що активність лизоциму ротової рідини в ретенційному періоді (тривалість- 10-12 місяців) знижується. Застосування лікарського засобу «Стоматофіт» протягом 2-5 тижнів сприяє підвищенню активності лізоциму ротової рідини під час ортодонтичного лікування; The final stage of orthodontic treatment is the retention period when functional and structural state of teeth and jaws should regenerate after the active phase. Fixed retainers are additional objects, where a biofilm could be formed. Its composition can differ from the natural structures of the oral cavity and can serve as a permanent reservoir of pathogenic microorganisms. Numerous studies have shown that non-removable orthodontic appliances worsen an oral hygiene. Changing the balance between microflora and microorganisms can lead to the changes of local immunity of the oral cavity. Thus, one of the main ways to prevent infections and inflammation of the oral cavity is the use of medications increasing the local immunity, specifically lysozyme activity of saliva. As a factor of body's non-specific defense, lysozyme has bactericidal and bacteriostatic properties, it increases the activity of neutrophilic phagocytes and phagocytosis levels, and provides organism's tolerance to genetically foreign antigens. For the conditions described above, an important role in complex correction of microbiological status and the state of local immunity of the mouth is the use of complex medications with anti-microbial, anti-inflammatory and immune-modulatory properties. Nowadays it is referable to combine a traditional therapy with the use of herbal medicines, because the nature of substances derived from plants is more compatible to human body than the nature of synthetic substances. It ensures their bioavailability. When consumed according to evidence-based regulations, herbs are safe for humans. They give mild prolonged effect, restore immunity, activate metabolism and, thus, provide natural health improvement. Data provided in scientific literature prove high efficacy of «Stomatofyt». The study evaluated the activity of lysozyme in saliva during the retention period before and after the use of «Stomatofyt» drug (PhytoPharm Klenka, Poland). «Stomatofyt» is 15 % extract of 7 different herbs. The product is standardized based on its content of essential oils, which determines its therapeutic efficacy. The study was conducted on 20 participants. They were divided into two groups. The main group consisted of 10 patients (aged 18-20), who received orthodontic treatment with fixed retainers for 10-12 months. They were using «Stomatofyt» as a mouth rinse 3-4 times per day. The control group consisted of 10 patients (aged 18-20), who didn't receive any orthodontic treatment but only were using «Stomatofyt» as a mouth rinse 3-4 times per day. Lyzosyme activity in saliva was determined according to V. G. Dorofeychuk's method (1968). Statistical analysis was performed by variation-statistical method, using Excel 2003. Reliability of the results was assessed with Student's criterion. According to the study results, the activity of lysozyme in saliva decreases during the retention period (10-12 months). The use of «Stomatofyt» for 2-5 weeks increases the activity of lysozyme in saliva during the orthodontic treatment.
Вплив евгенолу на утворення ростових трубок грибів виду с. Albicans
(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Nizhenets’, M. Iu.; Polianska, V. P.; Полянська, Валентина Павлівна
В останні роки спостерігається зростаюча роль грибкового фактору в етіології інфекційно-запальних захворювань ЛОР-органів. Серед мікотичних інфекцій кандидоз займає одне з провідних місць. Етіологічним агентом захворювання найчастіше виступає Саndida albicans. Широке застосування протигрибкових препаратів неминуче супроводжується формуванням резистентності грибів до антимікотиків. У зв’язку з цим, все частіше перевагу віддають лікарським засобам рослинного походження, які не спричиняють формування стійкості мікроорганізмів до хіміопрепаратів.
Досвід впровадження науково-дослідницької роботи студентів на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології
(2022) Полянська, Валентина Павлівна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Федорченко, Віра Іванівна; Polianska, V. P.; Zviagolska, I. M.; Derevianko, T. V.; Fedorchenko, V. I.
Перебудова медичної галузі нерозривно пов’язана з впровадженням у систему медичної освіти нових освітніх стандартів щодо організації та ефективності освітнього процесу, направлених на підготовку конкурентноспроможного фахівця на ринку праці. Cучасний фахівець повинен досконало володіти інноваційними технологіями, бути спроможним швидко і адекватно реагувати на досягнення сучасної медичної науки, бути здатним до ефективної роботи на рівні світових стандартів, бути готовим до безперервності освіти і самоосвіти, до соціальної і професійної мобільності. Тому, на кожному етапі навчання необхідно у здобувачів вищої медичної освіти розвивати творче мислення, вміння пошуку, отримання та аналізу інформації, впровадження її у практичну діяльність.
Клінічна та мікробіологічна ефективність «Біоплазміксу спрею для горла» в лікуванні хронічних запальних захворювань піднебінних мигдаликів
(ТОВ «ВІСТКА», 2021) Безшапочний, Сергій Борисович; Полянська, Валентина Павлівна; Зачепило, Світлана Вікторівна; Bezshapochny, S. B.; Polianska, V. P. ; Zachepylo, S. V.
Актуальність: Хронічні запальні захворювання мигдаликів займають значиме місце в структурі оториноларингологічної патології. Перехід запалення в хронічну форму пов’язаний з пригніченням факторів колонізаційної резистентності даного біотопу, появою патогенних мікроорганізмів, таких як St. рyogenes та S. аureus. На тлі дисбіозу, що формується, та імунного дисбалансу можливий розвиток ряду ускладнень з боку органів і систем. Тому пошук засобів для ефективного топічного етіотропного лікування хронічного тонзиліту та,водночас, щадних до автохтонної мікрофлори, є актуальним. Матеріали та методи: В дослідженні брали участь 52 хворих на хронічний тонзиліт. Всіх обстежених було розподілено на 2 групи по 26 осіб в кожній. Пацієнти 1-ї групи в місцевій терапії використовували бактерійний компонент «Біоплазмікс спрей для горла», а пацієнти 2-ї групи застосовували традиційний курс лікування: промивання лакун мигдаликів антисептичним засобом – декаметоксином в концентрації 0,2 мг/мл. Результати та обговорення: Проведені дослідження показали селективну протимікробну активність «Біоплазміксу спрею для горла». Так, по відношенню до основних патогенів «Біоплазмікс спрей для горла» проявляв виражену антибактеріальну дію та, в той же час, сприяв нормалізації показників популяційного рівня представників індигенної мікрофлори, що свідчить про відновлення колонізаційної резистентності біотопу. Позитивна динаміка основних скарг хворих та фарингоскопічних ознак свідчила про клінічну ефективність «Біоплазміксу спрею для горла». Аналіз клінічних показників пацієнтів 2-ї групи демонстрував зменшення вираженості скарг пацієнтів та об’єктивних ознак захворювання під час лікування декаметоксином. Результати повторного мікробіологічного дослідження встановили, що, на відміну від «Біоплазміксу спрею для горла», широкий спектр протимікробної дії декаметоксину не сприяє відновленню та збереженню високого популяційного рівня індигенної мікрофлори піднебінних мигдаликів.
Комплексное изучение противогрибкового действия эмульсии эвгенола в полисорбате-80 на эталонный штамм Candida аlbicans atcc 885-653
(2018) Федорченко, Вера Ивановна; Fedorchenko, V. I.; Полянская, Валентина Павловна; Polianska, V. P. ; Зачепило, Светлана Викторовна; Zachepilo, S. V.; Боброва, Нелля Александровна; Bobrova, N. A.; Лобань, Галина Андреевна; Loban’, G. A.; Федорченко, Віра Іванівна; Полянська, Валентина Павлівна; Зачепило, Світлана Вікторівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Лобань, Галина Андріївна
Резюме. Целью данного исследования было комплексное изучение действия эвгенола, эмульгированного в полисорбате-80 на культуру Сandida аlbicans ATCC 885-653 путем определения минимальной ингибирующей, микоцидной и микостатической концентраций, а также показателей интенсивности размножения грибов в постмикостатических концентрациях эвгенола. Материалы и методы. Минимальную ингибирующую, микоцидную и микостатическую концентрации эмульсии эвгенола в полисорбате-80 для грибов Сandida аlbicans ATCC 885-653 определяли методом последовательных макроразведений в жидкой питательной среде Сабуро с последующим пересевом содержимого пробирок на плотную среду Сабуро. Количество колониеобразующих единиц в 1 мл культуры Сandida аlbicans ATCC 885-653 определялась секторным методом. Выводы: Доказана высокая противогрибковая активность эмульсии эвгенола в полисорбате-80 для культуры Сandida аlbicans ATCC 885-653. В то же время постмикостатические концентрации эвгенола приводили к увеличению количества колониеобразующих единиц в 1мл в 10 раз по сравнению с контролем, что может способствовать повышению колонизационного потенциала грибов в даном диапазоне концентраций; რეზიუმე. მოცემული კვლევის მიზანი იყო Сandida аlbicans ATCC 885-653 კულტურაზე პოლისორბატ-80-ში ემულგირებული ევგენოლის მოქმედების კომპლექსური შესწავლა მინიმალური ინჰიბიტორული, მიკოციდური და მიკოსტატიკური კონცენტრაციების განსაზღვრის გზით, და აგრეთვე, სოკოს გამრავლების ინტენსივობის მაჩვენებლებს განსზღრა ევგენოლის პოსტმიკოსტატიკურ კონცენტრაციებში. მასალები და მეთოდები. Сandida аlbicans ATCC 885-653 სოკოებისთვის პოლისორბატ-80-ში ევგენოლის ემულსიის მინიმალური ინჰიბიტორული, მიკოციდური და მიკოსტატიკური კონცენტრაციები განისაზღვრებოდა საბუროს თხევად საკვებ გარემოში თანმიმდევრული მაკროგაზავების მეტოდით, სინჯარის შიგთავსის მომდევნო გადათესვით საბუროს მკვრივ გარემოში. Сandida аlbicans ATCC 885-653 კულტურის 1 მლ კოლონიების ფორმირების ერთეულთა რაოდენობა განისაზღვრებოდა სექტორული მეთოდით. დასკვნები: Сandida аlbicans ATCC 885-653 კულტურისთვის დადასტურებულია პოლისორბატ-80-ში ევგენოლის ემულსიის მაღალი სოკოს საწინააღმდეგო აქტივობა. ამავდროულად, ევგენოლის პოსტმიკოსტატიკურმა კონცენტრაციებმა გამოიწვია 1 მლ კოლონიების ფორმირების ერთეულების რიცხვის 10-ჯერადი ზრდა კონტროლთან შედარებით, რაც შეიძლება ხელი შეუწყოს ამ კონცენტრაციის დიაპაზონში სოკოების კოლონიზაციური პოტენციალის მომატებას; Summary The aim of this research was a comprehensive study of the polysorbate - 80 emulsified eugenol effect on the culture of Candida albicans ATCC 885-653 by determining of minimal mycostatic, mycocidal concentrations and indexes of fungi reproduction intensity in postmycostatic eugenol concentrations. Materials and methods. Minimal mycostatic and mycocidal concentrations was determined by sequential makrodilution of eugenol emulsion in Sabouraud liquid medium with next transferring the tubes’ contents on the solid Sabouraud 8 medium. The amount of colony forming units /ml of Candida albicans ATCC 885-653 was determined by the sector method. Conclusions. The high antifungal activity of the eugenol emulsion in polysorbate-80 for the Candida albicans ATCC 885-653 culture has been proven. However, postmicostatic concentrations of eugenol led to increasing the number of colonyforming units per 1ml 10 times compared with control, it can promote increasing the colonization potential of fungi in this range of concentrations.
Медико-мікробіологічні аспекти впливу водного фактору на здоров’я людини у реаліях сьогодення
(Полтавський державний медичний університет, 2023-11) Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Полянська, Валентина Павлівна; Zviaholska, I. M.; Derevianko, T. V.; Polianska, V. P.
У статті представлено актуальні проблеми впливу води як фактора ризику на здоров’я населення. Акцентовано увагу на можливість погіршення епідеміологічної ситуації у зв’язку із забрудненням водного середовища України в умовах військового стану. Метою роботи було провести аналіз мо- жливих медико-мікробіологічних ризиків впливу водного фактору на здоров’я населення через при- зму значимості води в життєдіяльності сучасної людини. Для реалізації поставленої мети було проведено аналіз Інтернет-ресурсів у сучасних базах даних: PubMed, Web of Science, Scopus, Google Scholar. Використано бібліосистематичний та аналітичний методи. З’ясовано, що порушення без- пеки використання водних ресурсів, зокрема в зонах активних бойових дій, окупованих чи деокупо- ваних територіях, які зазнали значного техногенного навантаження, призводить до спорадичних спалахів інфекційних захворювань, які за масштабністю можуть сягати рівня епідемій. Вказано, що через воду можуть передаватись такі мікроорганізми: бактерії (кишкова паличка, кампілобактерії, легіонели, лептоспіри, сальмонела черевного тифу, інші види сальмонел, шигели, холерні і параге- молітичні вібріони та ін.); віруси (рота-, адено-, астро-, норо-, ентеровіруси, віруси гепатиту А і Е); протозойні організми (акантамеби, амеба дизентерійна, неглерії, лямблії, збудники криптоспориді- озу та циклоспорозу); гриби (дріжджі, деякі цвільові гриби). Значний біоризик для населення станов- лять кишкові та сапронозні інфекції, при яких природним резервуаром збудників є субстрати зовні- шнього середовища (переважно вода, грунт). Деякі сапронози можуть паразитувати в організмі тварин. У такому разі зараження людини можливе як від ґрунту (мулу), води, рослинних решток, так і від тварин чи харчових продуктів тваринного походження (холера, клостридіальні інфекції, ботулізм, легіонельоз та ін.). Скупченість людей сприяє інтенсифікації аерозольного зараження. При впровадженні здоров’язберігаючих технологій за необхідне є врахування можливих медико- мікробіологічних ризиків впливу водного фактору на макроорганізм, і тим самим мінізувати нега- тивний вплив водопатогенів на стан здоров’я людини.
Необхідність формування базових знань з питань «Природно-осередкові інфекції» у здобувачів вищої медичної освіти в умовах сьогодення
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Полянська, Валентина Павлівна; Федорченко, Віра Іванівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Zviagolska, I. N.; Derevianko, T. V.; Polianska, V. P.; Fedorchenko, V. I.; Bobrova, N. O.; Звягольская, Ирина Николаевна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Полянская, Валентина Павловна; Федорченко, Вера Ивановна; Боброва, Нелля Александровна
На стадії формування у здобувачів вищої медичної освіти базових знань з природно-осередкових інфекційних захворювань вертикально «зустрічаються» три нормативні дисципліни: медична біологія, мікробіологія, вірусологія та імунологія, інфекційні хвороби. Мікробіологія, вірусологія та імунологія з будь-яких поглядів займає центральну позицію у формуванні базових знань з питань природної осередковості інфекційних захворювань і як провідна доклінічна дисципліна закладає підвалини по застосуванню майбутнім фахівцем набутих знань, умінь та навичок в практичній діяльності. В статті розглянуто питання необхідності формування у здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю «Медицина» і «Педіатрія», базових знань з природно-осередкових інфекцій в умовах сьогодення, а також можливі шляхи удосконалення навчально-пізнавальної діяльності суб’єктів навчання із врахуванням міждисциплінарній інтеграції. Набуття знань про актуальність природно-осередкових інфекційних захворювань, науково обґрунтовані характеристики цієї групи інфекцій та практичну спрямованість одержаної інформації здійснюються студентами, які навчаються за спеціальностями 222 «Медицина» і 228 «Педіатрія» під час їх перебування в освітньо-пізнавальному просторі кафедри мікробіології, вірусології та імунології на ІІ та ІІІ курсах. Студенти ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 221«Стоматологія», отримують знання з природно-осередкових інфекцій лише під час самостійної позааудиторної підготовки. На вимоги сучасної вищої медичної освіти колектив кафедри для забезпечення продуктивної навчально-пізнавальної діяльності студентів використовує різноманітні інструменти класичних та новітніх освітніх технологій, оптимально їх сполучаючи, адаптуючи чи модифікуючи у рамках дисципліни, які відповідають моделі пізнавальної діяльності. Така модель реалізується у чотири етапи, кожний із яких передбачає свої психолого-дидактичні цілі, які спрямовані на здійснення відповідної навчальної діяльності, і як кінцевий результат – формування базових знань з кожної конкретної теми практичного заняття, з кожного конкретного тематичного блоку, а по закінченню інтенсивної пізнавальної діяльності на кафедрі – очікувано високоякісний навчально-дієвий продукт з опанованої дисципліни
Оппортунистические микозы ЛОР-органов. Часть 2
(2019) Безшапочный, Сергей Борисович; Зачепило, Светлана Викторовна; Полянская, Валентина Павловна; Боброва, Нелля Александровна; Федорченко, Вера Ивановна; Bezshapochnyy, S. B.; Polianska, V. P.; Zachepylo, S. V.; Bobrova, N. A.; Fedorchenko, V. I.; Безшапочний, Сергій Борисович; Зачепило, Світлана Вікторівна; Полянська, Валентина Павлівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Федорченко, Віра Іванівна
В обзоре литературы обобщена информация об основных возбудителях микотических инфекций ЛОР-органов, их удельном весе в развитии данной патологии. Рассмотрены нозологические формы грибковых заболеваний верхних дыхательных путей и уха, перечислены их основные клинические проявления. Микробиологическая диагностика микозов ЛОР-органов базируется на микроскопическом, микологическом, иммунологическом и молекулярно-генетическом исследованиях. Особое внимание уделено вопросам лечения микотических поражений ЛОР-органов. Представлена классификация современных антифунгальных препаратов, описаны режим дозирования и продолжительность лечения отдельной нозологической формы в зависимости от вида гриба-возбудителя, тяжести течения и состояния больного. Отмечено, что успех терапии грибковых инфекций верхних дыхательных путей и уха обеспечивается комплексным применением антимикотиков, иммунотропных, антигистаминных средств и пробиотиков. Основной причиной снижения эффективности лечения противогрибковыми средствами является появление резистентных к их действию штаммов микромицетов. Указаны перспективные направления в решении этой проблемы: использование биологически активных веществ растительного происхождения, наноантисептиков, ионов металлов, ферментов, фотодинамической терапии. Анализ данных литературы свидетельствует об актуальности проблем роста заболеваемости микозами ЛОР-органов, своевременной их диагностики, поиска и внедрения в клиническую практику новых антимикотических средств и соединений с фунгицидной активностью.
Педагогічно-організаційні аспекти дистанційного навчання в медицині
(2021) Полянська, Валентина Павлівна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Полянская, Валентина Павловна; Звягольская, Ирина Николаевна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Polianska, V. P.; Zviaholska, I. M.; Derevianko, T. V.
Постійно зростаючий обсяг нових знань, розробки високоточних діагностичних методів, ефективних технологій лікування, поява новітніх інформаційних технологій та засобів комунікації потребують нововведень в систему медичної освіти. Однією з важливих тенденцій розвитку сучасної освіти стало широке впровадження різних технологій дистанційного навчання. У статті розглядаються основні задачі дистанційного навчання в медичній галузі та наукові підходи їх вирішення під час організації освітнього процесу. Тому метою даної публікації є аналіз та висвітлення засад організації дистанційного навчання. Для ефективної організації дистанційного навчання необхідно керуватися основними дидактичними принципами та використанням, переважно, інформаційно-рецептивного і дослідницького методів. Для забезпечення дистанційного навчання можуть бути рекомендовані основні технології дистанційного навчання такі, як кейс-технології, ТВ-технології, веб-платформи. Досвід організації дистанційного навчання на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Української медичної стоматологічної академії показав, що в умовах карантинних обмежень оптимальним було впровадження змішаних комп’ютерних та Інтернет-технологій. Найбільш пристосованими і простими у користуванні для проведення практичних занять виявились платформи ZOOM і Google Classroom. Проте, залишається відкритою проблема набуття практичних навичок здобувачами медичної освіти, а саме: робота з мікроскопом, приготування препаратів, культивування мікроорганізмів, постановка та облік антибіотикограм, постановка серологічних реакцій, тощо. Таким чином, педагогічно-організаційні засади дистанційного медичного навчання сприяють впровадженню новітніх інформаційних технологій в освітній простір, але на даному етапі розвитку суспільства може розглядатися лише як складова традиційних форм навчання.
Про наступність формування базових знань з молекулярно-генетичних методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань у здобувачів вищої медичної освіти
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Полянська, Валентина Павлівна; Звягольская, Ирина Николаевна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Полянская, Валентина Павловна; Zviaholska, I. M.; Derevianko, T. V. ; Polianska, V. P.
В статті розглянуто питання поступовості формування у студентів медичного факультету базових знань з молекулярно-генетичних методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань, що здійснюється завдяки міждисциплінарній інтеграції та поетапно організованій пізнавальній діяльності здобувачів вищої медичної освіти.
Самоосвітня діяльність здобувачів вищої освіти в навчально-пізнавальному просторі кафедри мікробіології, вірусології та імунології
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Полянська, Валентина Павлівна; Федорченко, Віра Іванівна; Derevianko, T. V. ; Zviagolska, I. N.; Polianska, V. P.; Fedorchenko, V. I.
Розкрито роль самостійної роботи здобувачів вищої медичної освіти при вивченні мікробіології, вірусології та імунології. Розглядаються особливості організації самостійної роботи студентів з урахуванням сучасних вимог та умов навчання як невід’ємної складової системи освітнього середовища. Авторами акцентовано увагу на тому, що використання самостійної роботи у навчальному процесі кафедри спонукає до активності, самостійності, відповідальності, організованості та застосування творчих здібностей студентів. Наголошено на науково-дослідній роботі, як важливій складові самостійної пізнавальної діяльності здобувачів медичної освіти.
Шляхи підвищення навчально-пізнавальної діяльності при вивченні дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» у вищому медичному закладі
(Українська медична стоматологічна академія, 2019-11) Звягольська, Ірина Миколаївна; Звягольская, Ирина Николаевна; Zviaholska, I. M.; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Полянська, Валентина Павлівна; Полянская, Валентина Павловна; Polianska, V. P.
В статті висвітлені особливості організації навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах модернізованого освітнього середовища кафедри мікробіології, вірусології та імунології. Використання новітніх методів при вивченні навчальної дисципліни дозволяє активно залучати студентів у різносторонні форми роботи кафедри мікробіології, вірусології та імунології, сприяє реалізації їх навчального і науково-творчого потенціалу, відкриває нові можливості до самонавчання, трансформувати інформаційний матеріал навчальних занять в практичні навички і вміння, розширення їх світогляду; В статье раскрыты особенности организации учебно-познавательной деятельности студентов в условиях модернизированной образовательной среды кафедры микробиологии, вирусологии и иммунологии. Использование новейших методов при изучении учебной дисциплины позволяет активно привлекать студентов в разносторонние формы работы кафедры микробиологии, вирусологии и иммунологии, способствует реализации их учебного и научно-творческого потенциала, открывает новые возможности к самообучению, трансформировать информационный материал учебных занятий в практические навыки и умения, расширения их мировоззрения; The organization features of learning and cognitive activity of students in the conditions of the modernized educational environment of the Department of Microbiology, Virology and Immunology are described in the article. The use of the latest methods in the study of the discipline allows us to actively involve students in various work forms of the Department of Microbiology, Virology and Immunology, and to promote the realization of their educational and scientific-creative potential, this process opens new opportunities for self-education, transforms the information material of lectures and practical skills world view.
Щодо дієвості інформаційних методичних матеріалів у навчальному процесі на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології
(Тернопіль. держ. мед. акад. ім. І. Я. Горбачевського, Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П. Л. Шупика, 2017) Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Боброва, Нелля Олександрівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Полянська, Валентина Павлівна; Басараб, Ярослав Олексійович; Loban’, G. A.; Ananieva, M. M.; Zviaholska, I. M.; Bobrova, N. O.; Faustova, M. O.; Polianska, V. P.; Basarab, Ya. O.
Мета дослідження – поліпшення опанування теми “Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу” в навчаль- ному процесі на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології. Матеріали та методи дослідження. Розробка кафедрою мікробіології, вірусології та імунології таблиці, в якій визначена кореляція між клінічним перебігом, особливостями патогенезу і видом клінічного матеріалу, та розробка схеми мікробіологічної діагностики черевного тифу і паратифів. Результати й обговорення. Студенти отримують навчально-методичну підтримку у вигляді зручної таблиці і схеми мікро- біологічної діагностики черевного тифу та паратифів для якісного набуття теоретичних знань і практичних навичок. Висновки. Під час розгляду теми “Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів” на практичному занятті викладачем може бути використана таблиця, яка ознайомить студентів із принципами мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань, що залежать від патогенезу та клінічної картини захворювання. Таке викладання матеріалу на сучас- ному етапі буде сприяти опануванню цих тем на кафедрі інфекційних хвороб та орієнтує майбутніх лікарів в обранні адекватних методів мікробіологічної діагностики при постановці кінцевого клінічного діагнозу. Таким чином, студенти отримують ще одну навчально-методичну підтримку для якісного набуття теоретичних знань і практичних навичок; The aim of the study – to improve the mastery of the topic “Salmonella. Microbiological diagnosis of typhoid fever” in the educational process at the Department of Microbiology, Virology and Immunology. Materials and Methods. Development by the Department of Microbiology, Virology and Immunology a table which identified a correlation between clinical course, peculiarities of pathogenesis and clinical material, and development schemes of microbiological diagnosis of typhoid and paratyphoid. Results and Discussion. Students get training and methodological support such as convenient tables and diagrams of microbiological diagnosis of typhoid and paratyphoid for efficient acquisition of theoretical knowledge and practical skills. Conclusions. The table that introduces the principles of microbiological diagnostics of infectious diseases according to the pathogenesis and clinical disease for students can be used by teacher at a practical class on the topic “Salmonella. Microbiological diagnosis of typhoid and paratyphoid fever”. Such teaching at the present stage will facilitate the development of these topics at the Department of Infectious Diseases and orient future doctors in choosing appropriate methods of microbiological diagnostics in the making of the final clinical diagnosis. Thus, students get one more training and methodological support for qualitative acquisition of theoretical knowledge and practical skills.

Перегляд за Автор "Polianska, V. P."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування