Перегляд за Автор "Popelo, Y. V."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Results of complex treatment of maxillofacial hemangiomas in children(Полтавський державний медичний університет, 2022) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Y. V.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Bilokon, N. P.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Білоконь, Наталія ПавлівнаЗа останні роки частота виявлення гемангіом щелепно-лицевої ділянки у дітей в Україні значно збільшилась. З метою визначення ефективності їх комплексного лікування узагальнено зміст 32 стаціонарних історій хвороб та 47 амбулаторних карт тематичних дітей. Капілярні гемангіоми діагностовано у 20 % випадків (у 19 % у вигляді винних плям). В 25 % спостережень вони самостійно редукувалися протягом 7-12 місяців. Незначні за обсягом і глибиною пухлини (56 % випадків) ліквідовано діатермокоагуляцією чи місцевим введенням малих доз преднізолону. Для усунення «великих плям» застосовувалась фракційна лазеротерапія. Кавернозні гемангіоми діагностовано в 23 % випадків. У 72 % пацієнтів проведено лікування дипроспаном у вигляді чотирьохразової інфільтрації по периферії утворення. У 23 % спостережень проводилось черезшкірне прошивання пухлини, пункція новоутворення з подальшим введенням в порожнини 70 % розчину спирту. Змішані гемангіоми (46 % пацієнтів) лікували застосуванням анаприліну. У 33 % пацієнтів піогенну гранульому видалено радикальним хірургічним втручанням, а у 67 % – діатермокоагуляцією. По завершенню лікування гемангіом всі діти пройшли курс реабілітаційних заходів.Документ Вплив комплексного лікування на репаративну регенерацію рани і дефекту кістки у дітей при одонтогенних флегмонах(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Швець, Анатолій Іванович; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Korotych, N. M.; Shvets, A. I.Досягнення сучасної гнійної хірургії пов’язані із застосуванням новітніх технологій та нових поколінь фармакологічних препаратів, дія яких спрямована на корекцію існуючих порушень. Останнім часом в періодичних виданнях наводяться обнадійливі дані стосовно результативності застосу вання кріоекстракту плаценти при лікуванні запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, однак уваги до його апробації у дітей не відстежується. Мета. Вивчити ефективність впливу комплексного лікування на процеси репаративної регенерації в рані та кістковій тканині у дітей при одонтогенних флегмонах. Матеріали та методи дослідження. З метою оцінки характеру перебігу ранового процесу було відібрано 29 дітей з локалізацією флегмон безпосередньо в піднижньощелепній ділянці, а довжина розрізу при цьому становила 5см. У першій групі, в кількості 16 осіб, комплекс заходів проводився відповідно до протоколу надання медичної допомоги, а в другій, із 13 пацієнтів, на другу добу після операції на ранову поверхню накладали асептичну пов’язку із маззю «Левомеколь» з додаванням кріоекстракту плаценти у співвідношенні 5:1. Для об’єктивізації результатів проводили Рн-метрію ранового ексудату, планіметричне дослідження для встановлення швидкості ретракції країв рани та аналізували клітинний склад ранового ексудату на 1, 3 і 8 добу. На першу добу від оперативного втручання зміни цих показників в обох групах мали однотипний характер. На третю добу в другій групі дітей рівень Рн покращився на 9,5%, а швидкість ретракції країв рани зросла на 9,0% відносно першої групи. На 8 добу концентрація іонів водню в цій групі підвищувалася на 9,4%, а середня площа ранової поверхні стала меншою на 8,2% порівняно із попередніми значеннями. Клітинний склад цитограм також вказував на переваги загоювання рани в цій групі пацієнтів. Висновок. Співставлення клініко-лабораторних показників на етапах спостереження дозволило встановити, що при комбінованому використанні місцево мазі «Левомеколь» з додатковим залученням до її складу кріоекстракту плаценти, покращуються умови для перебігу ранового процесу на що вказує динаміка змін показника Рн, результати планіметрії і клітинний склад ексудату.Документ Вплив травматичного пошкодження щелепно-лицевої ділянки у дітей на якісні властивості ротової рідини(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Ткаченко, Павел Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Лохматова, Наталия Михайловна; Попело, Юлия Викторовна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Y. V.Представлені результати обстеження 22 дітей з травматичним пошкодженням м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки та 21 з переломами різних кісток лицьового скелета. Встановлено зниження продукції ротової рідини з підвищенням вмісту в ній загального білка, сіалових кислот, в'язкості, активності α-амілази, рівня молекул середньої маси. Це є наслідком поєднаної дії стресу і самої травми, що вимагає відповідної корекції.Представлены результаты обследования 22 детей с травматическим повреждением мягких тканей челюстно-лицевой области и 21 с переломами различных костей лицевого скелета. Установлено снижение продукции ротовой жидкости с повышением содержания в ней общего белка, сиаловых кислот, вязкости, активности α-амилазы, уровня молекул средней массы. Это является следствием сочетанного воздействия стресса и самой травмы, что требует соответствующей коррекции.This article presents the results obtained after examining 22 children with traumatic injuries of the soft tissues of maxillofacial area and 21 children with fractures of various bones of the facial skeleton. The injuries are accompanied with following decrease in production of oral fluid, increase in the concentration of total protein, sialic acids, viscosity, activity of α-amylase, the level of average weight molecules. We suggest this is a consequence of the combined effects of stress and trauma that requires appropriate correction.Документ Дермоїдні й епідермоїдні кісти щелепно-лицевої ділянки і шиї в дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Білоконь, Наталія Павлівна; Ярковий, Віталій Васильович; Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Попело, Юлия Викторовна; Белоконь, Наталия Павловна; Ярковой, Виталий Васильевич; Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Bilokon, S. O.; Popelo, Y. V.; Bilokon, N. P.; Yarkovy, V. V.Резюме За статистичними даними, доброякісні утвори ЩЛД і шиї в дітей мають здебільшого дизонтогенетичне походження. Найчастіше трапляються дермоїдні й епідермоїдні кісти. Нині маємо проблему планування спеціалізованої допомоги цій категорії хворих, розробки малоінвазивних оперативних втручань і вдосконалення реабілітаційних заходів на етапах після оперативного втручання. У статті наведено клінічне спостереження стосовно 15 дітей із дермоїдними і 8 дітей з епідермоїдними кістами щелепно-лицевої ділянки й шиї. Зіставлення клінічної картини з результатами морфологічної верифікації виявило значну розбіжність клінічного й патогістологічного діагнозів у хворих цієї категорії, що підтверджує необхідність розширеного обстеження на догоспітальному етапі із залученням сучасних високоінформативних спеціальних методів дослідження.Документ Диагностические критерии выбора метода лечения периодонтитов временных зубов(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Шешукова, Ольга Викторовна; Sheshukova, O. V.; Труфанова, Валентина Петровна; Trufanova, V. P.; Полищук, Татьяна Викторовна; Polischuk, T. V.; Бауман, София Сергеевна; Bauman, S. S.; Попело, Юлия Викторовна; Popelo, Y. V.; Лохматова, Наталия Михайловна; Lokhmatova, N. M.; Падалка, Алина Ивановна; Padalka, A. I.; Шешукова, Ольга Вікторівна; Труфанова, Валентина Петрівна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Бауман, Софія Сергіївна; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Падалка, Аліна ІванівнаОбследовано 38 детей в возрасте от 5 до 9 лет с хроническим периодонтитом временных зубов. Установление диагноза осуществляли на основании сбора жалоб, анамнеза и результатов объективного обследования, а также данных рентгенографии. Анализ данных исследования свидетельствует, что при определении очень ранней начальной и очень ранней прогрессирующей патологической резорбции, целесообразно удаление временного зуба. Определение степени патологической резорбции может быть дополнительным диагностическим критерием при выборе метода лечения хронического периодонтита временного зуба. The study involved 38 children aged 5 to 9 years with chronic periodontitis of deciduous teeth. Diagnosis was performed to ascertain the basis of complaints, medical history and results of physical examination and radiography. Analysis of the study data shows that in determining the "very early primary" and "very early progressive" pathological resorption advisable to remove the temporary tooth. Considering the degree of pathological resorption may be an additional diagnostic criterion when choosing a method of treatment of chronic periodontitis temporary tooth.Документ Знову до питання класифікації, клініки та лікування гемангіом щелепно-лицевої ділянки у дітей(Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Дубровіна, Олена Віталіївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Lokhmatova, N. M.; Korotych, N. M.; Dubrovina, O. V.Останнім часом серед дитячого населення України значно збільшилась частота діагностування гемангіом, які являються дизонтогенетичними утвореннями та виникають із гіперплазованого ендотелія судин . Не дивлячись на достатню обізнаність лікарів усіх спеціальностей стосовно них, помилки при верифікації їх виду сягають 15%. Звертають на себе увагу і складнощі, що виникають при діагностиці глибокорозташованих судинних утворень. Враховуючи наявність значної кількості особистих напрацювань з цього питання, ми поставили за мету провести співставлення отриманих нами результатів з даними, представленими іншими дослідниками в періодичних наукових виданнях. В основу роботи покладено обстеження та лікування протягом 6 років 46 дітей віком від народження до 17 років з різними нозологічними формами гемангіом з їх локалізацією на обличчі і шиї. Всім проводилося загальноклінічне обстеження, а в складних випадках застосовували додаткові та спеціальні методи дослідження, що дозволило визначитися з вибором оптимального варіанту лікувальних заходів і його об’ємом. Проведення порівняння отриманих нами результатів дозволило встановити, що питання вивчення гемангіом з високою проліферативною активністю потребують участі спеціалістів різного профілю. При великих та глибокорозташованих формах лікування необхідно розпочинати з глюкокортикоїдної терапії або призначення кардіоселективних інгібіторів бета-адренорецепторів із застосуванням в подальшому корегуючих заходів. Слід враховувати, що до вирішення питання стосовно методу і обсягу лікувально-профілактичних заходів на етапах надання спеціалізованої допомоги необхідно підходити індивідуально. При цьому, використання в сукупності загальноклінічних методів діагностики та застосування, за показаннями, додаткових і спеціальних методів дослідження дозволяє об’єктивно оцінити клінічну ситуацію в кожному конкретному випадку та сформувати план супроводу дітей на всіх періодах динамічного спостереження.Документ Мікробіота паротитного секрету у дітей при загостренні хронічного паренхіматозного паротиту(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Лобань, Галина Андріївна; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Loban, G. A.; Bilokon, S. O.; Popelo, Y. V.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.В структурі хронічних нозологічних форм сіалоаденітів на хронічний паренхіматозний паротит припадає 80%, що має рецидивуючий перебіг. До теперішнього часу залишається дискутабельним питанням стосовно його етіологічного походження, постійно доповнюються дані про патогенетичний вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на виникнення чергового загострення. Зокрема, досить часто обговорюється питання щодо ролі дуктогенного шляху проникнення мікробів в протокову систему залоз. Мета роботи. Вивчити мікробіоту паротитного секрету у дітей при загостренні хронічного паренхіматозного паротиту. Матеріали та методи дослідження. Для вивчення якісних характеристик і кількісних параметрів мікробної флори в секреті привушних слинних залоз при загостренні захворювання. В дослідженні було залучено 41 дитину віком від 3 до 15 років, у яких в 18 випадках мав місце активний перебіг, а в інших 23 – неактивний. При виконанні роботи дотримувалися стандартів CLSI, EUCAST й Державних нормативних наказів та доповнень. Результати. Встановлено, що на час виникнення загострення при активному перебігу в секреті залоз превалювали штами плазмокоагулюючих стафілококів та гемолітичних стрептококів у кількості 106-107 КУО/мл, які були переважно чутливі до бета-лактамних антибіотиків всіх поколінь, макролітів, природних і напівсинтетичних аміноглікозидів. Із секрету 4 залоз (11,1%) було виділено асоціацію мікроорганізмів, яка складалася із кокових культур, грамнегативної палички і дріжджевих клітин. При неактивному перебігу в секреті залоз незначно превалювали золотисті стафілококи та гемолітичні стрептококи, але збільшувалася й доля непатогенних кокових мікроорганізмів, а їх кількість становила 105-106 КУО/мл. Їх антибіотикограми не мали суттєвих відмінностей від таких при активному перебігу. Виділення асоціацій мікроорганізмів стосувалося 8 залоз, що склало 17,5%. Висновок. Враховуючи наявність в секреті привушних залоз при загостренні хронічного паренхіматозного паротиту мікроорганізмів, які володіють факторами патогенності та мають підвищення їх кількості в залежності від активності перебігу захворювання, необхідно диференційовано підходити до проведення раціональної антибіотикотерапії щляхом інстиляцій в протокову систему протимікробних препаратів.Документ Недосконалість діагностики гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у дітей на догоспітальному етапі(Wydawnictwo Aluna, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S.О.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Korotych, N. M.Мета: Встановити частоту діагностичних помилок на догоспітальному етапі при гострих запальних захворюваннях щелепно-лицевої ділянки у дітей.Документ Нейробластома щелепно-лицевої локалізації в новонародженої дитини(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ткаченко, Павло Іванович; Чоловський, Микола Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Ткаченко, Павел Иванович; Чоловский, Николай Александрович; Доленко, Ольга Борисовна; Белоконь, Сергей Александрович; Попело, Юлия Викторовна; Tkachenko, P. I.; Cholovskyi, M. O.; Dolenko, O. B.; Belokon, S. O.; Popelo, Y. V.Нейробластома в новонароджених є досить рідкісною хворобою і від неї страждають 6-8 дітей на мільйон дитячого населення. Вона може поєднуватися з вродженими дефектами, має тенденцію до метастазування і до спонтанного дозрівання в гангліоневрит, що може симулювати різні захворювання і значно утруднювати її діагностику. У цій публікації наведено клінічне спостереження за новонародженою дитиною з нейробластомою, розташованою в щелепно-лицевій ділянці. Звертається увага на труднощі, що виникають у встановленні клінічного діагнозу, а для вирішення питань із цього приводу рекомендовано ширше залучати до комплексу обстеження таких дітей сучасні високоінформативні методи дослідження і бажано – на ранніх етапах розвитку хвороби. Нейробластома у новорожденных является довольно редким заболеванием и от нее страдают 6-8 детей на миллион детского населения. Она может сочетаться с врожденными дефектами, имеет тенденцию к метастазированию и к спонтанному созреванию в ганглионеврит, что может симулировать различные заболевания и значительно затрудняет ее диагностику. В данной публикации приводится клиническое наблюдение за новорожденным ребенком с нейробластомой, расположенной в челюстно-лицевой области. Обращается внимание на трудности, возникающие при установлении клинического диагноза, а для решения вопросов по этому поводу рекомендуется шире привлекать к комплексу обследования таких детей современные высокоинформативные методы исследования и желательно – на ранних этапах развития заболевания Neuroblastoma in newborns is a fairly rare disease and affects 6-8 children per million children. It can be combined with congenital defects, has a tendency to metastasize and to spontaneous maturation in ganglioneuritis, which can simulate various diseases and significantly complicate its diagnosis. This publication provides clinical observations of a newborn baby with a neuroblastoma located in the maxillofacial area. Attention is drawn to the difficulties encountered in establishing a clinical diagnosis, to address questions about this, it is recommended that modern, highly informative methods of examination be more widely involved in examining such children, preferably in the early stages of the disease. Against the background of an unceasing increase in the number of malignant neoplasms of the maxillofacial area among the Ukrainian population, directly among the residents of the Poltava region, this figure is 2.3% of the total number of newly diagnosed malignant formations. Asymptomatic course and "erosion" of clinical manifestations of tumors at their initial stages of development, the untimely treatment of patients with specialized assistance against the background of inadequate awareness among citizens and healthcare professionals in this section of medicine and their lack of oncological anxiety leads to the fact that a significant proportion of patients falls on treatment with abandoned forms. In particular, according to the statistical reporting of the Poltava regional oncologic dispensary at stages III and IV, the malignant process in the tissues 41.6%, of which 54% is cancer of the oral mucosa, from 28%, where the cancer of the tongue is in 10% of cases of lung cancer and 8% diagnosed salivary gland cancer. It is rather unfortunate, but in 55% of the observations, the cause of late treatment is organizational and methodological disturbances: not enough complete examination of patients, to the hospital stage (underestimation of clinical data, X-ray changes, incorrect interpretation of the results of additional methods of examination), insufficient prophylactic work among the general population or a sequence of its planning, poor quality preventive examinations, delayed patients in the grass-roots of medical institutions. In spite of the fact that a significant proportion of organs and tissues of maxillofacial area are available for objective and application of additional methods of examination, about 40% of patients have launched forms of malignant processes due to the faults of doctors. In nursery practice, the situation does not look better, since in Ukraine, 3.5% of cases of malignant tumors are diagnosed annually in Ukraine. Unfortunately, in periodicals there are isolated data on primary and metastatic lesions of maxillofacial area in children, although the recognition and treatment of oncosomatic diseases in them in the early stages of development to date present considerable difficulties due to the large variety of clinical manifestations of tumors, age-specific features, dependence of diagnosis malignant neoplasms from the dynamics of growth, localization, local and general changes . Therefore, in our opinion, the number of diagnostic errors in children's practice is greater than in adults. The problem is of general medical significance also because, due to topographic and anatomical features of the structures of the head and neck, any pathology of maxillofacial localization is the subject of participation of doctors in various related specialties. Thus, the given clinical case indicates the possibility of a malignant effect of tissues and organs of a child already during the period of fetal development, which greatly complicates the diagnostic procedure and should alert doctors of all specialties.Документ Травматичні й аневризмальні кісти щелеп: труднощі діагностики(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Білокінь, Наталія Павлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Лохматова, Наталия Михайловна; Белоконь, Наталия Павловна; Попело, Юлия Викторовна; Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. V.; Bilokon, N. P.; Popelo, Y. V.Безсимптомний перебіг і відсутність характерних чітких клінічних проявів щелепних кіст, схожість їхніх ознак на окремих етапах розвитку, незважаючи на нозологічну форму й місце виникнення, надають цій патології особливої актуальності в практиці щелепно-лицевої хірургії. Чільне місце в номенклатурі пухлиноподібних утворів щелеп займають травматичні й аневризмальні безоболонкові кісти. У статті представлено результати комплексного обстеження й лікування протягом 5 років 46 дітей із травматичними й аневризмальними кістами щелеп і 8 дорослих із щелепними травматичними кістами. Для встановлення клінічного діагнозу використовували загальноклінічні й додаткові методи обстеження. Вивчено мікроскопічну будову післяопераційного матеріалу. Наведений матеріал наводить на думку про досить умовну діагностичну “межу” між травматичними й аневризмальними кістами, коли, по суті, основним диференційовано-діагностичним критерієм є ретельно зібраний анамнез.