Перегляд за Автор "Potiazhenko, M. M."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Treatment effect on quality of life and psychoemotional status in patients with chronic pancreatitis(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Potiazhenko, M. M.; Kitura, O. Ye.; Nevoit, H. V.; Nastroha, T. V.; Liulka, N. O.; Потяженко, Максим Макарович; Кітура, Оксана Євгенівна; Невойт, Ганна Володимирівна; Настрога, Тетяна Вікторівна; Люлька, Надія Олександрівна; Китура, Оксана Евгеньевна; Невойт, Анна Владимировна; Настрога, Татьяна Викторовна; Люлька, Надежда АлександровнаТривалий перебіг хронічного панкреатиту (ХП) призводить до погіршення якості життя (ЯЖ) та спричиняє різноманітні зміни у психоемоційній сфері пацієнтів. Мета роботи. Оцінити ЯЖ та рівень тривожності у хворих на ХП під впливом лікування. Об’єкт і методи дослідження. В дослідження було включено 68 хворих на ХП. На початку та через три тижні лікування вивчалася інтенсивність больового синдрому (за візуальною аналоговою шкалою), ЯЖ та рівень тривожних розладів. Результати дослідження. За інтенсивністю больового синдрому хворих на ХП виділено чотири клінічні групи. У кожній клінічній групі, відмічено підвищення рівня реактивної та особистісної тривожності та погіршення ЯЖ: в ІІІ та ІV групах обумовлене вираженістю у хворих больового та диспепсичного синдромів, а в І та ІІ групах – з діарейного та диспепсичного синдромів. Через три тижні терапії відмічено покращання ЯЖ в усіх хворих за шкалами «рефлюкс-синдром», «діарейний синдром», «диспептичний синдром» та зниження рівня реактивної тривожності; Длительное течение хронического панкреатита (ХП) приводит к ухудшению качества жизни (КЖ) и вызывает различные изменения в психоэмоциональной сфере пациентов. Цель работы. Оценить КЖ и уровень тревожности у больных ХП под влиянием лечения. Объект и методы исследования. В исследование включено 68 больных ХП. В начале и через три недели лечения изучалась интенсивность болевого синдрома (по визуальной аналоговой шкале), КЖ и уровень тревожных расстройств. Результаты исследования. По интенсивности болевого синдрома больных ХП выделено четыре клинические группы. В каждой клинической группе отмечено повышение уровня реактивной и личностной тревожности и ухудшение КЖ: в III и IV группах обусловлено выраженностью у больных болевого и диспепсического синдромов, а в I и II группах – с диарейного и диспепсического синдромов. Через три недели терапии отмечено улучшение КЖ у всех больных по шкалам «рефлюкс-синдром», «диарейный синдром», «диспептический синдром» и снижение уровня реактивной тревожности; Currently, the tendency for the increase in the incidence of chronic pancreatitis (CP) both in Ukraine and in the world can be observed. Prolonged course of CP causes deterioration in the quality of life (QOL) and leads to the various changes in psychoemotional state of patients. The aim of the study is to assess QOL and anxiety level in patients with CP under the treatment effect. Object and methods of research. The study involved 68 CP patients, including 36 women and 32 men. The average age was 56.9 ± 7.4 years, the duration of the disease was 9.5 ± 4.9 years. The research included evaluation of pain syndrome severity (according to a visual analogue scale), quality of life (by specialized questionnaire for gastroenterological patient GSRS) and the anxiety disorders level (using Ch.D. Spilberger-Yu.L. Khanin questionnaire) at the initial stage of treatment and after three weeks of treatment. Results and their discussion. According to the pain syndrome intensity in patients with CP based on VAS scale, four clinical groups were identified: group I – 10 (14.7%) patients who did not experience pain, group II – 12 (17.6%) patients with weak pain, group III – 36 (52.9%) patients evaluating pain as moderate, and IV clinical group – 10 (14.7%) patients experiencing severe abdominal pain. The analysis of QOL in each clinical group has determined the significant QOL deterioration in groups III and IV caused by pain and dyspeptic syndromes severity and in groups I and II due to diarrheal and dyspeptic syndromes. When assessing the “obstipation syndrome” and “dyspeptic syndrome” scales, the significant differences between clinical groups were not observed. After three weeks of therapy, the improvement in QOL of all the patients according to “reflux syndrome”, “diarrhea syndrome” and “dyspeptic syndrome” scales was observed. The positive dynamics was observed in clinical groups with mild and severe pain syndrome according to “abdominal pain” scale. The significant differences between clinical groups and on the background of treatment were not observed according to “obstipation syndrome” scale. According to Ch.D. Spilberger-Yu.L. Khanin questionnaire data the general group of patients with CP presented with a high level of RA – 3.25 ± 0.67 points and PA level was up to high and amounted to 2.95 ± 0.29 points. Carrying out a detailed analysis of clinical groups, a very high level of RA was observed in IV group patients, high level of RA – in I and III groups and the average RA level − in II group. The decrease in clinical symptoms severity on the background of performed treatment has caused RA decrease in the general group of CP patients up to 1.58 ± 0.48 points (p<0,05), PA level did not change significantly and amounted to 2.9 ± 0.32 points. The decrease in the level of reactive anxiety was observed in all clinical groups. Dynamic changes in PA level on the background of treatment were not revealed in all clinical groups. Conclusions 1. Patients with CP experienced QOL deterioration caused by severity of pain, dyspeptic and diarrheal syndromes and significant changes in the psychoemotional status in the form of increased level of personal and reactive anxiety. 2. The more pronounced QOL deterioration and very high RA could be observed in patients with severe pain and diarrheal syndromes. 3. The improvement in QOL and the decrease in the level of RA were observed on the background of CP treatment during three weeks.Документ Аналіз показників короткого запису варіабельності ритму серця у коморбідних хворих на неінфекційні захворювання(Буковинський державний медичний університет, 2021-05) Невойт, Ганна Володимирівна; Потяженко, Максим Макарович; Невойт, Анна Владимировна; Потяженко, Максим Макарович; Nevoit, G. V.; Potiazhenko, M. M.У статті висвітлено питання клінічного значення і можливостей оцінки показників варіаційної пульсометрії та спектрального аналізу короткого запису варіабельності серцевого ритму як об'єктивного підґрунтя для подальшого визначення функціонального стану організму і комплексного обстеження коморбідних хворих на неінфекційні захворювання (НІЗ). Мета дослідження – оцінити клініко-діагностичне значення короткого запису варіабельності ритму серця у коморбідних хворих на НІЗ задля підвищення в Україні ефективності заходів їхнім запобіганням та лікування шляхом удосконалення їх діагностики та профілактики завдяки впровадження у медичну практику сучасних наукоємних технологій. Матеріал і методи. За допомогою апаратно-програмного комплексу Полі-спектр (Нейрософт, Росія) виконані реєстрація і аналіз короткого запису варіабельності ритму серця 174 коморбідним хворим на неінфекційні захворювання, яких розподілено на три групи залежно від ступеня коморбідності. Результати. Встановлені достовірні відмінності показників спектрального аналізу і варіаційної пульсометрії у хворих на неінфекційні захворювання залежно від ступеня коморбідності. Висновки. Встановлено доцільність використання методу короткого запису варіабельності ритму серця в комплексному обстеженні коморбідних хворих. Показник загальної спектральної потужності серцевого ритму може бути рекомендований для використання як незалежний додатковий предиктор рівня тяжкості коморбідної патології і оцінки функціонального стану.Документ Неінфекційні захворювання: концепція загального континууму розвитку патології (перше повідомлення)(Полтавський державний медичний університет, 2022) Мінцер, Озар Петрович; Потяженко, Максим Макарович; Невойт, Ганна Володимирівна; Mintser, O. P.; Potiazhenko, M. M.; Nevoit, G. V.В статті з позицій системної медицини представлений новий погляд на системність і поступовість розвитку неінфекційних захворювань у межах загального континууму. Мета дослідження –поглибити знання етіопатогенезу неінфекційних захворювань шляхом концептуалізації моделі поступового розвитку й етапності прогресування коморбідності із визнанням системності у межах загального континууму. Матеріали і методи. Для виявлення, узагальнення питань виникнення іпрогресування коморбідної патології при неінфекційних захворюваннях із наступним синтезом знань і концептуальною відбудовою у так званому загальному континууму неінфекційних захворювань застосовувались агальнонаукові та теоретичні методи, логічні методи та правила нормативного характеру. Результати. Наведено результати системного медичного аналізу, згідно чого пропонується новітній підхід із визнанням системності і поступовості розвитку неінфекційних захворювань у межах загального континууму, а також визначено новітній універсальний патогенетичний механізм їх виникнення і прогресування – мітохондріальна дисфункція, який органічно доповнює теорію серцево-судинного континууму. Висновки. 1) Мітохондріальна дисфункція є універсальним патогенетичним компонентом квантового рівню патогенезу неінфекційних захворювань,який органічно доповнює теорію серцево-судинного континууму. 2) З огляду на системність і поступовість розвитку патогенетичних механізмів неінфекційних захворювань для їх розгляду пропонується концепція моделі загального континууму, частиною якого виявляється серцево-судинний континуум. 3) При веденні хворих на неінфекційні захворювання оцінка всієї наявної коморбідної патології є важливою для визначення правильного, адекватного, індивідуального профілактично-лікувального підходу відповідно до вимог 4П-медицини.В статье с позиции системной медицины представлен новый взгляд на системность и постепенность развития неинфекционных заболеваний в пределах общего континуума.Цель исследования – углубить знание этиопатогенеза неинфекционных заболеваний путем концептуализации модели постепенного развития и этапности прогрессирования коморбидности с признанием системности в рамках общего континуума.Материалы и методы. Для выявления, обобщения вопросов возникновения и прогрессирования коморбидной патологии при неинфекционных заболеваниях с последующим синтезом знаний и концептуальным отображением в так называемом общем континууме неинфекционных заболеваний применялись общенаучные и теоретические методы, логические методы и правила нормативного характера. Результаты. Приведены результаты системного медицинского анализа, согласно которым предлагается новейший подход с признанием системности и постепенности развития неинфекционных заболеваний в пределах общего континуума, а также определен новейший универсальный патогенетический механизм их возникновения и прогрессирования – митохондриальная дисфункция, органически дополняющая теорию сердечно-сосудистого континуума. Выводы. 1) Митохондриальная дисфункция является универсальным патогенетическим компонентом квантового уровня патогенеза неинфекционных заболеваний, органично дополняющим теорию сердечно-сосудистого континуума. 2)Из-за системности и постепенности развития неинфекционных заболеваний для их рассмотрения предлагается концепция модели общего континуума, сердечно-сосудистый континуум является час- тью которого. 3) При ведении больных с неинфекционными заболеваниями оценка всей имеющейся коморбидной патологии важна для определения правильного, адекватного, индивидуального профилактически-лечебного подхода в соответствии с требованиями 4П-медицины.Документ Реологические свойства крови у больных язвенной болезнью(Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 1986) Дудченко, Максим Андреевич; Казаков, Юрий Михайлович; Потяженко, Максим Макарович; Чичкало, Ольга Владимировна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Dudchenko, M. A.; Kazakov, Yu. M.; Chichkalo, O. V.; Zhdan, V. N.; Potiazhenko, M. M.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Дудченко, Максим Андрійович; Казаков, Юрій МихайловичВ патогенезе язвенной болезни важную роль играют метаболические процессы слизистой оболочки пищеварительного канала, протекающие преимущественно на микроциркуляторном уровне кровообращения. При этом немаловажное значение в трофике тканей имеет состояние реологических свойств, кислотно-щелочного равновесия (КЩР) крови.; A study is presented of 28 patients with gastric and duodenal ulcer (23 males. 5 females$ age from 20 to 60 years). Results revealed a clear increase of blood viscosity, essential increase of hematocrit. Acid-base values in these patients showed a tendency to metabolic alkalosis. The role of microcirculatory disturbances in ulcer patients is discussed.Документ Серцево-судинний континуум у результатах короткого запису варіабельності ритму серця: можливості інструментальної діагностики(Буковинський державний медичний університет, 2021) Невойт, Ганна Володимирівна; Потяженко, Максим Макарович; Невойт, Анна Владимировна; Потяженко, Максим Макарович; Nevoit, G. V.; Potiazhenko, M. M.У статті висвітлено питання клінічного значення і можливостей застосування оцінки показників спектрального аналізу короткого запису варіабельності ритму серця задля оцінки функціонального стану пацієнтів відповідно до етапу серцевосудинного континуума при неінфекційних захворюваннях. Мета роботи – дослідити показники короткого запису варіабельності ритму серця у респондентів із різними етапами серцево-судинного континууму задля підвищення в Україні ефективності заходів із запобігання та лікування неінфекційних захворювань шляхом удосконалення їх діагностики та профілактики у зв’язку із впровадженням у медичну практику сучасних наукоємних технологій. Матеріали і методи. За допомогою апаратно-програмного комплексу Поліспектр (Нейрософт, Росія) виконано реєстрацію і аналіз короткого запису варіабельності ритму серця у 307 респондентів: у 200 коморбідних хворих на неінфекційні захворювання, яких розподілено на чотири підгрупи залежно від стадії серцево-судинного континууму та ступеня коморбідності, та у 107 функціонально здорових осіб (контроль), з яких сформовано дві підгрупи залежно від рівня спортивної тренованості. Результати. Встановлено зниження електромагнітної потужності (загальної й усіх спектральних компонент) у хворих на неінфекційні захворювання залежно від етапу серцево-судинного континууму. Представлені результати персоніфікованого аналізу за спектральними показниками усіх груп дослідження та подана їх медико-клінічна інтерпретація. Висновки. Неінфекційні захворювання супроводжуються поступовим зниженням електромагнітної потужності (загальної й усіх спектральних компонент) серцевої діяльності відповідно до зростання ступеня коморбідності і прогресування серцевосудинного континууму. Підтверджено клініко-діагностичне значення короткого запису варіабельності ритму серця як методу діагностики функціонального стану і доцільність його використання у комплексному обстеженні хворих у клініці внутрішніх хвороб.