Перегляд за Автор "Prikhidko, R. A."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The influence of different types of chronotype on scar formation during the use of placental cryoextract at the intraoperative stage
    (2021) Toropov, O. A.; Avetikov, D. S.; Lokes, K. P.; Steblovsky, D. V.; Prikhidko, R. A.; Shlykova, O. A.; Izmailova, O. V.; Kaidashev, I. P.; Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид Соломонович; Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Кайдашев, Ігор Петрович
    Для визначення індивідуальних особливостей організації добових ритмів був запропонований термін «хронотип», який стає дедалі популярнішим у дослідженнях в сфері медицини. Згідно аналізу даних літератури, біологічний ритм впливає не тільки на психічний стан, ожиріння, а на стан людини в цілому. Біологічні ритми є проявом фундаментальної властивості органічного світу, забезпечують здатність людини до адаптації та виживання в навколишньому середовищі. У цьому аспекті особливий інтерес представляє функціонування організму з урахуванням його індивідуальних особливостей з точки зору організації біоритмічних процесів. Дослідження проводилися на базі відділення щелепно-лицьової хірургії на базі КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Всього в дослідженні прийняло участь 24 пацієнтів. Для вивчення матеріалів нами був проведений аналіз пацієнтів які госпіталізувалися на планові оперативні втручання з приводу вроджених кіст шиї та пухлиноподібних утворень шкіри голови та шиї. З пацієнтами під час госпіталізації проводилися співбесіда, а також проводилося анкетування для визначення хронотипу. Пацієнти були розподілені на такі 2 групи, а саме: 1 група, в якій свою чергу містила ще 2 підгрупи: 1.1 – Пацієнти з ранковим хронотипом; 1.2 – Пацієнти з вечірнім хронотипом. Перша підгрупа (1.1 – з ранковим хронотипом) складалася з 7 осіб, яким проводилося оперативне втручання з ранку. Друга підгрупа (1.2 – з вечірнім хронотипом) складалася з 9 пацієнтів, яким оперативне втручання проводилося близько 15:00. У кожній з цих підгруп під час оперативного втручання було проведено інтрадермальне введення препарату «Кріоцел». 2 група – контрольна. Друга контрольна група складалася з 8 пацієнтів, всі пацієнти даної групи були прооперовані згідно класичної методики без використання додаткових профілактичних заходів. На 90-у добу клінічного дослідження ми могли спостерігати вірогідну різницю в порівнянні післяопераційних рубців, а саме у пацієнтів з ранковим хронотипом та у пацієнтів з вечірнім хронотипом вона складала 42%, різниця з контрольною склала 71% та різниця між 2 підгрупою і контрольною групою склала 50%. На 180-у добу досліджень ми спостерігали вірогідну різницю між групами, у пацієнтів 1 і 2 підгрупи в порівняні з контрольною групою клінічні дані при описі післяопераційних рубців були кращі на 25%. При порівнянні між собою 1 і 2 підгрупи різниці не відмічалось. Таким чином на 180-у добу приогляді пацієнтів клінічна картина була більш сприятлива у 1-й та 2-й підгрупі. Згідно клінічних даних ми можемостверджувати, що пацієнти з ранковим типом хронотипу, яким оперативні втручання проводилися з ранку та вводили кріоекстракт плаценти формування рубця на 90-у добу відбувалося краще, ніж у пацієнтів з вечірнім хронотипом яких оперували в обідній час, та пацієнтів, яким оперативні втручання проводилися згідно класичної методики без використання додаткових профілактичних заходів.