Перегляд за Автор "Pryhidko, R. A."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Мультимедійна лекція як фактор підвищення ефективності процесу навчання при підготовці майбутніх лікарів(Полтавський державний медичний університет, 2025) Нємченко, Іван Іванович; Кравців, Микола Ігорович; Ляховський, Віталій Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Прихідько, Роман Анатолійович ; Люлька, Олександр Миколайович; Рябушко, Роман Миколайович; Nіemtchenko, І. І.; Kravciv, M. І.; Liakhovskyi, V. І.; Lisenko, R. B.; Pryhidko, R. A.; Liulka, O. M.; Riabushko, R. M.Освіта є одним з головних інститутів соціалізації особистості, мета якого – формування людини, яка здатна до саморозвитку, може засвоювати нові сфери діяльності, аналізувати нову ситуацію, оцінити її та прийняти відповідне рішення.Перед сучасною вищою медичною школою постають підвищені вимоги суспільства до результатів професійної підготовки майбутніх медичних фахівців. Головною задачею стає приведення рівня знань студентів до сучасних вимог.Одним із пріоритетних напрямів досягнення визначених задач є перегляд традиційних підходів до організації освітнього середовища вузу. Зміна та модернізація системи вищої освіти конче потребує впровадження сучасного викладання предметів, а також залучання новітніх методик викладання матеріалу, впровадження сучасних форм та методів навчального процесу.З кожним днем будь-яка сфера діяльності намагається вдосконалюватись, і, як результат, ми отримуємо зростаючі вимоги до якості знань майбутніх висококваліфікованих фахівців. Тому виникає потреба в використанні нових інтерактивних методів і засобів навчання. Особливої уваги потребує проблема організації лекційних занять: пошуку нових шляхів переходу від пасивного передавання навчального матеріалу від викладача студентам, до забезпечення активної і плідної взаємодії у системі викладач-навчальний матеріал-студенти. Одним із широко вживаних методів є застосування мультимедійних технологій. Високоефективним і перспективним інструментом у процесі професійної підготовки майбутніх лікарів є використання такого інноваційного типу лекцій як мультимедійна лекція, що дозволяє надати інформацію у більшому об'ємі, за рахунок інтеграції гіпертексту та мультимедіа. Об'єднання аудіо-, відео- і анімаційних ефектів в єдину презентацію, надає можливість концентрувати візуальну увагу на особливо важливих моментах лекції, що дає можливість зробити викладання навчального матеріалу більш яскравим і переконливим та у тій послідовності, котра відповідає логіці пізнання і рівні сприйняття. Отже, мультимедійні лекції на сьогодні є дієвим способом підвищення ефективності навчання, збільшення пізнавального інтересу і мотивації студентів, формування професійно важливих якостей. Education is one of the key institutions of personality socialization, aimed at shaping individuals capable of self-development, adapting to new fields of activity, analyzing novel situations, assessing them, and making informed decisions. In modern higher medical education, societal demands for the professional training of future medical specialists have significantly increased. The primary objective is to align students' knowledge with contemporary professional standards.One of the priority directions for achieving this goal is revising traditional approaches to organizing the university’s educational environment. The modernization of the higher education system necessitates the integration of modern teaching methods, the adoption of innovative instructional strategies, and the introduction of new forms and techniques in the educational process. As various professional fields continue to advance, the demand for high-quality education and well-trained specialists also rises. This underscores the necessity of implementing interactive teaching methods and advanced educational tools. Special attention must be given to reforming the structure of lectures, shifting from a passive transmission of educational material to a dynamic and interactive learning process. This transformation aims to foster active and meaningful engagement within the teacher-material-student system. One of the most effective approaches in modern medical education is the integration of multimedia technologies. A particularly promising and impactful tool in the professional training of future doctors is the multimedia lecture. This innovative lecture format enables the integration of hypertext and multimedia elements, significantly enhancing information delivery. By combining audio, video, and animation effects into a cohesive presentation, multimedia lectures help direct students' visual attention to key concepts, making the learning process more engaging, vivid, and logically structured. This approach not only enhances the effectiveness of education but also stimulates cognitive interest, boosts student motivation, and contributes to the development of essential professional qualities.Документ Особливості лікувальної тактики при рецидивних шлунково-кишкових кровотечах з використанням ендоскопічного гемостазу(Полтавський державний медичний університет, 2022) Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Шевчук, Микола Петрович; Прихідько, Роман Анатолійович; Заєць, Сергій Миколайович; Зезекало, Єфім Олегович; Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Shevchuk, M. P.; Pryhidko, R. A.; Zaiets, S. M.; Zezekalo, Ye. O.На даний час ендоскопічний гемостаз є основним методом зупинки кровотечі та профілактики його рецидиву у хворих з гастродуоденальною виразковою кровотечею, але дотепер відсутня єдина думка про перевагу того чи іншого способу ендоскопічного гемостазу. Зараз, на думку багатьох фахівців, рецидив виразкової кровотечі вже не є абсолютним показанням до оперативного лікування, особливо у осіб з важким соматичним статусом, а служить показанням до повторного ендоскопічного гемостазу. Метою дослідження було порівняння ефективності різних способів ендоскопічного гемостазу у профілактиці рецидиву виразкової кровотечі, а також вивчення доцільності повторного ендоскопічного гемостазу при рецидиві кровотечі. Дослідження базується на аналізі лікування 268 пацієнтів з клінікою шлунково-кишкової кровотечі, які були ургентно доставлені та госпіталізовані в хірургічні відділення. Первинний ендоскопічний гемостаз був проведений 142 (52,9%): аргоноплазмову коагуляцію використовували у 56 (39,5%) спостереженнях, ін'єкційний метод – у 47 (33%), їх комбінацію – у 39 (27,5%) спостережень. Згідно даних дослідження більша частина рецидивів – 34 (51,5%) – виникла протягом 1 -ї доби після надходження до стаціонару. Вивчення ймовірності виникнення рецидиву кровотечі в залежності від початкової інтенсивності (Forrest) визначило, що частота розвитку рецидиву статистично більша при класі I -А і I-В, ніж при II-А і II-В. З 66 хворих з рецидивом кровотечі ефективний повторний гемостаз виконаний у 51 (77,3%). При цьому ефективність ін'єкційного методу становила 60%, аргоноплазмової коагуляції – 81,4%, комбінованого методу – 94,7%. За результатами можна стверджувати, що при рецидиві кровотечі повторний ендоскопічний гемостаз є доволі вагомою альтернативою оперативному лікуванню, особливо у хворих із тяжкими соматичними захворюваннями. Застосування при рецидивах кровотечі ендоскопічного повторного гемостазу дозволяє достовірно знизити летальність з 28 до 13,6%.Документ Сучасні інтерактивні перевязувальні матеріали для місцевого лікування гнійно-запальних процесів(Полтавський державний медичний університет, 2025) Нємченко, Іван Іванович; Кравців, Микола Ігорович; Ляховський, Віталій Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Прихідько, Роман Анатолійович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Заєць, Сергій Миколайович; Nіemtchenko, І. І.; Kravciv, M. І.; Liakhovskyi, V. І.; Lisenko, R. B.; Krasnov, O. G.; Pryhidko, R. A.; Horodova-Andryeyeva, T. V.; Zaiets, S. M.Висока частота розвитку гнійно-запальних захворювань та післяопераційних гнійних ускладнень, а також перехід гострих гнійно - запальних процесів у хронічні, тривале стаціонарне лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення працездатності хворих переконливо свідчать про невирішеність проблеми гнійної інфекції в хірургії, а проблема лікування хворих з гнійно –запальними процесами є однією з найактуальніших у сучасній клінічній хірургії.Незважаючи на значні досягнення сучасної фармакології, основним у лікуванні гнійних ран залишається хірургічний метод у поєднанні з місцевим лікуванням. Враховуючи особливості протікання гнійно -запального процесу, не завжди вдається локалізувати і зупинити розвиток інфекційного процесу. Тому основним на сьогоднішній день в практиці місцевого лікування гнійних ран є метод лікування під пов’язкою.Лікування ран під пов'язкою є найпростішим у застосуванні та доступним методом терапії як на амбулаторному етапі, так і при стаціонарному лікуванні. Тому впровадження в хірургічну практику для місцевого лікування хворих з гнійними ранами нового класу інтерактивних ранових покриттів, які характеризуються різними властивостями (складом, технологією отримання, методом використання) і здатні активно поглинати рановий ексудат насичений мікробами, токсинами та продук-тами розпаду, протягом тривалого часу створювати і підтримувати в осередку запалення, збалансоване оптимальне вологе середовище необхідне для нормалізації відновлювальних процесів в рані, в то же час, пролонговано виділяючи в рану включених в їх матрицю діючих лікарських препаратів, які володіють антибактеріальною, адсорбційно -осмотичною, некролітичною, анестезуючою, гемостатичною активностью і забезпечують тривалий лікувальний вплив на рану, створюючи оптимальні умови для прискорення процесу очищення і загоєння рани. Висока частота розвитку гнійно-запальних захворювань та післяопераційних гнійних ускладнень, а також перехід гострих гнійно - запальних процесів у хронічні, тривале стаціонарне лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення працездатності хворих переконливо свідчать про невирішеність проблеми гнійної інфекції в хірургії, а проблема лікування хворих з гнійно –запальними процесами є однією з найактуальніших у сучасній клінічній хірургії.Незважаючи на значні досягнення сучасної фармакології, основним у лікуванні гнійних ран залишається хірургічний метод у поєднанні з місцевим лікуванням. Враховуючи особливості протікання гнійно -запального процесу, не завжди вдається локалізувати і зупинити розвиток інфекційного процесу. Тому основним на сьогоднішній день в практиці місцевого лікування гнійних ран є метод лікування під пов’язкою.Лікування ран під пов'язкою є найпростішим у застосуванні та доступним методом терапії як на амбулаторному етапі, так і при стаціонарному лікуванні. Тому впровадження в хірургічну практику для місцевого лікування хворих з гнійними ранами нового класу інтерактивних ранових покриттів, які характеризуються різними властивостями (складом, технологією отримання, методом використання) і здатні активно поглинати рановий ексудат насичений мікробами, токсинами та продук-тами розпаду, протягом тривалого часу створювати і підтримувати в осередку запалення, збалансоване оптимальне вологе середовище необхідне для нормалізації відновлювальних процесів в рані, в то же час, пролонговано виділяючи в рану включених в їх матрицю діючих лікарських препаратів, які володіють антибактеріальною, адсорбційно -осмотичною, некролітичною, анестезуючою, гемостатичною активностью і забезпечують тривалий лікувальний вплив на рану, створюючи оптимальні умови для прискорення процесу очищення і загоєння рани. The high prevalence of purulent-inflammatory diseases and postoperative purulent complications, along with the transition of acute purulent-inflammatory processes to chronic forms, leads to prolonged inpatient treatment and significant economic losses associated with patient rehabilitation and recovery of working capacity. These factors clearly highlight that the issue of purulent infections in surgery remains unresolved, making the treatment of patients with purulent-inflammatory processes one of the most pressing challenges in modern clinical surgery. Despite the significant advancements in modern pharmacology, the primary approach to treating purulent wounds remains surgical intervention, supplemented by local treatment methods. The objective of this work is to investigate the effects of applying interactive dressing in the management and prevention of purulent-inflammatory conditions in the surgical practice. Given the nature of the purulent-inflammatory process, it is not always possible to fully localize and halt the spread of infection. Therefore, the primary method of local treatment for purulent wounds today is wound management under a dressing. Wound treatment under a dressing is one of the simplest and most accessible therapeutic approaches, suitable for both outpatient care and inpatient treatment. Thus, the integration of a new class of interactive wound dressings into surgical practice represents a significant advancement in the local treatment of purulent wounds. These innovative wound coverings, which differ in composition, manufacturing technology, and application methods, offer multiple therapeutic benefits. They actively absorb wound exudate containing microbes, toxins, and cellular debris, maintain an optimal moist environment within the wound for an extended period, which is essential for normalizing tissue repair processes, provide prolonged release of active therapeutic agents, embedded within their matrix, that exhibit antibacterial, adsorption-osmotic, necrolytic, anesthetic, and hemostatic properties, and enhance wound healing, creating optimal conditions for faster wound cleansing and tissue regeneration.Документ Характеристика мікробіологічної структури післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у пацієнтів з гострою інтраабдомінальною патологією(ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України", 2015) Прихідько, Роман Анатолійович; Шейко, Володимир Дмитрович; Ситнік, Дмитро Анатолійович; Прыхидько, Роман Анатольевич; Шейко, Владимир Дмитриевич; Сытник, Дмитрий Анатольевич; Pryhidko, R. A.; Sheyko, V. D.; Sytnik, D. A.Частота післяопераційних гнійно-запальних ускладнень (ГЗУ) у пацієнтів з гострою інтраабдомінальною патологією (ГІАП) не має тенденції до істотного зниження. В дослідженні у 73 пацієнтів, прооперованих з приводу ГІАП проводилося визначення характеристики мікробіологічної структури післяопераційних ГЗУ. Дослідження мікрофлори проводили при первинній санації черевної порожнини, при розвитку ГЗУ у хворих І групи під час лапаросанацій і ексудату при нагноєнні післяопераційної рани, та виділень із дренажів хворих ІІ групи. Було встановлено, що основну роль у розвитку ГЗУ відіграють E.coli (20,4%) та Klebsiella (16,1%). У 56,2% випадків первинного бактеріологічного посіву (БП) росту аеробних мікроорганізмів не отримано, а серед посівів, де був виявлений збудник, у 64,5% випадків концентрація мікробних тіл становила 103 КУО/мл або менше, що свідчить про низьку вірогідність розвитку ГЗУ. Найбільша чутливість мікрофлори первинного БП спостерігалася до лінкоміцину (85,7%) та левофлоксацину (86,4%). У повторному БП спостерігалася зниження антибіотикочутливості до всіх досліджуваних АБП. Антибіотиками вибору при високій вірогідності ГЗУ є карбапенеми, захищені цефалоспорини та фторхінолони IV покоління. За даними первинного посіву прогнозувати ГЗУ не можливо, але характер трансформації мікрофлори у бік госпітальних штамів, у динаміці дозволяє оптимізувати АБТ; Частота послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений (ГВО) у пациентов с острой интраабдоминальной патологией (ОИАП) не имеет тенденции к существенному снижению. В исследовании у 73 пациентов, прооперированных по поводу ОИАП проводилось определение характеристики микробиологической структуры послеоперационных ГВО. Исследование микрофлоры проводили при первичной санации брюшной полости, при развитии ГВО у больных I группы при лапаросанаций, экссудата при нагноении послеоперационной раны, и выделений из дренажей у больных II группы. Было установлено, что основную роль в развитии ГВО играют E.coli (20,4%) и Klebsiella (16,1%). У 56,2% случаев первичного бактериологического посева (БП) роста аэробных микрофлоры не получено, а среди посевов, где был обнаружен возбудитель, у 64,5% случаев концентрация микробных тел составляла 103 КОЕ/мл и менше – низкая вероятность развития ГВО. Наибольшая чувствительность микрофлоры первичного БП наблюдалась к линкомицину (85,7%) и левофлоксацину (86,4%). В повторном БП наблюдалась снижение антибиотикочутливости ко всем исследуемых АБП. Антибиотиками выбора при высокой вероятности ГСУ является карбапенемы, защищены цефалоспорины и фторхинолоны IV поколения. По данным первичного посева прогнозировать ГСУ невозможно, но характер трансформации микрофлоры в сторону госпитальных штаммов, в динамике позволяет оптимизировать АБТ; The incidence of postoperative purulent-inflammatory complications (PIC) in patients with acute intraabdominal pathology (AIP) does not tend to essential decrease. Examination 73 patients operated on AIP conducted microbiological characteristics determine the structure of postoperative PIC. Research conducted during the initial microflora rehabilitation abdomen on AIP, the development PIC patients and groups when laparosanation and fluid with festering wound, and discharge from the drainage group II patients. It was found that the main role in the development of PIC play E. coli (20,4%) and Klebsiella (16,1%). In 56.2% of the initial bacterial inoculation (BI) growth of aerobic microorganisms is received, and among crops, where the pathogen was detected in 64.5% of the concentration of microbes was 103 CFU / ml or less, indicating a low likelihood of PIC. The greatest sensitivity microflora initial BE was observed to lincomycin (85,7%) and levofloxacin (86,4%). In re BI reduction was observed for all studied antibiotic-sensitive ABD. Antibiotics of choice for high probability PIC are carbapenems, cephalosporins and fluoroquinolones by Generation IV. According to initial seeding PIC impossible to predict, but the nature of transformation microflora towards hospital strains in the dynamics to optimize ABT.