Перегляд за Автор "Pustovoit, A. L."
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Collection of test tasks «Fundamentals of internal medicine (rheumatology)»(Полтавський державний медичний університет, 2022) Talash, V. V.; Kostrikova, Iu. A; Pustovoit, A. L.; Талаш, Вікторія Володимирівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна ЛеонідівнаRecommended by the Central Methodical Commission of Poltava State Medical University as a textbook for applicants for higher education in medical faculties of higher educational institutions of the Ministry of Health of Ukraine who study in English (minutes of the Central Methodical Commission № 1, 29.09.2022)Документ Вивчення основних питань контраст-індукованої нефропатії (огляд літератури)(Чорноморський національний університет ім. Петра Могили (Миколаїв, Україна), 2018) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Талаш, Виктория Владимировна; Ткаченко, Лидия Афанасьевна; Кострикова, Юлия Анатольевна; Pustovoit, A. L.; Yarmola, T. I.; Talash, V. V.; Tkachenko, L. A.; Kostrikova, Yu. A.Резюме. Авторами проведений узагальнюючий аналіз даних літератури щодо проблеми контраст – індукованої нефропатії. Проаналізовано етіологію, фактори ризику, патогенетичні механізми, клінічні прояви контраст-індукованої нефропатії. Опрацьований алгоритм визначення факторів ризику розвитку контраст-індукованої нефропатії та алгоритм тактики ведення пацієнтів перед діагностичним обстеженням і при розвитку контраст–індукованої нефропатії. Показано, що при визначенні принципів стратифікації тяжкості гострого пошкодження нирок необхідно враховувати вихідний рівень функціональної здатності нирок. У категорію найбільш високого ризику розвитку контраст-індукованої нефропатії попадають пацієнти з захворюваннями нирок, що мають підвищений рівень сироваткрвого креатиніну, а також хворі на цукровий діабет, особливо у похилому віці. У більшості випадків рентгенконтрастне дослідження є запланованою процедурою, і клінічна значимість проблеми пошкодження нирок може бути зведена до мінімуму при виявленні пацієнтів групи ризику, оцінці ступеня ризику/ користі при виборі найбільш інформативного та безпечного методу дослідження, своєчасної корекції факторів ризику, що підлягають модифікації і проведенні профілактичних заходів. Резюме. Авторами проведен обобщающий анализ данных литературы по проблеме контрастиндуцированной нефропатии. При определении принципов стратификации тяжести острого повреждения почек необходимо учитывать исходный уровень функциональной способности почек. В категорию наиболее высокого риска развития контраст-индуцированной нефропатии попадают пациенты с заболеваниями почек, имеющих повышенный уровень сывороточного креатинина, а также больные сахарным диабетом, особенно в пожилом возрасте. В большинстве случаев рентгенконтрастное исследование является запланированной процедурой, и клиническая значимость проблемы повреждения почек может быть сведена к минимуму при выявлении пациентов группы риска, оценке степени риска/пользы при выборе наиболее информативного и безопасного метода исследования, своевременной коррекции факторов риска, подлежащих модификации и проведении профилактических мероприятий. Abstract. The authors carried out a general analysis of literature data on the problem of contrast-induced nephropathy. On modern presentations pre-procedural methods of prophylaxis contrast-induced nephropathy must include: Abolition of nephrotoxic preparations a 3 twenty-four hours prior to procedure. Application of contrasting preparation of izo- or hypoosmolary is with a calculation minimum of effective volume of preparation. Materials and Methods. We carried out determination of kreatinine, urea, electrolytes 3-4 twenty-four hours prior to and during 48-72 hours after an inspection. Hydratation of 0,9% of NaCl or 4% bicarbonate of natrium intravenous 1 ml/kg/hour during 6-12 hours before procedure and during 12-24 hours after it. Setting of N- of acetylcystein is 600 mgs (1200 mgs – at chronic illness of kidneys and diabetes mellitus) perorally 2 times on twenty-four hours, before procedure and in the day of procedure or 150 mg/kg intravenous during 5 hour it is recommended to use low or izoosmolary X-ray contrast facilities of the last generations and, at possibility, to use necessary doses minimum. Results and Discussion. Thus, contrast-induced sharp damage of kidneys is serious, prognostic unfavorable complication undertaking an X-ray contrast study, however is prognostic enough disease. During the determination of stratification severity of acute kidney injury it is necessary to take into account the initial level of kidneys functional ability. In the category of highest risk for contrast-induced nephropathy get patients with kidney disease have elevated levels of serum creatinine, as well as people with diabetes mellitus, especially in the elderly. In most cases, an X-ray contrast test is a planned procedure and the clinical significance of the kidney damage problem can be minimized in identifying patients at risk, assessing the risk / benefit in choosing the most informative and safe research method, correcting the risk factors, provided to modification and implementation of preventive measures.Документ Визначення деструкції ендотеліоцитів як маркера ураження судин у чоловіків літнього віку(Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут сексології та андрології», Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний видавничий дім «Професіонал», Інститут урології Академії медичних наук України, 2016) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Pustovoit, A. L.Резюме. Мета дослідження: вивчити діагностичну значущість деструкції ендотеліоцитів шляхом підрахунку циркулюючих CD32+, CD40+%мікрочастин як маркера ендотеліальної дисфункції у чоловіків похилого віку. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 64 чоловіки віком від 45 до 76 років, яких розподілили на дві групи. До основної групи увійшли 40 осіб, хворих на цукровий діабет 2%го типу (ЦД%2) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ). До контрольної групи увійшли 24 особи, що не мали зазначеної вище патології. В обох групах чоловіки були розподілені на дві підгрупи відповідно до віку. До І підгрупи основної групи увійшли 20 осіб віком 45–59 років, до ІІ підгрупи – 20 осіб похилого і старечого віку (>60 років). До І підгрупи контрольної групи увійшли 10 осіб середнього віку, до ІІ підгрупи – 14 осіб похилого і старечого віку. Рівень циркулюючих ендотеліоцитів визначали шляхом підрахунку CD32+, CD40+%мікрочастин (специфічних маркерів ендотеліоцитів) методом проточної цитофлюориметрії. Рівень ендотеліну у сироватці крові визначали імуноферментним методом. Результати. Як в основній, так і в контрольній групах у пацієнтів похилого і старечого віку спостерігали збільшення кількості циркулюючих CD32+, CD40+%мікрочастин у порівнянні з пацієнтами середнього віку: 5,06±1,92•107/л проти 4,76±1,87•107/л (р>0,05) та 2,2±0,2•107/л проти 1,99±0,3•107/л відповідно (р>0,05). Незалежно від віку в основній групі кількість циркулюючих CD32+, CD40+%мікрочастин більше, ніж у 2 рази перевищувала зазначений показник у контрольній групі: у І підгрупі – 4,76±1,87•107/л проти 1,99±0,3•107/л (р<0,01), у ІІ підгрупі – 5,06±1,92•107/л проти 2,2±0,2•107/л відповідно (р<0,05), що свідчить про зв’язок ЦД%2 та АГ з пошкодженням ендотелію. У чоловіків похилого і старечого віку, що страждають на ЦД%2 та АГ, спостерігався більш високий рівень ендотеліну порівняно з контрольною групою: 3,92±0,7 фмоль/мл та 1,82±0,27 фмоль/мл відповідно (р<0,05). При цьому і у чоловіків середнього віку, що страждають на ЦД2 та АГ, також визначали більш високий рівень ендотеліну порівняно з контрольною групою: 2,06±0,6 фмоль/мл та 1,28±0,25 фмоль/мл відповідно (р<0,05). Заключення. Збільшення кількості циркулюючих CD32+, CD40+ мікрочастин паралельно з підвищенням рівня ендотеліну свідчить про те, що означені показники деструкції ендотеліоцитів виступають маркерами ендотеліальної дисфункції.; Резюме. Цель исследования: изучить диагностическую ценность деструкции эндотелиоцитов путем подсчета уровня циркулирующих CD32+, CD40+ микрочастиц как маркера эндотелиальной дисфункции у мужчин пожилого возраста. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 64 мужчины в возрасте от 45 до 76 лет, которых разделили на две группы. В основную группу вошли 40 мужчин с сахарным диабетом 2"го типа (СД 2) в сочетании с артериальной гипертензией (АГ), в контрольную – 24 человека без упомянутой выше патологии. В обеих группах мужчины были разделены на две подгруппы по возрасту. В І подгруппу основной группы вошли 20 человек в возрасте 49–59 лет, во II подгруппу – 20 человек пожилого и старческого возраста (>60 лет). В І подгруппу контрольной группы вошли 10 человек среднего возраста, во ІІ подгруппу – 14 людей пожилого и старческого возраста. Уровень циркулирующих эндотелиоцитов определяли путем подсчета CD32+, CD40+ микрочастиц (специфических маркеров эндотелиоцитов) методом проточной цитофлюориметрии. Уровень эндотелина в сыворотке крови определяли иммуноферментным методом. Результаты. Как в основной, так и в контрольной группах у пациентов пожилого и старческого возраста наблюдали увеличение количества циркулирующих CD32+, CD40+ микрочастиц по сравнению с пациентами среднего возраста: 5,06±1,92•107/л против 4,76±1,87•107/л (р>0,05) и 2,2±0,2•107/л против 1,99±0,3•107/л соответственно (р>0,05). Независимо от возраста в основной группе количество циркулирующих CD32+, CD40+ микрочастиц более чем в 2 раза превышало показатель контрольной группы: в І подгруппе – 4,76±1,87•107/л против 1,99±0,3•107/л (р<0,01), во ІІ подгруппе – 5,06±1,92•107/л против 2,2±0,2•107/л соответственно (р<0,05), что указывает на связь СД 2 и АГ с повреждением эндотелия. У мужчин пожилого и старческого возраста, страдающих СД"2 и АГ, выявили более высокий уровень эндотелина по сравнению с контрольной группой: 3,92±0,7 фмоль/мл против 1,82±0,27 фмоль/мл (р<0,05) и 2,06±0,6 фмоль/мл против 1,28±0,25 фмоль/мл соответственно (р<0,05). Заключение. Увеличение количества циркулирующих CD32+, CD40+ микрочастиц параллельно с повышением уровня эндотелина у стареющих мужчин с СД"2 и АГ свидетельствует о том, что данные показатели деструкции эндотелиоцитов выступают маркерами эндотелиальной деструкции.; Summary. The objective: is to evaluate the diagnostic value of the destruction of endothelial cells by calculating the levels of circulating CD32+, CD40+ microparticles as a marker of endothelial dysfunction in ageing males. Patients and methods. the study involved 64 men aged 45 to 76 years. The study group consisted of 40 men suffering from type 2 diabetes mellitus (DM"2) in combination with arterial hypertension (AH) and the control group – 24 patients without the abovementioned diseases. In both groups, the patients were divided into two subgroups: the subgroup of I – a persons of middle age (45–59 years), II subgroup – persons 60 years. The level of circulating endothelial cells was determined by counting CD32+, CD40+ microparticles (endothelial specific markers) by flow cytometry, endothelin levels in serum were determined by ELISA. Results. Both in the main and control groups elderly patients showed an increase in the number of circulating CD32+, CD40+ microparticles compared with those of middle age: 5,06±1,92•107/L vs. 4,76±1,87•107/L (p>0,05) and 2,2±0,2•107/L vs. 1,99±0,3•107/L, respectively (p>0,05). Regardless of age in the study group the number of circulating CD32+, CD40+ microparticles were more than 2 times higher than in the control group: in the I subgroup 4,76±1,87•107/L vs. 1,99±0,3•107/L (p<0,01) in the subgroup II –5,06±1,92•107/L vs. 2,2±0,2•107/L, respectively (p<0,05), indicating the correlation of type 2 diabetes mellitus (DM 2) and hypertension with damage of the endothelium. Regardless to age in men suffering from type 2 diabetes and hypertension, a higher level of endotelin compared with control group was revealed: 3,92±0,7 fmol/mL vs 1,82±0,27 fmol/mL (p<0,05) and 2,06±0,6 fmol/mL vs 1,28±0,25 fmol/mL respectively (p<0,05). Conclusion. Increased levels of circulating CD32+, CD40+ microparticles simultaneously with increased levels of endothelin in ageing males with type 2 diabetes and hypertension show that these markers can be evaluated as indicators of endothelial destruction and dysfunction.Документ Возможные последствия длительного применения ингибиторов протонной помпы(Українська медична стоматологічна академія, 2011) Кострікова, Юлія Анатоліївна; Гуцаленко, Ольга Олексіївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Кострикова, Юлия Анатольевна; Гуцаленко, Ольга Алексеевна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Kostrikova, Yu. A.; Gutsalenko, O. A.; Pustovoit, A. L.; Yarmola, T. I.Резюме. В статье приводятся данные периодической литературы по проблеме длительного (более 1 года) применения ингибиторов протонной помпы для лечения кислотозависимых заболеваний. Даются объяснения возможных механизмов, лежащих в основе нежелательных эффектов, связанных с изменениями физиологических процессов в результате ятрогенного вмешательства. Резюме. В статті наводяться дані періодичної літератури з проблеми тривалого (більш ніж 1 рік) використання інгібіторів протонної помпи з метою лікування кислотозалежних захворювань. Даються пояснення можливих механізмів, що лежать в основі небажаних ефектів, пов'язаних зі змінами фізіологічних процесів в результаті ятрогенного впливу. Summary. The article provides data of periodical literature on long-term (over 1 year) using of proton pump inhibitors for the treatment of acid disorders. We try to explain possible mechanisms underlying the adverse effects associated with changes in physiological processes as a result of iatrogenic intervention.Документ Вплив змін рівня гормонів щитоподібної залози на артеріальний тиск, процеси ремоделювання міокарду та функціонування нервової системи(Полтавський державний медичний університет, 2019) Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Kostrikova, Iu. A.; Pustovoit, A. L.; Yarmola, T. I.; Tkachenko, L. A.; Talash, V. V.Тиреоїдна патологія, поряд з захворюваннями серцево-судинної системи відзначається найбільшою поширеністю серед неінфекційних захворювань людини. За останній час значно підвищились рівень та глибина наукового розуміння впливу порушення гормонального фону на розвиток вторинної артеріальної гіпертензії, процеси ремоделювання міокарду, патології центральної нервової системи. Знання механізмів впливів тиреоїдних гормонів на функціонування основних органів та систем людини, дозволить прискорити та поліпшити процес діагностичного пошуку з наступною розробкою індивідуальних підходів корекції наявних змін та станів з метою профілактики розвитку загрозливих для життя ускладнень.Документ Вплив комбінованої гіполіпідемічної терапії на клініко-біохімічні аспекти ішемічної хвороби серця, поєднаної з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією у жінок(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2011) Єфименко, Олександр Вікторович; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ефименко, Александр Викторович; Ярмола, Татьяна Ивановна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Yefimenko, A. V.; Yarmola, T. I.; Pustovoit, A. L.Ішемічна хвороба серця, поєднана з артеріальною гіпертензією у жінок залишаються в наш час основними причинами інвалідності та смертності в Україні. У статті наведено сучасні дані щодо комбінованої гіполіпідемічної терапії та клініко-біохімічних аспектів ішемічної хвороби серця, поєднаної з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією у жінок. Резюме. Ишемическая болезнь сердца и артериальная гипертензия остаются основными причинами инвалидности и смертности в Украине. В статье приведены современные данные о комбинированной гиполипидемической терапии и клинико-биохимических аспектах ишемической болезни сердца в сочетании с ренопаренхиматозной артериальной гипертензией у женщин. Summary. Ischemic heart disease and arterial hypertension are the most important causes of disability and death in Ukraine. This article presents the latest approaches on combined hypolipidemic therapy, clinical and biochemical features of the coronary heart disease associated with renoparenchymal arterial hypertension in women.Документ Клініко-морфологічне обгрунтування лікувальної тактики у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози(Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», Державний заклад «Інститут урології Академії медичних наук України», 2020) Саричев, Леонід Петрович; Старченко, Іван Іванович; Савченко, Роман Борисович; Саричев, Ярослав Володимирович; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Sarychev, L. P.; Starchenko, I. I.; Savchenko, R. B.; Sarychev, Y. V.; Pustovoit, A. L.Незважаючи на численні дослідження, присвячені доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), морфологічні зміни сечового міхура внаслідок тривалого порушення відтоку сечі часто не враховуються при виборі лікувальної тактики. Розлади сечовипускання у хворих на ДГПЗ, які визначають лікувальну тактику, базуються на міжнародній шкалі простатичних симптомів – IPSS. Уродинамічні показники дозволяють визначити ступінь порушення відтоку сечі. Разом з тим, при обгрунтуванні показань до лікування поза увагою залишаються морфологічні зміни сечового міхура. Несвоєчасне оперативне лікування внаслідок розвитку незворотних морфологічних змін детрузора не усуває симптоми випорожнення та пов’язані з цим ускладнення.Документ Корекція артеріальної гіпертензії у пацієнтів в діабетичною нефропатією: сучасний погляд на проблему(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2010) Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Кострикова, Юлия Анатольевна; Yarmola, T. I.; Pustovoit, A. L.; Kostrikova, Y. A.Резюме. Актуальність проблеми корекції артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом не викликає сумнівів. У даної групи хворих, а особливо у хворих на ЦД 2-го типу, високі цифри артеріального тиску виявляють у 50~80 %. За наявності хронічної хвороби нирок препаратами, що володіють нефропротекторною дією, є інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту і сартани. В даному дослідженні доведена ефективність валсартана при діабетичній нефропатії з артеріальною гіпертензією та істотно краща, порівнюючи з еналаприлом, його переносимість. Резюме. Актуальность проблемы коррекции артериальной гипертензии у пациентов с сахарным диабетом не вызывает сомнений. У данной группы больных, особенно у больных СД 2-го типа, высокие цифры артериального давления обнаруживают в 50-80%. При наличии хронической болезни почек препаратами, обладающими нефропротекторным действием, являются ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента и сартаны. В данном исследовании доказана эффективность валсартана при диабетической нефропатии с артериальной гипертензией и существенно лучше, сравнительно с эналаприлом, его переносимость. Summary. The urgency of the problem of correction of hypertension in patients with diabetes are not in doubt. In this group of patients, especially patients with diabetes mellitus type 2, high blood pressure figures are found in 50-80%. In the presence of chronic kidney disease drugs with nefroprotektornym action are angiotensin converting enzyme inhibitors and sartana. In this study proved the effectiveness of valsartan in diabetic nephropathy with hypertension and significantly better compared with enalapril, its portability.Документ Малоінвазивне лікування паранефрального абсцесу(2019) Саричев, Леонід Петрович; Сарычев, Леонид Петрович; Sarychev, L. P.; Pustovoit, A. L.; Пустовойт, Анна Леонидовна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Саричев, Ярослав Володимирович; Сарычев, Ярослав Владимирович; Sarychev, Y. V.Існують суперечливі погляди щодо причин, спектра мікробних збудників, діагностики та лікування гострих гнійних уражень навколониркового жирового тіла. До останнього часу не піддавалась сумніву виправданість хірургічної тактики. Однак, з удосконаленням методів візуалізації та впровадженням у клінічну практику мінімально інвазивних технологій відкриваються нові перспективи у діагностиці та лікуванні паранефрального абсцесу.Документ Особливості діагностики уражень нервової системи у хворих на хронічну хворобу нирок, що знаходяться на програмному гемодіалізі у центрі нефрології та діалізу «КЗ ПОКЛ ім. М. В. Скліфосовського ПОР»(Полтавський державний медичний університет, 2019) Талаш, Вікторія Володимирівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Talash, V. V.; Tkachenko, L. A.; Yarmola, T. I.; Pustovoit, A. L.; Kostrikova, Iu. A.Робота присвячена проведенню аналізу поширеності захворювань нервової системи у хворих з термінальною хронічною нирковою недостатністю, які перебувають на лікуванні програмним гемодіалізом і дослідженню взаємозв’язку їх виникнення в зв’язку з проведенням сеансів програмного гемодіалізу. У статті представлені огляд літератури і результати аналізу історій хвороб та амбулаторних карт 70 паці- єнтів, які перебувають на нирково-замісної терапії, методом програмного гемодіалізу з діагнозом: Хронічна ниркова недостатність V ступеня в блоці гемодіалізу №1 центру нефрології та діалізу «КЗ ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР». Проаналізовані клінічні, лабораторно-інструментальні, психопатологічні аспекти клінічної оцінки стану па- цієнтів досліджуваної групи. Показано, що безпосередньо під час проведення сеансів гемодіалізу у 78% хворих з хронічною нирковою недостатністю були виявлені ускладнення з боку нервової системи. Це може свідчити з одного боку, про те, що неврологічні розлади, що виникли у пацієнтів даної категорії несвоєчасно діагностуються в додіалізному період і, з іншого боку – про те, що тривале проведення сеансів програмного гемодіалізу також здатне генерувати розвиток ряду специфічних неврологічних ускладнень. Знання механізмів розвитку ускладнень у хворих з хронічною хворобою дозволить прискорити і поліп- шити процес діагностичного пошуку з подальшою розробкою індивідуальних підходів до корекції факторів ризику ще на ранній стадії хронічної хвороби нирок, своєчасного виявлення наявних змін і станів з метою лікування і профілактики розвитку загрозливих для життя ускладнень. У зв’язку із значною поширеністю хронічних хвороб нирок і прогресивному збільшенні числа хворих з термінальною нирковою недостатністю, наявність якої свідчить про збільшення кількості ускладнень, в тому числі і неврологічних, виникає необхідність тісної співпраці сімейних лікарів, нефрологів і невропатологів.Документ Порівняльний аналіз результатів ультразвукової допплерографії нирок у хворих на хронічний пієлонефрит(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2010) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Костіна, Валентина Миколаївна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Кострикова, Юлия Анатольевна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Костина, Валентина Николаевна; Pustovoit, A. L.; Kostrikova, Yu. A.; Yarmola, T. I.; Kostina, V. N.Резюме. Проведене дослідження вікових особливостей структурно-функціонального стану нирок у 85 хворих на хронічний ПН в активній фазі запального процесу за допомогою допплерівської ультрасонографїі. З віком спостерігалось зростання частоти функціональних уродинамічних порушень. В осіб похилого та старечого віку, хворих на хронічний ПН, частіше виявлялись сонографічні ознаки нефросклерозу. Допплерометричні показники свідчать про вікове ремоделювання судинного русла. Після 60 років знижується більшість гемодинамічних показників як “здорової”, так і ураженої нирки. У першу чергу це стосується індексу резистентності артерій, хвилинного об’єму та середньої швидкості кровотоку. При цьому, більш виражені зміни ниркової гемо- динаміки відбуваються в ураженій нирці. Резюме. Проведено исследование возрастных особенностей структурно-функционального состояния почек у 85 больных хроническим ПН в активной фазе воспалительного процесса методом допплеровской ультрасонографии. С возрастом наблюдалось увеличение частоты функциональных уродинамических нарушений. У лиц пожилого и старческого возраста, страдающих хроническим ПН, чаще выявлялись сонографические признаки нефросклероза. Допплерометрические показатели свидетельствуют о возрастном ремоделировании сосудистого русла. После 60 лет снижается большинство гемодинамических показателей как «здоровой», так и пораженной почки. В первую очередь это касается индекса резистентности артерий, минутного объема и средней скорости кровотока. При этом более выраженные изменения почечной гемодинамики происходят в пораженной почке. Summary. 85 patients with chronic pyelonephritis in active phase of inflammatory process were examined by Doppler ultrasound scanning to study structural and functional kidney status. It may be assumed the increase in the frequency of functional urodynamic disorders depends on age. In aged and elderly persons with chronic pyelonephritis some sonographic manifestations of nephrosclerosis are more commonly registered. Doppler- ometric indices testify to the age-dependent remodeling of vascular bed. Patients who are elder than 60 have decreased hemodynamic indices in both «healthy» and affected kidney. First of all it allies to the artery resistance index, mean blood stream rate and its capacity per min. At the same time more marked changes of kidney hemodynamics are noticed in the affected kidney.Документ Роль Helicobacter pylory в формуванні патологічних змін в слизовій оболонці шлунка при пептичній виразці до та після ерадикаційної терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2008) Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Кострикова, Юлия Анатольевна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Kostrikova, Ju. A.; Pustovoit, A. L.Резюме. Автори проводять аналіз літературних джерел з проблеми патологічних проявів, що виникають під дією хелікобактерної інфекції в слизовій оболонці шлунка під час наявності інфекції та після ерадикаційної терапії, а також приводять результати власних досліджень морфологічних змін слизової оболонки шлунка у хворих з наявною хелікобактерною інфекцією та без виявленого інфікування до та після проведеної терапії. Показано, що при наявності хелікобактерної інфекції, репаративні процеси в слизовій оболонці є неадекватними, та такі хворі потребують призначення додаткової корегуючої терапії. Резюме. Авторы проводят анализ литературных источников по проблеме патологических проявлений, возникающих в результате действия хеликобактерной инфекции в слизистой оболочке желудка во время наличия инфекции и после эрадикационной терапии, а также приводят результаты собственных исследований морфологических изменений слизистой оболочки желудка у больных с наличием хеликобактерной инфекции в сравнении с больными без инфицирования до и после проведенного лечения. Показано, что при наличие хеликобактерной инфекции, процессы репарации в слизистой оболочке являются не адекватными и не способны обеспечить стойкую ремиссию, в результате чего эта группа больных нуждается в проведении дополнительной терапии. Summary. Authors have analyzed literary sources on the problem of pathological changes due to the activity of helicobacter pylory in the mucous coat of stomach under the presence of the infection and after eradication therapy. They represents the findings of their own studies devoting to the morphological changes of mucous coat of stomach in patients with helicobacter pylory in comparison with non-infected patients before and after treatment. It has been shown that under the presence of helicobacter pylory the reparative processes in the mucous coat of stomach were not adequate and were unable to bring a patient into remission therefore this group of the patients required the additional therapy.Документ Роль бактеріальної транслокації у патогенезі хронічного пієлонефриту(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2010) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Кострикова, Юлия Анатольевна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Циганенко, Ирина Владимировна; Овчаренко, Людмила Константиновна; Pustovoit, A. L.; Kostrikova, Yu. A.; Yarmola, T. I.; Ciganenko, I. V.; Ovcharenko, L. K.Резюме. Проведене бактеріологічне дослідження аутопсійного матеріалу, взятого у 10 осіб молодого і зрілого віку (середній вік 36,3±3,3 років), 10 осіб середнього віку (середній вік 52,3±1,8 років) та 10 осіб похилого і старечого віку (середній вік 69,4±3,7 років), які за життя не мали нефрологічної патології. За результатами дослідження, бактеріальна мікрофлора, котра може виступати у ролі уропатогенів, із нирки виділена у 20 об’єктів дослідження (66,7%), із тонкої кишки – у 16 об’єктів дослідження (53,3%) та із товстої кишки - у 16 об’єктів дослідження (53,3%). Із них, у 9 випадках (45,0%) із нирки та кишечника виділена ідентична мікрофлора. Виділення бактеріальної мікрофлори із ниркової тканини людей, які за життя не мали будь-яких даних за захворювання нирок, дає підставу припустити існування бактеріальної транслокації із кишечника як фізіологічного явища, що спостерігається впродовж усього життя.; Резюме. Проведено бактериологическое исследование аутопсийного материала, взятого у 10 человек молодого и зрелого возраста (средний возраст 36,3±3,3 лет), 10 человек среднего возраста (средний возраст 52,3±1,8 лет) и 10 человек пожилого и старческого возраста (средний возраст 69,4±3,7 лет), которые при жизни не имели нефрологической патологии. По результатам исследования, бактериальная микрофлора, которая может выступать в роли уропатогенов, из почки выделена у 20 объектов исследования (66,7%), из тонкой кишки – у 16 объектов исследования (53,3%) и из толстой кишки – у 16 объектов исследования (53,3%). Из них, в 9 случаях (45,0%) из почки и кишечника выделена идентичная микрофлора. Выделение бактериальной микрофлоры из почечной ткани людей, которые при жизни не имели каких-либо данных про заболевания почек, дает основания допустить существование бактериальной транслокации из кишечника как физиологического явления, которое наблюдается на протяжении всей жизни.; Summary. There were done a bacteriologic tests of postmortem material taken from 10 persons of young and middle age (mean age 36,3±3,3 years), 10 persons of middle age (mean age 52,3±1,8 years) and 10 persons of elder and senile age (mean age 69,4±3,7 years) that didn’t have any renal pathology. Probably uropathogenic bacteria were obtained from kidneys in 20 persons (66,7%), from small intestine in 16 persons (53,3%) and from large intestine in 16 persons (53,3%). From the above mentioned in 9 cases (45,0%) bacteria obtained from kidney and intestine were the same. Obtaining of bacteria from the renal tissue in persons that didn’t have any renal pathology affords ground for suppose of intestinal bacteria translocation as physiologic process that continues during all life.Документ Стан мікрофлори кишечника у хворих на хронічний пієлонефрит(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2010) Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Ткаченко, Лидия Афанасьевна; Yarmola, T. I.; Pustovoit, A. L.; Tkachenko, L. A.Резюме. У вивченні сечової інфекції і сьогодні залишається актуальним питання етіопатогенезу. Відомо, що її збудниками у більшості випадків є представники кишкового біоценозу, який в свою чергу є достатньо чутливим індикатором фізіологічного стану макроорганізму. Метою роботи було вивчення стану мікрофлори кишечника у хворих на хронічний пієлонефрит. Встановлено, у хворих на хронічний пієлонефрит розвивається дисбіоз за рахунок дефіциту облігатних бактерій та контамінації кишечника умовно-патогенними мікроогранізмами. Доведена необхідність включення в алгоритмі обстеження та лікування даної групи хворих, проведення бактеріологічного дослідження калу та відповідного лікування отриманих змін мікробіоцинозу кишечника. Резюме. В изучении мочевой инфекции и сегодня остается актуальным вопрос этиопатогенеза. Известно, что ее возбудителями в большинстве случаев являются представители кишечного биоценоза, который в свою очередь является достаточно чувствительным индикатором физиологического состояния макроорганизма. Целью работы было изучение состояния микрофлоры кишечника у больных хроническим пиелонефритом. Установлено, у больных хроническим пиелонефритом развивается дисбиоз за счет дефицита облигатных бактерий и контаминации кишечника условно-патогенными микроогранизмами. Доказана необходимость включения в алгоритме обследования и лечения данной группы больных проведения бактериологического исследования кала и соответствующего лечения полученных изменений микробиоциноза кишечника. Summary. The problem of etiopathogenesis is still a topical issue in researching of urinary infections. It is known that its agents in the majority of cases are the representatives of intestinal biocenosis, which in turn is quite sensitive indicator of physiological state of the microorganisms. The aim of this work was to study intestinal flora in patients with chronic pyelonephritis. It has been established in the patients with chronic pyelonephritis dysbiosis usually develops due to lack of obligate bacterial contamination and intestinal opportunistic microorganisms. It has been proved the bacteriological feces analysis should be included into the algorithms of inspection and therapy of the patients.