Перегляд за Автор "Pyrog-Zakaznikova, A. V."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Generalized morphometric characteristics of the vascular components of the mucous membrane of all the walls of the human frontal sinus in a norme(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2022) Serbin, S. I.; Dubyna, S. O.; Bondarenko, S. V.; Filenko, B. M.; Koptev, M. M.; Pyrog-Zakaznikova, A. V.; Сербін, Сергій Ігорович; Дубина, Сергій Олександрович; Бондаренко, Станіслав Володимирович; Филенко, Борис Миколайович; Коптев, Михайло Миколайович; Пирог-Заказнікова, Ангеліна ВалеріївнаМетою дослідження було отримання метричних даних – середнього діаметру поверхневих кровоносних судин – артерій і вен, та ланок гемомікроциркуляторного русла – артеріол, капілярів та венул у власній пластинці слизової оболонки усіх стінок лобової пазухи людини у нормі. Матеріал і методи. Досліджено слизову оболонку лобової пазухи, отриману при патологоанатомічному розтині 110 людей обох статей, віком від 22 до 86 років, які померли від причин не пов’язаних з патологією приносових пазух. Забір матеріала здійснено згідно з міжнародними нормами проведення біологічних досліджень за участю людини. Застосований метод забарвлювання гістологічних препаратів напівтонких зрізів поліхромним барвником, з подальшим статистичним опрацюванням отриманих морфометричних даних. Результати дослідження показали, що середній діаметр просвіту резистивної і ємнісної ланок гемомікроциркуляторного русла є найбільшим в слизовій оболонці передньої стінки лобової пазухи людини (відповідно 11,16±0,37 зліва / 11,34±0,31 справа мкм (р<0,05) та 7,63±0,08 зліва / 7,57±0,09 справа мкм), найменшим – в складі слизової оболонки задньої стінки (відповідно 6,96±0,19 зліва / 6,56± 0,35 справа мкм та 8,82± 0,16 зліва / 9,02±0,43 справа мкм (р<0,05)). У визначеній ділянці виявляються обмінні гемомікросудини з найменшим діаметром – 3,89±0,08 зліва та 4,19±0,02 справа мкм (р<0,05). Найширші капіляри визначені в складі слизової оболонки нижньої стінки лобової пазухи – 4,88±007 зліва та 4,73±0,12 справа мкм (р<0,05). Висновки. Кровопостачання слизової оболонки лобової пазухи людини забезпечує судинне гемомікроциркуляторне русло, в якому було виділено 2 основні компоненти: поверхневі мікросудини (артерії та вени), що забезпечують трофіку епітелію, та глибоку судинну сітку (артеріоли, капіляри та венули), яка локалізувалася в сполучній тканині lamina propria, і була представлена артеріями та венами.Документ Morphometric characteristics of the glands of the mucous membrane of all the walls of the human frontal sinus in a norme(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2022) Serbin, S. I.; Dubyna, S. O.; Bondarenko, S. V.; Sovgyria, S. M.; Koptev, M. M.; Pyrog-Zakaznikova, A. V.; Сербін, Сергій Ігорович; Дубина, Сергій Олександрович; Бондаренко, Станіслав Володимирович; Совгиря, Світлана Миколаївна; Коптев, Михайло Миколайович; Пирог-Заказнікова, Ангеліна ВалеріївнаThe purpose of the work was to study the microscopic structure of the mucous membrane of all the walls of the frontal sinus of a person in order to obtain morphometric data on its structural components – glands and the submucosal base. Materials and methods. The material for the study was the mucous membrane of the frontal sinus of 110 people who died at the age of 22–86 years from causes not related to the pathology of the paranasal sinuses. Results and discussion. The results of the study showed that the glands in the mucous membranes of all the walls of the frontal sinus are alveolar-tubular in structure. In a morphometric study of such a structural component of the mucous membrane of all the walls of the frontal sinus, as the thickness of the submucosal base, it was shown that the thickest submucosal base is located on the inferior wall (on the left – 423.67 ± 21.33 μm; on the right – 426.45 ± 16.77 μm (p<0.05)) and is four times higher than the average values of thickness on the posterior wall and septum. The outer diameter of the end sections of the glands of septum of the human frontal sinus in a morphometric study averaged 25.42 ± 1.68 μm on the left and 25.89 ± 1.38 μm on the right (p<0.05), that is, the smallest compared to other walls. The values of the average diameter of the end sections of the glands of the mucous membranes of the anterior, inferior, and posterior walls of the frontal sinus probably did not differ between themselves. Conclusion. From the obtained data, it can be clearly seen that the mucous membrane of the inferior wall of the frontal sinus has the greatest functional load, since it has a connection with the nasal cavity in the middle nasal passage. The information obtained in the course of the study significantly expands knowledge about the structure of the human frontal sinus. Digital morphometric (metric) material with statistical processing confirms and complements the differences in the microstructure of the glands of the mucous membrane of the human frontal sinus in general, and separately on each wall, and in comparison with other paranasal sinuses. This is of great importance for modern otorhinolaryngology, since the glands of the mucous membranes of the paranasal sinuses are links of the mucociliary system, and such a process as mucociliary clearance depends on their quality work.Документ Morphometric characteristics of the orbit in adults(Izdatel'stvo Elm, 2023) Dubına, S. O.; Serbin, S. İ.; Bondarenko, S. V.; Danilçenko, S. İ.; Filenko, B. N.; Koptev, M. N.; Piroq-Zakaznikova, A. V.; Dubyna, S. O.; Serbin, S. I.; Bondarenko, S. V.; Danylchenko, S. І.; Fylenko, B. N.; Koptev, M. N.; Pyrog-Zakaznikova, A. V.; Дубина, Сергій Олександрович; Сербін, Сергій Ігорович; Бондаренко, Станіслав Володимирович; Данільченко, Світлана Іванівна; Филенко, Борис Миколайович; Коптев, Михайло Миколайович; Пирог-Заказнікова, Ангеліна ВалеріївнаThe morphometric characteristics of the orbits of adults, in particular, left- and right-sided skewness, individual variability by age, gender and craniotypes were studied in order to obtain a morphometric standard of their anatomical norm. The study was conducted with the involvement of 96 Caucasian people aged 22 to 74 years (48 men, 48 women, average age 48.6 ± 3.2 years) without pathology of the craniofacial area. Our study was performed using such methods as computed tomography, morphometric method, and mathematical methods (variation and correlation analyses). According to the results of the study, it was found that there was no skewness of the orbits on the right and left, which made it possible to use the averaged indicators as a morphometric standard. The probable absence of gender dimorphism in the morphometric indicators of the orbits was noted. The presence of possible differences in the depth of the orbits and the length of the lower wall in the age group of the II period of mature age was established. Significant differences between individual morphometric indicators of the orbits in people with different craniotypes according to the cranial index were revealed. A comprehensive evaluation of morphometric indicators was carried out, which made it possible to establish such parameters as the quantitative norm of the length of the walls, the width and height of the entrance to the orbit, their depth, the angle of inclination of the entrance to the orbit and the angle between medial and lateral walls in adults in groups according to the right and left orbits, age, gender, and craniotypes. The quantitative norms of morphometric indicators of bone structures of the orbit were determined.Документ Вплив курсового прийому анаболіків на організм лабораторних щурів(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Автенюк, Людмила Андріївна; Боровик, Роман Петрович; Перцевий, Олександр Максимович; Пирог-Заказнікова, Ангеліна Валеріївна; Avtenyuk, L. A.; Borovyk, R. P.; Pertsevyi, O. M.; Pyrog-Zakaznikova, A. V.Документ Морфологічні дослідження стреспротекторної дії торасеміду в експерименті(Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", 2019-05) Білаш, Сергій Михайлович; Проніна, Олена Миколаївна; Коптев, Михайло Миколайович; Пирог-Заказнікова, Ангеліна Валеріївна; Боровик, Роман Петрович; Bilash, S. M.; Pronina, O. M.; Koptev, M. M.; Pyrog-Zakaznikova, A. V.; Borovyk, R. P.Умови сьогодення вимагають від організму постійного напруження. Стресові реакції, які спрямовані на відновлення нормального гомеостазу організму, за несприятливого перебігу можуть перетворитися із ланки адаптаційного процесу в фактор сприяння виникненню і розвитку низки патологічних станів. Тому одним із важливих завдань для сучасної медичної науки є пошук нових шляхів профілактики та лікування розладів, що виникають на тлі впливу стресу. Традиційно провідну роль у профілактиці стресу відіграє фармакотерапія, зважаючи на що пошук нових стреспротекторних завжди був актуальним. Із цієї точки зору нашу увагу привернув торасемід – петлевий діуретин тривалої дії, який широко використовується для лікування ессенціальної гіпертензії, набряків і випотів, спричинених серцевою недостатністю, набряку легень, але при цьому його стреспротекторна дія залишається не дослідженою. На тлі корекції торасемідом стресорні у печінці структурні зміни були менш виразними, спостерігалося незначне повнокров’я центральних вен, на периферії часточок в окремих гепатоцитах – гідропічна дистрофія. Тканина селезінки у щурів цієї групи мікроскопічно не відрізнялася від інтактних тварин. Проте, у нирках на тлі корекції торасемідом відмічалися негативні тенденції: у звивистих канальцях відмічалося значне набухання епітеліоцитів, у їхніх просвітах – значна кількість гомогенних еозинофільних мас. Окремі епітеліоцити були некротизовані. Інтерстицій мав ознаки виразного набряку та значного повнокров’я судин.Документ Особливості зовнішньої будови задньої вушної артерії в аспекті пластичної хірургії(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Avetikov, G. D.; Pyrog-Zakaznikova, A. V.; Пирог-Заказникова, Ангеліна ВалеріївнаВідновлення деформованих тканин і втрачених органів людини в усі часи було однією з найактуальніших медико-санітарних проблем, що хвилювали людство. Вивченню гілок задньої вушної артерії присвячені роботи багатьох авторів. Слід зазначити, що автори у своїх роботах, здебільшого, обмежувалися вивченням форми, розмірів артерії та кількості її гілок. Даних про розгалуження, як самої задньої вушної артерії, так і її гілок, залежно, від форми голови, досить небагато, та й ті іноді суперечливі.Документ Порівняльна морфометрична характеристика структурних елементів слизової оболонки перетинки та задньої стінки лобової пазухи людини в нормі(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Проніна, Олена Миколаївна; Сербін, Сергій Ігорович; Пирог-Заказникова, Ангеліна Валеріївна; Половик, Олександр Юрійович; Рожнов, Валерій Георгійович; Пронина, Елена Николаевна; Сербин, Сергей Игоревич; Пирог-Заказникова, Ангелина Валериевна; Половик, Александр Юрьевич; Рожнов, Валерий Георгиевич; Pronina, O. M.; Serbin, S. І.; Pyrog-Zakaznikova, A. V.; Polovik, A. Yu; Rozhnov, V. G.В роботі проведений порівняльний аналіз морфометричних даних щодо структурних елементів слизової оболонки перетинки та задньої стінки лобової пазухи людини. Встановлена відсутність вірогідних відмінностей між показниками на лівій і правій стороні для всіх вивчених критеріїв. Товщина епітелію та власної пластинки не мали значущих відмінностей між задньою стінкою і перетинкою. Товщина підслизової основи на 10% була більша на перетинці, але вірогідно від аналогічного показника для задньої стінки не відрізнялась. Встановлено, що зовнішній діаметр кінцевих відділів залоз був вірогідно меншим на 15% на перетинці, порівняно з задньою стінкою. Середні значення діаметрів просвітів кровоносних судин слизової оболонки лобової пазухи людини, за винятком венул, мали вірогідні відмінності на задній стінці і перетинці. Більшими показники були на перетинці. Середній діаметр вен був на 35%, а артерій – на 70% більшим на перетинці, порівняно із задньою стінкою; В работе проведен сравнительный анализ морфометрических данных относительно структурных элементов слизистой оболочки перегородки и задней стенки лобной пазухи человека. Установлено отсутствие вероятных отличий между показателями на леой и правой стороне для всех изученых критериев. Толщина эпителия и собственной пластинки не имели значительных отличий между задней стенкой и перегородкой. Толщина подслизистой основы на 10% была большей на перегородке, но вероятно от аналогичного показателя для задней стенки не отличалась. Установлено, что внешний диаметр конечних отделов желез был вероятно меншим на 15% на перегородке, в сравнении с задней стенкой. Средние значения диаметров просветов кровеносных сосудов слизистой оболочки лобной пазухи человека, за исключением венул, имели вероятные отличия на задней стенке и перегородке. Большими показателями были на перегородке. Середний диаметр вен был на 35%, а артерій – на 70% большим на перегородке, в сравнении с задней стенкой;This paper is the fragment of research work, carried out at the Department of Emergency Medicine with Operative Surgery and Topographic Anatomy of HSEEU “UMSA”, entitled “Determination of mechanisms of morphogenesis of organs, tissues and vascular-nerve structures of the organism in norm, during experiment and under the influence of external factors. Morpho-experimental rationale of the effect of new surgical suture materials in clinical practice. ” State registration number : 0113U00124. Recent epidemiological studies show that the number of registered chronic inflammatory processes in paranasal sinuses comprise 146,0-148,° Cases per 1 thousand people. Among patients, who are receiving medical treatment at ENT in-patient departments 15-36 % are patients with sinusitis. Acute rhinosinusitis is considered as inflammatory process in nasal cavity and paranasal sinuses, which lasts up to 4 weeks. Acute inflammation of paranasal sinuses, i. e., acute sinusitis, is generally associated with inflammatory changes in the nasal cavity, and, currently, is considered as common pathology, called the acute rhinosinusitis. In the USA, 1 from 7 adults experiences acute rhinosinusitis annually. In Europe acute rhinosinusitis takes the 4th place in visiting doctors of the primary health care. Thus, in our opinion, study of morphometric characteristics of structural elements of human frontal sinus mucosa is of significant practical value for current otorhinolaryngology and morphology. The purpose of research was the comparative analysis of major morphometric indices of structural elements of human septum and posterior wall of frontal sinuses in norm. Object and methods of research. Study material was the mucosa of frontal sinuses of 10 subjects, aged from 22 to 86 years old, who died of circumstances, not connected with paranasal sinus pathology. Morphometric analysis has been carried out on semi-thin sections. The results of research and their discussion. The study contains comparative analysis of morphometric data as for structural elements of human septum and posterior wall of frontal sinuses. Absence of probable differences between indices on the left and right side has been established for all studied criteria. The thickness of epithelium and proper laminar was practically similar to thickness of posterior wall and septum. The thickness of submucous layer was more on the septum by 10 %, and was similar to posterior wall analogous index. Conclusions. It has been established that external diameter of terminal parts of glands was significantly smaller by 15 % on the septum in comparison with posterior wall. The mean values of diameters of lumens of blood vessels of human frontal sinuses mucosa, except venules, were different at posterior wall and septum. Indices were higher on the septum. The mean diameter of veins was bigger by 35 %, and mean diameter of arteries was bigger by 70 % on the septum in comparison with posterior wall.Документ Порівняльна характеристика морфометричних показників поверхневих кровоносних судин та гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки передньої та нижньої стінок лобової пазухи людини в нормі(Буковинський державний медичний університет, 2016) Проніна, Олена Миколаївна; Сербін, Сергій Ігорович; Білаш, Сергій Михайлович; Пирог-Заказнікова, Ангеліна Валеріївна; Білич, Анатолій Миколайович; Пронина, Елена Николаевна; Сербин, Сергей Игоревич; Билаш, Сергей Михайлович; Пирог-Заказникова, Ангелина Валериевна; Билыч, Анатолий Николаевич; Pronina, O. M.; Serbin, S. I.; Bilash, S. M.; Pyrog-Zakaznikova, A. V.; Bilych, A. M.