Перегляд за Автор "Radchenko, O. M."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ 5-річна динаміка особливості геометрії лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від тактики лікування(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Гута, Р. Р.; Бек, Н. С.; Радченко, О. М.; Guta, R. R.; Beck, N. S.; Radchenko, O. M.Вступ. Для пацієнта з ішемічною хворобою серця відновлення після реваскуляризації міокарда є складним процесом. Ремоделювання серця включає в себе після інфаркту міокарда, процеси гіпертрофії і дилятації, внаслідок чого порушується систолічно-діастолічна функції серця, що є додатковим чинниками ризику подій. У проспективних дослідженнях було показано зв’язок між розміром лівого шлуночка та ризиком появи серцево-судинних ускладнень. Беручи до уваги це, виникла потреба у проведенні нашого дослідження. Мета роботи: визначити поширеність типів геометрії лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця, післяінфарктний кардіосклероз залежно від лікувальної тактики: реваскуляризація чи консервативна терапія впродовж 60 місяців. Матеріал і методи: Обстежено 101 пацієнт віком 58,6±4,2 р. після реваскуляризації міокарда (n=71) та тільки з консервативним лікуванням (n=30), в яких впродовж 5 років оцінювали динаміку ЕхоКҐ параметрів серця. За значеннями індексу маси міокарда лівого шлуночка та відносної товщини лівого шлуночка визначали типи ремоделювання. Результати та обговорення. На початку спостереження в основній групі переважали пацієнти з концентричною гіпертрофія лівого шлуночка (50,0%), а з концентричним ремоделюванням лівого шлуночка - 24,1%. Нормальна геометрія у 14,8 % та ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка спостерігалися у 11,1%. У групі порівняння найчастіше спостерігалась ексцентрична гіпертрофія та концентричне ремоделювання лівого шлуночка по 29,6% кожна, трохи менше 25,9% концентрична гіпертрофія і найменше було нормальної геометрії (14,8%). Через 60 місяців у пацієнтів обох груп не зустрічалася нормальна геометрія лівого шлуночка та концентричне ремоделювання. В основній групі переважав концентричний тип (80,0%), а у групі порівняння - ексцентричний тип (55,6%). Висновки. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця, післяінфарктним кардіосклерозом у динаміці 5-річного спостереження прогресує гіпертрофія міокарда незалежно від лікування. Після реваскуляризації частіше розвивається концентрична гіпертрофія лівого шлуночка, тоді як за умов консервативного лікування - ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка у поєднанні з систолічною дисфункцією та дилатацією лівого передсердя. Після реваскуляризації збільшення індексу асоціювалося із зростанням не тільки маси тіла, а й змінами ліпідного профілю та діастолічною гіпертензієюДокумент Гематологічні індекси у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з анемією(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Радченко, О. М.; Федик, О. В.; Гута, Р. Р.; Радченко, А. М.; Федик, О. В.; Гута, Р. Р.; Radchenko, O. M.; Fedyk, O. V.; Guta, R. R.З метою визначення гематологічних індексів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень залежно від наявності в них анемії проведено ретроспективний аналіз обстеження 470 пацієнтів з загостренням хронічного обструктивного захворювання легень, в яких розрахували 17 маркерів активності запалення, ендогенної інтоксикації, адаптації, неспецифічної та імунної реактивності. Встановлено, що перебіг хронічного обструктивного захворювання легень на фоні анемії супроводжувався більш вираженим синдромом запалення з істотним збільшенням паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів, прискоренням швидкості осідання еритроцитів, істотно вищими інтегральними гематологічними індексами запалення (індексу зсуву лейкоцитів, індексів співвідношення: - лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів; - нейтрофілів та швидкості осідання еритроцитів, -несегметоядерних нейтрофілів та швидкості осідання еритроцитів, -нейтрофілів та лімфоцитів, індексу активності запалення, інтегрованого індексу запалення), більшою ендогенною інтоксикацією (істотно вищі індекс реактивної відповіді нейтрофілів, лейкоцитарний індекс інтоксикації), зміною адаптації, неспецифічної реактивності (зниження індексу адаптації, імунної реактивності та алергізації, та підвищення індексів співвідношення: - лімфоцитів до моноцитів, - лімфоцитів до еозинофілів) з активацією фагоцитарної ланки неспецифічного захисту над клітинно-гуморальною. Визначення інтегральних гематологічних індексів є важливим інформативним та доступним методом оцінки загального стану хворого на хронічне обструктивне захворювання легень з анемією.Документ Особливості вмісту лептину та його кореляційні зв’язки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Радченко, О. М.; Бек, Н. С.; Оленич, Л. В.; Радченко, А. Н.; Бек, Н. С.; Оленич, Л. В.; Radchenko, O. M.; Bek, N. S.; Olenych, L. V.Гіпертонічна хвороба виступає провідною причиною захворюваності, інвалідності та смертності. Підвищений артеріальний тиск є одним із найсуттєвіших факторів серцево-судинного ризику. Майже 90% хворих на гіпертонічну хворобу мають супутні захворювання внутрішніх органів, зокрема гіпотиреоз. Зміна функціонального стану щитоподібної залози призводить до порушення білкового, вуглеводного, жирового обміну, ендокринного балансу, змін еритропоезу, дисбалансу імунної системи. На сьогоднішній день особливості перебігу гіпертонічної хвороби у хворих на гіпотиреоз, вміст адипокінів, зокрема лептину у таких хворих з первинним гіпотиреозом та гіпертонічною хворобою вивчені недостатньо. Метою дослідження було оцінити особливості вмісту лептину та його кореляційні зв’язки з іншими параметрами у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом. Для цього було обстежено 52 пацієнти з гіпертонічною хворобою. Поділено їх на дві групи: перша група з первинним гіпотиреозом, друга – з нормальною функцією щитоподібної залози. В результаті проведеного дослідження виявили, що у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом спостерігається гіперлептинемія, при чому рівень лептину був вищий за умов післяопераційного гіпотиреозу. Гіперлептинемія пов’язана зі зниженням скоротливої функції міокарда та здовження електричної систоли серця. Зростання лептинорезистентності відбувалося паралельно з активацією функції кори наднирників (за кортизолом). Підвищення секреторної активності адипоцитів пов’язане зі збільшенням розміру задньої стінки лівого шлуночка, схильністю до альбумінурії, гіпоальбумінемії та гіпоглікемії.