Перегляд за Автор "Rezvina, E. Yu."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Формування практичних навичок у студентів-іноземців під час навчання на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології(Полтавський державний медичний університет, 2023-12) Колісник, Інна Анатоліївна; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Коросташова, Марія Анатоліївна; Kolisnyk, I. A.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.; Novikov, V. M.; Rezvina, E. Yu.; Korostashova, M. A.Метою навчання у ВНЗ – є випуск висококваліфікованих, конкурентоспроможних молодих спеціалістів, здатних до новацій, самовдосконалення і постійного розвитку. Засвоєння теоретичного матеріалу, уміння аналізувати, здійснювати пошук і обробку отриманої інформації, є неодмінно важливими цілями, однак зміст медичної освіти не може бути зведеним лише до теоретичних знань, а обов’язково має забезпечувати оволодіння практичними навичками. Зважаючи на те, що навчання студентів-іноземців здійснюється у дистанційному форматі у зв’язку із військовим станом у країні, оволодіння практичними навичками цими студентами має певні труднощі. Тому аналіз проблем і перспектив формування практичних навичок у студентів іноземців на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології наразі є одним із актуальних питань. Принцип оволодіння практичними навичками закладений у стандартах вищої стоматологічної освіти: освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ), освітньо-професійній програмі (ОПП) і перевіряється стандартизованими засобами оцінювання теоретичних знань і вмінь – "Крок-2. Стоматологія", а також під час об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) зі стоматології. Під час практичних занять передбачається перевірка теоретичних знань, що здійснюється як тестуванням студентів, так і усним опитуванням, а також відпрацювання практичних навичок, що може бути забезпечено роботою на фантомах, а також участю у обстеженні та клінічному розборі хворих у клінічному залі. Під час очного навчання студенти відвідують клінічний зал разом із викладачем, беруть участь у прийомі пацієнтів, заповненні медичної документації, асистують, описують рентгенограми, мають змогу обрати анестезію та інструментарій для видалення зуба. Викладач демонструє різні маніпуляції, коментуючи та пояснюючи кожну з них. Після цього студенти відпрацьовують практичні навички на черепі, щелепі, муляжах, повторюючи за викладачем або ж з його допомогою. Студенти-іноземці змушені навчатися дистанційно не мають таких можливостей, тому ми вирішили створити для них умови, наближені до реальних. Використання ноутбука у мережі WiFi дозволяє експлуатувати його у клінічному залі і так само, як вітчизняним студентам демонструвати прийом пацієнта: опитування, огляд, основні методи обстеження, вибір анестезії та підбір інструментарію. Однак мала площа операційного поля, особливо при внутрішньоротових втручаннях не забезпечують достатнього огляду при використанні ноутбука і не дають змоги викладачеві детально показати те чи інше оперативне втручання. Для вирішення даної проблеми ми використовуємо телефон, який синхронізуємо з ноутбуком. Телефон слугує у якості камери, що дозволяє докладно знімати операційне поле і транслювати зображення на екран студентам. Таким чином, умови стають наближеними до реальних. Студенти бачать усі етапи оперативного втручання з поясненням викладача, мають змогу приймати участь у дискусії під час прийому пацієнта. Демонстрація виконання маніпуляції викладачем є першим кроком до засвоєння практичних навичок. На жаль, дистанційно студенти не можуть відпрацювати та продемонструвати навички, але відмінне володіння теоретичним матеріалом і розуміння необхідних дій в подальшому допоможуть студентам у їх засвоєнні. Далі під час занять для закріплення матеріалу здійснюється покрокове обговорення оперативних втручань, що дозволяє зацікавити та залучити усіх присутніх студентів до дискусії та перевірити рівень знань студентів. Нажаль викладачі в змозі лише візуалізувати та докладно прокоментувати виконання тих чи інших маніпуляцій. Проте, навіть часткове вирішення цієї складової у вигляді обґрунтування та демонстрації алгоритму, створює стійкий аргумент для подальшого вивчення хірургічної стоматології, та досягнення кінцевих цілей навчання лікаря стоматолога.Документ Фістулографія в діагностиці та лікуванні нориць шиї(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Ткаченко, Павло Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Ткаченко, Павел Иванович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Tkachenko, P. I.; Rezvina, E. Yu.У статті представлені результати власних клінічних спостережень, які стосуються норицевих ходів, що виникають після хірургічного лікування планових хворих з дермоїдними та епідермоїдними боковими кістами шиї, а також тих, які нагноїлися. Було встановлено, що в післяопераційному періоді за рахунок похибок при проведенні втручання, можливе формування норицевих ходів. Для встановлення їх конкретної локалізації, напрямків, протяжності, співвідношення з прилеглими тканинами і органами шиї була проведена фістулографія, яка дозволяє визначити оптимальний варіант оперативного доступу, його обсяг, що впливає на результативність та кінцевий результат; В статье представлены результаты собственных клинических наблюдений, которые касаются свищевых ходов, возникающих после хирургического лечения плановых больных с дермоидными и эпидермоидными боковими кистами шеи, а также тех, которые нагноились. Было установлено, что в послеоперационном периоде за счет погрешностей при проведеними вмешательства, возможно формирование свищевых ходов. Для установления их конкретной локализации, направления, протяженности, соотношения с прилежащими тканями и органами шеи была проведена фистулография, которая позволяет определить оптимальный вариант оперативного доступа, его объем, что влияет на результативность и конечный результат; Fistula – abnormal channel that connects the deeper layers of tissue or hollow bodies from the outer surface of the body (skin or mucosa) or submitted tyazhystymy entities or their individual chambers interconnected. Given this, they are divided into external and internal. Depending on the placement of internal tissue end fistula, the latter may be blind or penetrating, penetrating into the cavity of some internal organs (pharynx, intestine, biliary or urinary tract). Fistula are congenital and acquired. Congenital fistula always lined epithelium (endothelium) and acquired - mostly consisting of granulation tissue, sometimes with epithelium. They arise due to violation of the formation during embryogenesis, that there are anomalies or malformations. The largest number of them in a dental practice make fistula lateral neck connecting the throat to the skin. Localization lateral cervical fistula depends on gill pocket from which they arise: if the first - they open in the area of the ear lobe, on the other - in the middle third of the neck in front of the sternum-clavicular-mastoid muscle, the third - over the collarbone along the location of said muscle. Most often they are isolated, sometimes multiple and originating from the second or third pocket, and rarely bilateral determined. Most of these fistulas-through, that penetrate into the throat, and are derived from the other pocket and opened on the tonsils, the third - underneath. Material and methods. Clinical studies in patients with cysts of the lateral neck area were carried out under the standard scheme: the collection of complaints, history of life and disease, examination of the patient, determining the duration of the disease and the characteristics of its course. Evaluated the size, shape, and color of skin, tissue turgor in place cysts projection, clarity of contours, ratio of sternum-clavicular-mastoid muscle, consistency, cohesion with the surrounding tissues. Cystic formation were surgically removed, and in their festering autopsy conducted focus and management of patients on the classic version. Fistulography carried out by conventional methods with the introduction of water-soluble contrast agents.Документ Інформативність ультразвукового дослідження при диференційній діагностиці кіст бічної ділянки шиї(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Ткаченко, Павло Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Ткаченко, Павел Иванович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Tkachenko, P. I.; Rezvina, E. Yu.В роботі представлені особливості проведення ультразвукового дослідження кіст бічної ділянки шиї. На підставі отриманих результатів і аналізу було встановлено, що в цій області найчастіше локалізуються кісти, кожна з яких має свої специфічні ознаки і за ехографічною структурою їх можна розділити на бранхіогенні, епідермоїдні, дермоідні і кісти слинних залоз, що в подальшому підтвердилося при морфологічному дослідженні матеріалу. Це свідчить про високу діагностичну інформативність даного методу обстеження і заслуговує більш широкого застосування в повсякденній клінічній практиці у пацієнтів з пухлинами і пухлиноподібними утвореннями шиї.В работе представлены особенности проведения ультразвукового исследования кист боковой области шеи. На основании полученных результатов и анализа было установлено, что в этой области чаще всего локализуются кисты, каждая из которых имеет свои специфические признаки и по эхографической структурой их можно разделить на бранхиогенные, эпидермоидные, дермоидные и кисты слюнных желез, что в дальнейшем подтвердилось при морфологическом исследовании материала. Это свидетельствует о высокой диагностической информативности данного метода обследования и заслуживает более широкого применения в повседневной клинической практике у пациентов с опухолями This paper presents the features of ultrasound brush the side areas of the neck. Based on the results and analysis it was found that in this area often localized cysts, each of which has its own specific features and sonographic structure can be divided into branciogenic, epidermoid, dermoid and cysts of the salivary glands, which later was confirmed in morphological study material. This shows high diagnostic informative method of examination and which deserves wider use in everyday clinical practice in patients with tumors and tumor formations neck. At the present time remains relevant questions regarding the application of additional methods for diagnosis of cystic formations of maxillofacial area and neck to objectively determine their topographic anatomical localization and prevalence. Ultrasonography (US) soft tissues of the face and neck in its current version does not require the use of any special ultrasonic sensors or scanners and can be done on equipment that is designed to study peripheral structures and it is sufficient in this case are linear sensors 5,0-7,5-9,0 MHz oscillation frequency []. Percutaneous sonography is highly informative and largely meets the demands of clinicians, because almost all parts of the face and neck (including body and root of the tongue) available sonographic investigation of the conditions of use of external sensors. Inaccessible upper floors are only perypharyngeal and pterygomandibular space and space that escaped branch of the mandible. Age restrictions with no special training and patient for the sonographic study does not need. The aim was to study the ultrasonic diagnostic informative method of investigation in cysts lateral areas.