Перегляд за Автор "Roiko, N."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання критеріїв індивідуального одонтогліфічного статусу при проведенні судово-медичної ідентифікації невідомої особи(Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), 2020) Черняк, Валентина Володимирівна; Нікіфоров, Артем Геннадійович; Лукачіна, Євгеній Іванович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Черняк, Валентина Владимировна; Никифоров, Артем Геннадьевич; Лукачина, Евгений Иванович; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Cherniak, V.; Nikiforov, A.; Lucachina, Y.; Fylenko, B.; Roiko, N.При проведенні ідентифікаційних досліджень для встановлення невідомої особи використовують комплексні дослідження. Особливе місце серед основного відсотку досліджень у відділенні судово-медичної криміналістики припадає на експертні дослідження за кістковими залишками. Відповіді на основні питання слідства стосовно видової, етнічної, статевої, вікової належності, так і на ряд додаткових запитань, надають дослідження за стоматологічним чи одонтологічним статусом. Коло вирішення експертних задач даного характеру не обмежується лише впізнанням трупа, дослідженням кісток скелету людини. Судово-медичні експерти криміналісти відповідають на питання дослідження слідів біологічного походження на місці події, в т.ч. слідів від дії зубів, які залишені на різних слідосприймаючих поверхнях. Тому, для встановлення померлої невідомої особи чи живої людини, яка знаходиться в розшуку або підозрюється в скоєнні злочину використовують комплексні ідентифікаційні дослідження. Дія факторів оточуючого середовища, а також післясмертні зміни суттєво впливають на м’які тканини трупа. Але, найбільш стійкими залишаються тверді тканини, зокрема зуби людини. Тому, саме дані ознаки одонтологічного статусу залишаються важливою складовою для проведення ідентифікації невідомої особи у випадках судово-медичного експертного дослідження у відділеннях судово-медичної криміналістики за кістковими залишками та за одонтологічним статусом. Об'єктивність і доказовість судово-медико-криміналістичних і додаткових стоматологічних досліджень, або використання їх критеріїв, досить часто допомагає відповісти на експертні питання і, в певній мірі залежить від окремих, індивідуальних, іноді рідкісних деталей при проведенні ідентифікації невідомих осіб. Критерії типових і індивідуальних варіантів одонтогліфічного малюнку бічних зубів, можна використовувати для врахування додаткових ідентифікаційних ознак по одонтологічному або стоматологічному статусу, які можуть бути включені в комп'ютерні програми або створення банку даних ідентифікаційних досліджень невідомих осіб.Документ Морфофункціональні особливості великого чепця, як органу імуногенезу та регенерації(Видавнича група «Наукові перспективи», 2023) Коноваленко, Сергій Олександрович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Кошарний, Володимир Віталійович; Konovalenko, S.; Fylenko, B.; Roiko, N.; Kosharnyy, V.Незважаючи на різноманітні функціональні особливості, роль великого чепця та його імунологічних і репаративних механізмів, що лежать в основі функції органу, залишається не повністю зрозумілими. Великий чепець здатний відмежовувати інтраперитонеальне вогнище запалення за рахунок інфільтративно-спайкових процесів, що перешкоджає поширенню інфекції по очеревинній порожнині. Крім того, великий чепець бере активну участь в контролі запалення, сприяє реваскуляризації та регенерації тканин в очеревинній порожнині, виступає у якості резервуара жирової тканини, регулятора обміну рідини в черевній порожнині та захищає органи черевної порожнини при різних ушкодженнях. Післяопераційні утворення спайок виявляються у значної кількості хворих, які перенесли порожнинні операції. Тому, ця проблема та пов'язані з нею різні ускладнення продовжує залишатися одним з важливих питань в черевній хірургії. Важливими залишаються також питання щодо впливу біологічно активних речовин, які виробляються структурними компонентами чепця, на активізацію або пригнічення процесу спайкоутворення. На основі аналізу літературних джерел висвітлено деякі морфофункціональні особливості великого чепця з акцентом на його ролі в імунному захисті, регенерації та утворенні стайок. Розкрито питання, що у процесі утворення спайок в черевній порожнині важливе значення має рання рухова активність органів очеревинної порожнини, а великий чепець відіграє одну із ключових ролей в цьому процесі. На основі аналізу літератури продемонстровано, що великий чепець є органом, який виконує в організмі різноманітні функції (захист органів черевної порожнини від механічних пошкоджень, підтримання гомеостазу в черевній порожнині, участь в імунних реакціях, продукцію великої кількості біологічно активних речовин). Але також завдяки своїм властивостям великий чепець відіграє ключову роль і в утворенні спайок у очеревинній порожнині.Документ Навчально-методичні аспекти та організаційне забезпечення викладання патоморфології(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, 2023) Ройко, Наталія Віталіївна; Филенко, Борис Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Roiko, N.; Filenko, B.; Starchenko, I.; Proskurnya, S.; Prylutsky, O.У статті обговорюються особливості вивчення і викладання дисципліни «Патоморфологія» і методичні аспекти вдосконалення її викладання з метою підвищення якості освітнього процесу, а також професійної підготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців вищої ланки. Відображається специфіка викладання патоморфології, її роль в інтегруванні теоретичних знань здобувачів освіти при безпосередньому їх вступі в клініку і формуванні клініко-анатомічного мислення, що має важливе значення в майбутній практичній діяльності випускника медичного ВНЗ. В роботі висвітлено багаторічний навчально-методичний досвід колективу кафедри патологічної анатомії з секційним курсом Полтавського державного медичного університету, висвітлені результати впровадження в навчальний процес навчально-методичного комплексу і різних сучасних освітніх технологій з урахуванням новітніх досягнень медичної науки. Активна позиція науково-педагогічного колективу та пошук індивідуального підходу до навчання сприяють різнобічному розвитку індивідуальних творчих здібностей і усвідомленого професійного самовизначення здобувачів вищої освіти.