Перегляд за Автор "Rumyantseva, M."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Проблема коморбідної патології ускладненого хронічного обструктивного захворювання легень, аспекти комплексної терапії(2022) Вахненко, Андрій Вікторович; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Рум'янцева, Марія Олександрівна; Vakhnenko, A.; Moiseieva, N.; Zvyagolska, I.; Rumyantseva, M.Хронічне обструктивне захворювання легень має вагоме медико-соціальне і економічне значення, та залишається однією із розповсюджених причин захворюваності, інвалідизації та смертності, не тільки в Україні, а і в усьому світі. На жаль, часта гіподіагностика ХОЗЛ, недоцільне тривале призначення антибактеріальної терапії, несвоєчасне призначення бронходилятаторів про-лонгованої дії та респіраторних кортикостероїдів, нехтування респіраторною гімнастикою призводять до збільшення випадків ускладнення перебігу ХОЗЛ. Причому ці ускладнення виникають з віком на тлі серцево-судинної патології. Chronic obstructive pulmonary disease has significant medical, social and economic significance, and remains one of the widespread causes of morbidity, disability and mortality, not only in Ukraine but throughout the world. Unfortunately, frequent underdiagnosis of COPD, inappropriate long-term appointment of antibacterial therapy, untimely appointment of long-acting bronchodilators and respiratory corticosteroids, neglect of respiratory gymnastics lead to an increase in cases of complications of COPD. Moreover, these complications arise with age against the background of cardiovascular pathology. All the challenges of today: radical political and economic changes, hostilities, the threat of terrorist activity, a global pandemic, lead to an extraordinary psycho-emotional burden on the population, therefore it is difficult to overestimate the relevance of the development of anxiety or depressive disorders in patients with COPD, which is a trigger for development and progression not only pulmonary and cardiovascular pathology.Документ Токсокароз - сучасні аспекти проблеми(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Моісєєва, Наталія Віталіївна; Капустянська, Анна Анатоліївна; Вахненко, Андрій Вікторович; Рум'янцева, Марія Олександрівна; Кулик, Лариса Григорівна; Моисеева, Наталья Витальевна; Капустянская, Анна Анатольевна; Вахненко, Андрей Викторович; Румянцева, Мария Александровна; Кулик, Лариса Григорьевна; Moisieieva, N.; Kapustianska, A.; Vakhnenko, A.; Rumyantseva, M.; Kulyk, L.У статті висвітлені та узагальнені літературні дані, що стосуються захворюваності на токсокароз, питання етіології, епідеміології, патогенезу, лабораторної діагностики, особливостей клінічного перебігу та лікування. Токсокароз - зоонозне паразитарне захворювання, що характеризується потраплянням, міграцією і шкідливою життєдіяльністю в організмі людини личинок нематод домашніх м'ясоїдних тварин (круглих черв'яків) - токсокар, з можливим ураженням різних внутрішніх органів і систем. У патологічний процес при цій інвазії залучаються різні органи, і органна патологія відрізняється великою різноманітністю симптомів, особливостями діагностичних підходів і лікувальної тактики. Групи ризику: 1) вікові - діти 3-10 років, інтенсивно контактують з грунтом; 2) професійні - ветеринари та працівники розплідників для собак, автоводії, автослюсарі (контакт з елементами ґрунту при обслуговуванні автомобілів), робітники комунального господарства, продавці овочевих магазинів; 3) поведінкові - розумово відсталі і психічно хворі зі звичкою геофагією і низьким рівнем гігієнічних навичок, а також психічно нормальні люди зі звичкою геофагії; 4) інші - власники присадибних ділянок, городів, особи, що займаються полюванням з собаками, власники домашніх собак. Ряд досліджень показують соціальну належність до токсокароза, який найчастіше зустрічається серед мешканців, які мають низький соціально-економічний статус. Падіння загального рівня життя в нашій країні привело до того, що абсолютна більшість жителів не мають адекватної інформації не тільки про токсокароз, але і про ризик зоонозних інвазій взагалі. В таких умовах важко сподіватися на усвідомлену поведінку людей та дотримання норм та правил гігієни, що сприяє профілактиці зараження, тому найважливішим завданням є санітарна освіта населення. З іншого боку, сімейним лікарям і іншим спеціалістам слід більш уважно підходити до оцінки стану здоров'я пацієнтів, особливо у випадках з вираженим поліморфізмом клінічних проявів. Всебічно обстежити пацієнтів із залученням фахівців різного профілю. Освещены и обобщены литературные данные, касающиеся заболеваемости токсокарозом, вопросы этиологии, эпидемиологии, патогенеза, лабораторной диагностики, особенностей клинического течения и лечения. Токсокароз - зоонозное паразитарное заболевание, характеризующееся попаданием, миграцией и вредной жизнедеятельностью в организме человека личинок нематод домашних плотоядных животных (круглых червей) - токсокар, с возможным поражением различных внутренних органов и систем. В патологический процесс при этой инвазии привлекаются различные органы, и органная патология отличается большим разнообразием симптомов, особенностями диагностических подходов и лечебной тактики. Группы риска: 1) возрастные - дети 3-10 лет, интенсивно контактируют с почвой; 2) профессиональные - ветеринары и работники питомников для собак, автоводители, автослесари (контакт с элементами почвы при обслуживании автомобилей), рабочие коммунального хозяйства, продавцы овощных магазинов; 3) поведенческие - умственно отсталые и психически больные с привычкой геофагия и низким уровнем гигиенических навыков, а также психически нормальные люди с привычкой геофагия; 4) другие - владельцы приусадебных участков, огородов, лица, занимающиеся охотой с собаками, владельцы домашних собак. Ряд исследований показывают социальную принадлежность к токсокарозу, который чаще всего встречается среди жителей, имеющих низкий социально-экономический статус. Падение общего уровня жизни в нашей стране привело к тому, что абсолютное большинство жителей не имеют адекватной информации не только о токсокарозе, но и о риске зоонозных инвазий вообще. В таких условиях трудно надеяться на осознанное поведение людей и соблюдение норм и правил гигиены, способствует профилактике заражения, поэтому важнейшей задачей является санитарное просвещение населения. С другой стороны, семейным врачам и другим специалистам следует более внимательно подходить к оценке состояния здоровья пациентов, особенно в случаях с выраженным полиморфизмом клинических проявлений. Всесторонне обследовать пациентов с привлечением специалистов разного профиля. This article tells about literary data, questions of etiology, epidemiology, pathogenesis, laboratory diagnosis, clinical features and treatment of such a disease as toxocarosis. Toxocarosis is a zoonotic parasitic disease characterized by ingression, migration and harmful vital activity in the human body of nematode larvae of domestic carnivores (roundworms) - toxocar, with possible damage to various internal organs and systems. In the pathological process in this invasion involving various organs, and organ pathology is characterized by a large variety of symptoms, features of diagnostic approaches and therapeutic tactics. Family doctors and other specialists should carefully evaluate the health status of patients, especially in cases with pronounced polymorphism of clinical manifestations. Comprehensively examine patients with the involvement of specialists of different profiles.Документ Форми навчання у сучасних вищих медичних школах("Світ медицини та біології" Фахове наукове видання України, 2017) Капустянська, Анна Анатоліївна; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Вахненко, Андрій Вікторович; Рум'янцева, Марія Олександрівна; Островська, Галина Юріївна; Kapustianska, A.; Moisieieva, N.; Vakhnenko, A.; Rumyantseva, M.; Ostrovskaya, G.; Капустянская, Анна Анатольевна; Моисеева, Наталья Витальевна; Вахненко, Андрей Викторович; Румянцева, Мария Александровна; Островская, Галина ЮрьевнаОстаннім часом все більшу популярність здобувають організація і демонстрація майстер-класів - своєрідних семінарів з обміну досвідом, навчання майстерності. Перш за все, молоді люди, особливо студенти вузів зацікавлені в отриманні нового досвіду в режимі майстер-класу. І це виправдано, адже на таких тренінгах відсутній суворий викладацький контроль. У вільній обстановці зручно не тільки опановувати сучасні навички (будь то рукотворна, інтелектуальна або фізична праця), але важливо заводити нові знайомства, спілкуватися з друзями, плідно використовувати свій час. Подібна організація навчання висвітлює одне з важливих якостей майбутньої моделі освіти - цінність «таланту і майстерності, що розуміється як володіння особливо ефективними засобами діяльності в конкретній галузі». Таким чином, рушійною силою освіти стає мотивація і зацікавленість, захопленість студентів, лікарів та викладачів власним розвитком. Проводячи майстер-клас, викладач ніколи не прагне просто передати знання. Він намагається задіяти учасників у процес, зробити їх активними. Всі завдання викладача і його дії спрямовані на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, в якій вони могли проявити себе як творці. Викладач створює атмосферу відкритості, доброзичливості, взаємоповаги, співтворчості в спілкуванні. Він працює разом з усіма, як учасник майстер-класу теж знаходиться в пошуку знань і способів діяльності. Викладач виключає офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу, але через соціалізацію, афішування робіт дає можливість для самооцінки, самокорекції. Використання викладених пояснень допоможе, на наш погляд, забезпечити якісну підготовку і ефективне проведення майстер-класів у рамках поширення педагогічного досвіду працівників медичної освітньої системи, підвищення конкурентоспроможності медичної професії, зацікавленості спеціалістів в можливості безперервної освіти та популяризації професії лікаря, а також підвищення культури спілкування в медичній галузі, вдосконалення професійної етики. Recently, the organization and demonstration of master classes, such unique seminars on the exchange of experience, professional skills have become increasingly popular. First of all, young people, especially university students, are interested in acquiring new experience in the master class mode. And this is justified, because with such training there is no strict control over the training. In a free environment, it is convenient not only to master modern skills (be it anthropogenic, intellectual or physical work), but it is important to create new acquaintances, communicate with friends and make fruitful use of your time. Such organization of training emphasizes one of the important qualities of the future model of education that is the value of "talent and ability, understood as having particularly effective means of activity in a particular industry." Thus, the motivation and interest, the enthusiasm of students, doctors and teachers with their own development become the driving force of education. The relevance of the new form of teaching practical skills was used by us during the master classes. By conducting a master class, the teacher never aspires to simply transfer knowledge. He tries to involve participants in the process, make them active. All the tasks of the teacher and his actions are aimed at connecting the imagination of the participants, creating an atmosphere in which they could manifest themselves as creators. The teacher creates an atmosphere of openness, goodwill, mutual respect, co-creation in communication. He works together with everyone, as a participant in the master class is also in search of knowledge and ways of working. The teacher excludes the official evaluation of the work of the participants of the master class, but through socialization, the advertisement of works gives an opportunity for self-assessment, self-correction. Using these explanations will help, in our opinion, ensure quality training and effective holding of master classes as part of the dissemination of the pedagogical experience of workers in the medical educational system, increase the competitiveness of the medical profession, the interest of specialists in the possibility of continuing education and popularization of the medicine, improving professional ethics. В последнее время все большую популярность приобретают организация и демонстрация мастер-классов - своеобразных семинаров по обмену опытом, обучения мастерству. Прежде всего, молодые люди, особенно студенты вузов заинтересованы в получении нового опыта в режиме мастер-класса. И это оправдано, ведь на таких тренингах отсутствует строгий преподавательский контроль. В свободной обстановке удобно не только осваивать современные навыки (будь то рукотворная, интеллектуальная или физическая работа), но важно заводить новые знакомства, общаться с друзьями, плодотворно использовать свое время. Подобная организация обучения освещает одно из важных качеств будущей модели образования - ценность «таланта и мастерства, понимаемой как владение особенно эффективными средствами деятельности в конкретной отрасли». Таким образом, движущей силой образования становится мотивация и заинтересованность, увлеченность студентов, врачей и преподавателей собственным развитием. Проводя мастер-класс, преподаватель никогда не стремится просто передать знания. Он пытается задействовать участников в процесс, сделать их активными. Все задания преподавателя и его действия направлены на то, чтобы подключить воображение участников, создать такую атмосферу, в которой они могли проявить себя как создатели. Преподаватель создает атмосферу открытости, доброжелательности, взаимоуважения, сотворчества в общении. Он работает вместе со всеми, как участник мастер-класса тоже находится в поиске знаний и способов деятельности. Преподаватель исключает официальное оценивание работы участников мастер-класса, но через социализацию, афиширования работ дает возможность для самооценки, самокоррекции. Использование изложенных объяснений поможет, на наш взгляд, обеспечить качественную подготовку и эффективное проведение мастер-классов в рамках распространения педагогического опыта работников медицинской образовательной системы, повышение конкурентоспособности медицинской профессии, заинтересованности специалистов в возможности непрерывного образования и популяризации профессии врача, а также повышение культуры общения в медицины, совершенствования профессиональной этики.