Перегляд за Автор "Saliy, A."
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Lev Shestov and Étienne Gilson: A Dialogue Against the Background of the Middle Ages(«East West» Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH, 2014) Saliy, A.The article is devoted to analysis of the invisible dialogue between the two greatest thinkers of the twentieth century - Lev Shestov and Etienne Gilson. This is a conversation on the topic of the middle Ages: its problems and its features.Документ Philosophy of leadership: pragmatism and existence(Wyższa Szkoła Informatyki i Umiejętności (Łódź, Polska), 2016) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.The article focuses on the relevant area of contemporary scientific sphere of leadership, delimitating it from the political aspect, and considering the problem as a natural social phenomenon. The author examines the formation of leader among students, defines its main stages and components. Particular attention is paid to the psychological characteristics of the process of “maturation” of the leader, as well as subsequent development.Документ Біблійний елемент в філософії Лева Шестова(Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2009) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.The influence of biblical motives on the creative work of one of the well known representatives of Silver Age of Russian philosophy Lew Shestov are analyzed in the article. The autor pays attention to role of whose antiquated figures such as Abraham and Job he uses for the determination of own indication of the problem of the faith in philosophical history; Автор анализирует влияние библейских мотивов на творчество одного из известнейших представителей Серебряного века российской философии Льва Шестова. Акцентируется внимание на ветхозаветных фигурах Авраама и Иова, а также новозаветного апостола Павла, которых Шестов использует для определения собственного видения проблемы веры в истории философии; Автор аналізує вплив біблійних мотивів на творчість одного із найвідоміших представників Срібного віку російської філософії Лева Шестова. Акцентується увага на старозаповітних постатях Авраама та Йова, а також новозаповітного апостола Павла, яких Л.Шестов використовує з метою визначення власного бачення проблеми віри в історії філософії.Документ Віра як гносеологічна категорія в філософії Мартіна Бубера та Лева Шестова(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2010) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Дисертація є історико-філософським дослідженням місця категорії віри у поглядах Мартіна Бубера та Лева Шестова та її гносеологічного статусу. У роботі проводиться комплексний порівняльний аналіз категорії віри у філософських побудовах Мартіна Бубера та Лева Шестова і доводиться, що гносеологічні позиції філософів мають схильність до розгляду віри не тільки як релігійної формули, а і як одного із важливих способів пізнання, яке людиною може сприйматись як пізнання містичне. Зроблено висновок, що у вченнях цих філософів вірі надавалось виключного значення як способу людського пізнання та важливому елементу формування світогляду; Основная цель диссертационной работы заключается в проведении сравнительного, систематического анализа философских взглядов Мартина Бубера и Льва Шестова, а также попытка решения ими гносеологических вопросов через призму категорий веры и знания. В работе осуществлен экскурс в историю понятийного противопоставления категорий веры и знания на примере философствования наиболее известных представителей европейской и еврейской философской мысли. Особое внимание уделяется личностям, которые в той или иной степени повлияли на формирование и развитие взглядов М.Бубера и Л.Шестова. Автор приходит к выводу, что концепция веры Мартина Бубера формировалась непосредственно под влиянием философских систем построенных Рамбамом, Б.Спинозой, М.Маймонидом, Ф.Ницше, хасидискими мыслителями. В самом понимании веры, М.Бубер позиционирует её как особую сферу отношений, в которых существует вся внутренняя суть человека. При этом выделяется такая особенность гносеологической позиции еврейского философа, которая позволяет воспринимать веру через добро, а знание – через зло. На таких же позициях находится и Лев Шестов, который изначально, категорически жестко определяет свое отношение к знанию как к греху, а в акте веры видит спасательный круг для человеческого духа. Одновременно автор доказывает, что гносеологическая позиция Льва Шестова формировалась как определенная форма протеста против 17 рационализма и необходимости в процессе познания. Мартин Бубер и Лев Шестов видели в вере не только обязательный элемент религии, они считали, что вера – это особый, мистический способ познания человеком окружающего его мира, принятие сущего как творения и проявления Бога. Каждый из них принимал веру как акт, который постоянно испытывается в человеке. При этом важнейшую роль в вере будут иметь чувства человека, потому как вера невозможна вне сферы эмоциональных отношений. И М.Бубер, и Л.Шестов принимали веру как один из важнейших факторов в формировании определенных идеалов и ценностных ориентиров личности. При этом каждый из них вкладывал свое понимание в определение места человека в системе божественных координат. Особое внимание в диссертационном исследовании обращается на то, что философские взгляды Мартина Бубера и Льва Шестова не могут рассматриваться вне общего контекста развития западной философской мысли и философии иудаизма, которые по своему, и каждый в свое время, повлияли на формирование мировоззренческих позиций мыслителей. Автор указывает на то, что и Мартин Бубер, и Лев Шестов были детьми своего времени, но одновременно наибольший грех человечества они видели в его гордыне перед лицом Бога. Они не испытывали враждебности к разуму как таковому, а только лишь тогда, когда его потенциал направлялся в заведомо губительное для всего человечества русло. А в этом случае весьма уместно будет вспомнить и употребление плодов с дерева познания, и направленность исследовательского потенциала современной цивилизации на превращение мирного атома в перспективу всемирного бедствия. И в этом, оба философа, находясь в плоскости веры, никогда не отрекались от разума, протестуя лишь против его абсолютности; The dissertation is historic and philosophic investigation of site of faith category in views of Martin Buber and Lev Shestov and its gnoseological status. The complex comparative analysis of faith category in philosophic elaborations of Martin Buber and Lev Shestov has been realized in the present work and it has been proved that gnoseological positions of these philosophers have disposition to faith consideration as not only as religious formula but as one of the most important methods of perception, which can be apprehended as mystic perception. It can be concluded that in doctrines of philosophers the faith had exceptional meaning as method of human perception and important element of world outlook forming.Документ Два образи віри Мартіна Бубера в призмі новітньої юдейської філософії(Полтавський національний педагогічний університет ім.В.Г.Короленка, 2007) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Мартін (Мордехай) Бубер відноситься до плеяди найцікавіших та загадкових мислителів ХХ століття. Він вважається творцем так званої "діалогічної онтології", оригінальної версії релігійного екзистенціалізму. Унікальність діалогічної концепції М.Бубера полягає в тому, що він належав відразу до двох філософських та культурних світів - юдаїстського та європейського.Документ Екзистенційні виміри самотності у творчості Мілана Кундери(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Філософські есе Мілана Кундери, його п’єси та романи запропонували читачеві новий, внутрішньо трагічний і одночасно легкий для сприйняття, світ людей, стосунків між ними, попри іноді невиправний трагізм і драматичність ситуацій у яких вони перебувають. Те, про що пише і що осмислює Кундера, загалом знайоме кожному. І яку тему він не розглядав би, суть її сприймається цілісно тільки у контексті самотності. Його сміх розуміється через сльози, його легкість – через неймовірну важкість людського існування, обтяжену пристрастями, переживаннями і забуттям.Документ Етнопсихологічна проблематика як складова виховного процесу вищого навчального закладу(Тернопільський національний медичний університет, 2013) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Даний матеріал акцентує увагу на одному із найважливіших компонентів виховного процесу – етнопсихологічній проблематиці. Автор звертає увагу на особливості використання у навчальному та виховному процесі особливих внутрішніх рис особистості, які формуються як ментальні під дією етнічних, національних чинників; This material focuses on one of the most important components of educational process - етнопсихологічній issues. The author draws attention to the peculiarities of use in teaching and educational process of the innate personality traits, which are formed as a mental under the influence of ethnic, national factorsДокумент Контекст мовчання у поглядах Семена Франка і Володимира Лосського(Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2017) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Феномен мовчання вважається одним із найзагадковіших актів поведінки людини у стосунках із суспільством і самим собою. Аналізуючи основні аспекти мовчання у С.Франка і В.Лосського, автор звертає увагу на релігійний контекст цього явища. Особливі акценти ставляться на такі практики як аскетизм і старцівство. Кожен з мислителів по своєму інтерпретував ситуацію мовчання, але важливими схожими рисами можна вважати сприйняття цього акту як елементу священної дії, ставлення до Святині та Священної традиції; The phenomenon of silence is considered one of the most mysterious acts of human behavior in relations with society and themselves. Analyzing the main aspects of silence in works S.Frank and V.Lossky, the author draws attention to the religious context of this phenomenon. Special emphasis is put on such practices as asceticism and elderly people. Each of the thinkers interpreted the situation of silence in its own way, but important similar features can be considered perception of this act as an element of sacred action, attitude to the Holy and sacred traditions.Документ Кризис религиозности как кризис образования в мировоззрении Ивана Ильина(Иркутский государственный университет, 2014) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Автор обращает внимание на актуальную проблему кризиса веры, религии и образования, рассматривая её через призму взглядов И.Ильина; The author draws attention to the urgent problem of crisis of faith, religion and education, viewing it through the prism of I. Ilyin views.Документ Психічна хвороба та її соціальний вимір(видавництво "Дивосвіт", 2015) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.; Салій, Леся Анатоліївна; Салий, Леся Анатольевна; Saliy, L.Автори звертаються до аналізу проблемного поля поняття «психічна хвороба», його визначення та тлумачення у соціальному, медичному та філософському контексті; The authors turn to the analysis of the problem field of the concept of "mental illness", its definition and interpretation in the social, medical and philosophical context.Документ Пізнання вірою. Мартін Бубер і Лев Шестов: монографія(Шевченко Р.В., 2012) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.У даному викладі автор основну увагу приділяє характеристиці філософських концепцій М.Бубера і Л.Шестова та розгляду ними гносеологічної проблематики через призму категорій віри та знання. Автор зосереджується на аналізі філософських концепцій тих дослідників, завдяки яким і у полеміці з якими формувався світогляд мислителів. Книга може бути корисною для філософів, релігієзнавців, культурологів, викладачів, аспірантів, студентів і всіх тих, хто переймається проблемами філософії, релігії, віри, пізнання світу.Документ Самотні світи Ежена Іонеско (історико-філософський аналіз)(Полтавський національний університет ім. В. Г. Короленка, 2016) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Проблема абсурду у сучасному поліорганічному світі набуває нових вимірів. Період, коли реальність втрачає свої традиційні кордони і може розглядатися через призму найнелогічніших ознак, як ніколи повертає потребу нового прочитання текстів румуно-французького мислителя Ежена Іонеско. Епатаж як спосіб самовираження і, одночасно, як потреба зрозуміти себе, своє місце у світі були притаманні йому завжди. Звідси його потреба запитування, постійне самозаглиблення і щире переживання нерозуміння з боку оточуючих. Автор намагається розкрити природу і джерела філософської рефлексії мислителя, пов’язуючи його з типом мислення російського філософа Л.Шестова. Важливим елементом становлення Іонеско як письменника і драматурга відзначається його природна внутрішня закритість і відчуженість і, як наслідок, постійна акцентуація на проблемі самотності особистості, яка розглядається ним як спротив суспільному тиску. Важливою особистою рисою самого Іонеско, у такому контексті, є потреба відчувати себе не таким як інші; Проблема абсурда в современном полиорганическом мире приобретает очень специфические черты. Период, когда реальность теряет свои традиционные границы и может рассматриваться через призму самых не логичных определений, как никогда возвращает необходимость нового прочтения текстов румыно-французского мыслителя Эжена Ионеско. Эпатаж как способ самовыражения и, одновременно, как необходимость понять себя, свое место в этом мире, были присущи ему всегда. Отсюда его потребность вопрошать, постоянная погруженность в себя и откровенные переживания по поводу непонимания окружающих. Автор пытается раскрыть природу и источники философской рефлексии мыслителя, связывая его с типом мышления русского философа Льва Шестова. Важным элементом становления Ионеско как писателя и драматурга отмечается его естественная закрытость и отчужденность, и, как следствие, постоянная акцентуация на одиночестве человека, которое воспринимается им как форма сопротивления общественному давлению. Важной личностной чертой самого Ионеско, в таком контексте, есть не желание ощущать себя таким как другие; The problem of absurdity in the modern polyorganic world acquires the new dimensions. The period when reality loses its traditional boundaries and can be seen through the prism of the most illogical features, more than ever returns the need for new reading of texts by Romanian and French philosopher Eugène Ionesco. Epatage as a way of expression and at the same time as the need to understand themselves, their place in the world, were always inherent to him. Hence his need for questioning, constant contemplation and sincere feelings of misunderstanding by others. The author tries to reveal the nature and source of philosophical reflection of the thinker, linking him with the type of thinking of the Russian philosopher L. Shestov. An important element of Ionesco’s becoming a writer and playwright is his natural inner restraint and alienation and, consequently, constant accentuation of the problem of individual’s loneliness which he considers as one’s opposition to public pressure. An important feature of Ionesco himself in this context is the need to feel different from others.Документ Самотність та відчуження у філософській картині світу Федора Достоєвського(2018) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Федір Достоєвський – один із тих мислителів, який продовжує приваблювати думаючого читача як психологізмом твору, так і нескінченною трагічністю запропонованого сюжету. Автор пропонує поглянути на життєвий шлях та творчий спадок письменника через призму фундаментальних явищ людського існування – екзистенціалів самотності та відчуження. В контексті цих понять розглядаються біографічні факти із життя мислителя і долі та перипетії його героїв, у яких, на думку автора, відображується часточка самого Достоєвського; Fyodor Dostoyevsky is one of those thinkers who continues to attract a thoughtful reader by the psychologism of the literary work, as well as by the infinite tragicalness of the proposed plot. The author suggests looking at the life path and creative heritage of the writer through the prism of the fundamental phenomena of human being – the existentials of loneliness and alienation. In the context of these concepts, the biographical facts from the life of the thinker, the destinies and peripetiae of his heroes are considered, in which, according to the author, a part of Dostoyevsky himself is displayed.Документ Учнівство і учительство в хасидизмі(Львівський національний медичний університет, 2013) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Хасидизм являє собою приклад глобального світогляду, який містить у собі усі аспекти буття людини: як матеріальні, так і духовні. Однією із найважливіших сфер прояву суті хасидського вчення є процес навчання, яке проходить на вищому, духовному рівні. І у ролі вчителя в хасидизмі виступає загадкова постать цадика.Документ Філософські погляди Мартіна Бубера та Гершома Шолема в руслі дослідження хасидизму(Полтавський національний педагогічний університет ім.В.Г.Короленка, 2008) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Філософська література присвячена полеміці двох найвідоміших дослідників хасидизму Мартіна Бубера та Гершома Шолема надзвичайно багата. Ці роботи охоплюють велике коло питань, які включають в себе проблеми релігії, філософії, соціології, етики, педагогіки. Але в історію світової філософської думки вони війшли як дослідники саме юдейського містичного вчення - хасидизму. І до сьогодні вважаються одними із найбільших авторитетів у цій галузі.Документ «Чужий» та «Відчужений» в контексті постмодерну(НУ "Острозька академія", 2014) Салій, Анатолій Володимирович; Салий, Анатолий Владимирович; Saliy, A.Автор акцентує увагу на розгляді понять «свій», «чужий», «чужий- відчужений» на сучасному етапі розвитку суспільства, який культурологічно може бути позначений як постмодерн. Особлива увага звертається на підтекст «чужого» як «психічно хворого»; Автор обращает внимание на рассмотрение таких понятий как «свой», «чужой», «чужой-отчужденный» в современном обществе, которое культурологически может быть обозначено как постмодерн. Особое внимание обращается на подтекст «чужого» как «психически больного».