Перегляд за Автор "Sanyk, O. V."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Анестезіологічне забезпечення у хворих на епілепсію(2016) Бодулєв, Олексій Юрійович; Саник, Олександр Володимирович; Бодулев, Алексей Юрьевич; Boduliev, O. Yu.; Sanyk, O. V.Епілепсія є однією із найбільш частих неврологічних хвороб і зустрічається майже в 1 % світової популяції. Хворі на епілепсію потребують анестезіологічного забезпечення при планових чи екстрених оперативних втручаннях, інвазивних діагностичних процедурах, пологах, стоматологічній допомозі тощо. Анестезія в пацієнтів з епілепсією має свої особливості з огляду на можливість розвитку нападів під час знеболювання та хірургічного втручання. Важливим є передопераційне ведення: з’ясування етіології, типу та частоти судомних нападів, факторів, що провокують напад, режиму прийому протиепілептичних препаратів. Основні протиепілептичні препарати можуть взаємодіяти з іншими ліками, у тому числі з анестетиками, знижувати їх ефективність або, навпаки, викликати збільшення їх концентрації в крові й токсичні побічні дії. Загальні анестетики (інгаляційні та внутрішньовенні) мають різний вплив на епілептичні процеси в головному мозку. Деякі з них можуть провокувати епілептичні напади залежно від їх дози. Застосування одних анестетиків може бути рекомендоване в пацієнтів з епілепсією, а інших — протипоказане. Важливо не пропустити під час анестезії розвитку епілептичного нападу, що може бути замаскований унаслідок застосування міорелаксантів. Регіонарна анестезія в більшості випадків є безпечнішою за загальну анестезію. У післяопераційному періоді слід відновити прийом протиепілептичних препаратів так швидко, як це можливо. Уразі розвитку епілептичних нападів у періопераційному періоді важливо їх вчасно діагностувати й купірувати; Эпилепсия является одной из наиболее частых неврологических болезней и встречается почти у 1 % мировой популяции. Больные эпилепсией требуют анестезиологического обеспечения при плановых или экстренных оперативных вмешательствах, инвазивных диагностических процедурах, родах, стоматологической помощи и др. Анестезия у пациентов с эпилепсией имеет свои особенности с учетом возможности развития приступов во время обезболивания и хирургического вмешательства. Важно предоперационное ведение: выяснение этиологии, типа и частоты судорожных припадков, факторов, провоцирующих приступ, режима приема противоэпилептических препаратов. Основные противоэпилептические препараты могут взаимодействовать с другими лекарствами, в том числе с анестетиками, снижать их эффективность или, наоборот, вызывать увеличение их концентрации в крови и токсические побочные действия. Общие анастетики (ингаляционные и внутривенные) имеют различное влияние на эпилептические процессы в головном мозге. Некоторые из них могут провоцировать эпилептические припадки в зависимости от дозы. Применение одних анестетиков может быть рекомендовано у пациентов с эпилепсией, а других — противопоказано. Важно не пропустить во время анестезии развитие эпилептического приступа, который может быть замаскирован в связи с применением миорелаксантов. Регионарная анестезия в большинстве случаев безопаснее, чем общая анестезия. В послеоперационном периоде следует возобновить прием противоэпилептических препаратов настолько быстро, насколько это возможно. В случае развития эпилептических припадков в периоперационном периоде важно их своевременно диагностировать и купировать; Epilepsy is one of the most common neurological diseases and occurs in nearly 1 % of the world population. Patients with epilepsy require anesthetic management during planned or emergency surgical interventions, invasive diagnostic procedures, childbirth, dental care, and others. Anesthesia in patients with epilepsy has the features with the possibility of seizures during anesthesia and surgery. Preoperative management is important: finding the etiology, the type and frequency of seizures, the factors provoking the attack, regimen of antiepileptic drugs intake. Basic antiepileptic drugs can interact with other preparations, including anesthetics, to reduce their effectiveness, or on the contrary, to cause an increase in their blood concentration and the toxic side effects. General anesthetics (inhalational and intravenous) have a different effect on the epileptic processes in the brain. Some of them can induce epileptic seizures depending on their dose. The use of certain anesthetics may be recommended in patients with epilepsy, while the use of others — contraindicated. It is important not to miss the development of an epileptic seizure during anesthesia, which can be masked due to the use of muscle relaxants. Regional anesthesia in most cases can be safer than general anesthesia. In the postoperative period, receiving antiepileptic drugs should be resumed as quickly as possible. In the case of epileptic seizures in the perioperative period, their timely diagnosis and relief are important.Документ Гастроінтестинальні симптоми при епілепсії(2013) Литвиненко, Наталія Володимирівна; Саник, Олександр Володимирович; Lytvynenko, N. V.; Sanyk, O. V.; Литвиненко, Наталья Владимировна; Саник, Александр ВладимировичПроведено аналіз даних літератури і власних спостережень з метою: з’ясувати основні діагностичні критерії епілептичних нападів із гастроінтестинальною симптоматикою і дати рекомендації практичним лікарям по веденню пацієнтів із такими нападами. Розглянуті клінічні особливості вегето-вісцеральних епілептичних нападів та їх диференційна діагностика з неепілептичними порушеннями функцій ШКТ.Документ Дизрегуляція автономної нервової системи в осіб молодого віку з надлишковою масою тіла(2023) Запорожець, Тетяна Миколаївна; Саник, Олександр Володимирович; Zaporozhets, T. M.; Sanyk, O. V.Проведено дослідження параметрів автономної нервової системи (вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення) та показників центральної гемодинаміки (за даними тетраполярної грудної реографії) в юнаків і дівчат з нормальною та надлишковою масою тіла. Показано, що в осіб із надлишковою масою тіла у 2,8 раза (р < 0,05) частіше спостерігалась недостатність реактивності парасимпатичного відділу автономної нервової системи. Також в осіб із надлишковою вагою з нормальною вегетативною реактивністю був гіперкінетичний тип гемодинаміки. Величина систолічного та діастолічного тиску після проведення око-серцевої проби корелювала з індексом маси тіла (τ = 0,19, р < 0,01 та τ = 0,21, р < 0,05). Співвідношення окружності талії і стегон корелювало з ударним індексом (τ = 0,22, р < 0,05). Вегетативний тонус і вегетативне забезпечення діяльності в осіб із надлишковою масою тіла не відрізнялись від відповідних показників в осіб із нормальною масою тіла.Документ Особливості клінічного перебігу та функціональних наслідків ішемічних кардіоемболічних інсультів у осіб з ожирінням(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2010) Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Саник, Олександр Володимирович; Литвиненко, Наталья Владимировна; Дельва, Михаил Юрьевич; Дельва, Ирина Ивановна; Саник, Александр Владимирович; Lytvynenko, N. V.; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Sanyk, O. V.Виявлено, що в осіб з ожирінням, особливо з його абдомінальним типом, як правило, перебіг кардіоемболічного інсульту за шкалою NIHHS важчий, а відновлення функціонального дефекту за модифікованою шкалою Ренкіна гірше, ніж в осіб з нормальною масою тіла Выявлено, что у лиц с ожирением, особенно абдоминальным типом, как правило, течение кардиоэмболического инсульта по шкале NIHHS более тяжелое, а восстановление функционального дефекта по модифицированной шкале Ренкина хуже, чем у лиц с нормальной массой тела It was revealed that patients with obesity, especially with its abdominal type, as rule have more severe cardioembolic strokes according to NIHHS scale and worse restoration of functional defects according to modifi ed Rankin’s scale than those with normal body weightДокумент Роль телемедицини і дистанційного навчання в підготовці сучасних лікарів(2016) Саник, Олександр Володимирович; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Sanyk, O. V.; Lytvynenko, N. V.; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.На сучасному етапі підготовки лікарів велике значення приділяється різноманітним телемедичним та дистанційним просвітницьким технологіям. Телемедицина дозволяє вирішувати широке коло питань: консультування лікарів, різні варіанти дистанційного навчання студентів та практикуючих лікарів, наукові заходи, тощо. При дистанційному навчанні зберігається (а іноді навіть підвищується) його якість, підвищується його доступність та масштаби, у той же час зменшуються матеріальні витрати; Nowadays doctors' training should be based on various telemedical and distant educational technologies. Telemedicine gives possibilities to solve a number of practical routine issues: doctors' consulting, various options of students and practicing physicians distance learning, research activities, etc. Distance learning is characterized with unchanged (sometimes even increased) quality, increased availability and spreading, and reduced material expenditures.Документ Синдром доброякісних фасцикуляцій (клінічні спостереження, огляд літератури)(Видавець Заславський О. Ю., 2019) Нікіфорова, Олена Сергіївна; Саник, Олександр Володимирович; Дельва, Михайло Юрійович; Никифорова, Елена Сергеевна; Саник, Александр Владимирович; Дельва, Михаил Юрьевич; Nikiforova, E. S.; Sanyk, O. V.; Delva, M. Yu.У статті наводиться опис трьох клінічних випадків синдрому доброякісних фасцикуляцій. Обговорюються основні причини виникнення, механізми розвитку, особливості клінічної й електроміографічної картини, питання диференціальної діагностики та принципи лікування синдрому доброякісних фасцикуляцій. Описується покроковий алгоритм менеджменту пацієнтів із фасцикуляціями. В статье приводится описание трех клинических случаев синдрома доброкачественных фасцикуляций. Обсуждаются основные причины возникновения, механизмы развития, особенности клинической и электромиографической картины, вопросы дифференциальной диагностики и принципы лечения синдрома доброкачественных фасцикуляций. Описывается пошаговый алгоритм менеджмента пациентов с фасцикуляциями. The article presents three clinical cases of benign fasciculation syndrome. The main causes, pathogenetic mechanisms, clinical and electromyographic picture, differential diagnosis and treatment options of benign fasciculation syndrome were discussed. We proposed an algorithm for the management of patients with benign fasciculation syndrome.