Перегляд за Автор "Sarkisyan, E. G."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Анатомия зубочелюстной системы собаки(Ассоциация деловой прессы Грузии, ежемесячный совместный грузино-американский научный электронно-печатный бюллетень Агентства медицинской информации Ассоциации деловой прессы Грузии, Академии медицинских наук Грузии, Международной Академии Наук, Индустрии, Образования и Искусств США., 2014) Саркісян, Ерванд Грантович; Саркисян, Ерванд Грантович; Sarkisyan, E. G.Целью исследования явилось представление анатомии зубов собаки в качестве модели для изучения этиопаптогенеза кариеса и физиологической стираемости зубов человека. У собаки насчитывается 42 постоянных зуба, которые распределяются по зубным дугам непоровну, а таким образом, что верхний зубной ряд состоит из 20, а нижний - из 22 зубов. Самыми крупными считаются верхние четвёртые премоляры и нижние первые моляры, которые называются секущими зубами. В промежутке между секущими зубами и клыками у собаки имеется открытый прикус, который ограничен сверху и снизу конусообразными коронковыми зубцами премоляров. Таким образом, при сомкнутом состоянии челюстей, сзади этот открытый прикус ограничен секущими зубами, в контакте находятся также меньшие по размерам два моляра. Только большие коренные зубы собаки в допустимом сравнении могут быть уподоблены молярам человека, что позволяет использовать их в аналоговом сопоставлении между собой при дальнейшем изучении особенностей морфологического обеспечения износо-устойчивости короткокоронковых зубов и предрасположении их к кариозному поражению; The aim of the research was to investigate dog teeth anatomy as animal model for study of etiopathogenesis of caries disease and physiological tooth wear in human. After examining the dog’s dental system, following conclusions were drawn: the dog has 42 permanent teeth, which are distributed over the dental arches not equally, and so the upper dentition consists of 20, and the lower of 22 teeth. The largest are considered upper fourth premolar and lower first molars, which are called discordant teeth. Between discordant teeth and fangs a dog has an open bite, which is limited to the top and bottom conical crown premolar teeth. Thus, in the closed position of the jaws, behind this occlusion is limited by discordant teeth, just in contact are smaller in size two molars. Only large dog’s molars in a valid comparison can be likened to human molars, which allows us to use them in an analog comparison between them with further study of the morphological features ensure durability short-crown teeth and their predisposition to caries.Документ Влияние твёрдых зубных отложений на поверхностную деминерализацию эмали(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Саркісян, Ерванд Грантович; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Саркисян, Ерванд Грантович; Ткаченко, Ирина Михайловна; Sarkisyan, E. G.; Tkachenko, I. M.Целью нашего исследования являлось изучение патогенного влияния зубного камня на эмаль зубов. Нами было отобрано 60 зубов с наличием на них массивных отложений зубного камня. Исследуемые зубы сохранялись в 10% буферном физиологическом растворе и исследовались с помощью микроскопа с увеличением ×25 на наличие и расположение кариеса, зубного камня и биопленки зубного налета. Исследуемые зубы разделили на 2 группы по 30 единиц. Зубы первой группы подверглись профессиональной чистке, удалению зубного камня и поверхностного налёта. На места удалённого зубного камня наносили индикатор кариеса «Izumrud» на 10 секунд по инструкции, затем смывали его с поверхности зуба дистиллированной водой под давлением и высушивали. Зубы второй группы были очищены от мягкого зубного налёта, заключены в эпоксидные блоки. Блоки были обработаны согласно выбранной методике и окрашены кариес маркером. Все полученные материалы были изучены под микроскопом. Результаты нашего наблюдения свидетельствуют о защитном эффекте наслоения зубного камня от поверхностной деминерализации эмали; Метою нашого дослідження було вивчення патогенного впливу зубного каменю на емаль зубів. Нами було відібрано 60 зубів з наявними на них масивними відкладеннями зубного каменю. Досліджувані зуби зберігалися в 10% буферному фізіологічному розчині і досліджувалися за допомогою мікроскопа зі збільшенням × 25 на наявність і розташування карієсу, зубного каменю і біоплівки зубного нальоту. Досліджувані зуби розділили на 2 групи по 30 одиниць. Зуби першої групи піддалися професійному чищенню, видаленню зубного каменю і поверхневого нальоту. На місця видаленого зубного каменю наносили індикатор карієсу «Izumrud» на 10 секунд за інструкцією, потім змивали його з поверхнізуба дистильованою водою під тиском і висушували. Зуби другої групи були очищені від м'якого зубного нальоту, укладені в епоксидні блоки. Блоки були оброблені відповідно до обраної методики і пофарбовані карієс-маркером. Всі отримані матеріали були вивчені під мікроскопом. Результати нашого спостереження свідчать про захисний ефект нашарування зубного каменю від поверхневої демінералізації емалі; The purpose of our work was to study the pathogenic effect of calculus on the dental enamel. We selected 60 teeth affected with massive dental calculus deposits. The test teeth were stored in 10% buffered physiological solution and examined with a microscope (resolution × 25) for the presence and location of caries, calculus, and biofilms (plaques). The tested teeth were divided into 2 groups of 30 ones in each. The teeth of the first group underwent professional cleaning, removal of calculus and superficial plaque, at the sites where dental calculus had been removed, the «Izumrud» caries indicator was applied for 10 seconds according to the instructions, then washed off from the surface of the tooth with distilled water under pressure and then dried. The teeth of the second group were cleaned off soft plaque, fixed in epoxy blocks. The blocks were processed according to the chosen technique and colored with the caries-marker. All received materials were studied under a microscope. The results of our observation testify to the protective effect of dental calculus depositions against enamel superficial surface.Документ Морфометрический анализ нижних больших коренных зубов человека(Харківський національний медичний університет МОЗ України, 2014) Костиленко, Юрий Петрович; Саркисян, Ерванд Грантович; Костиленко, Юрій Петрович; Саркісян, Ерванд Грантович; Kostilenko, Yu. P.; Sarkisyan, E. G.Показано, что метрическую характеристику особенностей коронок нижних моляров человека можно получить на основании измерений одного из четырёх жевательных бугров, расположенных попарно с вестибулярной и язычной сторон, введя при этом понятие индекс скалярности эмали, которое в математическом виде означает отношение максимальной толщины к высоте коронки, а с морфологической точки зрения указывает на возрастающую в арифметической прогрессии ступенчатость её структуры от цервикальной области к вершине жевательного бугра. Скалярность эмали убывает с вершины бугра по направлению к межбугорковой щели, где она нередко прерывается. Данный метод анализа является универсальным, приложим к изучению любых зубов человека в норме и при патологии; Показано, що метричну характеристику особливостей коронок нижніх молярів людини можна отримати на підставі вимірів одного з чотирьох жувальних горбів, розташованих попарно з вестибулярного і язикового боку, ввівши при цьому поняття індекс скалярності емалі, яке в математичному вигляді означає відношення максимальної товщини до висоти коронки, а з морфологічної точки зору вказує на ступінчастість її структури, що зростає в арифметичній прогресії, від цервикальної області до вершини жувального горба. Скалярність емалі зменшується з вершини горба у напрямку до міжгорбикової щілини, де вона часто уривається. Даний метод аналізу є універсальним, може бути використанний до вивчення будь-яких зубів людини в нормі і при патології; It is rotined that metrical description of features of crowns lower a molyars man can be got on the basis of measurings of one of four masticatory hillocks, located in pairs from vestibular and language sides, entering here a concept index of skalyarnosti enamel, which in a mathematical kind means attitude of maximal thickness toward the height of crown, and from the morphological point of view specifies on the increasing in arithmetic progression step of its structure from a cervical' area to the top of masticatory humpback. Skalyarnost' of enamel decreases from the top of humpback towards a slit interlump, where it is quite often interrupted. This method of analysis is universal, attached to the study of any teeth of human in a norm and at pathology.Документ Порівняльна морфологія зубів лабораторних тварин і людини в аспекті каріозної хвороби(МОЗ Харківський національний медичний університет, 2016) Саркісян, Ерванд Грантович; Саркисян, Ерванд Грантович; Sarkisyan, E. G.Дисертація присвячена теоретичному вивченню проблеми морфологічної схожості і видовому розходженні між зубами людини і деяких лабораторних тварин (собак, кролів і білих щурів), цільовою установкою якої стало встановлення найбільш прийнятного виду тварин для експериментального моделювання каріозної хвороби. В роботі обґрунтовано положення, згідно якого протидія абразивному стиранню зубів обох типів (короткокоронкових і довгокоронкових) здійснюється не тільки за рахунок виключної твердості емалі, але і стійкої пружності дентину, що знаходяться в складі зубів у певному композитному відношенні, при якому емаль використовується в якості зміцнювача дентину (принцип армування матеріалів). У короткокоронкових зубів загальний запас композитної міцності (зносостійкості) генетично обмежений висотою коронки і особливістю конфігурації її оклюзійної поверхні. В таких зубах залучення дентину в процес зношування починається після абразивного стирання найтовстішого шару емалі на підвищеннях жувальних горбів. При цьому товщина емалі знаходиться в прямій залежності від тривалості життя тварин. На відміну від них, у довгокоронкових зубів дентин спочатку (після їх прорізування) знаходиться в оголеному стані на оклюзійній поверхні, виявляючись схильним до абразивного стирання. Ці зуби при житті мають практично необмежений запас зносостійкості за рахунок постійного відростання. Завдяки перманентному оновленню їх твердих тканин повністю виключається можливість стійкого ураження їх каріозним процесом. До цього розряду повністю відносяться зуби кроля, а також передні (різцеві) зуби щура, які не можуть бути морфологічним субстратом при оцінюванні результатів експериментального моделювання карієсу. З цією метою найбільш прийнятними об’єктами можуть бути кутні (щічні) зуби щура, але тільки за умов конкретної розробки методів, провокуючих розвиток каріозної хвороби; Диссертация посвящена теоретическому изучению проблемы о морфологическом сходстве и видовом различии между зубами человека и некоторых лабораторных животных (собаки, кролики и белые крысы), целевой установкой которой явилось установление наиболее приемлемого вида животных для экспериментального моделирования кариозной болезни. Для достижения поставленных задач использованы в основном анатомические методы препарирования, а также заключение зубов человека и отдельных фрагментов зубочелюстной системы животных в эпоксидную смолу и изготовление из полученных эпоксидных блоков полированных шлифов разной толщины, с дальнейшей их окраской метиленовым синим. В работе обосновано положение, согласно которому противодействие абразивному изнашиванию зубов обоих типов (короткокоронковых и длиннокоронковых) осуществляется не только за счет исключительной твердости эмали, но и устойчивой упругости дентина, находящихся в составе зубов в определенном композитном отношении, при котором эмаль используется в качестве упрочнителя дентина (принцип армирования материалов). У короткокоронковых зубов общий запас композитной прочности (износоустойчивости) генетически ограничен высотой коронки и особенностью конфигурации ее окклюзионной поверхности. В таких зубах вовлечение дентина в процесс изнашивания начинается после абразивного стирания самого толстого слоя эмали на возвышениях жевательных бугров. При этом толщина эмали находится в прямой зависимости от продолжительности жизни животных. В отличие от них, у длиннокоронковых зубов дентин изначально (после их прорезывания) находится в обнаженном состоянии на окклюзионной поверхности, оказываясь подверженным абразивному стиранию. Эти зубы при жизни обладают практически неограниченным запасом износоустойчивости за счет постоянного отрастания. Благодаря перманентному обновлению их твердых тканей полностью исключается возможность стойкого повреждения и кариозным процессом. К этому разряду всецело относятся зубы кролика, а также передние (резцовые) зубы крысы. Характерным видовым отличием в зубочелюстной системе крысы от таковой кролика, является то, что у первых животных коренные (щечные) зубы по форме – это трехкорневые квадритуберкулярные образования, которые в главном являются миниатюрным подобием моляров человека. Исходя из этого, можно считать, что экспериментальное моделирование кариозной болезни на белых крысах в состоянии обеспечить желаемые результаты. Но их морфологическая визуализация окажется во многом затруднительной из-за слишком малых размеров коронки (всего лишь около 2 мм) их коренных зубов, которые только и могут являться морфологическим субстратом кариозного поражения. Преодоление данного затруднения может быть решено с помощью морфологических методов, которые использованы в данной диссертации;The thesis is devoted to the theoretical study of the problems of the morphological similarities and specific differences between the teeth of humans and some laboratory animals (dogs, rabbits and white rats), setting the target of which was the establishment of the most appropriate species for the experimental simulation of carious disease. We justify the provision according to which resistance to abrasion of the teeth of both types (shortcrown and longcrown teeth) is carried out not only by the exceptional hardness of enamel, but also the stability of elastic dentin which are composed in teeth in a particular composite regard in which enamel is used as a hardener dentin ( reinforcement material principle). In shortcrown teeth total stock of composite strength (durability) genetically limited height of the crown, and feature configuration of the occlusal surface. In such engagement teeth dentin wear in abrasive process begins after erasing the thickest layer of enamel on the occlusal elevations mounds. At the same time the enamel thickness is directly dependent on the duration of animal life. In contrast, in longcrown tooth dentin initially (after the eruption) is a state in the nude on the occlusal surface, they find themselves exposed to abrasive abrasion. These teeth during life have virtually unlimited supply of durability due to constant regrowth. Due to the permanent renewal of their hard tissues completely exclude the possibility of proof of damage and the carious process. To this category belong entirely rabbit teeth, and front (incisal) rat teeth. Characteristic species difference in the teeth-jaw system of rats from that of the rabbit, is that the first indigenous animals (cheek) teeth in shape – it three-root squaretuberkular formation, which in the main are the miniature likeness of human molars. From this we can assume that the experimental simulation of carious disease on white rats are able to provide the desired results. But their morphological visualization will be difficult in many respects due to too small crown size (only about 2 mm) of the molars, which alone can be morphologic substrate of carious lesions. Overcoming this difficulty it can be solved by using morphological methods, which are used in this thesis.Документ Сравнительная анатомия зубочелюстной системы кролика и крысы(МОЗ України, ВДНЗУ «УМСА», 2014) Костиленко, Юрий Петрович; Костиленко, Юрій Петрович; Kostilenko, Yu. P.; Саркисян, Ерванд Грантович; Саркісян, Ерванд Грантович; Sarkisyan, E. G.Цель работы заключалась в изучении особенностей зубочелюстной системы экспериментальных жи- вотных – кроликов и белых крыс и особенностей микроскопического строения их зубов, которые в лите- ратуре представлены поверхностно. Установлено, что у данных видов грызунов зубочелюстные системы наделены биологически значимыми особенностями, которые в основном заключаются в морфофункциональной разнородности их коренных зубов. Если у кролика все зубы относятся к длиннокоронковому типу, то у крысы только резцы являются таковыми, тогда как коренные зубы представлены типичными короткоронковыми образованиями, которые по строению приближенно сходны с коренными зубами человека. Поэтому в принципиальном отношении крыс можно считать наиболее приемлемыми животными в целях экспериментального моделирования кариозной болезни. Существенным недостатком является миниатюрность их коренных зубов, которая в значительной степени затрудняет визуализацию морфологических признаков их кариозного повреждения; Висвітлені особливості зубощелепної системи експериментальних тварин - кроликів і білих щурів та особливості мікроскопічної будови їхніх зубів, які в літературі представлені поверхово. Установлено, що в цих видів гризунів зубощелепні системи наділені біологічно значущими особливос- тями, які в основному полягають у морфофункціональній різнорідності їхніх кутніх зубів. Якщо в кролика всі зуби належать до довгокоронкового типу, то в щура тільки різці є такими, тоді як кутні зуби представлені типовими короткоронковими утворами, які за будовою наближено подібні з кутніми зубами людини. Тому в принциповому відношенні щури можуть вважатися найбільш прийнятними тваринами для експериментального моделювання каріозної хвороби. Істотним недоліком є мініатюрність їхніх кутніх зубів, яка значною мірою ускладнює візуалізацію морфологічних ознак їх каріозного ушкодження; One of the arguments of supporters of exogenous theory of carious disease are the results of experimental studies on animals, which served as a rodent species such as the white rats, mice and hamsters. But in neither case does not provide justification for the selectivity. Why, for example, for these purposes are not used quite affordable laboratory animals like rabbits? Indeed, they have the advantage (as compared with other rodent species) that their teeth are larger and therefore more convenient for visualization attributes of carious lesion. Used to be considered that the teeth of rodents are Hypselodontes (teeth that are experiencing a lot of effort at mastication of coarse products are endowed with the capacity for continued growth as the erasure of the crown. Such teeth enamel coating available for their entire length, why they were called Hypselodontes. In contrast, another type of tooth has an enamel coating only on the exposed to the oral cavity part of the tooth. Therefore they are called Brachiodontes. But there are indications that this is not true for all species. For example, rats, mice and hamsters molars presented Brachiodont type, while all the rabbits teeth are Hypselodontes. It is noted that these types correspond morphofunctional and specific diseases. Thus, in rodents with Brachiodontes structure of teeth caries is frequently observed. To complete objectivity of research required extensive data on the characteristics of the experimental apparatus of dental system of animals and details of the microscopic structure of the teeth, which are presented in the literature very superficial. In this article we restricted ourselves to the results obtained in the study of the general features of the structure of the dental system of representatives of two different species of rodents. The objects of study were macerated skulls of 5 chinchilla rabbits weighing from 2 to 2.5 kg and 10 white male rats weighing 150-200 grams. It is found that these types of rodent jaws systems endowed with biologically significant features which mainly consist in the morphological and functional heterogeneity of their molars. If the rabbit teeth are Hypselodontes, then the rat incisors only are such, while molars presented typical Brachiodont formations that are similar in structure to approximate human molars. Therefore, from the fundamental point, rats can be considered the most suitable animals for the purpose of experimental modeling of carious disease. An important drawback is the small size of their teeth, which greatly complicates the visualization of morphological features of carious lesions.Документ Сравнительная морфология зубов лабораторных животных и человека в аспекте кариозной болезни(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Саркисян, Ерванд Грантович; Саркісян, Ерванд Грантович; Sarkisyan, E. G.Дисертація присвячена теоретичному вивченню проблеми морфологічної схожості і видовому розходженні між зубами людини і деяких лабораторних тварин (собак, кролів і білих щурів), цільовою установкою якої стало встановлення найбільш прийнятного виду тварин для експериментального моделювання каріозної хвороби. В роботі обґрунтовано положення, згідно якого протидія абразивному стиранню зубів обох типів (короткокоронкових і довгокоронкових) здійснюється не тільки за рахунок виключної твердості емалі, але і стійкої пружності дентину, що знаходяться в складі зубів у певному композитному відношенні, при якому емаль використовується в якості зміцнювача дентину (принцип армування матеріалів). У короткокоронкових зубів загальний запас композитної міцності (зносостійкості) генетично обмежений висотою коронки і особливістю конфігурації її оклюзійної поверхні. В таких зубах залучення дентину в процес зношування починається після абразивного стирання найтовстішого шару емалі на підвищеннях жувальних горбів. При цьому товщина емалі знаходиться в прямій залежності від тривалості життя тварин. На відміну від них, у довгокоронкових зубів дентин спочатку (після їх прорізування) знаходиться в оголеному стані на оклюзійній поверхні, виявляючись схильним до абразивного стирання. Ці зуби при житті мають практично необмежений запас зносостійкості за рахунок постійного відростання. Завдяки перманентному оновленню їх твердих тканин повністю виключається можливість стійкого ураження їх каріозним процесом. До цього розряду повністю відносяться зуби кроля, а також передні (різцеві) зуби щура, які не можуть бути морфологічним субстратом при оцінюванні результатів експериментального моделювання карієсу. З цією метою найбільш прийнятними об’єктами можуть бути кутні (щічні) зуби щура, але тільки за умов конкретної розробки методів, провокуючих розвиток каріозної хвороби; Диссертация посвящена теоретическому изучению проблемы о морфологическом сходстве и видовом различии между зубами человека и некоторых лабораторных животных (собаки, кролики и белые крысы), целевой установкой которой явилось установление наиболее приемлемого вида животных для экспериментального моделирования кариозной болезни. Для достижения поставленных задач использованы в основном анатомические методы препарирования, а также заключение зубов человека и отдельных фрагментов зубочелюстной системы животных в эпоксидную смолу и изготовление из полученных эпоксидных блоков полированных шлифов разной толщины, с дальнейшей их окраской метиленовым синим. В работе обосновано положение, согласно которому противодействие абразивному изнашиванию зубов обоих типов (короткокоронковых и длиннокоронковых) осуществляется не только за счет исключительной твердости эмали, но и устойчивой упругости дентина, находящихся в составе зубов в определенном композитном отношении, при котором эмаль используется в качестве упрочнителя дентина (принцип армирования материалов). У короткокоронковых зубов общий запас композитной прочности (износоустойчивости) генетически ограничен высотой коронки и особенностью конфигурации ее окклюзионной поверхности. В таких зубах вовлечение дентина в процесс изнашивания начинается после абразивного стирания самого толстого слоя эмали на возвышениях жевательных бугров. При этом толщина эмали находится в прямой зависимости от продолжительности жизни животных. В отличие от них, у длиннокоронковых зубов дентин изначально (после их прорезывания) находится в обнаженном состоянии на окклюзионной поверхности, оказываясь подверженным абразивному стиранию. Эти зубы при жизни обладают практически неограниченным запасом износоустойчивости за счет постоянного отрастания. Благодаря перманентному обновлению их твердых тканей полностью исключается возможность стойкого повреждения и кариозным процессом. К этому разряду всецело относятся зубы кролика, а также передние (резцовые) зубы крысы. Характерным видовым отличием в зубочелюстной системе крысы от таковой кролика, является то, что у первых животных коренные (щечные) зубы по форме – это трехкорневые квадритуберкулярные образования, которые в главном являются миниатюрным подобием моляров человека. Исходя из этого, можно считать, что экспериментальное моделирование кариозной болезни на белых крысах в состоянии обеспечить желаемые результаты. Но их морфологическая визуализация окажется во многом затруднительной из-за слишком малых размеров коронки (всего лишь около 2 мм) их коренных зубов, которые только и могут являться морфологическим субстратом кариозного поражения. Преодоление данного затруднения может быть решено с помощью морфологических методов, которые использованы в данной диссертации;The thesis is devoted to the theoretical study of the problems of the morphological similarities and specific differences between the teeth of humans and some laboratory animals (dogs, rabbits and white rats), setting the target of which was the establishment of the most appropriate species for the experimental simulation of carious disease. We justify the provision according to which resistance to abrasion of the teeth of both types (shortcrown and longcrown teeth) is carried out not only by the exceptional hardness of enamel, but also the stability of elastic dentin which are composed in teeth in a particular composite regard in which enamel is used as a hardener dentin ( reinforcement material principle). In shortcrown teeth total stock of composite strength (durability) genetically limited height of the crown, and feature configuration of the occlusal surface. In such engagement teeth dentin wear in abrasive process begins after erasing the thickest layer of enamel on the occlusal elevations mounds. At the same time the enamel thickness is directly dependent on the duration of animal life. In contrast, in longcrown tooth dentin initially (after the eruption) is a state in the nude on the occlusal surface, they find themselves exposed to abrasive abrasion. These teeth during life have virtually unlimited supply of durability due to constant regrowth. Due to the permanent renewal of their hard tissues completely exclude the possibility of proof of damage and the carious process. To this category belong entirely rabbit teeth, and front (incisal) rat teeth. Characteristic species difference in the teeth-jaw system of rats from that of the rabbit, is that the first indigenous animals (cheek) teeth in shape – it three-root squaretuberkular formation, which in the main are the miniature likeness of human molars. From this we can assume that the experimental simulation of carious disease on white rats are able to provide the desired results. But their morphological visualization will be difficult in many respects due to too small crown size (only about 2 mm) of the molars, which alone can be morphologic substrate of carious lesions. Overcoming this difficulty it can be solved by using morphological methods, which are used in this thesis.Документ Структура эмали и её конфигурационные отношения с дентином жевательных зубов человека(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Костиленко, Юрий Петрович; Саркисян, Ерванд Грантович; Аветиков, Давид Соломонович; Бойко, Игорь Васильевич; Костиленко, Юрій Петрович; Саркісян, Ерванд Грантович; Аветіков, Давид Соломонович; Бойко, Ігор Васильович; Kostilenko, Yu. P.; Sarkisyan, E. G.; Avetikov, D. S.; Boyko, I. V.На основі вивчення в світловому та скануючому електронному мікроскопі шліфів великих корінних зубів, поміщенних в епоксидну смолу, встановлено, що їх емалеве покриття складається з композиційної сукупності трьох угруповань кристалічних волокон, організованих у такому порядку, який передбачає оптимальну стійкість емалі до деформаційних зрушень в оклюзійній площині. Найжорсткішою стійкістю володіє її поверхневий шар, за рахунок тісного згуртування кристалічних волокон, які знаходиться під прямим кутом до площини горизонтального зсуву. Але загальна зносостійкість коронок жувальних зубів залежить не тільки від композитної міцності емалі; неабиякою мірою її визначає генетично задана горбкуватоскладчаста форма їх оклюзійної поверхні, завдяки чому при фізіологічному стиранні забезпечується оптимальне збереження за глибиною композитного співвідношення між різними по міцності і твердості тканинними структурам – дентином і емаллю; На основе изучения в световом и сканирующем электронном микроскопе шлифов больших коренных зубов, заключенных в эпоксидную смолу, установлено, что их эмалевое покрытие состоит из композиционной совокупности трех группировок кристаллических волокон, организованных в таком порядке, который предусматривает оптимальную устойчивость эмали к деформационным сдвигам в окклюзионной плоскости. Самой жесткой устойчивостью обладает ее поверхностный слой, за счет тесного сплочения кристаллических волокон, которые находится под прямым углом к плоскости горизонтального сдвига. Но общая износоустойчивость коронок жевательных зубов зависит не только от композитной прочности эмали; в немалой степени ее определяет генетически заданная бугорчатоскладчатая форма их окклюзионной поверхности, благодаря чему при физиологическом стирании обеспечивается оптимальное сохранение по глубине композитного соотношения между разными по прочности и твердости тканевыми структурам – дентином и эмалью; Indisputable that the enamel is the hardest, enhanced and resistant tissue in the body. Its original name is substantia adamantina, indicating comparability of the physical properties of enamel with a diamond that is an exaggeration. At the moment accepted that the enamel combines strength of quartz and fragility of porcelain, which is a speculative view. And in general, to seek an analogy of enamel in inanimate nature has no sense, because it is – the product of the secretory activity of the special cells of epithelial origin, called enameloblast, that generally form the composite structure, and not monolithic. Usually, studying the structure of of enamel, researchers resort to the decompositional analysis, the meaning of which consists in allocation it in certain hierarchical levels of the organization. Undoubtedly, in view of the principle of constructive cognition of microscopic ordering of enamel, it is necessary and useful, but it should be understood that the general properties can not be reduced to some level of organization, and even the summation of them, if we disregard the mutual layered configuration in the threedimensional volume of the structural elements. But, whatever the strength and sustainability had enamel, it is not intended by nature to preserve their integrity, in the process of chewing it is exposed to natural abrasion, resulting in the exposure of dentin and gradual alteration. Therefore, its protective function for dentin is a relative, that makes several different approach to the consideration of the known facts about the features of the enamel coating form on the working surfaces of the teeth. In this regard, deserve special attention occlusal surfaces of posterior teeth (molars), which were the subject of our study in order to determine the characteristics of the microscopic organization of the enamel coating form, as well as changes of the configuration relations between enamel and dentin abrasion as far as of horizontal abrasion of crown. One of the objectives of our study was the need to obtain data on changes in of the configuration ratio between the enamel and dentin as far as a gradual horizontal abrasion of chewing teeth crowns. Unfortunately, for the known reasons, to follow this process in his lifetime condition is not possible. So we had to resort to artificial abrasive grinding of tooth crowns, which, in our opinion, can serve as a valid model of erasing it during a long lifetime operation. Based on a study in light and scanning electron microscopy of thin sections of the molars, of resin, it was found that their enamel coating consists of a composition of a set of three groups of crystal fibers, organized in such a manner that provides optimum resistance to deformation of enamel changes in the occlusal plane. The stiffest resistance has its surface layer, due to close alliance of the crystal fibers, which lies at right angles to the plane of the horizontal shift. But the overall abrasion resistance of chewing teeth crowns depends not only on the strength of enamel largely determines its genetically predetermined tuberculatefolded form of the occlusal surface, thereby during physiological erasing is provided optimal preservation of the depth of the composite ratio between different on strength and hardness of the tissue structures – dentine and enamel.Документ Форма и микроскопическое строение коренных зубов кролика и крысы(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Саркисян, Ерванд Грантович; Саркісян, Ерванд Грантович; Sarkisyan, E. G.В статье представлены данные об особенностях строения коренных зубов двух видов лабора- торных животных – кроликов и белых крыс. Установлено, что они относятся к двум разнородным морфофункциональным типам: длиннокоронковым у кроликов и короткокоронковым у крыс. Первый тип зубов наделен способностью к постоянному отрастанию по мере абразивного стирания же- вательной поверхности за счет наличия у них герминативной (ростковой) зоны в донно-корневом отделе, благодаря которой осуществляется постоянное обновление их твердых тканей (денти- на, эмали и цемента), что исключает возможность стойкого повреждения их кариозным процес- сом. Совсем по-другому стоит вопрос о таком виде грызунов как крысы, которые наделены ко- роткокоронковыми коренными зубами, являющимися миниатюрным подобием коренных зубов че- ловека. Поэтому, можно ожидать, что экспериментальное моделирование кариозного процесса на крысах обеспечит желаемые результаты;У статті представлені дані про особливості будови корінних зубів двох видів лабораторних тварин - кроликів і білих щурів. Встановлено, що вони відносяться до двох різнорідних морфофункциональних типів: довгокоронковим у кроликів і короткокоронковим у щурів. Перший тип зубів наділений здатністю до постійного відростання в міру абразивного стирання жувальної поверхні, за рахунок наявності у них гермінативної (росткової) зони в донно-кореневому відділі, завдяки якій здійснюється постійне онов- лення їх твердих тканин (дентину, емалі і цементу), що виключає можливість стійкого ушкодження їх каріозним процесом. Зовсім по-іншому стоїть питання про такий вид гризунів як щури, які наділені ко- роткокоронковими корінними зубами, які є мініатюрною подобою корінних зубів людини. Тому можна очікувати, що експериментальне моделювання каріозного процесу на щурах забезпечить бажані результати; The article presents data on the structural features of the molars in two species of laboratory animals as rabbits and rats. It has been established that they belong to two distinct morphofunctional types: long-crown teeth in rabbits and short-crown teeth in rats. The first type of teeth is able to continuing regeneration as abrasion of chewing surface occurs, due to the presence of germ zone in the bottom-root part of the tooth, which enables continual renovation of hard tissue (dentine, enamel and cement), that, in turn, which precludes their sustained damage by caries. Quite different is the question respective to the species of rodents as rats, which have short-crowned molars, which are miniatures of human molars. Therefore, it is possible to suggest the experimental simulation of caries process in rats provide the results desired.Документ Форма и микроскопическое строение коренных зубов собаки(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Костиленко, Юрий Петрович; Саркисян, Ерванд Грантович; Костиленко, Юрій Петрович; Саркісян, Ерванд Грантович; Kostylenko, Yu. P.; Sarkisyan, E. G.Опыты по экспериментальному моделированию кариеса правомерно осуществлять только на тех животных, у которых зубы по типу строения и функционирования подобны таковым человека. Мы поставили цель изучить особенности микроскопического строения дентина и эмали коренных зубов собаки в зависимости от их функционального предназначения. Полученные данные сводятся к тому, что среди коренных зубов истинно жевательным зубам, в этом отношении, их можно уравнять с зубами собаки, только моляры, могут быть отнесены к молярами человека. В зубочелюстной системе собаки узловое положение занимают самые массивные секущие зубы. По высотно-широтному показателю коронки каждый секущий зуб собаки равен примерно двум молярам человека. Максимальная толщина эмалевого покрытия коронок на возвышениях конических бугров моляров собаки находится всего лишь в пределах от 0,8 до 1,3 мм, что почти в 2,5 раза уступает толщине зубной эмали человека. Важной отличительной чертой моляров собаки является отсутствие между их коническими буграми фиссурных образований, которые присущи коренным зубам человека, являясь типичным местом для кариозного поражения; Досліди за експериментальним моделюванням карієсу правомірно здійснювати тільки на тих тваринах, у яких зуби по типу будови і функціонування подібні як і у людини. Ми поставили за мету вивчити особливості мікроскопічної будови дентину та емалі корінних зубів собаки в залежності від їх функціонального призначення. Отримані дані зводяться до того, що серед корінних зубів до істинно жувальних зубів, і в цьому відношенні можна зрівняти з собакою тільки моляри, можуть бути віднесені до моляр людини. В зубощелепній системі собаки вузлове становище займають самі масивні січні зуби. За висотно-широтним показником коронки кожен січний зуб собаки дорівнює приблизно двом молярам людини. Максимальна товщина емалевого покриття коронок на узвишшях конічних горбів молярів собаки знаходиться всього лише в межах від 0,8 до 1,3 мм, що майже в 2,5 рази поступається товщині зубної емалі людини. Важливою відмінною рисою молярів собаки є відсутність між їх конічними буграми фіссурних утворень, які притаманні корінним зубам людини, будучи типовим місцем для каріозного ураження; Experiments on simulated experimental caries legitimately exercise only those animals that have teeth on the type of structure and functioning like as a human. We set out to explore the features of the microscopic structure of dogs dentin and enamel of molars depending on their functionality. The data are reduced to that of the molars to the true posterior teeth (and in this respect can be compared to a dog only molars, can be attributed to human molar. In dentition dogs nodal position occupied most massive cross-sections teeth. For high altitude latitudinal index crowns each cross-sections dog's tooth is about two human molars. The maximum thickness of the enamel crowns in high places conical hills molars dog is only in the range of 0.8 to 1.3 mm, which is almost 2.5 times the thickness of inferior human dental enamel. An important distinguishing feature is the lack of molars dogs between their conical hillocks fissure entities that are inherent in human molars, being a typical venue for carious lesions.