Перегляд за Автор "Semerhei, N. V."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Internationalization as a new environment of education(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Tkachenko, E. S.; Semerhei, N. V.; Семергей, Наталія ВолодимирівнаДокумент Концепт «Державна самостійність» в українській історіо- та політософській думці кінця ХІХ – першої третини ХХ століття: історіографічний аспект(Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, 2018) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.Документ Національно–культурне відродження в історіо- та політософії МиХайла Драгоманова: історіографічний контекст(Видавництво "Гілея", 2018) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.Запропонована стаття присвячена розкриттю зарубіжного та українського історіографічного дискурсу з питання історіо- та політософських поглядів Михайла Драгоманова на причини, сутність та значення національно-культурного відродження України. Автор звертає увагу на те, що в сучасній історичній науці була обґрунтована думка про те, що М. Драгоманов уважав культуру основою та есенційним чинником політичного відродження нації. На його думку, першою лінією національного відродження є процес соціокультурного самовизначення в різних ділянках української національно–культурної спадщини, її славного минулого і багатих традицій. Автором запропоновано огляд сучасних підходів до тлумачення понять «національне відродження» та«культурне відродження», звернено увагу на їхнє трактування у творчій спадщині М. Драгоманова. Зроблено висновок про націє– та державотворчу роль ідейної спадщини та суспільно-громадської діяльності М. Драгоманова для становлення та розвитку сучасної української державності. ; The proposed article is devoted to the discovery of foreign and Ukrainian historiographical discourse on the issue of historical and political–psychological views of Mykhailo Drahomanov on the causes, essence and significance of the national–cultural renaissance of Ukraine. The author pays attention to the fact that in modern historical science, the idea that M. Drahomanov considered culture as the basis and the essential factor of the political revival of the nation was substantiated. In his opinion, the first line of national renaissance is the process of socio-cultural self-determination in various parts of the Ukrainian national-cultural heritage, its glorious past and rich traditions. The author proposes an overview of modern approaches to the interpretation of the notions of «national renaissance» and «cultural renaissance», attention was paid to their interpretation in the creative heritage of Drahomanov. The conclusion about the national and state-creative role of the ideological heritage and public–public activity of M. Drahomanov for the formation and development of modern Ukrainian statehood has made.Документ Новітні українознавчі студії про державотворчу ідентичність суспільно-політичних поглядів Миколи Міхновського(Науково-дослідний центр «Лукомор’є» Інституту археології НАН України, 2018) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.У статті проаналізовано сучасний український історіографічний дискурс із проблеми формування, змісту та цивілізаційного значення державотворчих поглядів основоположника новітнього українського самостійництва М. Міхновського. Констатовано, що сучасні історики та політологи єдині у думці про те, що концепція державної самостійності М. Міхновського була цілісною, всебічною й обґрунтованою моделлю «України для українців», а націоналізм М. Міхновського мав організований, захисний та оборонний характер. Зазначено, що українознавчі студії звертають увагу на те, що М. Міхновський державну ідентичність України розумів у єдності ціннісних та інституційноправових складників. Зроблено висновок про актуальність положень концепції державної ідентичності М. Міхновського для вирішення сучасних проблем гібридних форм протистояння, неконтрольованої міграції та внутрішньополітичних баталій. ; В статье проанализирован современный украинский историографический дискурс проблемы формирования, содержания и цивилизационного значения государственносозидающих взглядов основателя новейшей концепции украинской самостоятельности Н. Михновского. Констатировано, что современные историки и политологи едины во мнении, что концепция государственной самостоятельности Н. Михновского была целостной, всесторонней и обоснованной моделью «Украины для украинцев», а национализм Н. Михновского имел организованный, защитный и оборонительный характер. Отмечено, что украиноведческие студии обращают внимание на то, что Н. Михновский государственную идентичность Украины понимал как единство ценностных и институционно-правовых составляющих. Сделан вывод об актуальности положений концепции государственной идентичности М. Михновского для решения современных проблем гибридных форм противостояния, неконтролируемой миграции и внутреннеполитических баталий. ; The article analyzes contemporary Ukrainian historiographic discourse on the problem of the formation, content and civilization value of state-creative views of M. Mikhnovskyi, the founder of the newest Ukrainian sovereignty. The growing interest of contemporary researchers to the analysis of the socio and political heritage and state-creative ideas of the author of Manifest «Independent Ukraine» was stated. It is noted that modern historians and political scientists have the same the idea that M. Mikhnovskyi’s concept of state sovereignty was an integral, comprehensive and proved model of «Ukraine for Ukrainians», while Mikhonovskyi’s nationalism had an organized, protective and defensive character. It has been found that Ukrainian studios pay attention to the fact that, state identity of Ukraine was understood by M. Mikhnovskyi as the unity of values (unity, territorial integrity, indivisibility, freedom, sovereignty, humanism, civil liberties, social equality) and institutional and legal (constitutional system, republican form of power, decentralization of the administrative and territory system, democracy of political regime, system of division of power, freedom of assembly, separation of church from the authorities) of the components. It is studied that one of important directions of modern studies of M. Michnovskyi’s political views is a comparative analysis of his concept of state sovereignty with other self-sustaining (Y. Bachinskyi, D. Dontsov) and autonomous-federalist (M. Drahomanov, M. Hrushevskyi) projects. The conclusion is made about relevance of M. Mikhnovskyi’s concept of state ideДокумент Парадигмальна трансформація освіти(Громадська організація «Європейська наукова платформа», 2017) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.Документ Полтавська громада на шляху до національно-культурного відродження України ХІХ століття(«Сolloquium-journal», Warszawa, Poland, 2017) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.У статті досліджено основні шляхи і завдання просвітницької діяльності полтавської Громади у контексті національно-культурного відродження України другої половини ХІХ ст. Визначено пріоритетні напрями роботи громадівців щодо розбудови національної школи на Полтавщині. ; В статье исследованы основные пути и задания просветительской деятельности полтавской громады в контексте национально-культурного возрождения Украины второй половины ХІХ века. Определены приоритетные направления работы громадовцев на пути создания национальной школы на Полтавщине. ; The article explores the main ways and tasks of educational activities of Poltava Gromada in the context of the national and cultural revival of Ukraine іn the second half of the 19th century. Priority directions of gromad`s members work on the way to the creation of a national school in Poltava region are determined.Документ Причини поразки політизації національно-культурного відродження у добу директорії УНР: інтерпретації української історіографії(Науково-дослідний центр «Лукомор’є», 2018) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.Запропонована стаття присвячена концептуальному аналізу сучасних історичних студій, в яких вивчено причини поразки політизації українського національно-культурного відродження у добу Директорії Української Народної Республіки. У формі причинно-наслідкових концептів окреслено об’єктивні та суб’єктивні, зовнішні та внутрішні чинники, що на думку істориків стали причиною невдач української національно-демократичної революції. Підкреслено, що у сучасній історіографії діяльність Директорії УНР розглядається як один із етапів увиразнення політичного змісту українського національно-визвольного процесу на початку ХХ ст. ; The proposed paper is devoted to the conceptual analysis of modern historical studies, in which the defeat reasons of the politicization of Ukrainian national-cultural revival in the days of the Directory of the Ukrainian National Republic are studied. It is cleared up that in the modern historiography the activities of the Directory of the UNR are considered as one of the stages of clarifying the political content of Ukrainian national liberation process at the beginning of the ХХ century. It is found out that general and individual elements of state building during the period of the Directory of the UNR were disclosed in the synthetic works of such scholars: B. Andrusyshyn, O. Boyko, V. Vaskovskyi, V. Verstyuk, V. Gorak, Y. Kalakura, S. Kulchytskyi, V. Lytvyn, V. Lozovyi, Y. Pavlenko, O. Reent, V. Soldatenko, P. Sokhan, A. Tkachuk, M. Shapoval, V. Yablonskyi, D. Yanovskyi and others. It is stated that modern historians see the reasons of the failures of the Ukrainian National-Democratic Revolution in a number of objective and subjective, external and internal factors, which in the presented research are analyzed in the form of cause-andeffect concepts. In particular, the historiographical content of the reasons of Ukrainian national-cultural revival politicization defeat in the days of the Directory of the UNR: the internal organizational and ideological particularism, lack of legitimized leadership and armed forces, destructive influence of the ideological «world view chaos», inconsistency in the implementation of the political program, segmentation of social base and escalation of military confrontation with foreign state formations. It is found that Ukrainian historians consider politicization of national revival as its higher level and the main way to achieve state-building priorities. The attention is paid to the fact that the defeat of the state-building competitions of the Directory of the UNR negatively affected the process of national-cultural revival and national liberation struggle of Ukrainians. It is established that modern historians are in full agreement with the idea that the politicization of the ideas of Ukrainian national-cultural revival through the creation of the Directory of the UNR formed the institutional background for their implementation, strengthened the democratic process of forming the modern nation and revived the tradition of Ukrainian statehood.Документ Проблема української державності у творчості Івана Франка: історіографічний дискурс(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Теймуров, Раміль Расімович; Семергей, Наталія Володимирівна; Teymurov, R. R; Semerhei, N. V.Документ Релігійно-церковний вимір українського національно-культурного відродження 1917–1921 років: концептуалізація наративу сучасної історіографії(Видавництво «Грані», 2018) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.У статті розглянуто стан сучасних історичних досліджень із теми українського церковно-релігійного життя у 1917–1921 роках. З’ясовано, що вчені-історики дійшли висновку, що релігійні мотивації українського національно-культурного відродження, які сформувалися в другій половині ХІХ століття, були вагомим складником національно-демократичної революції початку ХХ століття, а необхідність вирішення питання «національної церкви» обумовила інтерес усіх державних утворень того часу (Українська Центральна Рада, Українська Держава Павла Скоропадського, Директорія УНР) до процесів інституціювання церковно-релігійних організацій. Встановлено, що особливість історіографічного дискурсу порушеної теми полягає в її антологічності та синтетичності, масштабності та методологічності. На основі аналізу тематичного доробку вчених-істориків, виокремлено три групи досліджень, у яких запропоновано розв’язання тих чи тих питань релігійно-церковного виміру українського національно-культурного відродження 1917–1921 років. Перша група об’єднує наукові студії, у яких синтетично розглянуто зміст української церковно-релігійної історії 1917–1921 років. Це праці таких учених, як В. Ульяновський, Б. Андрусишин, В. Ганзуленко, М. Горяч, Б. Гудзяк, О. Турій, А. Колодний, О. Ігнатуша та інші. У другій групі об’єднано наукові праці, що присвячені висвітленню тогочасних державно-церковних відносин (Л. Бабенко, В. Єленський, А. Киридон, В. Пащенко, О. Саган, Л. Филипович, П. Яроцький та інші). Третю групу становлять персоналістичні дослідження, у яких вчені проаналізували внесок тогочасних релігійних діячів у побудову національної церкви, духовне та релігійне відродження України. Особливу увагу звернено на аналіз істориками впливу церковно-релігійного чинника на тогочасні суспільно-політичні процеси національно-демократичної революції. З’ясовано, що в сучасному історіографічному наративі висновується думка про те, що представлення церковно-релігійного питання в порядку денному українських державотворчих процесів 1917–1921 років відіграло вагому роль у розвитку концепту «національна церква» та духовно-культурному збагаченні української національної ідентичності. ; В статье рассмотрено состояние современных исторических исследований по теме украинской церковно-религиозной жизни в 1917–1921 годах. Выяснено, что ученые-историки пришли к выводу, что религиозные мотивации украинского национально-культурного возрождения, которые сформировались во второй половине ХІХ века, были важной составляющей национально-демократической революции начала ХХ века, а необходимость решения вопроса о «национальной церкви» обусловила интерес всех государственных образований того времени (Украинская Центральная Рада, Украинская Держава Павла Скоропадского, Директория УНР) к процессам институциализации церковно-религиозных организаций. Установлено, что особенность историографического дискурса поднятой темы состоит в ее антологичности и синтетичности, масштабности и методологичности. На основе анализа тематических наработок ученых-историков выделено три группы исследований, в которых предложено решение тех или иных вопросов религиозно-церковного измерения украинского национально-культурного возрождения 1917–1921 годов. Первая группа объединяет научные студии, в которых синтетически рассмотрено содержание украинской церковно-религиозной истории 1917–1921 годов. Это труды таких ученых: В. Ульяновский, Б. Андрусишин, В. Ганзуленко, М. Горяч, Б. Гудзяк, О. Турий, А. Колодный, О. Игнатуша и другие. Во второй группе объединены научные труды, которые освещают церковно-государственные отношения того времени (Л. Бабенко, В. Еленский, А. Киридон, В. Пащенко, О. Саган, Л. Филиппович, П. Яроцкий и другие). Третью группу составляют персоналистические исследования, в которых ученые проанализировали вклад религиозных деятелей того времени в создание национальной церкви, духовное и религиозное возрождение Украины. Особое внимание обращено на анализ историками влияния церковно-религиозного фактора на общественно-политические процессы национально-демократической революции того времени. Выяснено, что в современном историографическом нарративе сделан вывод о том, что наличие церковно-религиозного вопроса в повестке украинских государственно созидающих процессах 1917–1921 годов сыграло важную роль в развитии концепта «национальная церковь», а также в духовно-культурном обогащении украинской национальной идентичности. ; The article researches the state of modern historical research on the topic of Ukrainian church and religious life during 1917-1921. It has been proved that historians came to the conclusion that the religious motivation of the Ukrainian national and cultural revival, which was formed in the second part of the XIXth century, was a significant component of the national and democratic revolution at the beginning of the XXth century, and the need to solve a problem of the «national church» caused the interest of all state institutions of that time (Ukrainian Central Rada, Ukrainian State Pavlo Skoropadskyi, Directoria of the UPR) to the process of church and religious formation. It is established that peculiarity of the historiographical discourse of the given problem is in its anthology and synthetical character, dimensions and methodology. Based on the analysis of the thematic portfolio of historians, three groups of studies have been identified, which suggest the solution of the problems of the religious and church dimension of the Ukrainian national and cultural revival of 1917–1921. The first group unites scientific studios, which synthetically consider the content of the Ukrainian church-religious history of 1917–1921. This is, first of all, the three-volume project «Church in the Ukrainian State of 1917-1920», whose authors described the way of church revival in time of Central Rada, Hetman Pavlo Skoropadskyi (V. Ulyanovskyi) and the Directoria of the UPR (B. Andrusyshyn). The content of religious policy of that time state institutions was also studied by V. Hanzulenko, M. Goryacha, B. Gudziak, A. Turii, A. Kolodnyi, A. Ignatush, and others. It was discovered that scientists devoted considerable attention to the nature of the national renaissance in the Church, to the illumination of the Ministry of theosophy, to the analysis of the work of All-Ukrainian Orthodox Church, to the study of the content of the «Law on Supreme Power in the Ukrainian Autocephalous Orthodox Peacemaking Church», to the characteristics of the All-Ukrainian Church Cathedral activity and the formation of the UAOC, to the establishment of the motives of the struggle between the Patriarchate (ROC) and the Ukrainian (autocephalous) churches. The second group combines scientific works devoted to highlighting the contemporary state and church relations. This is the study of such scientists as L. Babenko, V. Yelenskyi, A. Kyrydon, V. Paschenko, O. Sagan, V. Filipovych, P. Yarotskyi and others. The researchers study the different areas of interaction between church and state, in particular legal, institutional and moral value (A. Kyrydon). The third group consists of the studies in which scientists analyze the contribution of contemporary religious leaders (V. Lypkivskyi, A. Khrapovytskyi, O. Lototskyi, I. Ogienko) to the construction of the national church, the spiritual and religious revival of Ukraine. These are the works of L. Kondratyk, V. Shvedkyi, O. Dudko and others. Particular attention is drawn to the analysis of contemporary historians of the church and religious factor in the contemporary social and political processes of the national and democratic revolution. It has been proved that in the contemporary historiographical narration the idea that the representation of the church and religious issue in the Ukrainian state-building processes of 1917–1921 played a significant role in the development of the concept of «national church» and the spiritual and cultural revival of Ukrainian national identity.Документ Релігія та церква в українському національно-культурному відродженні початку ХХ століття: історіографічні актуалітети(ДНУ ім. Олеся Гончара, 2018) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.Документ Релігієзнавча думка українського національно-культурного відродження початку ХХ ст.: історіографічний аспект(Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2018) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.У статті представлено огляд і розкрито основні рівні наукового дослідження релігієзнавчої спадщини діячів українського національно-культурного відродження початку ХХ ст. в новітньому історіографічному дискурсі. Автором зазначено, що сучасні вчені в галузі українознавства зосереджуються на висвітленні релігієзнавчих поглядів таких тогочасних діячів, як О. Бочковський, В. Винниченко, М. Грушевський, В. Липинський, О. Лотоцький, І. Огієнко, А. Річинський, М. Шаповал, звертають увагу на розкриття їхнього бачення сутності релігії, особливостей її взаємодії з культурними, соціальними, суспільно-політичними та національними феноменами, аналізують внесок тогочасних мислителів у процес обґрунтування, ідейного зрощення та інституційного оформлення українського православ’я. Виокремлено п’ять історіографічних рівнів наукового вивчення української релігієзнавчої думки початку ХХ ст.: теоретико-методологічний, антолого-синтетичний, персоналістичний, енциклопедично-узагальнюючий, екстраполяційно-інтерпретаційний, наведено їхні посутні характеристики та предметні сфери. Зроблено висновок про роль і значення української релігієзнавчої спадщини початку ХХ ст. для сучасних націєтворчих та державотворчих процесів в Україні.; This article provides the main levels of the scientific study of the religious heritage of the figures of the Ukrainian national and cultural revival of the early 20th century in the newest historiographic discourse. The author notes that modern scientists of Ukrainian studies concentrate on research of religious views such contemporary personality as A. Bochkovskyi, V. Vinnichenko, M. Grushevskyi, W. Lipinskyi, E. Lototskyi, I. Ogienko, A. Richynskyi, M. Shapoval, focus attention on the disclosure of their vision of the essence of religion, especially its interaction with the cultural, social, political and national phenomenons, analyze the contribution of contemporary thinkers in the process of justification, ideological and institutional formalization of Ukraine Orthodoxy. The characteristic of five levels historiographical of Ukrainian scientific study of religion idea of the early 20th century is presented, it is based on problem and thematic analysis of modern historiography: theoretical and methodological (study of modern scientific approaches and methodological strategies for understanding the problem under study) anthological and synthetic (holistic, systematic and comparative analysis of the time religious heritage), personalistic (the reproduction of religious visions and the views of concrete Ukrainian figures), encyclopedic and generalizing (scientific cut, classification and assessment of the religious heritage of Ukrainian scientists of the early 20th century), interpretative and extrapolation (analysis religious theories in the context of current challenges civilizational, religious and ecclesiastical content). It is noted that modern scientific research of religious aspects of Ukrainian national and cultural renaissance are based on the principles of academic, detachment from any confession, objectivity and comprehensive study of the problems raised. The article concludes about the role and significance of the Ukrainian religious heritage of the early 20th century for contemporary national and state building processes in Ukraine.Документ Релігієзнавча думка, духовні практики та церковне життя в добу українського національно-культурного відродження другої половини ХІХ століття: інтертекст історіографій(Полтавський національний педагогічний ун-т імені В. Г. Короленка, 2017) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.Запропонована стаття присвячена розкриттю основних історіографічних характеристик розвитку релігії, духовності, церкви, сакральності та релігієзнавчої думки в добу українського національно-культурного відродження другої половини ХІХ століття. Основна інтенція роботи – представити тематичне відображення духовно-релігійного життя українських земель у другій половині ХІХ століття в українській історіографічній традиції. Авторка аналізує зміст тематичного вітчизняного історіографічного діалогу з проблем вивчення особливостей розвитку церковних інституцій, парафіяльної історії, діяльності церковно-релігійних братств і розвитку релігійної освіти, церковно-релігійних чинників формування духовно-культурної ідентичності українського суспільства в означений час. Важливе місце відводиться презентації церковно-релігійної тематики в творчій спадщині провідних тогочасних державно-культурних діячів (М. Драгоманова, І. Франка та ін.), визначенню місця і ролі церкви в українських національно-культурних і державнополітичних процесах другої половини ХІХ століття. ; The proposed studio is devoted to the disclosure of the main historiographical characteristics of the development of religion, spirituality, church, sacredness, and religious thought at the time of the Ukrainian national-cultural revival of the second half of the 19th century. The main intention of the article is to present a thematic representation of the spiritual and religious life of Ukrainian lands in the second half of the 19th century in the historiographical tradition. The author analyzes the content of the thematic national historiographical dialogue on the problems of studying the peculiarities of the development of church institutions, parish history, the activity of church-religious fraternities and the evelopment of religious education, church-religious factors in the formation of the spiritual and cultural identity of Ukrainian society. An important place is devoted to the study of the display of church and religious themes in the creative heritage of leading contemporary state-cultural figures (M. Dragomanov, I. Franko, etc.), to determine the place and role of the church in the national-cultural and state-political processes of the second half of the 19th century. The attention was paid to the coverage of historians of the social platform in the activities of church institutions, both in the West Ukrainian lands and in the 19th century in the Russian Ukraine. It is concluded that political aspects are dominant in the thoughts of historians about church-religious life, its place and role in the national-cultural revival of Ukraine in the second half of the 19th century.Документ Українська ментальність та національно–культурна ідентичність в історіософських рецепціях сучасного українознавчого дискурсу(«Гілея: науковий вісник», 2017) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.Рецензія на монографію: Калакура Я. С. Ментальний вимір української цивілізації / Я. С. Калакура, О. О. Рафальський, М. Ф. Юрій. – К.: Генеза, 2017. – 560 с. Монографія присвячена висвітленню сутності ментального виміру української регіональної цивілізації, розкриттю її феномену, історичних витоків та основних етапів розвитку від найдавніших часів до сьогодення. Центральною інтенцією наукової праці є державотворче та історично справедливе положення про те, що «українська цивілізація, маючи локально–регіональний і порубіжний характер, всіма своїми компонентами історично і культурно укорінена в західноєвропейську класичну цивілізацію, є одним з її давніх сегментів» .Документ Українізація в 20-ті роки ХХ століття: історіографічний контекст(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ющенко, Яна Олександрівна; Семергей, Наталія Володимирівна; Yushchenko, Ya. О.; Semerhei, N. V.Документ Эстетосфера литературы Киевской Руси(Видавництво Центру сучасної педагогіки «Навчання без кордонів» (Канада, Монреаль), 2017) Семергей, Наталія Володимирівна; Семергей, Наталия Владимировна; Semerhei, N. V.Исследуется эстетическая мысль Киевской Руси. Акцентируется внимание на эстетическом идеале древнерусских книжников, которые связывали духовное с прекрасным. Фактически все то, что приносило человеку того времени духовное наслаждение, определялось и принималось как прекрасное.