Перегляд за Автор "Shkodina, A."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Postpartum psychosis and sleep disorders: what is the link?(Croatian Medical Association, 2021-01-27) Tyshkevych, V.; Shkodina, A.; Kachur, R.; Boiko, D.; Skrypnikov, A.; Тишкевич, В.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Качур, Роман Володимирович; Бойко, Дмитро Іванович; Скрипніков, Андрій МиколайовичДокумент Prognostic values of circadian rhythm and sleep parameters in assessment of state anxiety in Parkinson’s disease with regard to motor subtype(Сумський державний університет, 2024) Shkodina, A.; Tarianyk, K.; Delva, M.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Дельва, Михайло ЮрійовичIntroduction. Parkinson’s disease is characterized by motor and non-motor symptoms, the connection between which has recently attracted much attention from researchers. Sleep disturbances and anxiety can be non-motor signs of Parkinson’s disease. The specificity of non-motor symptoms in different motor subtypes is being actively studied, with the PIGD (postural instability and gait difficulty) subtype being associated with more severe non-motor symptoms. Methods. We conducted a clinical monocentric cross-sectional study that included 64 patients with Parkinson’s disease. Patients were assessed according to the Unified Parkinson’s Disease Rating Scale, and their motor subtype was determined by calculations using the method of Jankovich and Stebbins. We assessed circadian rhythm using the Ukrainian version of the Munich Chronotype Questionnaire, sleep quality – using the Pittsburgh Sleep Quality Index, excessive daytime sleepiness – using the Epworth Sleepiness Scale, and state anxiety – using the first block of the State-Trait Anxiety Inventory.Results. Our sample consisted of approximately equal numbers of men and women with a mean age of 63.80 ± 9.30 years. All patients were approximately equally distributed by motor subtype and sleep quality. At the same time, our sample was dominated by patients with a high level of state anxiety, morning chronotype, and the absence of excessive daytime sleepiness. State anxiety demonstrated a moderate direct correlation with sleep latency, mid-sleep, subjective sleep quality, subjective sleep latency, sleep disturbance, and total score of Pittsburgh Sleep Quality Index and a moderate indirect association with average weekly light exposure. It was found that an increased mid-sleep time, a decreased average weekly light exposure during the day, poor sleep quality, and PIGD subtype elevated the odds of more severe situational anxiety. Conclusions. Our study demonstrates the relationship between the level of situational anxiety and parameters of sleep and circadian rhythm in patients with Parkinson’s disease, considering their motor subtype. It was found that a later mid-sleep, lower average weekly light exposure, poor sleep quality, and PIGD subtype of Parkinson’s disease had a prognostic role regarding the increase in state anxiety. Вступ. Хвороба Паркінсона характеризується моторними та немоторними симптомами, зв’язок між якими останнім часом привертає велику увагу дослідників. Порушення сну і тривожність можуть бути немоторними ознаками хвороби Паркінсона. Специфіка немоторних симптомів при різних моторних підтипах активно вивчається, причому підтип PIGD (порушення ходи та постуральна нестійкість) асоціюється з більш вираженими немоторними симптомами. Методи. Ми провели клінічне моноцентрове перехресне дослідження, яке включало 64 пацієнтів з хворобою Паркінсона. Пацієнтів оцінювали за Уніфікованою шкалою оцінки хвороби Паркінсона, а їх моторний підтип визначали шляхом розрахунків за методом Янковича і Стеббіна. Оцінювали циркадний ритм за допомогою української версії Мюнхенського хронотипового опитувальника, якість сну – за Піттсбурзьким індексом якості сну, надмірну денну сонливість – за шкалою сонливості Епворта, ситуативну тривожність – за першим блоком опитувальника Спілберга–Ханіна. Результати. Вибірка складалася з приблизно рівної кількості чоловіків і жінок із середнім віком 63,80 ± 9,30 років. Всі пацієнти були приблизно однаково розподілені за моторним підтипом та якістю сну. Водночас у вибірці переважали пацієнти з високим рівнем тривожності, ранковим хронотипом та відсутністю надмірної денної сонливості. Стан тривожності продемонстрував помірну пряму кореляцію з латентністю сну, тривалістю середини сну, суб’єктивною якістю сну, суб’єктивною латентністю сну, порушеннями сну та загальним балом Піттсбурзького індексу якості сну, а також помірну зворотну кореляцію з середньотижневою експозицією світла. Було виявлено, що збільшення часу середини сну, зменшення середньотижневої експозиції світла, погана якість сну та підтип PIGD підвищували ймовірність більш вираженої ситуативної тривоги. Висновки. Наше дослідження демонструє взаємозв’язок між рівнем ситуативної тривожності та показниками сну і циркадного ритму у пацієнтів з хворобою Паркінсона з урахуванням їх моторного підтипу. Виявлено, що більш пізня середина сну, нижча середньотижнева експозиція світла, погана якість сну та PIGD-підтип хвороби Паркінсона мають прогностичну роль щодо підвищення рівня ситуативної тривоги.Документ Sleep quality in different motor subtypes of Parkinson's disease at the early stages(Wiley, 2024) Shkodina, A.; Tarianyk, K.; Boiko, D. I.; Delva, M.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Бойко, Дмитро Іванович; Дельва, Михайло ЮрійовичSleep disorders in PD are represented by different diseases, but they have in common the worsening of sleep quality, which has a direct impact on the functional activity of patients. It is known that motor subtypes differ in the severity of non-motor symptoms. For example, the postural instability/gait difficulty (PIGD) subtype is predisposed to more severe sleep disturbances and fatigue. Therefore, the objective of this study was to assess the differences in sleep quality between different motor subtypes of PD.Документ Нейротрофічний фактор мозку як маркер відновлення моторних та когнітивних функцій у гострому періоді кардіоемболічного та атеротромботичного ішемічного інсульту(2022) Гавловська, Ярослава Юріївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Гавловський, Олександр Леонідович; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Havlovska, Ya.; Lytvynenko, N.; Shlykova, O.; Izmailova, O.; Havlovskyi, O.; Shkodina, A.Церебральний ішемічний інсульт - одне з найбільш поширених захворювань, що спричиняють психоемоційні, когнітивні та рухові розлади. Сучасні дослідження спрямовані на пошук біологічних маркерів ураження головного мозку при діагностиці інсультів, зокрема, фізичних, візуалізаційних, електрофізіологічних, гістологічних, генетичних та нейрональних, визначення яких може прискорити диференційну діагностику. Мета дослідження – оцінити рівень нейротрофічного фактору мозку в крові, стан моторних і когнітивних функцій в гострому періоді ішемічного інсульту на 1 та 14 добу, а також можливість використання рівня нейротрофічного фактору мозку крові в якості маркера відновлення рухової та інтелектуально-мнестичної сфери при атеротромботичному та кардіоемболічному підтипах ішемічного інсульту. У дослідження було включено 34 особи з діагнозом гострий ішемічний інсульт. Залежно від результатів клінічного обстеження пацієнтів було розподілено на 2 групи: група 1 – пацієнти, в яких ішемічний інсульт виник внаслідок атеросклеротичного ураження судин каротидної системи з розвитком оклюзії за механізмом атеротромбозу (17 осіб), група 2 – пацієнти, у яких ішемічний інсульт виник внаслідок ураження судин каротидної системи з розвитком оклюзії за кардіоемболічним механізмом (17 осіб). Для порівняння клініко-лабораторних показників додатково було виділено контрольну групу (пацієнти неврологічного відділення, які не мали ураження центральної нервової системи - 11 осіб). Обстеження пацієнтів проведено на 1 та 14 добу захворювання. Моторні функції оцінювали за ступенем повсякденної активності життя, що визначали за індексом Бартел, стан когнітивних функцій - за шкалою Mini- Mental State Examination. Індекс Бартел на 1 добу гострого періоду ішемічного інсульту перебував в межах легкої залежності для кардіоемболічного підтипу та помірної - для атеротромботичного. Протягом 14 днів у досліджуваних пацієнтів обох груп відбувалося зростання індексу до рівня повної незалежності у групі 1 та легкого ступеню залежності у групі 2. У обстежених пацієнтів із ішемічним інсультом було визначено середні значення за шкалою Mini-Mental State Examination на рівні помірного когнітивного дефіциту на 1 добу при обох підтипах ішемічного інсульту. Відновлення когнітивних функцій протягом 14 днів після ішемічного інсульту відбувалося тільки у другій групі до легких когнітивних розладів. Концентрація нейротрофічного фактору мозку на 1 добу ішемічного інсульту різко знижувалася порівняно з контрольною групою. Отримані результати дозволяють розглядати визначення мозкового нейротрофічного фактору об’єктивним біомаркером як тяжкості перебігу кардіоемболічного та атеротромботичного ішемічного інсульту, так іпрогнозу відновлення моторних і когнітивних функцій.Документ Питання пропагування здорового спосібу життя в латинських пареміях(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Бєляєв, Ігор Сергійович; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Bieliaiev, I.; Shkodina, A.; Bieliaieva, O. M.Документ Спосіб комбінованого лікування загострення розсіяного склерозу(2022) Литвиненко, Наталія Володимирівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Lytvynenko, N.; Tarianyk, K.; Shkodina, A.; Boiko, D. I.Запропоновано спосіб комбінованого лікування розсіяного склерозу із застосуванням плазмаферезу та пульс-терапії, що включає лікування загострень високоактивних форм рецидивуючо-ремітуючих форм розсіяного склерозу. На фоні призначеної пульс-терапії метилпреднізолоном внутрішньовенно інфузійно у дозі 1,0 г об 11 годині дня проводять мембранний плазмаферез о 8 годині ранку протягом 5 днів. Мембранний плазмаферез проводиться протягом 1,5-2 годин у першій половині дня після їди о 8 годині ранку. Лікарські засоби до проведення процедури не вживають. Наступним етапом є проведення внутрішньовенної інфузії метилпреднізолону у дозі 1,0 г об 11 годині, попередньо розчинивши флакон ліофілізованого порошку у 400 мл 0,9 %-го розчину натрію хлориду. Тривалість інфузії не менше 30 хвилин. Схему повторюють 5 разів щоденно.