Перегляд за Автор "Shkodina, Anastasiia"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The war in Ukraine and diabetic foot care: Challenges, recommendations(Elsevier, 2022) Tsagkaris, Christos; Shkodina, Anastasiia; Matiashova, Lolita; Шкодіна, Анастасія ДмитрівнаAims: A number of reports have illustrated the barriers that the war in Ukraine puts to diabetes care. While their recommendations are valuable for glycemic control and the prevention or early detection of life - threatening diabetes complications, such as hypoglycemia and ketoacidosis, the discourse on dia- betic foot is limited. This letter emphasizes the implications of the war in diabetic foot care and discusses potential solutions. Methods: The authors searched peer e reviewed and grey literature to identify records related to the prevalence of diabetic foot in Ukraine and the standards of care before and after the invasion of Ukraine. Results: Thousands of people in Ukraine sustain diabetic foot ulcers and, thus, are at high risk for lower limb amputations due to the limited access to healthcare services in the country. If not addressed, disability associated with chronic ulcers and amputations can severely affect individual and public health in Ukraine. Strengthening primary and remote care, educating people on self e care and providing adequate supplies for the management of diabetic foot have a major potential to prevent amputations, disability and death. Conclusions: Providing adequate diabetic foot care in Ukraine and other regions tormented by armed conflicts is vital for the health of the local population and the potential of the affected countries to recover after the crisis.Документ Нейротрофічний фактор мозку як маркер відновлення моторних та когнітивних функцій у гострому періоді кардіоемболічного та атеротромботичного ішемічного інсульту(2022) Гавловська, Ярослава Юріївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Гавловський, Олександр Леонідович; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Havlovska, Yaroslava; Lytvynenko, Nataliia; Shlykova, Oksana; Izmailova, Olga; Havlovskyi, Oleksandr; Shkodina, AnastasiiaЦеребральний ішемічний інсульт - одне з найбільш поширених захворювань, що спричиняють психоемоційні, когнітивні та рухові розлади. Сучасні дослідження спрямовані на пошук біологічних маркерів ураження головного мозку при діагностиці інсультів, зокрема, фізичних, візуалізаційних, електрофізіологічних, гістологічних, генетичних та нейрональних, визначення яких може прискорити диференційну діагностику. Мета дослідження – оцінити рівень нейротрофічного фактору мозку в крові, стан моторних і когнітивних функцій в гострому періоді ішемічного інсульту на 1 та 14 добу, а також можливість використання рівня нейротрофічного фактору мозку крові в якості маркера відновлення рухової та інтелектуально-мнестичної сфери при атеротромботичному та кардіоемболічному підтипах ішемічного інсульту. У дослідження було включено 34 особи з діагнозом гострий ішемічний інсульт. Залежно від результатів клінічного обстеження пацієнтів було розподілено на 2 групи: група 1 – пацієнти, в яких ішемічний інсульт виник внаслідок атеросклеротичного ураження судин каротидної системи з розвитком оклюзії за механізмом атеротромбозу (17 осіб), група 2 – пацієнти, у яких ішемічний інсульт виник внаслідок ураження судин каротидної системи з розвитком оклюзії за кардіоемболічним механізмом (17 осіб). Для порівняння клініко-лабораторних показників додатково було виділено контрольну групу (пацієнти неврологічного відділення, які не мали ураження центральної нервової системи - 11 осіб). Обстеження пацієнтів проведено на 1 та 14 добу захворювання. Моторні функції оцінювали за ступенем повсякденної активності життя, що визначали за індексом Бартел, стан когнітивних функцій - за шкалою Mini- Mental State Examination. Індекс Бартел на 1 добу гострого періоду ішемічного інсульту перебував в межах легкої залежності для кардіоемболічного підтипу та помірної - для атеротромботичного. Протягом 14 днів у досліджуваних пацієнтів обох груп відбувалосязростання індексу до рівня повної незалежності у групі 1 та легкого ступеню залежності у групі 2. У обстежених пацієнтів із ішемічним інсультом було визначено середні значення за шкалою Mini-Mental State Examination на рівні помірного когнітивного дефіциту на 1 добу при обох підтипах ішемічного інсульту. Відновлення когнітивних функцій протягом 14 днів після ішемічного інсульту відбувалося тільки у другій групі до легких когнітивних розладів. Концентрація нейротрофічного фактору мозку на 1 добу ішемічного інсульту різко знижувалася порівняно з контрольною групою. Отримані результати дозволяють розглядати визначення мозкового нейротрофічного фактору об’єктивним біомаркером як тяжкості перебігу кардіоемболічного та атеротромботичного ішемічного інсульту, так іпрогнозу відновлення моторних і когнітивних функційДокумент Спосіб комбінованого лікування загострення розсіяного склерозу(2022) Литвиненко, Наталія Володимирівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Lytvynenko, Nataliia; Tarianyk, Kateryna; Shkodina, Anastasiia; Boiko, DmytroЗапропоновано спосіб комбінованого лікування розсіяного склерозу із застосуванням плазмаферезу та пульс-терапії, що включає лікування загострень високоактивних форм рецидивуючо-ремітуючих форм розсіяного склерозу. На фоні призначеної пульс-терапії метилпреднізолоном внутрішньовенно інфузійно у дозі 1,0 г об 11 годині дня проводять мембранний плазмаферез о 8 годині ранку протягом 5 днів. Мембранний плазмаферез проводиться протягом 1,5-2 годин у першій половині дня після їди о 8 годині ранку. Лікарські засоби до проведення процедури не вживають. Наступним етапом є проведення внутрішньовенної інфузії метилпреднізолону у дозі 1,0 г об 11 годині, попередньо розчинивши флакон ліофілізованого порошку у 400 мл 0,9 %-го розчину натрію хлориду. Тривалість інфузії не менше 30 хвилин. Схему повторюють 5 разів щоденно.Документ Спосіб прогнозування розвитку когнітивних порушень при розладах сну в пацієнтів з хворобою Паркінсона(2022) Таряник, Катерина Анатоліївна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Tarianyk, Kateryna; Shkodina, Anastasiia; Boiko, DmytroВідомо, що розлади сну нерідко супроводжують когнітивні порушення, але виникають на ранніх або навіть продромальних етапах розвитку хвороби Паркінсона. Запропонований тест дозволяє прогнозувати ризик когнітивного зниження, AUC=0.89 (95% ДІ 0.76 – 0.98). Оптимальна границя прийняття рішення склала Pгр.=0.808: для P (пацієнта)≥ Pгр. – можна прогнозувати ризик когнітивного зниження, для P (пацієнта) < Pгр. – можна прогнозувати відсутність когнітивного зниження. Обраний поріг прийняття рішень визначає значення чутливості на рівні 100% (95% ДІ 60,4% – 96,6%), cпецифічність – 68.4% (95% ДІ 51.8%– 88.2%), прогностичність позитивного результату тесту – 100% (95% ДІ 71,3% – 100%), прогностичність негативного результату тесту – 72,7% (95% ДІ 39.0% – 94%).