Перегляд за Автор "Shponka, I. S."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості експресії рецепторів до естрогену та прогестерону в пухлинах яєчників(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Савченко, О. А.; Шпонька, Игорь Станиславович; Савченко, П. В.; Савченко, O. A.; Шпонька, Ігор Станіславович; Савченко, П. В.; Savchenko, O. A.; Shponka, I. S.; Savchenko, P. V.Проведення диференціальної діагностики пухлин яєчників залишається актуальним питанням на сьогоднішній день. Епітеліальні пухлини яєчників зустрічається до 55-60% всіх неоплазій цієї локалізації, гранульозоклітинні пухлини яєчників зустрічаються в 2-5%, а метастатичні ураження – 315%. Більш точна діагностика та прогноз стали можливими завдяки використанню імуногістохімічного методу. Мета – дослідити комплекс морфологічних та імуногістохімічних характеристик гормонального статусу епітеліальних, гранульозоклітинних пухлин та метастатичних уражень яєчників аденокарциномами для вдосконалення діагностичних алгоритмів. Матеріали і методи. В роботі проведено ретроспективний аналіз біопсійного матеріалу 41 жінок з пухлинами яєчників: 32 епітеліальні, 8 гранульозоклітинних пухлин дорослого типу та 1 метастаз муцинозної аденокарциноми товстої кишки в яєчник з первинною пухлиною товстої кишки; віком від 28 до 76 років (середнє 58,46±12,28; медіана 58). Результати дослідження. Аналіз всіх зазначених випадків серозних пухлин яєчників виявив кореляційний зв’язок між підвищенням експресії до маркерів рецепторів естрогену та прогестерону та зниженням рівня диференціювання новоутворень яєчників (всі р<0.05). У всіх випадках гранульозоклітинних пухлин дорослого типу не виявлений кореляційний зв'язок між підвищенням експресії рецепторів зазначених маркерів; у випадку метастатичного ураження - відсутня експресія до зазначених маркерів. Висновки. Епітеліальні та гранульозоклітинні пухлини різних гістологічних варіантів з падінням ступеня диференціювання переважно мають позитивний статус до рецепторів естрогену та прогестерону, що потребує розширення ІГХ панелі (наприклад маркерами СА-125, віментин та кальретинин).Документ Особливості колоректального фенотипу карцином невідомої первинної локалізації(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Пославська, О. В.; Шпонька, Ігор Станіславович; Гриценко, П. О.; Пославская, О. В.; Шпонька, Игорь Станиславович; Гриценко, П. О.; Poslavska, O. V.; Shponka, I. S.; Hrytsenko, P. O.Серед раків невідомої первинної локалізації аденокарциноми традиційно залишаються найбільш частим гістологічним типом пухлин. Підтип аденокарциноми з колоректальним фенотипом (CK20+, CK7-, CDX2+) має порівняно кращий прогноз, завдяки більш ефективній системі процедур, що розроблена протягом останніх двох десятиліть для раку товстої кишки. Точна верифікація метастазів колоректальних раків може викликати труднощі через подібність метастазів первинних гастро-інтестінальних, панкреато-біліарних або муцинозних аденокарцином жіночої репродуктивної системи, що симулюють характеристики первинних раків товстої кишки і навпаки. Мета – дослідити комплекс морфологічних та імуногістохімічних характеристик метастазів колоректальних аденокарцином порівняно із первинними пухлинами товстої кишки для вдосконалення діагностичних алгоритмів. Матеріали і методи. В роботі проведено ретроспективний аналіз біопсійного матеріалу 37 пацієнтів (29 жінок та 8 чоловіків) з метастазами без первинної локалізації, що після імуногістохімічного дослідження виявилися колоректальними раками віком від 28 до 81 років (середнє 58,46±12,28; медіана 58) й 41 спостереження післяопераційного матеріалу пацієнтів з первинною пухлиною товстої кишки (24 жінки та 17 чоловіків, віком від 27 до 76 років (середнє 60,56±12,81; медіана 64). Результати дослідження. Аналіз розподілу локалізацій метастатичних карцином виявив перевагу ураження жіночої репродуктивної системи: 18 із 37 (48,65%) (13 з яких (35,13%) припадало на яєчники, морфологічно ці спостереження набували рис папілярної серозної помірнодиференційованої карциноми. Вік жінок контрольної групи (середнє 60,54±12,25; медіана 65) був трохи більшим, ніж жінок з метастатичним ураженням репродуктивної системи (середнє 59,26±13,40; медіана 60), і тим більше жінок з метастазами колоректальних аденокарцином інших локалізацій (середнє 57,2±12,16; медіана 58,2) (всі р>0,05). Висновки. Аденокарциноми колоректального фенотипу CK20+/CDX2+/СК7- з падінням ступеня диференціювання можуть набувати СК7+ статусу в окремих пухлинних патернах, що з огляду на високі відсотки серед пацієнтів жінок та перевагу метастатичного ураження яєчників потребує розширення імуногістохімічної панелі маркерами виключення (наприклад СА-125, рецепторів естрогенів).Документ Роль експресії Ki67 та iNOS у ранньому невиношуванні вагітності(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Заставний, Ігор Ігорович; Ященко, Антоніна Михайлівна; Ткач, Ірина Романівна; Шпонька, Ігор Станіславович; Луцик, Олександр Дмитрович; Заставный, Игорь Игоревич; Ященко, Антонина Михайловна; Ткач, Ирина Романовна; Шпонька, Игорь Станиславович; Луцик, Александр Дмитриевич; Zastavnyy, I. I.; Yashchenko, A. M.; Tkach, I. R.; Shponka, I. S.; Lutsyk, A. D.Першим бар’єром та основним компонентом плодово-материнського інтерфейсу на ранніх етапах розвитку є структурні компоненти ворсинок хоріона. Детальне вивчення експресії імуногістохімічних маркерів Ki67 (нуклеарний маркер проліферації клітин) та iNOS (відіграє важливу роль у фізіологічних та патологічних процесах, наприклад – запальних) в структурних компонентах ворсинок хоріона, різних ознак їх відповіді на молекулярному рівні при звичному ранньому невиношуванні вагітності дасть можливість зрозуміти патогенез цієї патології. В результаті проведеного дослідження спостерігалось зниження активності експресії Ki67 в ядрах клітин цитотрофобласту при спорадичному та звичному невиношуваннях вагітності, що свідчить про зниження процесів проліферації та диференціації компонентів гемато-плацентарного бар’єру, сповільнює його формування і може відігравати ключову роль у розвитку невиношування вагітності; Первым барьером и основным компонентом плодово-материнского интерфейса на ранних этапах развития являются структурные компоненты ворсинок хориона. Детальное изучение экспрессии иммуногистохимических маркеров Ki67 (нуклеарный маркер пролиферации клеток) и iNOS (играет важную роль в физиологических и патологических процессах, например – воспалительных) в структурных компонентах ворсинок хориона, различных признаков их ответа на молекулярном уровне при привычном раннем невынашивании беременности даст возможность понять патогенез этой патологии. В результате проведенного исследования наблюдалось снижение активности экспрессии Ki67 в ядрах клеток цитотрофобласта при спорадическом и привычном невынашивании беременности, что свидетельствует о снижении процессов пролиферации и дифференциации компонентов гемато-плацентарного барьера, замедляет его формирование и может играть ключевую роль в развитии невынашивания беременности; The term “pregnancy miscarriage” (PM) includes the loss of the fetus from conception to the 16th- 26th full week of fetal development, depending on the legal norms of different countries and is the most often its complication. Early pregnancy miscarriage (until the 12th week of gestation) is the most frequent type of PM. The first barrier and the main component of the fetomaternal interface in the early stages of development are the structural components of the chorionic villi. A detailed study of the expression of Ki67 immunohistochemical marker (cell proliferation marker) and iNOS (plays an important role in physiological and pathological processes, for example inflammatory) in the structural components of the chorionic villi, various signs of their response at the molecular level during spontaneous and recurrent early pregnancy miscarriage will make it possible to understand the pathogenesis of this pathology. The purpose of this study was to investigate the role of expression of immunohistochemical markers – Ki67 and inducible nitrogen oxide synthase in the structural components of the chorionic villi of human embryos derived from sporadic, recurrent miscarriage of pregnancy, and to compare the results obtained from artificial abortions. The group of sporadic miscarriage included 42 samples, a group of recurrent miscarriage included 33 samples and control group – 35 samples. Expression of Ki67 marker was observed only in the nuclei of the cytotrophoblast and syncytial sprouts in all of the studied groups. A large number of proliferating cells of the cytotrophoblast was observed in the control group. In the groups of sporadic and habitual negligence, there was no or very low expression of this marker. After the use of antibodies to iNOS, no activity of the synthase on the cell surface or in their cytoplasm was observed in the control group. In two other groups, in most of the studied tissues – the picture was similar to control group. As a result of this study, the Ki67 expression activity was decreased in the cells of cytotrophoblast cells in sporadic and recurrent miscarriage of pregnancy, indicating a decrease in the processes of proliferation and differentiation of the components of the hematoplacental barrier, which slows down its formation and can play a key role in the development of miscarriage.Документ Імуногістохімічні особливості тканин передньої черевної стінки у хворих із складними вентральними грижами після алопластики за методикою «onlay»(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2011-03) Шпонька, Ігор Станіславович; Гасюк, Анатолій Петрович; Лисенко, Руслан Борисович; Шпонька, Игорь Станиславович; Гасюк, Анатолий Петрович; Лысенко, Руслан Борисович; Shponka, I. S.; Gasuk, A.; Lyssenko, R. B.В работе представлены результаты изучения иммуногистохимических особенностей тканей передней брюш- ной стенки у 7 больных со сложными вентральными грыжами, которые были ранее оперированы по поводу грыж брюшной стенки срединной локализации с использованием полипропиленовой сетки, которая размещалась по методу onlay, с ис- пользованием иммунологических маркеров CD3, CD4, CD8, CD20, CD34, CD68, CD138, Ki67 у в. Выделенные кусочки, кото- рые непосредственно контактировали с апоневрозом при дальнейшем гистологическом исследовании разделены на три зоны: первая – область белой линии живота, вторая – зона перехреста сухожильных волокон, третья – зона наличия отдель- ных сухожильных волокон. Полученные результаты комплексных морфологических исследований указывают на то, что в раз- ных областях апоневротических структур развивается различный характер экссудативного воспаления: в перой зоне проис- ходит лимфо-лейкоцитарная реакция в фазе инфильтрации и нагноения, во второй наблюдается иммунологическая реакция с трансформацией В-лимфоцитов в плазмоциты благодаря Т-супрессорам, в третей зоне, наряду с наличием плазмоцитов, которые окружают волокна полипропиленовой сетки, происходит миграция моноцитов с образованием фагоцитом.У роботі представлені результати вивчення імуногістохімічних особливостей тканин передньої черевної стінки у 7 хворих із складними вентральними грижами, що були раніше оперовані з приводу гриж черевної стінки серединної лока- лізації із використанням поліпропіленової сітки, розташованої за методикою onlay, із застосуванням імунологічних маркерів CD3, CD4, CD8, CD20, CD34, CD68, CD138, Ki67. Виділені шматочки, що безпосередньо контактували із апоневрозом при по- дальшому гістологічному дослідженні розділені на три зони: перша – ділянка білої живота, друга – зона перехрещування су- хожилкових волокон, третя – зона наявності окремих сухожилкових волокон. Отримані результати комплексних морфологіч- них досліджень вказують на те, що на різних ділянках апоневротичних структур відбувається різний характер ексудативного запалення: у першій зоні відбувається лімфо-лейкоцитарна реакція у фазі інфільтрації та нагноєння, у другій спостерігається імунологічна реакція з трансформацією В-лімфоцитів у плазмоцити завдяки Т-супресорам, у третій зоні, поряд із наявністю плазмоцитів, що оточують волокна поліпропіленової сітки, відбувається міграція моноцитів із утворенням фагоцитом.The paper presents the results of a study of immunohistochemical features of tissue anterior abdominal wall in 7 patients with complex ventral hernias, which were previously operated on for abdominal wall grіzh median localization using a polypropylene mesh that was placed on a method onlay, using immunological markers CD3, CD4, CD8 , CD20, CD34, CD68, CD138, Ki67 have to. Isolated pieces, which are directly in contact with the aponeurosis with further histological study is divided into three zones: the first - the domain of white line of the stomach, the second - zone perehresta tendon fibers, the third - the zone having some tendon fibers. The results obtained are complex morphological studies indicate that in different fields developed aponeurotic structures of different types of exudative inflammation: a peroy zone occurs lympho-leukocytic reaction in the phase of infiltration and suppuration in the second observed immunological reaction to the transformation of B lymphocytes into plasma cells by T- suppressor, in the third zone, along with the presence of plasma cells that surround the fiber with polypropylene mesh migration occurs with the formation of phagocytic monocytes. Key words: complex ventral hernia, alloplasty onlay, immunohistochemical examination.