Перегляд за Автор "Shydlovska, T. A."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Системне пошкодження ендотелію та його функціональні наслідки при дії травм та інфекційних агентів
    (ТОВ «ВІСТКА», 2022) Заболотний, Дмитро Ілліч; Шидловська, Тетяна Анатоліївна; Дєєва, Юлія Валеріївна; Петрук, Любов Григорівна; Безега, Михайло Іванович; Верьовка, Сергій Вікторович; Zabolotnyi, D. I.; Shydlovska, T. A.; Dieieva, Yu. V.; Petruk, L. G.; Bezeha, M. I.; Verevka, S. V.
    Актуальність: Блокування крововиливу за пошкодження судин становить провідну роль активаційного каскаду системи гемостазу. Останнім часом високої актуальності набули два різновиди подібних пошкоджень. Перший з них обумовлений вірусним пошкодженням ендотелію, що призводить до неконтрольованої каскадної активації зсідаючої системи. Другий тип обумовлений акубаротравмою та пов’язаним з нею гідродинамічним ударом. Обидва типи пошкоджень призводять до розвитку тромбозно-фіброзних ускладнень системи кровообігу внаслідок утворення протяжних фібринових відкладень. Подібні відкладення є резистентними до дії фібринолітичної системи, що обумовлено їх нерегулярною та хаотичною структурою. Це, в свою чергу, призводить до тяжких функціональних ускладнень. Мета: Систематизувати дані про молекулярні та клітинні особливості системного ушкодження ендотелію. Порівняти клінічний матеріал осіб, що перенесли COVID-19 або померли внаслідок нього. Порівняти функціональні розлади органів слуху у осіб, що зазнали акубаротравми чи перехворіли на КОВІД-19. Результати та обговорення: Наведено клінічний матеріал осіб, що перенесли COVID-19 або померли внаслідок нього. Розглянуто сенсоневральні розлади слуху у осіб, що зазнали впливу акубаротравми чи перехворіли на COVID-19. Обговорюються причини резистентності тромбозно-фіброзних відкладень в судинах з системно пошкодженим ендотелієм. Обговорюються можливі методичні підходи до подолання розглянутих функціональних ускладнень.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Стан мозкового кровообігу у осіб, які перехворіли на COVID-19 і мають порушення слуху
    (ТОВ «ВІСТКА», 2023) Шидловська, Тетяна Анатоліївна; Козак, Микола Савович; Овсяник, Катерина Валеріївна; Безега, Михайло Іванович; Shydlovska, T. A.; Kozak, M. S.; Ovsianyk, K. V.; Bezega, M. I.
    Мета: дослідити стан церебральної гемодинаміки за даними реоенцефалографії у пацієнтів, які мають порушення звукосприйняття, що виникли внаслідок COVID-19. Матеріали та методи дослідження: Було проаналізовано показники реоенцефалографії, отримані у 54 осіб, які перехворіли на COVID-19, і мали порушення функції звукосприйняття. Контролем слугували 15 здорових нормально чуючих осіб. Всього проаналізовано 69 реоенцефалограм. Для дослідження мозкового кровообігу застосовували реоенцефалографію у фронтомастоїдальному і окципітомастоїдальному відведеннях, які відображають стан мозкового кровообігу в каротидній та вертебральнобазилярній системах, відповідно. Обстеження проводилось за допомогою комп’ютерного реографа фірми "DX-системи" (Україна). Результати дослідження та їх обговорення: Нормальні показники стану мозкового кровообігу за даними РЕГ не реєструвалася у жодного хворого. У 56,7 % обстежених спостерігалось підвищення тонусу мозкових судин з явищами ангіоспазму. Утруднення венозного відтоку мало місце в 78,9 % випадків в каротидній системі і в 91,2 % – у вертебрально-базилярній. У 69,8 % осіб, які перехворіли на COVID-19, було зафіксовано зниження пульсового кровонаповнення в каротидній системі і у 89,0 % – в вертебральнобазилярному басейні. У 11,0 % обстежених також відмічалась асиметрія РЕГ-кривих у вертебральнобазилярній системі. У обстежених хворих мали місце зміни тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку, а також зниження пульсового кровонаповнення у вертебрально-базилярній системах, що знайшло відображення у кількісних показниках РЕГ. Про це свідчили зміни показників α, дикротичного (ДКІ), діастоличного (ДСІ) і реографічного (Рі) індексів РЕГ-кривої у обох системах мозкового кровопостачання. Висновки: 1. Порушення мозкового кровообігу за даними РЕГ у хворих, які мають порушення функції звукосприйняття після перенесеного COVID-19, часто проявляються підвищеним тонусом мозкових судин (56,7 %), зниженням пульсового кровонаповнення (89,0 %), утрудненням венозного відтоку (91,2 %). 2. У стані церебральної гемодинаміки за даними РЕГ у пацієнтів з порушеннями функції звукосприйняття, які перехворіли на COVID-19, спостерігаються зміни пульсового кровонаповнення у вертебральнобазилярному басейні та утруднення венозного відтоку, а також ангіоспазм, особливо в басейні внутрішніх сонних артерій, про що свідчать показники ДКІ (59,63±0,73) % (t=2,97, P<0,05), ДСІ (63,28±1,17) % (t=0,42, P>0,05) та Рі (0,78±0,04) (t=5,68, P<0,01). 3. Лікування осіб, які перехворіли на COVID-19 і мають сенсоневральні порушення слуху, має бути комплексним з урахуванням змін церебральної гемодинаміки.