Перегляд за Автор "Shynder, V. V."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Differences in psychological adaptation, predictors and features of psychological and social maladjustment formation in foreign students of medical institutions of higher education in Ukraine(Полтавський державний медичний університет, 2023) Borysenko, V. V.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.; Shynder, V. V.; Kazakov, O. A.; Борисенко, Володимир Васильович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Казаков, Олексій АнатолійовичThe psychological adaptation of international students to a Ukrainian higher medical school depends on individual and group factors, motivational and background characteristics, cognitive, information-cognitive and gnostic factors, interpersonal relations in international study groups, and the formation of psychosocial maladaptation in foreign students indicates the need to create forms and methods of a differentiated approach to the personality of each student. The study describes the psychological differences in adaptive mechanisms among international students, the presence and severity of psychosocial maladjustment in various areas, and the factors shaping its development. It is shown that the education of international students in medical higher education institutions contributes to integrating domestic medical schools into the global intellectual space and, therefore, stimulates the development of medical science and practice in the country.Документ Individual psychological characteristics, psychosocial disadaption, anxiety, depression, stress-related disorders in patients with defects and deformations of the head and neck and their psychocorrection(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2024) Shynder, V. V.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Avetikov, D. S.; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Аветіков, Давид СоломоновичThe article presents an analysis of the effectiveness of a comprehensive psychocorrection system applied to patients undergoing reconstructive surgery for cranial and cervical defects and deformities, focusing on the resulting psychosocial maladaptation, clinical psychopathological changes, and parapsychological alterations. The study involved 118 patients with defects and deformities of the head and neck. To achieve the goals and objectives of this study, the following methods were used: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the results. Based on the results of our survey, both general personality traits and stereotypical response mechanisms, as well as certain differences between the examined patients, were identified. Using the data of a comprehensive examination, a program of psychotherapeutic correction was developed, taking into account the individual and group characteristics of patients. The main principles of building a system of psychotherapy for patients with defects and deformities of the head and neck, who undergo a course of reconstructive operations, should be the systemic influence and phasing of psychotherapeutic measures, complexity, the use of several methods of psychotherapy. Наведено аналіз ефективності застосування системи комплексної психокорекції психосоціальної дезадаптації, клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій. В основу даного дослідження покладено індивідуально-психологічні особливості осіб з дефектами та деформаціями голови та шиї, дослідження їх психологічних особливостей, проявів дезадаптації та соціального функціонування. Діагностовано невротичні, пов'язані зі стресом розлади, особливості яких покладено основою розробленої системи психокорекції. Встановлено, що для пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій повинні бути системність впливу та етапність психотерапевтичних заходів, комплексність, використання кількох методик психотерапії, диференційований підбір методик залежно від клініко-психопатологічних та психоанамнестичних особливостей пацієнта, а також особливостей ушкодження, кількості оперативних втручань, особистісного реагування, а також максимальна індивідуалізація психотерапевтичного впливу.Документ Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2023) Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.; Shynder, V. V.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаУ статті висвітлено питання вивчення психосоціальної дезадаптації хворих із тривожно-депресивними розладами в умовах соціальних та стресових подій в Україні. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із тривожно-депресивними розладами. Пацієнтам встановлено діагноз (F41.2) відповідно до МКХ-10. Сучасний напружений темп життя, високі вимоги до адаптаційних механізмів психіки в умовах пандемії та війни зумовили збільшення поширеності тривожно-депресивних розладів, що супроводжуються різними проявами психосоціальної дезадаптації, що є самостійним явищем, яке може бути як предиктором, так і наслідком психічної патології. Результати патопсихологічної характеристики психосоціальної дезадаптації у пацієнтів із тривожно-депресивними розладами виявляє складний, багатофакторний характер розвитку дезадаптації. Аналіз результатів обстеження пацієнтів діагностують такі патопсихологічні фактори: висока особистісна та ситуативна тривожність, наявність виражених тривожних розладів, середньо-тяжкі та тяжкі депресивні стани. Ситуація надмірного інформаційного стресу на тлі соціального стресу в Україні вплинула також і на формування вираженого інформаційного типу психосоціальної дезадаптації. Риси надконтролю та педантизму, що посилювали стрес, сприяли підвищенню рівня реактивної тривожності пацієнтів. Поєднання особистісних особливостей та розвиток механізмів фрустрації сприяли зниженню нервово-психічної стійкості та подальшому зниженню адаптаційних реакцій на інформаційний стрес. За результатами дослідження встановлено, що формування психосоціальної дезадаптації визначається високим рівнем особистісної тривожності, наявністю депресивних (80,1%) та тривожних розладів (97,2%), високим рівнем соціальної напруженості та низькою доступністю суб'єктивно найважливіших цінностей (матеріальної забезпеченості, самореалізації, впевненості) у собі, наявність цікавої роботи).Документ Ментальне здоров’я населення Полтавської області(ПП "Астрая", 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Волошин, Віктор Анатолійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Васильєва, Ганна Юріївна; Рудь, Вадим Олексійович; Фисун, Юрій Олександрович; Телюков, Олесь Станіславович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Погорілко, Олег Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Voloshyn, V. A.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Vasylyeva, G. Yu.; Rud, V. O.; Fysun, Yu. O.; Telyukov, O. S.; Shynder, V. V.; Pohorilko, O. V.; Hryn, K. V.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.Колективна монографія присвячена багаторічній праці професора А.М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров’я населення Полтавської області, розроблено та оновлено методи діагностики та терапії. У колективній монографії подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічна характеристика, висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров’я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепію у дитячому віці.Документ Психічні розлади в постраждалих із опіковою травмою (огляд літератури)(ТОВ «Видавничий дім Медкнига», 2023) Герасименко, Лариса Олександрівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Кидонь, Павло Володимирович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Herasymenko, L. O.; Skrypnikov, A. M.; Boiko, D. I.; Kydon, P. V.; Shynder, V. V.Кількість катастроф у світі невпинно зростає. Раптові, несподівані ситуації, аварії трапляються частіше і можуть супроводжуватись травмуванням людей. Досить поширеними із аварій є вибухи та пожежі. У картині уражень при повномасштабних катастрофах складно переплітаються і взаємодіють тяжкі опікові, травматичні, інтоксикаційні, соматичні й психогенні розлади. При цьому на їх перебіг справляють вплив і інші фактори: масовість, раптовість впливу високих температур, ударна хвиля, вплив хімічних речовин, що виділяються при горінні. Опікова травма є однією із найактуальніших проблем сучасної медицини, становлячи велику питому вагу в загальній структурі травматизму, адже, за даними ВООЗ, серед усіх травм термічні ураження посідають третє місце за частотою і дають надзвичайно високий відсоток смертності та інвалідності. Психічні розлади, що спостерігаються при опіковій хворобі, можна поділити на: розлади, що зумовлені безпосередньо опіковою травмою і інфекційними ускладненнями (симптоматичні психози — делірій, аменція, галюциноз тощо), та реакції особистості на опікову хворобу. У різні періоди опікової хвороби відзначається переважання то психогенних, то екзогенних типів розладів, а також іноді їх нашарування одне на одне. У розвитку психопатологічної симптоматики надзвичайно велику роль відіграє локалізація опіку. Зокрема, незважаючи на відносно невелику площу ураження, опіки обличчя супроводжуються вираженими невротичними розладами. Дані розлади значним чином перешкоджають нормальному функціонуванню особистості в повсякденному сімейному та суспільному житті, справляють негативний вплив на адаптивність психічних і поведінкових реакцій. Достатньо часто на тлі описаних порушень розвиваються різноманітні психосоматичні розлади, у тому числі психосоматози: гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, виразкова хвороба шлунка, а також відповідні функціональні розлади різних органів і систем організму. З огляду на представлені дані, можна зробити висновок про те, що опікова травма в значній частині випадків є наслідком психічної патології непсихотичного регістра і потребує насамперед психокорекційної, а не лише хірургічної допомоги.Документ Сучасні медико-соціальні аспекти пацієнтів iз дефектами й деформаціями голови та шиї(ТОВ «Видавничий дім Медкнига», 2023) Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Гринь, Катерина Вікторівна; Кидонь, Павло Володимирович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Hryn, K. V.; Kydon, P. V.; Shynder, V. V.Відновлення деформованих тканин і втрачених органів людського організму завжди було актуальним питанням у колі медико-соціальних проблем людства. Особливо складним для функціонального та косметичного відновлення є ушкодження обличчя. Війна, високий рівень травматизму, особливо руйнівна сила сучасної зброї та зростаюча кількість онкологічних захворювань, вроджених вад зовнішності зумовили попит на реконструктивні хірургічні втручання. Стрімке зростання в наш час пацієнтів із обширними комбінованими пошкодженнями ділянки голови та шиї є складною проблемою сучасної медичної науки і практики. У статті наведено провідні медико-соціальні аспекти реконструктивного хірургічного втручання та їх взаємозв’язок із психологічним станом для пацієнтів із дефектами й деформаціями обличчя.