DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Shynkevych, V. I."

Перегляд за Автор "Shynkevych, V. I."

Зараз показуємо 1 - 13 з 13

Analysis of association between the density of infiltration in primary carcinoma of the mammary gland by tumor-associated macrophages and postoperative prognosis
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Aikian, A. Z.; Shynkevych, V. I.; Kaidashev, I. P.; Айкян, Артем Завенович; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Кайдашев, Ігор Петрович
Пухлино-асоційовані макрофаги (ПАМ) M2-типу домінують у пухлинах і продукують сприятливі для їх росту молекули, стимулюючи ріст пухлини. Однак, зміна M2-типу на М1 може уповільнювати або припиняти цей ріст. Для реалізації напрямку модуляції М1/М2 при лікуванні карциноми/раку молочної залози (РМЗ) необхідна обґрунтована діагностика і підтвердження негативного прогнозу ПАМ. Метою роботи було оцінити відношення пухлино-асоційованих макрофагів до післяопераційного прогнозу/виживання пацієнток з карциномою/раком молочної залози (РМЗ). Матеріалом дослідження були інтраопераційні тканини пухлин та іпсилатеральних лімфовузлів при радикальному видалені молочних залоз. Патоморфологічне дослідження лімфовузлів проводилося для уточнення діагностики стосовно N0/1. Щільність інфільтрації ПАМ визначали за допомогою імуногістохімічного забарвлення (ІГХ) CD68 та CD163 на 30 зразках п’яти молекулярно-біологічних типів РМЗ (по три клінічних випадки кожного). ІГХ дослідження по визначенню ПАМ і М2-подібних макрофагів проведено за допомогою стрептавідин-пероксидазного методу. Дослідження дозволило встановити, що кількісне представництво СD68+ та CD163+ Мф дуже різнилося від пацієнтки до пацієнтки, а також в межах зразку, що залежить зокрема від морфологічних особливостей РМЗ, охопленого біопсією. Щільність інфільтрації CD163+ макрофагами вогнища РМЗ негативно корелювала з післяопераційним виживанням, але не достовірно, проте це вкладається у загальну концепцію про негативний прогноз інфільтрації М2-подібними макрофагами. Потрібна більша кількість досліджень для підтвердження негативного значення щільності інфільтрації ПАМ первинного вогнища РМЗ для післяопераційного прогнозу. Не виключена захисна роль повноцінних М1-подібних ПАМ вогнища первинного ураження при РМЗ на рівні персоналізованого підходу. Перспективною є розробка диференційної діагностики і підходу до лікування РМЗ з урахуванням рівнів його інфільтрації субпопуляціями ПАМ.
Azithromycin with scaling and root planing versus scaling and root planing alone in the treatment of periodontitis: A randomized controlled trial
(Elsevier, 2023-07-15) Shynkevych, V. I.; Kolomiiets, S. V.; Kaidashev, I. P.; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Коломієць, Світлана Веніамінівна; Кайдашев, Ігор Петрович
Background The growing interest in the possibilities of macrophages modulation with therapeutic purposes promotes new approaches for periodontitis treatment. Aim The aim of this randomized controlled open clinical study was to evaluate the early clinical and immunological effects of the long-course azithromycin as an adjunct to scaling and root planing in periodontitis. Methods 50 patients (with stage I-III, grade A/B periodontitis) and 22 periodontally healthy volunteers as the reference group were recruited. Following scaling and root planing (SRP), the patients were randomly assigned to one of two treatment modalities: SRP only (n = 25) and adjunct azithromycin (Az) treatment (n = 25). The patients were monitored at baseline, and 30 ± 5 days after therapy. Clinical attachment loss (CAL), periodontal probing depth (PPD) and bleeding on probing (BoP) were evaluated. Secondary outcome measures included mean changes in single-positive CD68 + and CD163 + macrophages (Mφs) density and ratio, evaluated by immunohistochemistry, and IL1-β, IL-6, IL-10, TGF-β levels, detected by ELISA. Results At 1 month both groups showed significant improvements of CAL, PPD and BoP, without significant added benefit in terms of CAL, PPD and BoP of Az. But Az increased the density of CD68 + and CD163 + Mφs (P < 0.0001), decreased the CD68+/CD163 + ratio (P = 0.043), decreased IL-1β (P < 0.01), IL-6 (P < 0.001) levels, and increased IL-10 (P < 0.0001) and TGF-β (P < 0.001) levels compared to SRP and periodontitis at baseline. Conclusion The long course of Az demonstrated modulation of CD68 + and CD163 + Mφs towards M2 polarization, which may play a significant role in achieving favorable long-term treatment outcomes.
CD68+ and CD163+ macrophages in periodontitis and normal sulcular gingiva resemble mucosa associated lymphoid tissue
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Kolomiiets, S. V.; Shynkevych, V. I.; Kaidashev, I. P.; Коломієць, Світлана Веніамінівна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Кайдашев, Ігор Петрович
Immunological features of macrophages associated with metastasis of primary breast carcinoma into regional lymph nodes
(Українська медична стоматологічна академія, 2020-10-07) Aikian, A. Z.; Shynkevych, V. I.; Kaidashev, I. P.; Айкян, Артем Завенович; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Кайдашев, Ігор Петрович; Айкян, Артем Завенович; Шинкевич, Виктория Игоревна; Кайдашев, Игорь Петрович
Мета. Рак грудної залози (РГЗ) є гетерогенним захворюванням, який розвивається під селектив-ним «тиском» мікрооточення пухлини. Тому перспективно і важливо вивчати пухлинні макрофаги як клітини вродженого імунітету.Об’єкт і методи. Матеріалом дослідження були інтраопераційні тканини пухлин та іпсілатеральних лімфовузлів при радикальному видаленні молочних залоз. Імуногістохімічні (ІГХ) характеристики видалених пухлин (ER, PR, HER2, Кi67) використовували для організації двох врівноважених груп пацієнток з первинним РГЗ, в одній з яких не було виявлено метастазів в регіональні лімфовузли, N0, а у другій – спостерігався пер-винно-метастатичний РГЗ, N1. Результати. Основна ідея роботи полягала у пошуку відмінностей між кількостями CD68+, CD163+ макрофагів, локалізованих у біоптатах пухлин між групами пацієнток з РГЗ без метастазів (N0) і з метаста-зами (N1), врівноваженими за клінічними значеннями ER, PR, HER2 (нелюмінальним HER2+, люмінальним А, люмінальним В HER2+, люмінальним В HER2-, та тричі негативним РГЗ). Результати статистичної оброб-ки середніх кількісних показників CD68+ ПАМ, CD163+М2-подібних макрофагів та CD68/CD163 (показник М1 макрофагів) між групами N0 та N1 не досягли достовірних відмін. Але, при порівнянні підрахованих імунопозитивних макрофагів з усіх полів зору (об. х 40), яких було 5-17 для кожного препарату, встановлено достовірне збільшення CD68+ПАМ у групі з метастазами. Висновки. 1. Кількість CD68+ПАМ була достовірно вища у вогнищі первинного РГЗ хворих з метастазами у регіональні лімфовузли. 2. Встановлена зворотна кореляція між CD68+ПАМ, СD163+М2-подібними макрофа-гами та клінічним значенням ER/PR. Отже, збільшення числа ПАМ (зокрема М2) у вогнищі первинного ER+/PR+ РГЗ з метастазами може не мати прогностичного значення щодо метастазування, або ER+/PR+ РГЗ, мож-ливо, метастазує без визначного збільшення ПАМ. 3. Виявлені відмінності підтверджені достовірними стати-стичними розрахунками і відносяться до ефекту виключно патологічного процесу, оскільки пацієнтки не от-римували лікування до операції радикальної мастектомії. 4. Інтерпретацію персональних даних про кількість CD68+ПАМ та CD163+ М2-подібних макрофагів ще належить розробити.
L-ornithine supplementation in periodontitis treatment yields greater benefits than L-arginine after one year: Part II of a randomized controlled pilot study
(Elsevier, 2025-07-02) Shynkevych, V. I.; Kolomiiets, S. V.; Udaltsova, K. O.; Kaidashev, I. P.; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Коломієць, Світлана Веніамінівна; Удальцова, Кристина Олександрівна; Кайдашев, Ігор Петрович
L-arginine and L-ornithine have previously shown limited short-term immunological benefits in the treatment of periodontitis. The aim of this study was to assess the extended efficacy and durability of the response to L-arginine or L-ornithine as adjuncts to periodontal therapy in adults with periodontitis. Materials and methods In this study, 75 patients who previously received the course of L-arginine or L-ornithine as adjuncts to professional mechanical plaque removal (PMPR) during a preliminary randomized short-term part of a clinical trial (NCT05042024) were assessed clinically and immunologically (nested) after 12 months follow-up. The immunological assay included immunohistochemical identification of densities of CD68 + and CD163 + single-positive gingival macrophages. All patients did not receive new prescriptions or dietary changes and underwent personalized steps of periodontal treatment during observation. Results After one year, patients who received L-arginine or L-ornithine exhibited a significant reduction of sites with periodontal pocket depth of 4–5 mm compared to PMPR (p < 0.0001). L-ornithine was associated with BoP decreasing compared to PMPR and L-arginine (95 % CI of odds ratio [1.12–1.46], p = 0.0002; CI [0.72–0.94], p = 0.004), CD68 + and CD163 + macrophages density increasing compared to PMPR (p < 0.001) and L-arginine (p < 0.05). L-arginine resulted in increased density of CD68 + macrophages and elevated CD68 + /CD163 + ratio compared to the PMPR and L-ornithine; CI [0.41–0.63], p = 0.009, CI [1.45–2.72], p < 0.0001. Conclusion After one year, L-ornithine supplementation demonstrated more pronounced clinical benefits than L-arginine, although both can modulate gingival CD68 + and CD163 + macrophages.
Metabolic stimulation by L-ornithine, but not L-arginine, increases the density of CD68+ and CD163+ macrophages in the gingival tissues of periodontitis patients
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Shynkevych, V. I.; Kolomiiets, S. V.; Kaidashev, I. P.; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Кайдашев, Ігор Петрович
Oropharyngeal administration of polystyrene microplastics induces profibrotic and oxidative changes in murine lung tissue
(Полтавський державний медичний університет, 2025-08-29) Rybalchenko, Ye. V.; Kabaliei, A. V.; Palchyk, V. V.; Shynkevych, V. I.; Kaidashev, I. P.; Рибальченко, Євгеній Валентинович; Кабалєй, Аліна Вікторівна; Пальчик, Віталіна Вікторівна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Кайдашев, Ігор Петрович
Aim: This study investigated the early pulmonary effects of intratracheally admin-istered polystyrene microplastics (PS-MPs) in mice. Recognizing the emerging health concern of atmospheric microplastic inhalation, the research focused on identifying fibrotic remodeling markers, assessing immune cell activity, and ana-lyzing oxidative stress-related molecular signaling to clarify the pathophysiological consequences and provide mechanistic insights into the initial stages of pulmo-nary fibrosis development.Materials and Methods: A controlled experimental design was used involving healthy BALB/c mice that were oropharyngeally exposed to 1.5 μm polystyrene microplastic particles or a saline control over 21 days. Following exposure, lung tissue samples were collected for comprehensive analysis. The key methodolo-gies included determining the hydroxyproline content, detailed histopathological examinations to observe tissue changes, and immunohistochemistry for Nrf2 and STAT1 expression. Macrophage infiltration and active phagocytosis of microplas-tic particles within the lung tissue were also evaluated. All data underwent appro-priate statistical analysis.Results: Despite the short exposure period, hydroxyproline levels and macro-scopic fibrosis scores showed no statistically significant differences between thegroups. However, the PS-MP-treated mice exhibited significant alveolar macro-phage infiltration and robust intra-alveolar particle phagocytosis, indicating an ac-tive cellular response. A mild increase in Nrf2 expression suggested early antioxi-dant activation. In contrast, STAT1 expression was notably decreased in the PS-MP group, strongly suggesting immune dysregulation and increased susceptibility to pro-fibrotic remodeling processes within the pulmonary system.Conclusions: This study demonstrates that even short-term intratracheal PS-MP exposure induces early molecular and immunological changes in lung tissue. Characterized by STAT1 downregulation, mild Nrf2 upregulation, and significant activation of particle phagocytosis by macrophages, these changes collectively indicate a shift toward pro-fibrotic conditions, even in the absence of substantial collagen accumulation during this acute phase. These findings highlight the poten-tial health risks associated with airborne microplastic exposure and emphasize the urgent need for further long-term research to fully understand their chronic effects on the lungs and develop comprehensive mitigation strategies for safeguarding respiratory health.Мета: Це дослідження мало на меті вивчити ранні реакції з боку легень на орофарингеально введені полістиро-лові мікрочастинки (ПС-МЧ) у мишей. Враховуючи зростаючу проблему вдихання атмосферних пластикових мік-рочастинок та пов'язані з цим ризики для здоров'я, дослідження було зосереджене на ідентифікації маркерів фіб-розного ремоделювання, оцінці активності імунних клітин та аналізі молекулярної сигналізації, пов'язаної з окис-ним стресом. Головною метою було з'ясувати патофізіологічні наслідки впливу полістиролових мікрочастинок, що переносяться повітрям, та надати дані щодо початкових стадій розвитку легеневого фіброзу. Проблеми екології та медицини. Том 29, No 2,2025 / The Medical and Ecological Problems. Volume 29, No2,202544Матеріали та методи: Було застосовано контрольоване експериментальне дослідження із використанням здо-рових мишей BALB/c, яким орофарингеально вводили полістиролові мікрочастинки розміром 1,5 мкм або фізіоло-гічний розчин протягом 21 дня. Після експозиції тканини легень були зібрані для комплексного аналізу. Основні методики включали визначення вмісту гідроксипроліну, детальне гістопатологічне дослідження для оцінки змін тканин, а також імуногістохімію для кількісної оцінки експресії ключових молекулярних маркерів Nrf2 та STAT1. Також було ретельно оцінено ступінь інфільтрації макрофагами та їхню активну фагоцитарну здатність щодо час-тинок мікропластику у тканинах легень. Усі дані пройшли відповідний статистичний аналіз.Результати: Незважаючи на короткий період експозиції, початкові результати показали, що рівні гідроксипроліну та макроскопічні показники фіброзу не мали статистично значущих відмінностей між групами. Однак у мишей, що отримували ПС-МЧ, спостерігалася виражена інфільтрація альвеолярних макрофагів та інтенсивний інтраальве-олярний фагоцитоз частинок, що свідчить про активну клітинну реакцію на частинки мікропластику. Було виявле-но незначне збільшення експресії Nrf2, що вказує на ранню активацію антиоксидантного захисту легень. Нато-мість експресія STAT1 була помітно знижена в групі ПС-МП, що переконливо свідчить про потенційну імунну дис-регуляцію та підвищену схильність до профіброзних процесів ремоделювання в тканинах легень.Висновки: Це дослідження демонструє, що навіть короткочасний інтратрахеальний вплив ПС-МП може спричинити ранні молекулярні та імунологічні зміни в легеневій тканині. Ці зміни, що характеризуються зниженням STAT1, помі-рним підвищенням Nrf2 та значною активацією макрофагів і фагоцитозом частинок, спільно вказують на зсув у бік профіброзних станів, навіть за відсутності значного накопичення колагену на цій гострій фазі. Отримані результати підкреслюють потенційні ризики для здоров'я, пов'язані з мікрочастинками пластику, що переносяться повітрям, і на-голошують на нагальній потребі в подальших, довгострокових дослідженнях для повного розуміння їх хронічного впливу на легені та розробки ефективних стратегій для збереження респіраторного здоров'я.
PPAR-Gamma agonist pioglitazone reduced CD68+ but not CD163+ macrophage dermal infiltration in obese psoriatic patients
(Hindawi, 2020) Yemchenko, Ya. O.; Shynkevych, V. I.; Ishcheikin, K. Ye. ; Kaidashev, I. P.; Ємченко, Яна Олександрівна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Іщейкін, Костянтин Євгенович; Кайдашев, Ігор Петрович
Macrophages are of great importance in the development of obesity and psoriasis. Signaling via PPAR-γ in certain macrophage populations is associated with M2-like features and anti-inflammatory profile. In this research, we evaluated the anti-inflammatory action of pioglitazone by the immunohistochemical study of M1 and M2 macrophages in psoriasis-affected skin in obese patients.
Внесок макрофагів у патогенез хронічного пародонтиту у людини та перспективи дослідження. Огляд літератури
(Запорізький державний медичний університет, 2019) Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Кайдашев, Ігор Петрович; Шинкевич, Виктория Игоревна; Кайдашев, Игорь Петрович; Shynkevych, V. I.; Kaidashev, I. P.
Роль макрофагів при хронічному пародонтиті (ХП) невіддільна, але недостатньо з’ясована. Мета роботи – тематичний аналіз фахової літератури щодо внеску М1/М2 макрофагів у патогенез хронічного пародонтиту, а також методик досліджень макрофагів для визначення напряму, підходів наступних досліджень. Проаналізували наукові статті за темою, що дібрані в пошукових системах Академія Google, PMC, PubMed, та власні дослідження. М1 макрофаги можуть робити внесок на початку загострення ХП у посилення загального запалення, руйнування періодонта, а також зумовлювати пригнічення остеокластогенезу. М2 макрофаги можуть розвивати толерантність (під впливом ЛПС пародонтопатогенних мікроорганізмів) і посилювати власний прозапальний потенціал. Експериментальне виснаження всіх макрофагів (з використанням ліпосом клодронату) може запобігати резорбції кісткової тканини пародонта. Впливи на М1/М2 при ХП для лікування мало досліджені. Поляризація макрофагів регулюється широким спектром розпізнавальних рецепторів, цитокінів, специфічних сигнальних шляхів і генетичних програм, ряд з них використовують як маркери певного фенотипу макрофагів. Унікальні молекули для М1/М2 відсутні. Фенотипові маркери М1/М1 частково збігаються, тому в дослідженнях визначають їх комбінацію або набір/ комбінацію експресованих генів. Наведено перелік маркерів, які використовували в різних дослідженнях для ідентифікації М1 і М2. Висновки. Більшість відомостей щодо ролі М1/М2 при ХП отримані in vitro на макрофагах моноцитарного походження та на моделях у тварин. Макрофаги та їхні субпопуляції М1 і М2 відіграють важливу роль у патогенезі ХП у людини. Фенотипи макрофагів, які переважають, залишається невизначеними, як і наслідки впливів на них. Методи імуногістохімії є незамінними на цьому етапі досліджень у людини, враховуючи доступність біопсійного матеріалу; Роль макрофагов при хроническом пародонтите (ХП) неотъемлема, но недостаточно выяснена. Цель работы – тематический анализ научной литературы, посвященной вкладу М1/М2 макрофагов в патогенез хронического пародонтита, а также методик исследований этих клеток для определения направления и подходов дальнейших исследований. Проанализированы научные статьи по теме поисковых систем Академия Google, PMC, PubMed и результаты собственных исследований. М1 макрофаги могут привносить вклад в начале обострения ХП в усиление общего воспаления и в разрушение периодонта, а также способствовать подавлению остеокластогенеза. М2 макрофаги способны развивать толерантность (под влиянием ЛПС пародонтопатогенных микроорганизмов) и усиливать свой провоспалительный потенциал. Экспериментальное истощение всех макрофагов (с использованием липосом клодроната) может предотвращать резорбцию костной ткани пародонта. Воздействие на М1/М2 при ХП для лечения мало исследованы. Поляризация макрофагов регулируется широким спектром распознающих рецепторов, цитокинов, специфических сигнальных путей и генетических программ, ряд из которых используют как маркеры определенного фенотипа макрофагов. Уникальные молекулы для М1 и М2 отсутствуют. Фенотипические маркеры М1/М2 частично совпадают, поэтому в исследованиях определяют их сочетание или набор/комбинацию экспрессированных генов. Перечислены маркеры, которые использовали в различных исследованиях для идентификации М1 и М2. Выводы. Большинство сведений о роли М1/М2 при ХП получены in vitro на макрофагах моноцитарного происхождения и на моделях у животных. Макрофаги и их субпопуляции М1 и М2 имеют важную роль в патогенезе ХП у человека. Преобладающие фенотипы макрофагов остаются неуловимыми, как и последствия воздействий на них. Методы иммуногистохимии незаменимы на данном этапе исследований у человека, учитывая доступность биопсийного материала; The role of macrophages in chronic periodontitis (CP) is essential, but not well understood. The purpose was a thematic analysis of the literature on contribution of M1/M2 macrophage subpopulations to the pathogenesis of chronic periodontitis, and methodology for macrophages study in order to define directions and approaches for further investigations. Our own research findings as well as papers for the topic by searching the electronic databases (Google Scholar, PMC, PubMed) were analyzed. M1 macrophages can contribute to CP exacerbation, systemic inflammation enhancement, destruction of periodontal ligament, and inhibition of osteoclastogenesis. M2 macrophages are able both to develop tolerance influenced by LPS of periodontopathogens, and to enhance proinflammatory abilities. Experimental depletion of macrophages using clodronate liposomes can prevent the bone resorption. Influences on M1/M2 in CP with the purpose of treatment are not adequately investigated. Polarization of macrophages is regulated by a wide spectrum of recognizing receptors, cytokines, specific signaling pathways and genetic programs, some of which are used as phenotype markers of certain macrophages. The unique molecules for M1/M2 are absent. Phenotypic markers of M1 and M2 show overlap, so markers combinations are used depending on a purpose and type of macrophages or profile/combination of expressed genes. The article lists markers used in various studies for M1/M2 identification. Conclusions. Most of the data on the role of M1/M2 in CP was obtained using monocyte-derived macrophages in vitro and in animal models. This paper highlights the important role of M1 and M2 subpopulations of macrophages in the pathogenesis of CP in humans. The identification of predominant macrophage phenotypes remains elusive, as well as consequences of influences on them. Immunohistochemical methods are indispensable for human studies at the present stage due to availability of biopsy. A prospect for further scientific research is to study the role of M1 and M2 macrophages in CP pathogenesis in humans.
Клінічний випадок гінгівіту, індукованого не зубною біоплівкою, пов’язаного з дисбалансом статевих гормонів
(Видавництво : ГалДент, Львів, 2018) Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Удальцова-Гродзинська, Кристина Олександрівна; Shynkevych, V. I.; Pisarenko, O. A.; Udaltsova-Hrodzynska, K. O.
Мета: Розглянути клінічний випадок гінгівіту, який погано піддається лікуванню, не пов’язаний із зубною біоплівкою і, ймовірно, є проявом системного дисбалансу статевих гормонів, які спричинили хронічне запалення ясен. Методи: Аналіз клінічного випадку на основі наукометричних баз даних (PubMed, Академія Гугл), пошук в яких виконано за ключовими словами: індукований не зубною біоплівкою/бляшкою гінгівіт, дисбаланс статевих гормонів та його прояви у порожнині рота, фіброз ясен. Результати: Представлений ілюстрований звіт клінічного випадку хронічного генералізованого катарального гінгівіту (за класифікацією Данилевського М.Ф.), або індукований не зубною біоплівкою гінгівіт (згідно з новою класифікацією захворювань періодонту, 2017), з даними диференційної діагностики з іншими формами індукованих не зубною біоплікою гінгівітів, результатами лікування, результатами додаткових досліджень, які показали дисбаланс статевих гормонів, та клінічною презентацією при повторному обстеженні. Гінекологічне обстеження показало дисбаланс статевих гормонів, період відсутності овуляції, хронічне запалення яєчника, а згодом загострення хронічного аднекситу, при відсутності гінекологічних інфекцій. Це може відображати, що дисбаланс статевих гормонів пов’язаний із системним хронічним запаленням, постійним проявом якого може бути гінгівіт, не пов’язаний із зубною біоплівкою. Виявлений дисбаланс статевих гормонів може пояснити зв’язок гінгівіту із менструальним циклом, персистуючий перебіг, початок гінгівіту у період статевого дозрівання, мінімальний вплив зубної біоплівки на прояви гінгівіту, відсутність відповіді на стоматологічне лікування і патогістологічно виявлений субепітеліальний фіброз в ділянці уражених ясен. Висновки: Дисбаланс статевих гормонів пов’язаний з хронічним системним запаленням і може проявлятися як індукованим зубною біоплівкою, так і не пов’язаним з нею гінгівітом. Використання нової Міжнародної класифікації захворювань та станів тканин пародонту і периімплантних тканин (2017) забезпечує розуміння етіології і патогенезу, відмежовує сферу, де стоматолог може реалізувати свої професійні стратегії і має важливе значення для правильного менеджменту захворювань пародонту; Purpose: Was to describe and analyze the clinical case of poorly treated non-plaque-induced gingivitis as probably manifestation of systemic sex hormones imbalance that contributes to chronic gums inflammation. Methods: The case analysis with searche in science-based databases (PubMed, Google Scholar) by key words: non-biofilm/plaque-induced gingivitis, imbalance of sex steroid hormones and its manifestations in oral cavity, gingival fibrosis. Results: Presented illustrated report about chronic generalized catarrhal gingivitis (according to the classification of Danilevsky NF), or non-plaque-induced gingivitis (according to the new Classification of Periodontal and PeriImplant Diseases and Conditions, 2017), with data of it differential diagnosis with other non-plaque-induced gingival diseases, and results of treatment, and results of additional work up that showed an imbalance of sex hormones, and clinical presentation year later after first visit. Results of gynecological examination revealed the imbalance of sex hormones, and period of absence of ovulation, and chronic ovarian inflammation, and following exacerbation of chronic adnexitis, in the absence of gynecological infections, which may reflect that the imbalance was associated with systemic chronic inflammation, which may be manifested as permanent non-plaque-induced gingivitis. The revealed imbalance of sex hormones can explain connection of gingivitis with menstrual cycle, persistent course, the beginning of gingivitis during puberty, the minimal effect of dental biofilm on manifestations of gingivitis, the lack of response to dental treatment and histopathological findings of subepithelial fibrosis at gingival lesions. Conclusions: The imbalance of sex hormones is associated with chronic systemic inflammation and can be manifested as plaque-induced gingivitis, or non-plaque-induced gingivitis. The use of the new international Classification of Periodontal and PeriImplant Diseases and Conditions (2017) provides understanding of etiology and pathogenesis, restricts areas where dentists can implement professional strategies, and it is essential for the proper management of periodontal diseases.
Оцінка рівня стоматологічної допомоги при ССД/ТЕН: систематичний аналіз клінічних випадків
(УМСА, 2019) Коломієць, Світлана Веніамінівна; Гуржій, Олена Вікторівна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Kolomiiets, S. V.; Hurzhii, O. V.; Shynkevych, V. I.
Cтоматологічної допомоги потребують усі стаціонарні пацієнти із синдромом Стівенса-Джонсона та/або токсичним епідермальним некролізом (ССД/ТЕН), повідомлення про клінічні випадки яких публікуються щорічно в наукових журналах. Мета – аналіз стоматологічної допомоги за клінічними звітами про ССД/ТЕН та власного випадку ССД для окреслення шляхів її оптимізації. Для огляду проаналізовано клінічні випадки російською й українською мовами баз даних Google і Google Академія за ключовими словами. Аналіз установив одночасне призначення однакових препаратів у різних формах. Недостатня увага приділяється професійним й індивідуальним заходам щодо контролю зубної біоплівки. Використовуються екзотичні й застарілі токсичні засоби. Відсутні повідомлення про використання неадгезивних пов’язок. Таким чином, за останній час методи і засоби стоматологічної допомоги майже не змінилися. Менеджмент уражень органів ротової порожнини необхідно виконувати за допомогою частих полоскань і місцевих анестетиків для ослаблення болю, що визначає оптимальний мінімум для уникнення нових побічних впливів від невиправданої емпіричної і застарілої поліпрагмазії
Перспективи вдосконалення навчального плану для лікарів-інтернів-стоматологів у розділі «Карієс»
(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, 2020-09) Скрипников, Петро Миколайович; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Удальцова-Гродзинська, Кристина Олександрівна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Skrypnykov, P. M.; Shynkevych, V. I.; Udaltsova-Hrodzynska, K. O.; Pysarenko, O. A.
На післядипломному етапі освіти у навчанні лікарів-інтернів важливою є підкреслена інтеграція знань етіології і факторів ризику карієсу з практичними заходами у вигляді менеджменту пацієнта з карієсом. Метою статті був аналіз навчальної програми з теми «Карієс» і порівняння його із Міжнародною системою класифікації та менеджменту карієсу з метою вдосконалення теоретичних основ навчання. Тематика «Карієс» при вивченні у ВНЗ подрібнена на численні теми, серед яких виокремлені теми профілактики. З процесу діагностики випадають ланки визначення факторів ризику, виявлення найменших каріозних дефектів, визначення активності карієсу, і залишається пошук власне дефекту зуба для подальшого відновлення. А прогноз обґрунтований індексами тесту емалевої резистентності (ТЕР) та/або КПВ. Останнім часом у медицину увійшло поняття «менеджмент», яке полягає в комплексності діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів, потрібних при встановленні діагнозу конкретному пацієнту. Міжнародна система класифікації та менеджменту карієсу (ICCMSTM) має за перспективи перетворити нинішнє міжнародне розуміння патогенезу, профілактики і контролю карієсу в цілісний спосіб комплексної оцінки й індивідуального плану «турботи» при карієсі, з метою: попередити появу нових вогнищ ураження, попередити вже існуючі ураження від подальшого розвитку, зберегти тканини зуба без оперативного втручання на початкових стадіях карієсу, і за допомогою оперативного лікування – при більш розвинених стадіях карієсу. Це має досягатися при управлінні факторами ризику через всі елементи в циклі менеджменту карієсу і повторних візитів пацієнта з відповідними інтервалами для періодичного контролю та огляду. Нові відомості необхідно імплементувати на додипломних і післядипломних етапах медичної освіти, щоб лікарі та викладачі могли розмовляти спільною мовою.
Рекомендації щодо тактики при виявленні потенційно злоякісних уражень у порожнині рота
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Коломієць, Світлана Веніамінівна; Удальцова, Кристина Олександрівна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Kolomiets, S. V.; Udaltsova, K. O.; Shynkevych, V. I.
Онкологічна настороженість лікарів-стоматологів передбачає знання симптомів передракових захворювань і ранніх проявів злоякісних пухлин, уміння проводити діагностичний пошук, а також бути обізнаним щодо клінічного маршруту цієї категорії пацієнтів та налагоджувати його. У статті проведено порівняння рекомендацій Американської асоціації стоматологів (2017 р.) із загальноприйнятими в Україні щодо алгоритму дій для виявлення потенційно злоякісних новоутворів у ротовій порожнині. Лікар-стоматолог має широкі можливості для виявлення підозрілих уражень слизової оболонки рота, шкіри обличчя, червоної облямівки губ і оцінки лімфовузлів шиї під час своєї роботи, хоча і не є спеціалістом з онкології. Клінічний маршрут українського пацієнта з підозрілими ураженнями має гнучкий характер і взаємопов’язаний із відповідними консультаційно-діагностичними осередками, що полегшує діяльність лікаря-стоматолога, але передбачає додаткові ланки перенаправлень замість потрапляння відразу до спеціаліста. Українським стоматологам доцільно звернути увагу на рак, пов'язаний із вірусом папіломи людини, який локалізується в задній частині горла, корені язика та мигдаликах, що вимагає оцінки як мінімум симетричності мигдаликів та структур ротоглотки; Онкологическая настороженность врачей-стоматологов предполагает знание симптомов предраковых заболеваний и ранних проявлений злокачественных опухолей, умение проводить диагностический поиск, а также быть осведомленным относительно клинического маршрута этой категории пациентов и организовывать его. В статье проведено сравнение рекомендаций Американской ассоциации стоматологов (2017) с общепринятыми в Украине по алгоритму действий при выявлении потенциально злокачественных новообразований в ротовой полости. Врач-стоматолог имеет широкие возможности по выявлению подозрительных поражений слизистой оболочки рта, кожи лица, красной каймы губ и оценки лимфоузлов шеи во время своей работы, хотя и не является специалистом по онкологии. Клинический маршрут украинского пациента с подозрительными поражениями имеет гибкий характер и взаимосвязан с соответствующими консультационно-диагностическими центрами, что облегчает деятельность врача-стоматолога, но предполагает дополнительные звенья переадресации вместо направления сразу к нужному специалисту. Украинским стоматологам целесообразно обратить внимание на рак, связанный с вирусом папилломы человека, который локализуется в задней части горла, корне языка и миндалинах, что требует оценки как минимум симметричности миндалин и структур ротоглотки; Since oral cavity, head and neck are relatively well-visualized anatomical sites, the dentists have multifold possibilities for the evaluation of the oral mucosa, face skin, lips, and neck lymph nodes during their routine work. Dentists are the specialists who are able to detect malignant tumors and refer patients to the oncologists. The aim of the article is to compare the clinical recommendations of the Ministry of Healthcare of Ukraine and the recommendation made by the American Dental Association (ADA) in their updated clinical practice guidelines for the evaluation of potentially malignant disorders in the oral cavity. Basic principles of the oncological alertness in dentistry, and the route organization of clinical patient. The usage of the classification of precancerous diseases, proposed by Ye.V. Borovskyi, M.F. Danilevskyi, A.L. Mashquillain (1991) is the first step of the oncological alertness in dentistry. The role of dentist is adjuvant and helps to identify a suspicious oral lesion. A pattern of action in such situations is referring patients directly to an oncologist, who will conduct a biopsy, histological examination and treat the cancer. Consequently, the attention of Ukrainian dentists is focused on precancerous lesions, but less attention is paid actually to the cancer. Responsibility for dispanserisation (clinical follow up) is carried mainly by dentists-surgeons without participation of orthopedists, pediatric dentists, and orthodontists. Those involve whole series of redirections of the patient among dentists themselves, before referring to the really necessary specialist, and it represents a negative item in the organization. n contrast to the algorithm provided by the Ministry of Healthcare of Ukraine, doing an immediate biopsy in patients with a suspicious oral lesion – or referring a patient to a specialist who can do that – remains the only most important recommendation made by the American Dental Association (ADA) in their updated clinical practice guidelines for the evaluation of potentially malignant disorders in the oral cavity. Epidemiological data in Ukraine, unlike the USA, is not enough to understand the real situation and to plan the measures of oncological alertness. Risk factors for malignant lesions in the oral cavity. The role of HPV-related cancer of the oral cavity is underestimated in Ukraine. “Over the past 20 years HPV infection has surpassed tobacco and alcohol as a major risk factor [for head and neck cancer],” the ADA authors note, and they estimate that HPV infection causes approximately 75% of all OPSCCs identified today. Adjunctive test for precancerous and cancerous cases in the oral cavity (include autofluorescence, tissue reflectance, vital staining, and salivary adjuncts) is recognized by the Ukrainian and American experts, as “adjuncts”, none of which was felt to be accurate enough to identify target lesions in the primary care setting. These methods do not exceed the accuracy of the histological examination. Conclusions. Regardless the geography, dentists have a good opportunity to assess patients for oral cancer caused by traditional head and neck risk factors. Dentists of Ukraine have a good opportunity at the primary care setting to get reports about head and neck cancer prevention, and to inform their patients. The clinical route of a patient with suspected oral lesions is flexible and is connected with appropriate consulting centers, which facilitates the activity of a dentist, but creates additional redirections instead of referring to the specialist immediately. Ukrainian dentists should take signs of HPV-related cancer – cancer that occur at the back of the throat, at the base of the tongue, and on the tonsils – are difficult if not impossible to visualize. So dentists must be trained not only to look inside the mouth but also to assess patients for tonsillar asymmetry.

Перегляд за Автор "Shynkevych, V. I."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування